Рішення

від 11.11.2022 по справі 922/824/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" листопада 2022 р.м. ХарківСправа № 922/824/22

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Лавренюк Т.А.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Приватного підприємства "Автоден" (49125, м. Дніпро, про Людмили Мокієвської (нова назва пров. Крушельницької), 5/47, код ЄДРПОУ 35394689) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр-Трейд" (61162, м. Харків, пр-т Героїв Сталінграда, 136/8, код ЄДРПОУ 30512339) про стягнення коштів без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 46 351,62грн, пеню в розмірі 2 141,52грн, 3% річних в розмірі 321,22грн, збитки від інфляції в розмірі 2 085,82грн. Судові витрати зі сплати судового збору, витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 25 500,00грн, а також поштові витрати за даним позовом в розмірі 30,00грн позивач просить суд покласти на відповідача.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем договору поставки № 116Q092 від 21.04.2016 в частині здійснення своєчасної оплати за поставлений товар. В якості правових підстав, позивач посилається на ст.ст.530, 526, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст.193, 265 Господарського кодексу України.

Ухвалою суду від 23.05.2022 позовну заяву прийнято до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, відповідачу визначено строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо така буде подана) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив, позивачу визначено строк для подання відповіді на відзив протягом 5 днів з дня його отримання.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи, ухвала суду від 23.05.2022 отримана, зокрема відповідачем - 14.06.2022, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов у визначений строк не скористався. Проте на адресу суду від відповідача надійшло клопотання, в якому останній просить суд у зв`язку з загрозою здоров`ю, життю та безпеці учасників справи та працівників суду здійснення судочинства у даній справі припинити до закінчення воєнного стану, не розглядати справу у зв`язку з відсутністю письмової згоди на це відповідача, відкласти розгляд справи та продовжити процесуальні строки щонайменше до закінчення воєнного стану, зокрема в частині подання доказів, відзиву, заперечень, тощо.

В обґрунтування поданого клопотання відповідач посилається на введення в Україні воєнного стану у зв`язку із збройною агресією збоку РФ.

Розглянувши дане клопотання відповідача, суд дійшов висновку про відмову в її задоволенні, з огляду на наступне.

Відповідно до ст.10 Закону України "Про правовий режим воєнного стану", повноваження судів не можуть бути припинені.

Статтею 26 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" передбачено, що правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходження судів. Створення надзвичайних та особливих судів не допускається.

Згідно з рекомендаціями Верховного Суду від 04.03.2022 щодо особливостей здійснення правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, процесуальні строки, зокрема, проведення підготовчого провадження, розгляду справи по суті в умовах воєнного чи надзвичайного стану, визначено як розумні.

Суд зазначає, що поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

Конкретні відомості про час закінчення воєнного стану на даний момент суду не відомі, а тому припинення здійснення судочинства у даній справі та її відкладення на невизначений строк може спричинити порушення прав позивача на судовий розгляд упродовж розумного строку.

При цьому суд зауважує, що справу № 922/824/22 ухвалено судом здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч.1 ст.42 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи мають право, зокрема, ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; подавати докази; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Отже, за змістом вказаних приписів закону відповідач має право реалізувати всі свої процесуальні права та добросовісно виконати свої обов`язки, передбачені законом з метою повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи.

Обізнаність відповідача про судовий розгляд, факт подання ним клопотання, зокрема, про відкладення розгляду справи вказує на наявність можливості письмово висловити свою правову позицію відносно предмету спору, невикористання якої є суб`єктивним правом відповідача, яке не може перешкоджати вирішенню спору, що існує між сторонами.

Правовідносини суду з кожним учасником процесу підпорядковані досягненню головної мети - винесення законного та обґрунтованого рішення, а також створення особам, що беруть участь у справі, процесуальних умов для забезпечення захисту їх прав, а також прав та інтересів інших осіб.

Господарський процесуальний обов`язок сторони - це належна поведінка сторони в господарському судочинстві, що вимагається та забезпечується процесуальним законом, а також кореспондує суб`єктивному процесуальному праву суду.

