Ухвала

від 14.11.2022 по справі 755/14116/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №755/14116/21 Головуючий у І інстанції Марфіна Н.В.

Провадження №22-ц/824/12054/2022 Головуючий у 2 інстанції Голуб С.А.

У Х В А Л А

про залишення апеляційної скарги без руху

14 листопада 2022 року м. Київ

Суддя Київського апеляційного суду Голуб С.А., розглянувши матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 05 січня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Житлово-будівельного кооперативу «50 років Жовтня» Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації про визнання протиправними дії, зобов`язати вчинити певні дії та стягнення упущеної вигоди,

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 05 січня 2022 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_1 17 жовтня 2022 подав апеляційну скаргу.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 24 жовтня 2022 року справу за позовом ОСОБА_1 до ЖБК «50 років Жовтня» Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації про визнання протиправними дії, зобов`язати вчинити певні дії та стягнення упущеної вигоди було повернуто до Дніпровського районного суду м. Києва для належного оформлення.

Після усунення недоліків зазначених в ухвалі суду від 24 жовтня 2022 року, Дніпровським районним судом м. Києва було повернуто матеріали справи на адресу Київського апеляційного суду. Вказана цивільна справа надійшла на адресу апеляційного суду 09 листопада 2022 року та була передана судді-доповідачу 10 листопада 2022 року.

Апеляційна скарга не відповідає вимогам ст.ст. 354, 356 ЦПК України, зокрема: апеляційна скарга подана з пропуском строку на апеляційне оскарження та не оплачена судовим збором.

Так, у відповідності до положень ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання фізичною особою або фізичною особою-підприємцем позовної заяви майнового характеру ставка судового збору, станом на день звернення до суду із позовом, становила 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Розмір мінімальної заробітної плати станом на 01 січня 2021 року становив 2270 грн.

Як вбачається з матеріалів справи під час звернення до суду з позовом необхідно було сплати судовий збір у розмірі 1816 грн. за вимоги немайнового характеру та 908 грн. за вимогою майнового характеру. Таким чином, при зверненні до суду з апеляційною скаргою ОСОБА_1 слід сплатити судовий збір у розмірі 4086 грн. = (2724*1,5), на розрахунковий рахунок Київського апеляційного суду.

Апеляційна скарга повинна бути оплачена судовим збором на рахунок: UA548999980313101206080026010, код класифікації доходів бюджету 22030101, отримувач коштів: УК у Солом`янському районі/Солом`ян. р-н/22030101, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, код одержувача (код за ЄДРПОУ) 37993783.

При сплаті судового збору поле «Призначення платежу» розрахункового документа заповнюється таким чином:

«* ; код ознаки судового збору (101);код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб, або реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи; роз`яснювальна інформація про призначення платежу у формі: судовий збір за а/с П.І.Б., Київський апеляційний суд».

Документи, що підтверджують оплату судового збору подаються до Київського апеляційного суду в оригіналах.

Окрім того, апеляційна скарга подана поза межами строку на апеляційне оскарження, що визначені цивільним процесуальним законодавством.

Так, відповідно до ст. 354 ЦПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 354 ЦПК України, строк на апеляційне оскарження може бути поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених в ч.2 ст. 358 цього Кодексу.

Звертаючись до суду апеляційної скарги ОСОБА_1 порушує питання про поновлення строку на апеляційне оскарження та зазначає, що копію оскаржуваного рішення суду отримав 12 серпня 2022 року. Зазначає, що він не є фахівцем у галузі права та звернуся до Лівобережного київського місцевого центру за наданням вторинної допомоги, де отримав юридичну консультацію лише 05 жовтня 2022 року.

На підставі викладеного в клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження просить суд апеляційної інстанції поновити строк на апеляційне оскарження, визнавши поважними причини пропуску такого строку.

Як стверджує скаржник та що не спростовується матеріалами справи, останній отримав копію оскаржуваного судового рішення 12 серпня 2022 року. У випадку звернення до апеляційного суду з апеляційною скаргою на рішення суду, яке було ухвалено без участі сторін у справі, або якщо учасник справи не отримав копію повного судового рішення в день його складення, то учасник справи має право на поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження такого рішення суду, якщо звернувся до суду з апеляційною скаргою протягом тридцяти днів з моменту отримання копії оскаржуваного рішення суду.

Отже, з 12 серпня 2022 року розпочався тридцятиденний строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції з правом на поновлення такого строку та який закінчився 11 вересня 2022 року.

Твердження ОСОБА_1 , про те, що він не є фахівцем в галузі права а тому не міг звернутись до суду апеляційної інстанції раніше не може бути визнано поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження, оскільки необізнаність особи, яка є учасником справи про її процесуальні права та обов`язки, не може бути підставою для поновлення процесуального строку, який було пропущено з підстав незнання закону.

Правило дотримання строку на апеляційне оскарження має на меті гарантувати правову визначеність і забезпечити, те щоб судові провадження розглядалися впродовж розумного часу, не змушуючи учасників справи перебувати у стані невизначеності.

Окрім того, вирішуючи питання про поновлення строку на апеляційне оскарження та визначаючи поважність пропуску такого строку слід враховувати що статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак, такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 18.11.2010 у справі "Мушта проти України" зазначено: "право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак, такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності, а їх застосування має відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані."

Окрім того, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).

З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції не може вважати незнання закону поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження та істотною перешкодою при оскарженні рішення суду першої інстанції в межах строків, що визначені цивільним процесуальним законодавством України, оскільки учасники справи повинні належним чином виконувати свої процесуальні обов`язки.

Таким чином, скаржнику слід подати повторно клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших об`єктивних причин, що унеможливили своєчасне звернення до суду з апеляційною скаргою.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження в порядку встановленому ст. 358 цього Кодексу.

Якщо скаржник, відповідно до ухвали суду, у встановлений строк усуне недоліки, то апеляційна скарга вважається поданою в день первісного її подання до суду. В іншому випадку до апеляційної скарги будуть застосовані положення ст. 358 ЦПК України.

За правилами ч. 2 ст. 357 ЦПК України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог встановлених ст. 356 ЦПК України, а також у разі несплати суми судового збору застосовуються положення статті 185 вказаного Кодексу, тому апеляційну скаргу слід залишити без руху, надавши ОСОБА_1 строк для усунення вказаних недоліків, а саме: подання повторно клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження сплати судового збору у розмірі 4086 грн.

Враховуючи вищевикладене, подана апеляційна скарга не може бути прийнята до розгляду.

Керуючись ст. ст. 185, 356, 357 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 05 січня 2022 року залишити без руху, надавши скаржнику строк для усунення вказаних в ухвалі недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання ухвали.

У випадку не виконання вимог ухвали суду апеляційна скарга буде повернута, або ж буде відмовлено у відкритті апеляційного провадження.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає касаційному оскарженню.

Суддя Київського

апеляційного суду С.А. Голуб