Рішення

від 07.11.2022 по справі 344/7069/21

ТИСМЕНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 344/7069/21

Провадження № 2/352/98/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 листопада 2022 року м. Івано-Франківськ

Тисменицький районний суд Івано-Франківської області

у складі: головуючого судді Струтинського Р. Р.

з участю секретаря Гребінника В. М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 доголови ліквідаційної комісії Комунального підприємства «Тисменицька інвестиційна компанія» Федуняка Олега Васильовича, Комунального підприємства «Тисменицька інвестиційна компанія» про скасування наказу,

в с т а н о в и в:

07.05.2021 ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до голови ліквідаційної комісії Комунального підприємства«Тисменицька інвестиційна компанія»Федуняка О. В., Комунального підприємства «Тисменицька інвестиційна компанія» про скасування наказу.

Позов мотивовано тим, що головою ліквідаційної комісії наказом за №10 від 05.02.2021 внесено зміни до наказу №6 від 14.01.2021 в частині зменшення розміру премії працівникам підприємства, в тому числі позивачці з 18 000 грн до 9 000 грн. Оскільки оскаржений наказ суперечить ст.58 Конституції України, то позивачка просить його скасувати.

Ухвалою судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 12.05.2021 позовну заяву передано за підсудністю до Тисменицького районного суду Івано-Франківської області.

Ухвалою судді від 22.06.2021 позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

Ухвалою судді від 26.07.2021 відкрито провадження в даній справі та постановлено здійснювати її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Ухвалою суду від 31.03.2022 відмовлено у прийнятті заяви позивачки про збільшення позовних вимог.

17.09.2021 від голови ліквідаційної комісії Комунального підприємства «Тисменицька інвестиційна компанія» Федуняка О. В. надійшов відзив на позов, в якому просив у задоволенні позову відмовити, обґрунтовуючи тим, що наказом №6 від 14.01.2021 вирішено виплатити премії за належне оформлення та взяття участі у тендерних процедурах, за підсумками виконуваної роботи у грудні та з нагоди державного свята Різдва Христового, зокрема, позивачці в розмірі 18 000 грн. У той же час, як позивачка прийнята на роботу тільки 08.12.2020, брала участь виключно в одній тендерній процедурі, державне свято мало місце ще 07.01.2021, а нумерація самого наказу, з урахуванням попередніх наказів, свідчить про його сумнівний характер. Крім того, таке преміювання не слід вважати премією за грудень, так як 11.01.2021 позивачці було виплачено заробітну плату разом із премією за даний звітний період. З цього приводу було проведено позаплановий захід державного нагляду Управлінням Держпраці в Івано-Франківській області, порушень у частині виплати премій виявлено не було.

Позивачка в судове засідання не з`явилась, у поданій суду заяві її представник адвокат Бортник Л. І. просив справу розглянути у відсутності сторони позивачки, позов підтримав та просив його задоволити.

Відповідачголова ліквідаційної комісії Комунального підприємства «Тисменицька інвестиційна компанія» Федуняк О. В. в судове засідання не з`явився, подав заяву, в якій просив розгляд справи проводити без його участі, у задоволенні позову відмовити.

Представник КП «Тисменицька інвестиційна компанія» в судове засідання не з`явився, у поданій заяві просив розгляд справи проводити без його участі, у задоволенні позову відмовити.

Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що наказом КП «Тисменицька інвестиційна компанія» за №5 від 07.12.2020 ОСОБА_1 прийнято на посаду юриста з 08.12.2020 (а.с.60).

Відповідно до наказу КП «Тисменицька інвестиційна компанія» за №3 від 24.12.2020 з метою заохочення ефективної роботи працівників та з нагоди державного свята Нового року нараховано премію ОСОБА_1 в розмірі 7181, 88 грн (а.с.64).

Згідно розрахункової відомості за грудень 2020 та проміжної виписки за період з 01.01.2021 по 23.02.2021 позивачці були виплачені кошти в сумі 14490 грн (а.с.43-44, 66).

Наказом КП «Тисменицька інвестиційна компанія» №6 від 14.01.2021 з метою заохочення ефективної роботи працівників, за належне оформлення та взяття участі у тендерних процедурах, за підсумками виконуваної роботи у грудні та з нагоди державного свята Різдва Христового нараховано премію в тому числі позивачці ОСОБА_1 у розмірі 18 000 грн (а.с.7, 65).

Рішенням Тисменицької міської ради від 16.01.2021 припинено КП «Тисменицька інвестиційна компанія» шляхом його ліквідації та створено ліквідаційну комісію.

Наказом №10 від 05.02.2021 внесено зміни до наказу №6 від 14.01.2021 в частині розміру премії працівникам та нараховано премію в тому числі позивачці в розмірі 9 000 грн (а.с.25).

