Ухвала

від 14.11.2022 по справі 450/2813/22

ПУСТОМИТІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 450/2813/22 Провадження № 1-кс/450/915/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2022 року слідчий суддя Пустомитівського районного суду Львівської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у м. Пустомити клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна,

в с т а н о в и в:

11 листопада 2022 року заявник звернувся до суду з клопотанням, у якому просив скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Пустомитівського районного суду Львівської області від 24 жовтня 2022 року на земельну ділянку площею 0,5525 га, кадастровий № 4623610100:01:007:0281, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 .

Мотивував клопотання тим, що арешт земельної ділянки порушує його право приватної власності і основоположні права людини. Так, слідчим не надано вагомих доказів того, що в кримінальному провадженні наявні докази, які виправдовували б подальше втручання держави у право на мирне володіння майном. Зауважив, що земельна ділянка використовується ним на законних підставах, оскільки спочатку він користувався такою як орендар, а з 2022 року як власник. На ділянці розміщено належне йому нерухоме майно, що створює для нього право власності і на земельну ділянку відповідно до норм ЗК України та ЦК України. Крім того, слідчим суддею при розгляді клопотання про арешт майна не досліджено створення перешкод господарській діяльності третіх осіб у зв`язку з арештом майна. Так, на земельній ділянці розташовані об`єкти нерухомості, належні ТзОВ «Захід Фасад Буд Про», які використовуються для ведення господарської діяльності. Вважає, що накладений арешт завдає шкоди діяльності вказаного підприємства та особисто йому. Вказав, що накладення арешту на майно можливе лише щодо особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення або осіб, які в силу вимог закону несуть відповідну цивільну відповідальність. Крім того, докази наявності підстав для накладення арешту відсутні. Повідомив, що суб`єктом злочину, щодо розслідування якого відкрито кримінальне провадження, може бути лише службова особа. Зауважив, що земельна ділянка перебуває в іпотеці, а накладений арешт негативно впливає на можливість чергового залучення кредитних коштів для господарської діяльності товариства. З огляду на вказане, просив клопотання задовольнити.

Заявник ОСОБА_3 , заступник начальника СВ ВП № 3 ЛРУП № 2 ГУ НП у Львівській області ОСОБА_4 та прокурор Пустомитівської окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_5 , будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилися, причини неявки суду не повідомили, однак прокурор 14 листопада 2022 року подав клопотання про розгляд справи за його відсутності, у задоволенні клопотання про скасування арешту просив відмовити.

Вивчивши подане клопотання та додані до нього документи, приходжу до наступних висновків.

Ухвалою слідчого судді Пустомитівського районного суду Львівської області від 24 жовтня 2022 року накладено арешт на земельну ділянку площею 0,5525 га, кадастровий № 4623610100:01:007:0281, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 , що перебуває у власності ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою АДРЕСА_2 , шляхом заборони її відчуження, строком 60 діб.

Як вбачається з наведеної ухвали, необхідність накладення арешту на вказане майно була обумовлена потребою у проведенні слідчих дій, зокрема, судової оціночно-земельної експертизи, а також для збереження речових доказів.

Відповідно дост. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Так, арешт на майно, що є речовим доказом у кримінальному провадженні, за правилами ч. 3ст. 170 КПК Україниможе бути накладений незалежно від суб`єкту, що є його власником, процесуального статусу останнього, розміру шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням, можливості застосування спеціальної конфіскації або конфіскації майна як виду покарання.

За приписами ч. 1ст. 174 КПК Україниарешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Вказана норма дозволяє скасувати арешт майна лише у випадку відсутності подальшої потреби у такому або у разі необґрунтованого накладення арешту. При цьому, як вбачається з клопотання, заявник вважає, що подальша дія арешту майна не є потрібною з огляду на проведення відповідних слідчих дій.

Будь-яких доказів на підтвердження проведення судової оціночно-земельноїекспертизи заявником не надано.

