Ухвала

від 24.02.2023 по справі 752/6208/15-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 752/6208/15-ц Головуючий у 1 інстанції: Колдіна О.О.

Провадження № 22-ц/824/5527/2023 Доповідач: Савченко С.І.

У Х В А Л А

24 лютого 2023 року м.Київ

Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Савченка С.І., розглянувши матеріали апеляційної скарги Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 09 січня 2023 року у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Інком Груп», Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України,-

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 09 січня 2023 року задоволено заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ТОВ «Факторингова компанія «Інком Груп», Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України..

Скасовано тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 , що застосовано відповідно до постанови Київського апеляційного суду від 25 лютого 2019 року до виконання виконавчого листа №752/6208/15-ц від 05 травня 2015 року Голосіївського районного суду м.Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Укрсоцбанк» 1669368, 40 доларів США, що згідно курсу НБУ еквівалентно 50098075,55 гривень.

Не погодившись з вказаною ухвалою суду, 18 січня 2023 року Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України подав (направив поштою) безпосередньо до Київського апеляційного суду апеляційну скаргу, яка не відповідає вимогам п.3 ч.4 ст.356 ЦПК України, оскільки не оплачена судовим збором у встановленому законом розмірі.

У зв`язку із поданням апеляційної скарги матеріали справи №752/6208/15-ц витребувані із суду першої інстанції, 20 лютого 2023 року надійшли до Київського апеляційного суду та 21 лютого 2023 року передані судді Савченку С.І. для розгляду.

Відповідно до положень п.3 ч.4 та ч.5 ст.356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Якщо апеляційна скарга подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення від сплати судового збору.

У поданій апеляційній скарзі представник Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Колесник А.С. ставить питання про відстрочення сплати судового збору на розумний строк або до ухвалення судового рішення, посилаючись на те, що Міністерство юстиції України є бюджетною установою, фінансується за рахунок коштів державного бюджету України, розрахункове-касове обслуговування якої відповідно до Бюджетного кодексу України здійснюється Державною казначейською службою України та лише в межах відкритих асигнувань. Оскільки процедура сплати судового збору за подачу даної апеляційної скарги займає деякий час в частині необхідності погодження та проведення виплати через органи казначейства, а законодавством передбачені стислі строки подачі апеляційної скарги на судове рішення, у зв`язку з наведеним, просить суд з цих підстав відстрочити сплату судового збору на розумний строк або до ухвалення судового рішення.

Розглянувши клопотання Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України після надходження справи із суду першої інстанції, вивчивши матеріали апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для відстрочення сплати судового збору за подачу апеляційної скарги з таких міркувань.

Питання звільнення від сплати судового збору як складової судових витрат, зменшення його розміру, відстрочення чи розстрочення його сплати регулюються ст.136 ЦПК України, відповідно до якої суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Питання відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати врегульоване статтею 8 Закону України "Про судовий збір", норма якої є спеціальною.

Як убачається зі змісту цієї норми, існує три умови, за яких суд, враховуючи майновий стан сторони та за її клопотанням, може відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення (частина перша статті 8 Закону України "Про судовий збір"), зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати (частина друга цієї ж статті): 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

З аналізу статті 8 Закону України "Про судовий збір" чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію "суд, враховуючи майновий стан сторони, може…", тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.

Отже, положення частини першої статті 136 ЦПК України як загальної норми, що регулює питання звільнення від сплати судового збору, деталізовані конкретизуючими нормами спеціального закону - статтями 5 та 8 Закону України "Про судовий збір", що свідчить про необхідність при застосуванні положень статті 136 ЦПК України та вирішенні питання про звільнення від сплати судового збору осіб, не зазначених у статті 5 Закону України "Про судовий збір", застосовувати критерії, визначені статтею 8 цього Закону.

Із системного аналізу змісту норм зазначеної статті Велика Палата Верховного Суду в своїй постанові від 14 січня 2021 року у справі № 0940/2276/18 дійшла висновку, що положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України`Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Предметом справи, що розглядається, не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю, тому підстав для розгляду апеляційним судом питання про звільнення Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від сплати судового збору немає. Наведена норма взагалі не передбачає звільнення юридичних осіб від сплати судового збору.

Щодо клопотання Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про відстрочення слати судового збору до ухвалення судового рішення, то слід зазначити наступне.

Так, юридична особа не позбавлена права звернутися із клопотанням про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, і суд за результатами розгляду цього клопотання не обмежений у праві на власний розсуд відстрочити або розстрочити таку сплату.

Проте, для вирішення клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, суд також має встановити майновий стан сторони.

А враховуючи те, що представником Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України не наведено обґрунтованих підстав, за яких суд апеляційної інстанції може відстрочити сплату судового збору, та не додано будь-яких доказів на підтвердження неможливості сплати судового збору, клопотання про відстрочення сплати судового збору не підлягає задоволенню.

Обставини, зазначені у апеляційній скарзі, не є безумовною підставою для відстрочення сплати судового збору, як такі, що перешкоджають Відділу виконати вимоги законодавства щодо оплати поданої апеляційної скарги судовим збором.

Відповідно до ст.129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й державних органів.

Відхиляючи клопотання Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України апеляційний суд керується практикою ЄСПЛ, який неодноразово вказував, що положення п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає надання особі права на безкоштовні провадження у цивільних справах. Надання необгрунтованих переваг одній стороні перед іншою, в тому числі щодо сплати судового збору, буде порушувати принципи змагальності та рівності сторін перед законом та судом, встановлені ч.3 ст.2 ЦПК України.

Оскільки заінтересована особа не звільняється від сплати судового збору за подання до суду апеляційної скарги, то вона зобов`язана сплатити судовий збір у розмірі ставки, визначеної відповідно до статті 4 Закону України «Про судовий збір».

Відповідно до положень п.п. «1.9» ч.2 ст.4 Закону України Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-VIза подання до суду апеляційної скарги на ухвалу суду юридичною особою сплачується 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 01.01.2023 року складає 2684грн.)

Отже, розмір судового збору за апеляційне оскарження ухвали становить 2684 грн.

Згідно реквізитів рахунку станом на 2023 рік для сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції до Київського апеляційного суду оплата коштів має здійснюватися за наступними платіжними реквізитами:

Отримувач коштів ГУК у м. Києві/Соломян.р-н/22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783

Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.)

Код банку отримувача (МФО) 899998

Рахунок отримувача UA548999980313101206080026010

Код класифікації доходів бюджету 22030101

При сплаті судового збору поле «Призначення платежу» розрахункового документа заповнюється таким чином: *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ____(Дата оскаржуваного рішення) по справі _____(Номер справи), Київський апеляційний суд (назва суду, де розглядається справа).

Документи, що підтверджують сплату судового збору подаються до Київського апеляційного суду в оригіналі.

Згідно приписів ст.357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст.356 цього Кодексу, застосовуються положення ст.185 цього Кодексу про залишення без руху.

За таких обставин, апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України слід залишити без руху, надавши скаржнику строк для усунення вказаних недоліків, а саме:сплатити судовий збір у визначеному законом розмірі і надати суду апеляційної інстанції оригінал платіжного документу.

Керуючись ст.185, 356, 357 ЦПК України, апеляційний суд,-

У Х В А Л И В:

Відмовити Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення.

Апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 09 січня 2023 року залишити без руху та надати десятиденний строк з моменту отримання копії ухвали для виправлення вказаних недоліків, в іншому випадку скарга вважатиметься неподаною і буде повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Київського апеляційного суду С.І. Савченко