Крім того суд зазначає, що позивачка просить скасувати наказ за №10 від 05.02.2021 року в цілому, хоча останній стосується також зміни розміру премій працівників ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

Відповідно до вимог ч. 2, 3 ст.97КЗпП України форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно в колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами. Якщо колективний договір на підприємстві, в установі, організації не укладено, власник або уповноважений ним орган зобовязаний погодити ці питання з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), що представляє інтереси більшості працівників, а в разі його відсутності - з іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом. Конкретні розміри тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок робітникам, посадових окладів службовцям, а також надбавок, доплат, премій і винагород встановлюються власником або уповноваженим ним органом з урахуванням вимог, передбачених частиною другою цієї статті.

Аналогічні положення містяться у ст.15 Закону України «Про оплату праці».

За змістом ст.2Закону України«Про оплатупраці» у структуру заробітної плати входить основна заробітна плата, додаткова заробітна плата та інші заохочувальні та компенсаційні виплати.

Так, основна заробітна плата це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обовязки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

Додаткова заробітна плата це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, повязані з виконанням виробничих завдань і функцій.

До інших заохочувальних та компенсаційних виплат належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Законодавство не вимагає, щоб власник реалізував свої повноваження збільшувати, зменшувати розміри надбавок, які виплачуються конкретним працівникам, повноваження повністю або частково позбавляти конкретного працівника надбавок обовязково за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації. Власник має право самостійно вирішувати ці питання, якщо інше не передбачено колективним договором.

Частина четверта ст.97 КЗпП України, яка забороняє власникові приймати одностороннє рішення з питань оплати праці, що погіршує умови, встановлені у відповідному порядку, не стосується випадків, коли власник застосовує встановлені на підприємстві відповідно до законодавства умови оплати праці. Прийняття керівником підприємства в межах своєї компетенції рішення про зменшення розміру надбавки, позбавлення працівників надбавок повністю або частково, не можна кваліфікувати як погіршення умов оплати праці, про яке працівник повинен бути заздалегідь попереджений.

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 15 травня 2017 року у справі № 6-2790цс16.

Таким чином, з огляду на встановлені судом фактичні обставини, з урахуванням положень норм матеріального права, суд дійшов висновку, що з боку відповідача не мало місця погіршення умов оплати праці позивачки. Крім того, посилання позивачки на ст.58 Конституції України є безпідставним, так як дана норма не поширюється на спірні правовідносини і стосується виключно нормативно-правових актів.

Пунктом 6 постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни від24.12.1999№ 13«Про практикузастосування судамизаконодавства прооплату праці» розяснено, що відповідно до загальних положень ст. 1 і 2Закону України«Про оплатупраці» розмір заробітної плати за працю на підставі трудового договору залежить від професійно-ділових якостей працівника, складності й умов виконуваної ним роботи, результатів останньої та господарської діяльності підприємства і що за своєю структурою заробітна плата складається із основної та додаткової, а також із заохочувальних і компенсаційних виплат; до числа останніх, зокрема, віднесені премії за спеціальними системами і положеннями.

Згідно з п.8 вказаної постанови при вирішенні спорів про виплату премій, винагороди за підсумками роботи за рік чи за вислугу років, надбавок і доплат необхідно виходити з нормативно-правових актів, якими визначено умови та розмір цих виплат. Працівники, на яких поширюються зазначені нормативно-правові акти, можуть бути позбавлені таких виплат (або розмір останніх може бути зменшено) лише у випадках і за умов, передбачених цими актами.

Судом встановлено, що в КП «Тисменицька інвестиційна компанія» положення про преміювання не приймалось, колективний договір не підписувався, будь-який інший акт, що визначав би умови та розмір оплати праці працівникам, відсутній.

Із системного аналізу ч. 2, 3 ст.97 КЗпП України, ч.3 ст.2, ч. 1, 2 ст.15 Закону України «Про оплату праці» вбачається, що премія є заохочувальною виплатою, яка є винагородою за працю понад встановлені норми, за трудові успіхи і досягнення, здійснюється відповідно до особистого внеску працівника у загальні результати роботи та не належить до обов`язкових виплат. Право на призначення або позбавлення премії надано керівнику.

За положеннями ст.139 КЗпП України працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватися трудової дисципліни.

Позивачкою не спростовано посилання відповідача на невиконання нею прямих вказівок та відсутність підстав для преміювання. Позивачка не заперечувала обставини щодо отримання нею 11.01.2021 премії за грудень 2020 року у розмірі 7181, 88 грн.

Відтак суд відхиляє посилання позивачки щодо нарахування наказом №6 від 14.01.2021 премії за грудень 2020 року.

