Постанова

від 30.08.2006 по справі 21/150-06

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

21/150-06

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.08.2006 року                                                                                   Справа № 21/150-06  

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого                    Виноградник О.М. ( доповідач)

суддів:               Джихур О.В., Герасименко І.М.

при секретарі: Нурулаєвій Г.Ю.

за участю представників сторін:  

позивача –Аржанухін В.Л., дов. № 41-4016 від 22.05.2006р.;                          

відповідача (1) –не з'явився; про час та місце судового засідання повідомлений належним чином;

відповідача (2) –Миронец О.В., дов. № 014-2488 від 10.08.2006р., юрисконсульт;                        

розглянувши у відкритому судовому засіданні          апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства “Нікопольський завод феросплавів”, м.Нікополь Дніпропетровської області                    

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 08.06.2006 року                                    

у справі № 21/150-06                            

за позовом відкритого акціонерного товариства “Нікопольський завод феросплавів”, м.Нікополь Дніпропетровської області                                                  

до  В/1 –корпорації “Науково-виробничої інвестиційної групи “Інтерпайп”, м.Дніпропетровськ

В/2 –закритого акціонерного товариства “Єнакіївський коксохімпром”, м.Єнакіїве Донецької області                                      

про  стягнення 4 757 грн. 40 коп.

          За згодою представників сторін, присутніх у судовому засіданні, було оголошено вступну та резолютивну частину постанови (ст.ст.85, 99, 105 ГПК України).                                                  

ВСТАНОВИВ:

          Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 08.06.2006р. (суддя Алмазова І.В.) по справі № 21/150-06 за позовом відкритого акціонерного товариства “Нікопольський завод феросплавів”, м.Нікополь Дніпропетровської області (далі –ВАТ “Нікопольський завод феросплавів”) до першого відповідача корпорації “Науково-виробничої інвестиційної групи “Інтерпайп”, м.Дніпропетровськ (далі –корпорація “НВІГ “Інтерпайп”) та другого відповідача –закритого акціонерного товариства “Єнакіївський коксохімпром”, м.Єнакіїве Донецької області (далі –ЗАТ “Єнакіївський коксохімпром”) про стягнення 4 757 грн. 40 коп. в задоволенні позову було відмовлено.

          Рішення господарського суду Дніпропетровської області мотивовано тим, що позивачем відповідно до ст..33 ГПК України не доведена вина першого відповідача в спричинених збитках, ст.ст.203, 209 ЦК УРСР (в редакції 1963р.), ст.614 ЦК України.

          Не погодившись з вищезазначеним рішенням господарського суду до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернувся позивач по справі – ВАТ “Нікопольський завод феросплавів” м.Нікополь, оскаржує рішення на предмет його невідповідності нормам матеріального та процесуального права, невідповідність висновків, викладених в рішенні господарського суду, фактичним обставинам, матеріалам справи, оскільки:

          - господарським судом не дано належної правової оцінки обставинам, на які посилався позивач, як на підставу своїх вимог, а саме факту неналежного виконання відповідачем –1 зобов'язань за договором поставки, чим порушено вимоги ст.ст.161, 162, 164, 246 ЦК УРСР;

          - також господарський суд, відхиляючи доводи позивача, не зазначив в судовому рішенні правових підстав, відповідно до яких доводи не приймаються судом.   

          У відзивах на апеляційну скаргу перший відповідач –корпорація “НВІГ “Інтерпайп” м.Дніпропетровськ та другий відповідач –ЗАТ “Єнакіївський коксохімпром” м.Єнакіїве, проти задоволення апеляційної скарги заперечували, посилаючись на відповідність оскаржуваного судового рішення вимогам чинного законодавства, матеріалам, обставинам справи.

          В судовому засіданні представник другого відповідача підтримав зазначену правову позицію, представник першого відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином (поштове повідомлення про вручення ухвали суду). Враховуючи, що перший відповідач не скористався правом участі в судовому засіданні  (ст..22 ГПК України), повідомлений належним чином про час та місце засідання, надав відзив на апеляційну скаргу, неявка представника першого відповідача не перешкоджає розгляду справи за апеляційною скаргою позивача в судовому засіданні, то колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в цьому судовому засіданні.

          Перевіривши законність та обґрунтованість рішення господарського суду, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, вислухав пояснення представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення слід залишити без змін, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається із змісту прохальної частини позовної заяви, позивач просив господарський суд стягнути з належного відповідача на користь позивача вартість вагової недостачі коксової продукції на суму 4 757 грн. 40 коп. (з ПДВ та залізничним тарифом).

В подальшому, відповідно до ст..22 ГПК України, позивач звернувся до господарського суду з заявою про уточнення позовних вимог від 30.05.2006р., яку було прийнято господарським судом до розгляду. Відповідно до зазначеної заяви позивач просив суд стягнути з першого відповідача збитки на суму 4 757 грн. 40 коп. на підставі ст. ст.161, 203 ЦК України.

