Ухвала

від 10.11.2022 по справі 160/16845/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

10 листопада 2022 року

м. Київ

справа №160/16845/21

адміністративне провадження № К/990/29611/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Хохуляка В.В.,

суддів: Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 22.07.2022 у справі №160/16845/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Адагма Трейд» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Адагма Трейд» звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.11.2020 позов задоволено частково.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 22.07.2022 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.11.2020 у справі №160/16845/21.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, Головне управління ДПС у Дніпропетровській області 24.10.2022 звернулось з касаційною скаргою та заявою про поновлення строку на касаційне оскарження до Верховного Суду.

В обґрунтування заяви відповідач зазначає, що копія оскаржуваної ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 22.07.2022 отримана представником податкового органу нарочно в приміщенні апеляційного суду 29.09.2022, що підтверджується копією журналу видачі судових рішень сторонам у справі.

Верховний Суд вважає, що наведені відповідачем обставини щодо несвоєчасного отримання копії ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 22.07.2022 підтверджуються належними доказами.

Враховуючи викладене, а також положення вимог частини другої статті 329 КАС України, згідно з якими учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення, суд вважає, що підстави пропуску відповідачем строку на касаційне оскарження є поважними, у зв`язку з чим такий строк підлягає поновленню.

При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою судом з`ясовані такі обставини.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.11.2020 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Адагма Трейд» задоволено частково.

Відповідно до частини першої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звернулось до Третього апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.02.2022 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області залишено без руху та встановлено десятиденний термін з моменту отримання копії ухвали для надання документа про сплату судового збору.

05.05.2022 Головне управління ДПС в Дніпропетровській області 05.05.2022 звернулось з клопотанням про відстрочення сплати судового збору в зв`язку з відсутністю належного фінансування.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.05.2022 відмовлено у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору, а апеляційну скаргу повернуто заявнику, оскільки недоліки апеляційної скарги не були усунуті у визначений судом строк.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції Головне управління ДПС у Дніпропетровській області 15.06.2022 вдруге звернулось з апеляційною скаргою та заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження до Третього апеляційного адміністративного суду.

В обґрунтування поважності пропуску процесуального строку податковий орган зазначав, що вже звертався до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою проте останню було повернуто ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 12.05.2022. Крім того, відповідач зазначав, що закон не позбавляє права на повторне звернення в межах річного строку.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 05.07.2022 апеляційну скаргу залишено без руху та встановлено десятиденний термін з моменту отримання копії ухвали для надання обґрунтованої заяви про поновлення строку та документа про сплату судового збору.

20.07.2022 відповідач звернувся з аналогічною заявою про поновлення строку, що й при зверненні від 15.06.2022, та клопотанням про відстрочення сплати судового збору.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 22.07.2022 відмовлено в задоволенні заяви про поновлення строку та відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.11.2020 у справі №160/16845/21.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції виходив з того, що повернення апеляційної скарги не позбавляє права на повторне звернення до апеляційного суду, та не означає наявність у особи безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої апеляційної скарги без урахування процесуальних строків встановлених для цього. При цьому будь-яких доказів, що б підтверджували вчинення апелянтом активних дій, спрямованих на сплату судового збору протягом цього періоду матеріали справи не містили.

Верховний Суд дійшов висновку, що правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права при постановленні ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження є очевидним, розумні сумніви щодо їх застосування чи тлумачення відсутні.

Згідно з частиною третьою статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з моменту отримання копії ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Враховуючи наведене, за результатами оцінки зазначених у надісланій на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, заяві про поновлення строку апеляційного оскарження підстав суддя-доповідач може визнати їх поважними та відкрити апеляційне провадження або визнати такі підстави неповажними, у зв`язку з чим відмовити у відкритті апеляційного провадження на підставі частини третьою статті 298 КАС України.

Як зазначено вище, суд апеляційної інстанції ухвалою від 05.07.2022 надавав податковому органу достатній строк для усунення недоліків вдруге поданої апеляційної скарги щодо надання клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження з наведенням причин поважності пропуску такого строку та документ про сплату судового збору.

Доводи касаційної скарги щодо встановлення судом апеляційної інстанції неправомірних обмежень у реалізації відповідачем права на апеляційне оскарження судового рішення не спростовують вищенаведених висновків про очевидне правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до пункту шостого частини п`ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28.03.2006, заява №23436/03).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання апеляційної скарги.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

Відтак, особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору.

Варто зазначити, що поновлення строку на апеляційне оскарження можливе лише за умови дотримання строку при первинному зверненні та повторного звернення з належно оформленою апеляційною скаргою в найкоротший термін.

В такому випадку, суд апеляційної інстанції встановивши, що податковий орган повторно звернувся з апеляційною скаргою без дотримання вимог процесуального закону щодо оформлення апеляційної скарги та строку для апеляційного оскарження, правомірно відмовив у відкритті апеляційного провадження.

Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись пунктом 5 частини першої та частиною другої статті 333 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Визнати поважними наведені підстави пропуску Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області строку на касаційне оскарження ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 22.07.2022 у справі №160/16845/21.

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 22.07.2022 у справі №160/16845/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Адагма Трейд» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіВ.В. Хохуляк Л.І. Бившева Р.Ф. Ханова