Ухвала

від 05.01.2024 по справі 450/2813/22

ПУСТОМИТІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 450/2813/22 Провадження № 1-кс/450/8/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 січня 2024 року слідчий суддя Пустомитівського районного суду Львівської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у м. Пустомити клопотання заявника ОСОБА_3 про скасування арешту майна,-

в с т а н о в и в:

04 січня 2024 року заявник звернувся з клопотанням, у якому просив визнати бездіяльність службових осіб СВ ВП № 3 ЛРУП № 2 ГУ НП у Львівській області та скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Пустомитівського районного суду Львівської області 24 жовтня 2022 року на земельну ділянку площею 0,5525 га кадастровий № 4623610100:01:007:0281, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 , який був необхідний для проведення відповідних експертиз та з метою недопущення відчуження такої.

Повідомив, що арешт на вказану земельну ділянку накладався строком на 60 діб, тобто до грудня 2022 року, а відтак з вказаного періоду по даний час, а саме більше 1-го року, службовими особами СВ ВП № 3 ЛРУП № 2 ГУ НП у Львівській області не вчиняються жодні процесуальні дії щодо належного досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні, що свідчить про бездіяльність таких. Вказав, що як вбачається з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Ресєтру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 01 грудня 2023 року, станом на дату формування такого, арешт земельної ділянки площею 0,5525 га кадастровий № 4623610100:01:007:0281, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 , не скасовано, незважаючи на встановлений ухвалою строк дії арешту 60 діб. Зазначив, що накладення арешту на майно більше одного року порушує право власності особи. З огляду на зазначене, просив клопотання задовольнити, визнати бездіяльність службових осіб СВ ВП № 3 ЛРУП № 2 ГУ НП у Львівській області та скасувати арешт майна.

Власник майна ОСОБА_3 , будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, у судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, однак 04 січня 2024 року подав заяву про розгляд клопотання за його відсутності, а також просив таке задовольнити.

Представники СВ ВП № 3 ЛРУП № 2 ГУ НП у Львівській області та Пустомитівської окружної прокуратури Львівської області, будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце судового розгляду, у судове засідання не з`явилися, причини неявки суду не повідомили, однак 04 січня 2024 року від заступника начальника СВ ВП № 3 ЛРУП № 2 ГУ НП у Львівській області ОСОБА_4 надійшла заява, згідно мотивів якої просив проводити розгляд клопотання у його відсутність, а вирішення питання про скасування арешту на майно залишив на розсуд суду, долучив письмові докази.

Згідно з ч. 1 ст. 172 КПК України неприбуття слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

У зв`язку з тим, що учасники справи у судове засідання не з`явилися, фіксування судового процесу не здійснювалося відповідно до ст. 107 КПК України.

Розглянувши матеріали клопотання з доданими до нього письмовими доказами та процесуальними документами, приходжу до наступних висновків.

Ухвалою слідчого судді Пустомитівського районного суду Львівської області від 09 вересня 2022 року надано органу досудового розслідування тимчасовий доступ до документів (з можливістю ознайомлення та вилучення таких), які стосуються отримання у власність земельної ділянки площею 0,5525 га кадастровий № 4623610100:01:007:0281, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 .

Ухвалою слідчого судді Пустомитівського районного суду Львівської області від 21 вересня 2022 року накладено в межах вказаного кримінального провадження арешт на належну ОСОБА_3 на праві власності земельну ділянку площею 0,5525 га кадастровий № 4623610100:01:007:0281, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 , шляхом заборони її відчуження, строком 30 діб.

Ухвалою слідчого судді Пустомитівського районного суду Львівської області від 24 жовтня 2022 року накладено в межах вказаного кримінального провадження арешт на належну ОСОБА_3 на праві власності земельну ділянку площею 0,5525 га кадастровий № 4623610100:01:007:0281, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 , шляхом заборони її відчуження, строком 60 діб.

Ухвалами слідчого судді Пустомитівського районного суду Львівської області від 10 листопада 2022 року та 14 листопада 2022 року відмовлено у задоволенні поданих ОСОБА_3 клопотань про скасування арешту на земельну ділянку площею 0,5525 га кадастровий № 4623610100:01:007:0281, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 .

Як вбачається з наведених ухвал, необхідність накладення арешту на вказане майно була обумовлена потребою проведення відповідних експертиз та з метою недопущення відчуження такого.

Між тим, статтею 28 КПК України передбачено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Критерії для визначення розумності строків кримінального провадження визначені ч. 3 ст. 28 КПК України, однак він має бути об`єктивно необхідним для прийняття процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.