З матеріалів справи вбачається, що 27.12.2002р. між ВАТ “Нікопольський завод феросплавів” м.Нікополь (позивач по справі, скаржник “покупець” за договором) та корпорацією “НВІГ “Інтерпайп” м.Дніпропетровськ (перший відповідач по справі, “продавець” за договором) було укладено договір № 91631/2002/881, відповідно до умов якого “продавець” зобов'язався поставити та передати у власність “покупця” продукцію –“товар”, а “покупець” прийняти та оплатити вартість цієї продукції, асортимент, якість, кількість та ціна якої узгоджується в специфікаціях –додатках до зазначеного договору.

Пунктом 6.1 р.6 договору сторони передбачили, що приймання продукції по кількості здійснюється відповідно до Інструкції “Про прядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по кількості”, затверджену постановою Державного арбітражу СРСР № П-6 від 15.06.1965р. (з подальшими змінами та доповненнями); у випадку виявлення недостачі товару при прийманні його “вантажоотримувачем” виклик представника “продавця” та “вантажовідправника” обов'язковий.    

Розділом 5 зазначеного вище договору сторони передбачили, що розрахунок за продукцію здійснюється між позивачем та першим відповідачем, тобто сторонами по договору, як в порядку передплати, так і в порядку послідуючої оплати –шляхом банківського переказу грошових коштів на рахунок “продавця” протягом трьох банківських днів з моменту виставлення рахунку.

На виконання умов договору від 27.12.2002р., що не спростовується жодною із сторін, на адресу позивача другим відповідачем, як “вантажовідправником” була відвантажена продукція в п/вагонах:  № 65229353, 65242083, 67854489, 65780967 та було виявлено недостачу 9,5 тон.

Як вбачається із р.6 залізничних накладних, вантаж було видано на підставі п.52 Статуту залізниць України без перевірки, оскільки вантаж прибув у справних полувагонах без ознак втрат. Докази оскарження зазначених дій “залізниці” відсутні в матеріалах справи, не надавались судам обох інстанцій.

При прийманні продукції по кількості було виявлено недостачу продукції в кількості 9,5 тон, про що було складено акт прийомки від 08.05.2003р. за участю Сидак Д.І., як представника другого відповідача, уповноваженого згідно з довіреністю № 726 від 07.05.2003р. ТОВ “Укргоскомп” (а.с.14), строк дії довіреності встановлено 3 місяці, на прийомку саме якої партії продукції уповноважено громадянина Сидака Д.І. в довіреності не зазначено (номери накладних, вагонів та ін.). Вартість виявленої недостачі продукції, ПДВ та вартість залізничного тарифу, як зазначає позивач, не спростовано жодною із сторін відповідними доказами в розумінні ст.ст.32, 33, 36 ГПК України, було оплачено по платіжному дорученню № 2945 від 18.06.2003р. (а.с.19).

Відповідно до п.21 Інструкції про порядок прийомки продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по кількості (затверджену постановою Державного арбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965р. № П-6) представнику, виділеному для участі в прийманні продукції по кількості, видається належним чином оформлене та засвідчене печаткою підприємства разове посвідчення за підписом керівника підприємства  (організації) або його заступника. Згідно з цим пунктом названої Інструкції в посвідченні на право участі в прийманні продукції по кількості повинно бути зазначено на участь в прийманні саме якої продукції уповноважується представник; якщо для участі в прийманні виділено представника громадськості, то в посвідченні зазначається також дата, номер рішення заводського, фабричного, місцевого комітету, яким виділено цього представника.

          Абзацами 4, 6 п.21 вищевказаної Інструкції встановлено, що посвідчення видається на право участі в прийманні конкретної партії продукції. Видача посвідчення на будь-який період часу (декаду, місяць та ін.) не допускається; посвідчення, видані з порушенням правил цієї Інструкції, вважається недійсним.

          Отже, враховуючи, що при прийманні продукції порушено вимоги зазначених пунктів Інструкції № П-6, то неможливо погодитись з доводами позивача про те, що факт недостачі продукції є доведеним та підтверджується належними доказами, матеріалами справи згідно зі ст.ст.32-36 ГПК України.

          За цих обставин висновок господарського суду, викладений в резолютивній частині оскаржуваного рішення, висновок про факт відсутності всіх елементів складу цивільного правопорушення (зокрема, об'єктивної та суб'єктивної сторони, вини), необхідного для притягнення першого відповідача до цивільної відповідальності у формі збитків, відповідає матеріалам, обставинам справи, вимогам чинного законодавства.

          На підставі викладеного, керуючись ст.ст.99, 101, 103-105 ГПК України, суд, -                                                                                                                                                                       

ПОСТАНОВИВ:

          Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 08.06.2006р. по справі № 21/150-06 –залишити без змін; а апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства “Нікопольський завод феросплавів”, м.Нікополь Дніпропетровської області –залишити без задоволення.         

Головуючий                                                                                                    О.М. Виноградник

Судді                                                                                                               О.В. Джихур

                                                                                                              І.М.Герасименко        

З оригіналом згідно.

Помічник судді                                                 О.О.Головіна

01.09.2006