Таким чином, всі необхідні слідчі дії у кримінальному провадженні не проведені, висновки експертів не отримані, а результати проведення таких можуть в подальшому бути підставою для проведення інших слідчих дій, зокрема призначення повторних експертиз.

Щодо покликань на порушення права власності заявника та його основоположних прав як людини слід зазначити, що згідно ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном.

Слідчий суддя при вирішенні даної скарги, враховує, приписи статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Частиною 5 статті 9 КПК України, передбачено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).

У рішеннях ЄСПЛ у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції», «Малама проти Греції», «Україна-Тюмень проти України», «Спорронг та Льонрот проти Швеції» констатовано, що перша та найважливіша вимога ст. 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення першого пункту дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а другий пункт визнає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном через введення в дію «законів». Крім того, верховенство права, один із фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей Конвенції. Також суд нагадує, що втручання в право на мирне володіння майном повинно бути здійснено з дотриманням «справедливого балансу» між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи. Зокрема, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, якої прагнуть досягти через вжиття будь-якого заходу для позбавлення особи її власності.

В ході судового розгляду клопотання про скасування арешту майна заявником жодним чином не доведено того, що арешт на майно було накладено необґрунтовано, або що в подальшій дії вказаного заходу забезпечення кримінального провадження відпала потреба.

Посилання заявника на порушення його прав як власника вищевказаного майна не можуть бути підставою для скасування арешту, оскільки майно на яке накладено арешт є речовим доказом у кримінальному провадженні.

Норма ст. 174 КПК України пов`язує право слідчого судді на скасування арешту майна, накладеного за відсутності підозрюваного, його захисника, іншого власника чи володільця майна, із можливістю надання особами, що не були присутніми в судовому засіданні і про права та законні інтереси яких вирішено питання судовим рішенням, доказів та матеріалів, які вказуватимуть, що арешт накладено необґрунтовано або в його застосуванні відпала потреба, доведеності перед слідчим суддею їх переконливості.

Крім того, слід зазначити, що право власності заявника обмежене лише в частині відчуження земельної ділянки. При цьому, він може вільно володіти та користуватися такою.

Щодо покликань про наявність належного заявнику нерухомого майна на вказаній земельній ділянці, що створює для нього право власності на саму земельну ділянку, слід зазначити, що, як вбачається з матеріалів справи, право власності на таку набуто на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 03 лютого 2022 року, укладеним між продавцем Пустомитівською міською радою Львівського району Львівської області в особі міського голови ОСОБА_6 та покупцем ОСОБА_3 .

В ухвалі слідчого судді від 24 жовтня 2022 року встановлено, що вартість придбання такої ділянки заявником становила 349741 грн., в той час як договором оренди землі від 22 грудня 2018 року, який укладений між орендодавцем Пустомитівською міською радою Пустомитівського району Львівської області в особі міського голови ОСОБА_6 та орендарем ОСОБА_3 , визначена нормативна грошова оцінка такої в розмірі 5166344 грн. 62 коп., що є істотно вищим за ціну купівлі вказаного об`єкту нерухомого майна.

З приводу недослідження наслідків накладення арешту для третіх осіб, які здійснюють господарську діяльність на земельній ділянці слід зазначити, що заявник належним чином повідомлявся про розгляд клопотань про арешт майна, однак в судові засідання не з`являвся, не подавав будь-яких заперечень чи пояснень, зокрема не повідомляв про речові права третіх осіб на земельну ділянку, а також про можливі порушення їхніх прав арештом майна.

Крім того, в заяві ОСОБА_3 жодним чином не обґрунтовує, чим заборона відчуження земельної ділянки впливає на виробничу та господарську діяльність ТзОВ «Захід Фасад Буд Про», а також яким чином наявністю арешту вказаній юридичній особи та йому особисто завдається шкода.