Постановою про призначення судової оціночно-земельної експертизи від 06 листопада 2023 року в кримінальному провадженні № 42022142270000022 від 19 жовтня 2022 року призначено судову експертизу, при цьому жодних експертних висновків суду не надано.

Як вбачається з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Ресєтру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 01 грудня 2023 року, станом на дату формування такого, арешт земельної ділянки площею 0,5525 га кадастровий № 4623610100:01:007:0281, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 , не скасовано, незважаючи на встановлений ухвалами строк дії арешту 60 діб.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.

Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля, рішення у справі "Антріш проти Франції" від 22 вересня 1994 року та "Кушоглу проти Болгарії" від 10 травня 2007 року.

Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (Рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції"). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (Рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства").

Незважаючи на те, що досудове розслідування в кримінальному провадженні № 42022142270000022 від 19 жовтня 2022 року триває більше одного року, жодній посадовій та фізичній особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України, не оголошено, версія органу досудового розслідування про те, що земельна ділянка площею 0,5525 га кадастровий № 4623610100:01:007:0281, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 , є предметом вчинення злочину, належним чином не досліджена та не підтверджена допустимими в розумінні ст. 86 КПК України доказами.

Таким чином, розглядаючи клопотання про скасування арешту, слідчий суддя встановлює обґрунтованість/необґрунтованість накладеного арешту та наявність/відсутність підстав для його подальшого застосування.

Згідно ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06 листопада 2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, у такому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».

Практика ЄСПЛ визначає, що стаття 1 Протоколу 1, яка спрямована на захист особи (юридичної особи) від будь-якого посягання держави на право володіти своїм майном, також зобов`язує державу вживати необхідні заходи, спрямовані на захист права власності (рішення по справі «Броньовський (Broniowski) проти Польші» від 22.06.2004).

Окрім того, Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (Рішення у справі "Іатрідіс проти Греції"). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля. Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар.

Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Так, арешт на майно, що є речовим доказом у кримінальному провадженні, за правилами ч. 3 ст. 170 КПК України може бути накладений незалежно від суб`єкту, що є його власником, процесуального статусу останнього, розміру шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням, можливості застосування спеціальної конфіскації або конфіскації майна як виду покарання.

За приписами ч. 1 ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Вказана норма дозволяє скасувати арешт майна лише у випадку відсутності подальшої потреби у такому або у разі необґрунтованого накладення арешту. При цьому, як вбачається з клопотання, заявник вказує, що подальша дія арешту майна не є необхідною, з огляду на довготривале затягування досудового розслідування, а за період більше одного року в органу досудового розслідування було достатньо часу та можливостей для проведення необхідних слідчих дій з зазначеною земельною ділянкою, які по теперішній час не вчинено.

Окрім цього, суд зазначає, що накладення арешту згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України є тимчасовим позбавленням права на відчуження, розпорядження та/або користування майном.

У відповідності до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

В силу вимог ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, зокрема у рішенні по справі «Жушман проти України» зазначається, що «кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності».

Таким чином, клопотання заявника ОСОБА_3 в частині скасування арешту майна підлягає до задоволення.

Статтею 303 КПК України визначено, що на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.

Вимога заявника про визнання бездіяльності службових осіб СВ ВП № 3 ЛРУП № 2 ГУ НП у Львівській області не підлягає задоволенню, оскільки матеріали кримінального провадження № 42022142270000022 від 19 жовтня 2022 року надані в розпорядження експерта, а за відсутності таких у слідчого судді відсутня змога встановити факт бездіяльності службових осіб СВ ВП № 3 ЛРУП № 2 ГУ НП у Львівській області за період часу з 19 жовтня 2022 року по дату звернення з клопотанням.

Керуючись ст.ст. 9, 98, 107, 170, 172, 174, 303, 306, 307, 309, 372 КПК України, ст. 41 Конституції України, слідчий суддя,-

п о с т а н о в и в:

Клопотання заявника ОСОБА_3 про визнання бездіяльності службових осіб СВ ВП № 3 ЛРУП № 2 ГУ НП у Львівській області та скасування арешту майна - задовольнити частково.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Пустомитівського районного суду Львівської області від 24 жовтня 2022 року у справі № 450/2813/22, провадження № 1-кс/450/857/22, на земельну ділянку площею 0,5525 га кадастровий № 4623610100:01:007:0281, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_3 , який проживає за адресою АДРЕСА_2 .

У задоволенні клопотання про визнання бездіяльності службових осіб СВ ВП № 3 ЛРУП № 2 ГУ НП у Львівській області - відмовити.

Ухвала в частині скасування арешту остаточна та оскарженню не підлягає, а в частині відмови у визнанні бездіяльності службових осіб СВ ВП № 3 ЛРУП № 2 ГУ НП у Львівській області може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1