Оскільки на даний час Господарський суд Харківської області здійснює правосуддя в умовах воєнного стану, відповідно до Конституції України та розглядає справи в межах розумних строків, а Товариство з обмеженою відповідальністю "Укр-Трейд" знаходиться на підконтрольній території України, враховуючи що у даній справі провадження здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами, підстав для припинення здійснення судочинства та відкладення розгляду справи до закінчення воєнного стану в Україні, у суду немає.

Приймаючи до уваги належне повідомлення відповідача про розгляд даної справи, суд дійшов висновку про її розгляд за наявними матеріалами. При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що відповідачу надавався більш тривалий строк для надання можливості реалізувати свої процесуальні права та викласти свою правову позицію по справі, враховуючи введення в Україні воєнного стану із 24.02.2022 та активні боєві дії на території м. Харкова.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

21.04.2016 між Приватним підприємством "Автоден" (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укр-Трейд" (відповідач) укладено договір поставки № 116Q092 з протоколом розбіжностей до нього (далі - договір), відповідно до умов якого позивач взяв на себе зобов`язання поставляти та передавати у власність відповідача, а відповідач приймати та сплачувати товари в асортименті та кількості, обумовленою специфікацією. За умовами договору позивач зобов`язався виготовляти товар для відповідача із занесенням на етикетку товару промислового зразка (емблеми) "Ще б пак", "Кращий вибір".

В подальшому між сторонами 21.11.2017 укладено додаткову угоду до договору поставки № 116Q092 від 21.04.2016 про введення в договір глави асортиментного переліку, заявки (заказу), плану об`ємів поставки товару, доповнено пункти умови поставки та передачі товару за договором.

За умовами п.1.2 договору товар поставляється партіями, розмір яких ухвалюється в кожному конкретному випадку у відповідності із заявкою, поданою відповідачем на виконання узгоджених сторонами та підписаних специфікацій у порядку ст.3 договору.

Відповідно до п.2.1 додаткової угоди до договору сторонами було змінено за текстом договору слова Специфікація на Асортиментний перелік. Перелік та ціна товару, що поставляється за Договором ухвалюється Асортиментним переліком.

Позивач, за умовами п.2.1.1, п.2.1.2 договору, зобов`язався узгоджувати з відповідачем дату можливої передачі кожної партії товару, а також зобов`язався протягом 7 (семи) робочих днів від дня надходження заявки відповідача поставити товар своїм транспортом в адрес Покупця у відповідності із узгодженими сторонами заявками.

Передача товару здійснюється позивачем за місцем знаходження складу відповідача, розташованого за адресою: м. Харків, проспект Московський, 259, склад ТС КЛАСС (Розподільчого центру), згідно поданих відповідачем заявок (п.2.1.3 договору та п.3.15 договору в редакції додаткової угоди до нього).

Відповідно до п.3.1, 3.2 договору відповідач взяв на себе зобов`язання завчасно узгоджувати об`єми поставки товару на місяць, а також можливі дати відправки в його адресу конкретної партії товару шляхом підписання специфікації. Після вказаного узгодження відповідач спрямовує позивачу електронною поштою, факсимільним зв`язком або іншими засобами, що забезпечують фіксування тексту та дати відправки, заявку на необхідну кількість товару. Заявки повинні бути узгоджені в письмовій формі та повинні включати в себе наступну інформацію: найменування отримувача, місце поставки, найменування товару, його характеристики (опис), кількість, дата передбачуваної поставки інше. При цьому заявка вважається заявленою відповідачем та прийнятою позивачем, якщо вона завірена печаткою позивача (допускається) факсокопія). Постачальник, після узгодження заявки Покупця вчиняє заходи по резервуванню та підготовці товару до поставки. Постачальник вчиняє доставку товару в строки, узгоджені з Покупцем (у тому числі у заявці).

Відповідач, за умовами п.2.2 договору (в редакції додаткової угоди), зобов`язався не пізніше ніж за 7 (сім) днів до очікуваної поставки, на кожну партію товару надсилає позивачу електронною поштою на е-мейл: info@pack.dp.ua, факсимільним зв`язком або іншими засобами зв`язку, що забезпечують фіксування тексту та дати відправки, підписану і складену на підставі Асортиментного переліку Заявку (Замовлення).

У п.3.5, п.3.6 договору сторони погодили, що право власності на поставлений товар переходить від позивача до відповідача з моменту фактичної передачі товару. Датою поставки товару вважається дата підписання накладної. До кожної партії товару позивач надає належним чином оформлені документи у відповідності до п.2.1.4 договору.