Щодо призначення премії працівнику з нагоди державного свята, то суд зазначає, що встановлення будь-якої премії здійснюється з урахуванням особистого внеску працівника у загальні результати роботи та встановлюється за працю понад встановлені норми, за трудові успіхи і досягнення.

Таким чином, суд вважає, що відповідачем головою ліквідаційної комісії КП «Тисменицька інвестиційна компанія» Федуняком О. В. у межах повноважень, за відсутності праці понад встановлені норми, з урахуванням трудової діяльності позивачки у період з 08.12.2020 до 31.01.2021, у зв`язку з фактичним припиненням діяльності підприємства, а відтак і відсутністю виконання будь-яких робіт, відсутністю будь-якого поліпшення показників індивідуальної та колективної праці працівників та підприємства в цілому, правомірно прийнято оскаржуваний наказ.

Разом з тим, суд звертає особливу увагу на те, що відповідно до направлення за № 1795 від 10.03.2021 Управлінням Держпраці в Івано-Франківській області у період з 11.03.2021 до 12.03.2021 проведено позапланову перевірку додержання КП «Тисменицька інвестиційна компанія» законодавства про працю (а.с.85).

Відповідно до акту від 12.03.2021 № ІФ 301/532/АВ (а.с.78-82) та припису від 12.03.2021 р. № ІФ 301/532/АВ/П (а.с.89), складених інспектором праці Соловйовим В. В., виявлено порушення щодо виплати заробітної плати директору ОСОБА_6 у січні 2021 року не у повному розмірі.

Інших порушень законодавства про працю Управлінням Держпраці в Івано-Франківській області не встановлено.

Крім того суд вважає безпідставним твердження позивачки щодо фактичної виплати на момент прийняття оскарженого наказу премії, встановленої наказом №6 від 14.01.2021, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що згідно проміжної виписки за період з 01.01.2021 по 23.02.2021 кошти в сумі 14490 грн були виплачені позивачці 16.01.2021 із приміткою виплата заробітної плати за січень 2021 (а.с.43-44).

Відповідно до ст.115 КЗпП України та ч.1 ст.24 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Розмір заробітної плати за першу половину місяця визначається колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не менше оплати за фактично відпрацьований час з розрахунку тарифної ставки (посадового окладу) працівника.

Суд зазначає, що відповідно до акту Управління Держпраці в Івано-Франківській області від 12.03.2021 за №ІФ301/532/АВ та доданому до нього переліку питань щодо проведення заходу державного нагляду щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства про працю виплата заробітної плати проводиться не рідше двох разів на місяць, а розмір заробітної плати за першу половину місяця становить не менше оплати за фактично відпрацьований час з розрахунку тарифної ставки працівника (а.с. 49-53).

Відтак, суд вважає отримані позивачкою 16.01.2021 кошти авансовим платежем, який є складовою заробітної плати за січень 2021.

Одночасно, на переконання суду, судове рішення про скасування оскарженого наказу в частині, яка стосується позивачки, не буде підставою для автоматичної виплати відповідачем позивачці премії у розмірі 9000 грн, так як трудові відносини між сторонами припинені, а повний розрахунок заробітної плати проведено ще 23.03.2021.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права або інтересу залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Відтак застосування судом того чи іншого способу захисту має приводити до відновлення порушеного права позивача без необхідності повторного звернення до суду (принцип процесуальної економії).

Подібні правові висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 р. у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 р. у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 р. у справі № 569/17272/15-ц, від 01.10.2019 р. у справі № 910/3907/18, від 06.04.2021р. у справі за № 910/10011/19.

З урахуванням викладеного суд дійшов до висновку про відмову в задоволенні позову.

Відповідно до вимог ч.1 ст.141 ЦПК України, згідно якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, судовий збір залишається за позивачкою.

На підставі наведеного, відповідно до ст.97 КЗпП України, ст. 2, 15 Закону України «Про оплату праці», керуючись ст. 141, 263-265, 279 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

В задоволенніпозову ОСОБА_1 доголовиліквідаційної комісіїКомунального підприємства«Тисменицька інвестиційнакомпанія» ФедунякаОлега Васильовича,Комунального підприємства«Тисменицька інвестиційнакомпанія» проскасування наказу відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивачка: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , паспорт № НОМЕР_1 .

Відповідачі: голова ліквідаційної комісії Комунального підприємтва «Тисменицька інвестиційна компанія» Федуняк Олег Васильович, м. Тисмениця, вул. Галицька, буд. 32, Івано-Франківської області;

Комунальне підприємство «Тисменицька інвестиційна компанія», м. Тисмениця, вул. Галицька, буд. 32, Івано-Франківської області, код ЄДРПОУ 43645695.

Повне судове рішення складено 11.11.2022.

Суддя Руслан СТРУТИНСЬКИЙ