Щодо покликань про те, що накладення арешту на майно можливе лише щодо особи, яка підозрюється, обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, або осіб, які несуть цивільну відповідальність слід зазначити, що у Главі 17 КПК України не передбачено, що арешт може накладатися лише на майно вказаних категорій осіб з метою збереження доказів.

Частинами 4-6статті 170КПК Українивстановлюють колоосіб,на майнояких можебути накладеноарешт увипадках,передбачених п.п.2-4ч.2ст.170КПК України,а самеу разіспеціальної конфіскації; конфіскаціїмайна яквиду покаранняабо заходукримінально-правовогохарактеру щодоюридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

При цьому, арешт на майно заявника накладений на підставі п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, а саме з метою забезпечення збереження речових доказів, для якої ч. 3 вказаної статті встановлено, що арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98цього Кодексу, тобто критеріям речового доказу.

Як встановлено ухвалою слідчого судді від 24 жовтня 2022 року, постановою про визнання та приєднання речових доказів до матеріалів досудового розслідування від 15 вересня 2022 року вказана вище земельна ділянка визнана речовим доказом у кримінальному провадження № 42022142270000022.

Доказів на підтвердження оскарження вказаної постанови заявником суду не надано, що свідчить про правомірність та законність такої, а також про наявність підстав вважати, що арештована земельна ділянка відповідає критеріям, встановленим ст. 98 КПК України.

У клопотання заявник зазначає, що будь-яких доказів на підтвердження набуття згаданої земельної ділянки ним у власність за заниженою ціною слідчий до клопотання про арешт майна не надано. При цьому, вказана теза спростовується вищенаведеними обставинами, встановленими ухвалою слідчого судді від 24 жовтня 2022 року, а саме придбання майна заявником за 349741 грн. при нормативній грошовій оцінці такої в розмірі 5166 344 грн. 62 коп, що у більше як 14 разів перевищує вартість купівлі.

З приводу тверджень про те, що суб`єктом злочину, досудове розслідування якого здійснюється в межах кримінального провадження, є виключно службова особа слід зазначити, що орган досудового розслідування вправі змінити кваліфікацію діяння, повідомити про підозру іншій особи у вчиненні іншого кримінального правопорушення.

Щодо покликань перебування земельної ділянки в іпотеці слід зазначити, що завданням арешту є унеможливлення відчуження речового доказу, зокрема в порядку звернення стягнення на предмет іпотеки.

Слід вказати,що іпотечнийдоговір земельноїділянки,яка визнанаречовим доказом15вересня 2022року,укладений міжАТ «Державнийощадний банкУкраїни» та ОСОБА_3 29серпня 2022року,а самепісля внесеннявідомостей вЄРДР 01 червня 2022 року.

Покликання про негативний вплив арешту майна на можливість залучення кредитних коштів для господарської діяльності ТзОВ «Захід Фасад Буд Про» не підтверджуються будь-якими належними та допустимим доказами. Вказане підприємство не є власником арештованої земельної ділянки, а є користувачем торгово-офісних приміщень, які на такій розміщені.

При цьому, договір найму нежитлових приміщень від 01 квітня 2020 року, укладений між наймачем ТзОВ «Захід Фасад Буд Про» в особі директора ОСОБА_7 та наймодавцем ОСОБА_3 , який відповідно до інформації з ЄДРПОУ, є бенефіціарним власником і засновником згаданої юридичної особи.

Враховуючи вищевикладене, приходжу до висновку, що у задоволенні клопотання про скасування арешту слід відмовити.

Крім того, слід зазначити, що ОСОБА_3 09 листопада 2022 року звертався до Пустомитівського районного суду Львівської області аналогічним клопотанням про скасування арешту майна, у задоволенні якого відмовлено ухвалою слідчого судді від 10 листопада 2022 року (провадження № 1-кс/450/908/22).

Керуючись ст.ст. 98, 100, 170, 174, 309, 372 КПК України, слідчий суддя,

п о с т а н о в и в:

В задоволенні клопотання ОСОБА_3 проскасування арештумайна відмовити.

Ухвала остаточна та оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1