Ціна та порядок розрахунків погоджено сторонами у розділі 5 договору.

Так, відповідач взяв на себе зобов`язання здійснити оплату товару протягом 21 (двадцяти одного) календарного дня з моменту (дати) поставки (п.5.3 договору).

12.10.2020 між сторонами укладено додаткову угоду до договору, відповідно до якої сторонами продовжено термін дії договору до 01.09.2023.

На виконання умов укладеного договору позивач поставив відповідачу товар на суму 46 351,62грн, за видатковою накладною № 46 від 27.01.2022 на суму 40 356,90грн, за видатковою накладною № 74 від 09.02.2022 на суму 5 994,72грн.

Відповідач взяті на себе зобов`язання за договором не виконав, за отриманий товар не розрахувався, у зв`язку з чим у нього перед позивачем утворилась заборгованість в сумі 46 351,62грн, яка до теперішнього часу не сплачена.

На суму основного боргу позивач нарахував відповідачу пеню в розмірі 2 141,52грн, 3% річних в розмірі 321,22грн та збитки від інфляції в розмірі 2 085,82грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення також закріплені в ст.ст.173-175 Господарського кодексу України.

Згідно із ч.1 ст.193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За приписами ст.ст.627,628 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, зміст договору складається з умов, які визначаються на розсуд та за погодженням сторін, та умов, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до вимог ст.ст.525, 526, 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами, а зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором поставки, за яким одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ч.1 ст.265 Господарського кодексу України).

До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (ч.6 ст.265 Господарського кодексу України).

Так, відповідно до ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як вже було встановлено судом, відповідач взяв на себе зобов`язання здійснити розрахунок за поставлений товар протягом 21 (двадцяти одного) календарного дня з моменту (дати) поставки.

Проте, відповідач поставлений позивачем товар прийняв, однак грошові кошти не сплатив та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу.

Факт отримання відповідачем товару на суму 46 351,62грн підтверджується копіями видаткових накладних № 46 від 27.01.2022 на суму 40 356,90грн та № 74 від 09.02.2022 на суму 5 994,72грн, підписаними відповідачем без будь-яких зауважень та заперечень, та наявними в матеріалах справи.

Відповідно до ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що відповідач розрахувався за товар, поставлений позивачем.

Факт наявності заборгованості на суму 46 351,62грн відповідачем не спростований.

Враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання зобов`язання з оплати поставленого товару на суму 46 351,62грн, у зв`язку з чим позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими, доведеними документально та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Що стосується позовних вимог в частині стягнення 3% річних в розмірі 321,22грн та збитків від інфляції в розмірі 2 085,82грн за період з 17.02.2022 по 13.05.2022 за видатковою накладною № 46 від 27.01.2022 на суму 40 356,90грн та за період з 02.03.2022 по 13.05.2022 за видатковою накладною № 74 від 09.02.2022 на суму 5 994,72грн, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 3% річних підлягають частковому задоволенню на суму 317,43грн, а в частині стягнення збитків від інфляції в повному обсязі, виходячи з наступного.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом зазначеної норми закону нарахування трьох процентів річних та збитків від інфляції входить до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінених грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов`язання.

За приписами ст.253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Перевіривши правомірність нарахування 3% річних в розмірі 321,22грн (за кожною видатковою накладною окремо), судом встановлено, що позивач невірно визначив період прострочення заборгованості.

Так, оскільки сторони у п.5.3 договору погодили, що відповідач повинен здійснити оплату товару протягом 21 (двадцять одного) календарного дня, останнім днем виконання відповідачем зобов`язання з оплати поставленого позивачем товару за видатковою накладною № 46 від 27.01.2022 на суму 40 356,90грн є 17.02.2022, а за видатковою накладною № 74 від 09.02.2022 на суму 5 994,72грн є 02.03.2022 у зв`язку з чим прострочення оплати за товар починається з 18.02.2022 та з 03.03.2022 відповідно.

Таким чином, перевіривши період, за який нараховано 3% річних, суд дійшов висновку, що сума 3% річних за період з 18.02.2022 по 13.05.2022 за видатковою накладною № 46 від 27.01.2022 на суму 40 356,90грн складає 281,95грн, а за період з 03.03.2022 по 13.05.2022 за видатковою накладною № 74 від 09.02.2022 на суму 5 994,72грн складає 35,48грн, всього 317,43грн, яка і підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Перевіривши правомірність нарахування збитків від інфляції на загальну суму 2 085,82грн за кожною видатковою накладною окремо, суд дійшов висновку, що такий розрахунок є арифметично правильним, у зв`язку з чим позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Що стосується позовних вимог в частині стягнення пені на загальну суму 2 141,52грн, а саме: за період з 17.02.2022 по 13.05.2022 за видатковою накладною № 46 від 27.01.2022 на суму 40 356,90грн та за період з 02.03.2022 по 13.05.2022 за видатковою накладною № 74 від 09.02.2022 на суму 5 994,72грн, суд керується наступним.

У сфері господарювання згідно ч.2 ст.217 та ч.1 ст.230 Господарського кодексу України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

За приписами ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 2 ст.193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 7.5 договору визначено, що у разі несвоєчасної оплати вартості товару відповідач зобов`язаний сплатити позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Суд, перевіривши наданий позивачем до позовної заяви розрахунок пені встановив, що позивачем також неправильно визначений період прострочення заборгованості.

Так, здійснивши свій розрахунок пені за період з 18.02.2022 по 13.05.2022 за видатковою накладною № 46 від 27.01.2022 на суму 40 356,90грн, розмір пені складає 1 879,64грн, за період з 03.03.2022 по 13.05.2022 за видатковою накладною № 74 від 09.02.2022 на суму 5 994,72грн, розмір пені складає 236,50грн, всього 2 116,14грн, яка і підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

За таких обставин, позов підлягає задоволенню частково.

Пунктом 5 ч.1 ст.237 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Як вбачається судом з наданого позивачем попереднього (орієнтовного) розрахунок суми судових витрат, які останній поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи, складається зі сплати судового збору за подання позовної заяви майнового характеру в розмірі 2 481,00грн, витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 25 500,00грн та 30,00грн, які включають в себе поштові витрати та витрати на проїзд представника для участі в судовому засіданні у господарському суді за даним позовом.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) (ч.8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи викладене, а також те, що позов задоволено частково, витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 481,00грн, відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, суд покладає на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Що стосується стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 25 500,00грн та 30,00грн поштових витрат за даним позовом, суд керується наступним.

Відповідно до ч.1, ч.3 ст.123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу та пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Частиною 1 ст.126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами (ч.2 ст.126 Господарського процесуального кодексу України).

За приписами ч.3 ст.126 Господарського процесуального кодексу України, для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч.4 ст.126 Господарського процесуального кодексу України).

Частиною 1 ст.26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: договір про надання правової допомоги; довіреність; ордер; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Положеннями ч.1 ст.1 зазначеного Закону унормовано, що договір про надання правової допомоги визначено як домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За приписами ч.3 ст.27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу, врегульовано Главою 63 Цивільного кодексу України. Зокрема, ст.903 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Стаття 632 Цивільного кодексу України регулює поняття ціни договору. За приписами вказаної статті ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

Відповідно до ст.30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

11.05.2022 між позивачем та Адвокатським об`єднанням "Антарес" укладено договір про надання правової (правничої) допомоги, відповідно до умов якого Адвокатське об`єднання зобов`язується надати правову (правничу) допомогу позивачу із стягнення заборгованості з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр-Трейд" за договором поставки № 116Q092 від 21.04.2016 на умовах і в порядку, які визначені цим договором, а позивач оплатити надання правової допомоги (професійної правничої допомоги) та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

11.05.2022 між позивачем та Адвокатським об`єднанням "Антарес" укладено додаткову угоду № 1 до договору про надання правової (правничої) допомоги від 11.05.2022, яким сторони визначили порядок оплати гонорару Адвокатського об`єднання, розмір якого, за умовами п.1 додаткової угоди до договору, визначається шляхом множення фактичної кількості годин, витрачених Адвокатським об`єднанням на надання правової (правничої) допомоги за договором, на вартість однієї години роботи Адвокатського об`єднання, яка становить 3 000,00грн.

