Ухвала

від 14.11.2022 по справі 236/4288/18

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/8496/22 Справа № 236/4288/18 Суддя у 1-й інстанції - Саржевська І.В. Суддя у 2-й інстанції - Мірута О. А.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2022 року м. Кривий Ріг

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Мірути О.А.,

суддів - Тимченко О.О., Хейло Я.В.

розглянувши заяви суддів Дніпровського апеляційного суду Мірути Ольги Анатоліївни, Тимченко Олени Олександрівни, Хейло Яни Валеріївни про самовідвід у цивільній справі за позовомОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Лиманський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про визнання батьківства та стягнення аліментів, -

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2018 року позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Лиманський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про визнання батьківства та стягнення аліментів.

Рішенням Краснолиманського міського суду Донецької області від 19 листопада 2020 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Лиманський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про визнання батьківства та стягнення аліментів задовольнено.

Визнано ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Внесено зміни до актового запису № 34, вчиненого виконкомом Райгородоцької селищної ради Слов`янського району Донецької області 26.08.2009, у свідоцтві про народження серія НОМЕР_1 про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме в графі «батько» зазначити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України.

Стягнуто з ОСОБА_2 , на користь ОСОБА_1 , аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подачі позову, а саме з 03.12.2018, і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на відшкодування понесених судових витрат 704 грн. 80 коп.

Стягнуто з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в розмірі 704 грн. 80 коп.

Не погодившись із вказаним рішенням суду відповідач ОСОБА_2 17 жовтня 2020 року засобами поштового зв`язкунаправив апеляційну скаргу на адресу Донецького апеляційного суду.

Відповідно до протоколу автоматичного розподілу судової справи № 236/4288/18 автоматизованою системою документообігу суду наступний склад колегії суддів: суддя-доповідач Мірута О.А., судді Тимченко О.О., Хейло Я.В.

Постановою Донецького апеляційного суду від 20 січня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково.

Рішення Краснолиманськогоміського суду Донецької області від 21 вересня 2020 рокускасовано.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Лиманський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про визнання батьківства та стягнення аліментів, відмовлено.

19 лютого 2021 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку подала до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Донецького апеляційного суду від 20 січня 2021 року.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Постанову Донецького апеляційного суду від 20 січня 2021 року скасовано справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Розпорядженням Верховного Суду від 22.07.2022 року № 40 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану (Донецький апеляційний суд)» змінено територіальну підсудність судових справ Донецького апеляційного суду. Визначено, що справи, які територіально підсудні цьому суду повинні розглядатись Дніпровським апеляційним судом.

Автоматизованою системою документообігу Дніпровського апеляційного суду визначено наступний склад колегії суддів: суддя-доповідач Мірута О.А., судді Тимченко О.О., Хейло Я.В.,

Як вбачається із матеріалів справи, судді Хейло Я.В., Мірута О.А., Тимченко О.О. брали участь у розгляді даної справи в порядку апеляційного провадження при прийнятті постанови Донецького апеляційного суду від 20 січня 2021 року, якою було розглянуто апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Краснолиманськогоміського суду Донецької області від 21 вересня 2020 року, тому зазначені судді не можуть брати участь у новому розгляді даної справи, у зв`язку із чим ними заявлено самовідвіди.

Згідно частини 3 статті 37 ЦПК України суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в судах касаційної або першої інстанції, а також у новому розгляді справи після скасування ухвали чи рішення суду апеляційної інстанції.

Відповідно до частини 1статті 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Відповідно до ст. 2 Закону України від 02.06.2016 року №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно зі статті 17 Закону України від 23.02.2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до статті 6 Закону України від 02.06.2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права.

Як зазначено у Висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо стандартів незалежності судової влади та незмінюваності судді, незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При винесенні судових рішень щодо сторін у судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв`язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає, на здатність судді приймати незалежні рішення.

Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін у конкретній справі, але й з боку суспільства в цілому. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.

Як зазначено в рішенні Європейського Суду з прав людини у справі «Олександр Волков проти України», як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (i) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (ii) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності. У цьому відношенні навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється.

Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (див. рішення від 26 жовтня 1984 року у справі «Де Куббер проти Бельгії» (De Cubber v. Belgium), Series A, № 86).

Тобто, згідно з прецедентною практикою Європейського Суду з прав людини суд має забезпечити достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.

Виходячи з наведеного вище, з метою забезпечення достатніх гарантій для того, щоб у майбутньому прийняте за результатами розгляду даної цивільної справи судове рішення не було поставлено під сумнів, з метою утримання від дій, які можуть викликати конфлікт інтересів та уникнення упередженості у розгляді апеляційної скарги, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у безсторонності або об`єктивності суддів Мірута О.А., Тимченко О.О., Хейло Я.В., враховуючи позиції Європейського суду з прав людини з приводу недовіри до суду, а також запобігання подальшого можливого впливу на колегію суддів, апеляційний суд вважає, що заяви про самовідвід суддів Мірути О.А., Хейло Я.В., Тимченко О.О., підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 2 ст. 41 ЦПК України у разі задоволення заяви про відвід одному із суддів або всьому складу суду, якщо справа розглядається колегією суддів, справа розглядається в тому самому суді тим самим кількісним складом колегії суддів без участі відведеного судді або іншим складом суддів, який визначається у порядку, встановленому статтею 33 цього Кодексу.

Керуючись статтями 36, 39-41, 381 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Заяви суддів Мірути Ольги Анатоліїівни, Тимченко Олени Олександрівни, Хейло Яни Валеріївни про самовідвід - задовольнити.

Передати справу номер № 236/4288/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ,третя особа,яка незаявляє самостійнихвимог щодопредмета споруЛиманський міськийвідділ державноїреєстрації актівцивільного стануСхідного міжрегіональногоуправління Міністерстваюстиції,про визнаннябатьківства тастягнення аліментів до канцелярії суду для повторного автоматизованого розподілу справи відповідно до статті 33 ЦПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий:

Судді: