Ухвала

від 08.11.2022 по справі 752/6208/15-ц

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/6208/15-ц

Провадження № 6/752/390/22

У Х В А Л А

08 листопада 2022 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Хоменко В.С.

при секретарі Павлюх П.В.,

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Інком Груп» про заміну сторони у виконавчому провадженні правонаступником у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

встановив:

у жовтні 2022 року ТОВ «ФК «Інком Груп» звернулось до суду із вказаною заявою, в якій просило заміни стягувача у виконавчому провадженні № 52086132 з примусового виконання виконавчого листа Голосіївського районного суду м. Києва № 752/151/15-ц від 05.05.2015 року, яке здійснюється Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції, АТ «Альфа-Банк» на його правонаступника - ТОВ «ФК «Інком Груп».

В обґрунтування заяви посилалось на те, що на примусовому виконанні відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України перебуває виконавче провадження №52086132, розпочате на підставі виконавчого листа виданого Голосіївським районним судом м. Києва №752/151/15-ц від 05.05.2015 року щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Укрсоцбанк» 1 669 368, 40 доларів США.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 20.05.2020 року замінено у виконавчому провадженні № 52086132 стягувача - ПАТ «Укрсоцбанк» на правонаступника АТ «Альфа-Банк».

28.09.2022 року між АТ «Альфа-Банк» як клієнтом та ТОВ «ФК «Інком Груп» як фактором укладено договір факторингу № 9-Ф/22, предметом якого є право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договорами про іпотечний кредит № MRTG-000000001885 від 30.03.2007 року та № MRTG-000000002323 від 16.04.2007 року.

Оскільки на підставі договору факторингу № 9-Ф/22 від 28.09.2022 року було відступлено право вимоги за вищезазначеним кредитними договорами ТОВ «ФК «Інком Груп» набуло статусу нового кредитора та отримало право вимоги грошових зобов`язань за вказаними договорами, через що звертається до суду із вказаною заявою.

В судове засідання учасники не з`явились, повідомлялись належним чином.

Від представника ТОВ «ФК «Інком Груп» - Рудь Г.І. надійшла заява про розгляд справи без їх участі.

Вивчивши письмові матеріали справи, суд приходить до наступного.

Судом установлено, що 23.03.2015 року Постійно діючим Третейським судом при Всеукраїнській громадській організації «Союз ОСОБА_1 про стягнення суми заборгованості в розмірі 1669368,40 доларів США, що еквівалентно 50098079,55 грн. та третейського збору в сумі 25500,00 грн.

На підставі ухвали Голосіївського районного суду м. Києва від 28.04.2015 року за заявою ПАТ «Укрсоцбанк» 05.05.2015 року видано виконавчі листи на примусове виконання рішення третейського суду від 23.03.2015 року.

Виконавчі листи були пред`явлені до примусового виконання, і на примусовому виконанні відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України перебуває виконавче провадження № 52086132.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 20.05.2020 року замінено у виконавчому провадженні № 52086132 стягувача - ПАТ «Укрсоцбанк» на правонаступника АТ «Альфа-Банк».

28.09.2022 року між АТ «Альфа-Банк» як клієнтом та ТОВ «ФК «Інком Груп» як фактором укладено договорір факторингу № 9-Ф/22, предметом якого є право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договорами про іпотечний кредит № MRTG-000000001885 від 30.03.2007 року та № MRTG-000000002323 від 16.04.2007 року.

Підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених ст. 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 5 ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

За змістом ст. 512 ЦК України, ст. 442 ЦПК України та ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником.

Виходячи із цих норм, зокрема, п. п. 1 і 2 ч. 1 ст. 512 ЦК України у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги (ст. 47 ЦПК України).

У зв`язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв`язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов`язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов`язки в зобов`язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

Виходячи зі змісту ст. ст. 512, 514 ЦК України, ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», з урахуванням положень ст. 442 ЦПК України, заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 20.11.2013 року у справі № 6-122цс13 та постанові Верховного Суду від 30.01.2019 року у справі № 2-230/11.

Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах.

Крім того, норма ст. 442 ЦПК України має імперативний характер, оскільки в ній прямо визначено правило поведінки, а саме: замінити сторону виконавчого провадження, а не замінювати сторону виконавчого провадження лише у відкритому виконавчому провадженні чи за інших обставин.

Таким чином, заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу. Без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом України «Про виконавче провадження».

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

Підставами правонаступництва є смерть громадянина, що був стороною виконавчого провадження, оголошення його померлим, реорганізація юридичної особи, відступлення права вимоги, переведення боргу

Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін. Зміна кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин.

За таких обставин, звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу стягувача відповідає змісту ст. ст. 512, 514 ЦК України та ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження».

Крім того, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено ст. ст. 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Вибуття первісного кредитора і заміна його новим не скасовує обов`язковості виконання рішення суду, при цьому реалізувати право на примусове стягнення присуджених судом сум можливо лише шляхом заміни сторони стягувача у виконавчому провадженні, оскільки новий кредитор, без вирішення питання про заміну сторони у зобов`язанні, не має права звернутись до органу державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення суду.

Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 05.12.2018 року у справі № 643/4902/14-ц, від 31.10.2018 року у справі № 201/8548/16-ц та від 15.08.2018 року у справі № 190/2119/14-ц .

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 16.05.2018 року у справі № 10/56-08, якщо заявник звернувся із заявою про заміну сторони виконавчого провадження стягувача поза межами відкритого виконавчого провадження стосовно боржника, то це не позбавляє його права звернутися до суду із заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні та не є підставою для відмови судом у задоволенні такої заяви, у разі якщо судом не встановлено обставин закінчення виконавчого провадження у справі належним виконанням судового рішення. У протилежному ж випадку правонаступник стягувача сторони виконавчого провадження. набувши таке право згідно із договором про відступлення права вимоги в порядку ст. 512 ЦК України, позбавляється можливості та права реалізувати таке право у виконавчому провадженні у порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження».

Аналогічна позиція міститься і у постанові Верховного Суду від 21.03.2018 року по справі № 6-1355/10, відповідно до якої заміна сторони правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу. Без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом України «Про виконавче провадження».

Як встановлено судом, 28.09.2022 року між АТ «Альфа-Банк» як клієнтом та ТОВ «ФК «Інком Груп» як фактором укладено договір факторингу № 9-Ф/22, предметом якого є право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договорами про іпотечний кредит № MRTG-000000001885 від 30.03.2007 року та № MRTG-000000002323 від 16.04.2007 року.

У ст. 204 ЦК України закріплено презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

В разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню.

Таким чином, право вимоги ТОВ «ФК «Інком Груп» за договорами про іпотечний кредит № MRTG-000000001885 від 30.03.2007 року та № MRTG-000000002323 від 16.04.2007 року, яке виникло у Товариства на підставі Договору факторингу №9-Ф/22від 28.09.2022 року, презюмується.

В матеріалах справи наявні достатні докази, що підтверджують перехід право вимоги за договором факторингу(т. 8 а.с.36-117).

Виходячи з обставин, викладених вище, суд приходить до висновку про обґрунтованість заяви.

На підставі викладеного, керуючись ст. 442 ЦПК України, суд, -

постановив:

заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Інком Груп» про заміну сторони у виконавчому провадженні правонаступником у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Замінити стягувача у виконавчому провадженні № 52086132 з примусового виконання виконавчого листа Голосіївського районного суду м. Києва № 752/151/15-ц від 05.05.2015 року, яке здійснюється Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції, Акціонерне товариство «Альфа-Банк» (код ЄДРПОУ 2344714, вул. Велика Васильківська, буд. 100, м. Київ, 03150 ) на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Інком Груп» (код ЄДРПОУ 39837527, вул. Гарматна, буд. 18, м. Київ, 03067).

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Київського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя В.С. Хоменко