Сторони погодили, що кількість годин, витрачених Адвокатським об`єднанням на надання правничої допомоги за договором, зазначається у акті/актах приймання-передачі наданих послуг (п.2 додаткової угоди № 1 від 11.05.2022).

У п.3 додаткової угоди до договору про надання правової (правничої) допомоги від 11.05.2022 сторони погодили, що сплата позивачем гонорару Адвокатському об`єднанню здійснюється на банківський рахунок Адвокатського об`єднання протягом 10 днів з моменту вступу рішення суду в законну силу.

Згідно Акту приймання-передачі наданих послуг від 13.05.2022 (п.1 Акту) Адвокатським об`єднанням надано правову (правничу) допомогу, а саме:

- вивчено (проаналізовано) надані позивачем документи (1 годин - 3 000,00грн);

- надано позивачу усні консультації та роз`яснення з питань спору та спільно з позивачем визначено правову позицію (0,5 годин - 1 500,00рн);

- підготовлено позовну заяву, здійснено необхідні розрахунки за позовом та сформовано пакети документів для подання позову до суду (7 годин - 21 000,00грн).

Положеннями Акту визначено, що Адвокатським об`єднанням правова (правнича) допомога, зазначена у п.1 цього Акту, виконана керуючим партнером (адвокатом) Яцишиним Олександром Йосиповичем в повному обсязі, належним чином, відповідно до умов договору та з урахуванням домовленості сторін та підлягає сплаті на користь Адвокатського об`єднання гонорар в розмірі 25 500,00грн.

Акт приймання-передачі наданих послуг від 13.05.2022 підписано сторонами та скріплено відтиском печатки позивача без будь-яких зауважень та заперечень.

Позивачем в якості надання професійної правової (правничої) допомоги Адвокатським об`єднання надані наступні документи: копія договору про надання правової (правничої) допомоги від 11.05.2022; копія додаткової угоди № 1 від 1.05.2022 до договору про надання правової (правничої) допомоги від 11.05.2022, Акт приймання-передачі наданих послуг від 13.05.2022; копія рахунку на оплату гонорару в розмірі 25 500,00грн.

За змістом п.1 ч.2 ст.126, ч.8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п.1 ч.2 ст.126 цього Кодексу).

Як вже було встановлено судом, сторони погодили, що позивач взяв на себе зобов`язання сплатити гонорар Адвокатському об`єднанню протягом 10 днів з моменту вступу рішення суду в законну силу.

З урахуванням наведеного, позивачем подано до матеріалів справи достатньо доказів на підтвердження факту надання Адвокатським об`єднанням "Антарес" професійної правничої допомоги позивачу на суму 25 500,00грн.

Враховуючи викладене, а також обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для вирішення спору, суд дійшов висновку, що ці витрати пов`язані з розглядом даної справи.

У разі недотримання вимог ч.4 ст.126 Господарського процесуального кодексу України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. (ч. 5 ст. 126 ГПК України).

Частиною 6 ст.126 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами на адресу суду від відповідача не надходило.

В якості понесення поштових витрат за даним позовом, позивачем надано копію фіскального чеку, копію накладної № 4905122546311 Укрпошти та опис вкладення до цінного листа від 17.07.2022, якими підтверджується направлення позивачем на адресу відповідача копії позовної заяви та доданих до неї документів на суму 30,00грн.

При цьому, за приписами п.3 ч.4 ст.129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу адвоката та на поштові витрати за даним позовом пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.129, 237, 238, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр-Трейд" (61162, м. Харків, пр-т Героїв Сталінграда, 136/8, код ЄДРПОУ 30512339) на користь Приватного підприємства "Автоден" (49125, м. Дніпро, про Людмили Мокієвської (нова назва пров. Крушельницької), 5/47, код ЄДРПОУ 35394689) - 46 351,62грн основного боргу, 2 116,14грн пені, 317,43грн 3% річних, 2 085,82грн збитків від інфляції, 2 479,57грн судового збору, 25 485,38,00грн витрат на професійну правничу допомогу, 29,98грн поштових витрат за даним позовом.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні позовних вимог в частині стягнення 3% річних в розмірі 3,79грн та пені в розмірі 25,38грн. відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дане рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення шляхом подання апеляційної скарги до Східного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено "11" листопада 2022 р.

Суддя Т.А. Лавренюк