Постанова

від 14.11.2022 по справі 906/179/22

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

14 листопада 2022 року Справа № 906/179/22

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Петухов М.Г., суддя Гудак А.В. , суддя Маціщук А.В.

секретар судового засідання Приступлюк Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені Північно-західного апеляційного господарського суду апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Блек Айс"

на рішення Господарського суду Житомирської області від 05.09.2022

(ухвалене о 13:20 год. у м. Житомирі, повний текст складено 19.09.2022)

та на додаткове рішення Господарського суду Житомирської області від 20.09.2022

(ухвалене о 13:20 год. у м. Житомирі, повний текст складено 03.10.2022)

у справі № 906/179/22 (суддя Вельмакіна Т.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Блек Айс"

до Хорошівської селищної ради Житомирського району Житомирської області

про визнання укладеною Додаткової угоди про внесення змін до Договору оренди землі від 04.01.2022

за участю представників сторін:

від позивача - не з`явився;

від відповідача - не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Блек Айс" звернулось до суду з позовом, згідно якого просить визнати укладеною додаткову угоду про внесення змін до договору оренди землі від 04.01.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Блек Айс" та Хорошівською селищною радою Житомирського району Житомирської області, в редакції позивача.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між сторонами 04.01.2022 було укладено договір оренди землі земельної ділянки, умовами якого встановлено орендну плату в розмірі 5% від нормативної грошової оцінки.

Позивач вказує, що на нього, як гірничодобувне підприємство розповсюджується встановлена ст.284 Податкового кодексу України пільга щодо обчислення розміру орендної плати.

Тому вважає, що у цьому випадку має враховуватися нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства, а річна сума платежу не може бути вище розміру земельного податку, встановленого для цієї категорії земельних ділянок: не може перевищувати 25% від 3% нормативної грошової оцінки.

Оскільки відповідач не відповів на пропозицію позивача щодо внесення змін до договору оренди, останній звернувся до суду.

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 05.09.2022 у справі №906/179/22 відмовлено у задоволенні позову.

При ухвалені вказаного рішення суд першої інстанції виходив з того, що оспорюваний правочин було укладено, коли приписи п.284.4 ст.288 ПК України були чинними вже 4 роки, а розмір орендної плати за земельну ділянку був визначений та закріплений договором, за згодою сторін.

Також суд указав, що підставою для перегляду розміру орендної плати має бути саме законодавча зміна граничного (мінімального чи максимального) розміру такої плати або зміна розміру земельного податку у період дії договору.

Розглядаючи спірні правовідносини місцевий господарський суд застосував відповідні положення ст. ст. 3, 11, 509, 626, 627, 628, 629, 632, 638, 648, 651, 792 ЦК України, ст. 188 Господарського кодексу України, ст. ст. 13, 15, 30 Закону України "Про оренду землі", ст. ст. 14, 259, 270, 271, 288, 289 Податкового кодексу України.

Додатковим рішенням Господарського суду Житомирської області від 20.09.2022 у справі № 906/179/22 задоволено заяву представника відповідача про ухвалення додаткового рішення. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Блек Айс" на користь Хорошівської селищної ради Житомирського району Житомирської області 15 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалюючи додаткове рішення суд виходив з того, що позивачем доведено розмір судових витрат на правову допомогу, такий розмір є розумним та співмірним об`єму і змісту наданих послуг.

Не погоджуючись з рішенням Господарського суду Житомирської області від 05.09.2022 у справі №906/179/22 із апеляційною скаргою до Північно-західного апеляційного господарського суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Блек Айс", у якій просить зазначене рішення скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

ТОВ "Блек Айс" не мало можливості відмовитися від укладення невигідного Договору оренди земельної ділянки комунальної власності, оскільки ведення господарської діяльності з видобутку надр напряму залежить від оформлення прав користування відповідною земельною ділянкою.

Позивач мав законне сподівання на те, що відповідач в силу загальних засад справедливості, добросовісності, розумності погодиться привести умови Договору оренди земельної ділянки комунальної власності в частині орендної плати у відповідність до вимог Податкового кодексу України.

Суд, встановивши, що умови господарського договору, встановлені рішенням Хорошівської селищної ради Житомирського району Житомирської області №838 від 20.12.2021 не відповідають вимогам п.284.1 ст.284 ПК України повинен привести їх у відповідність за заявою іншої сторони договору.

Розмір орендної плати у господарському договорі було встановлено у адміністративному порядку, а договірні відносини і рівність сторін виникла лише після підписання та державної реєстрації договору.

Фактично одразу після підписання договору оренди позивач звернувся до відповідача з листом-пропозицією №2 від 31.01.2022 привести умови Договору оренди землі від 04.01.2022 у відповідність до вимог чинного законодавства України, шляхом укладення додаткової угоди та надав проект додаткової угоди на підписання. Рішення селищної ради до сих пір не отримано.

Враховуючи викладене позивач вважає рішення суду першої інстанції таким, що не відповідає нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи.

Також, не погоджуючись із додатковим рішенням Господарського суду Житомирської області від 20.09.2022 у справі № 906/179/22, Товариство з обмеженою відповідальністю "Блек Айс" звернулося до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить додаткове рішення Господарського суду Житомирської області від 20.09.2022 у справі № 906/179/22 скасувати повністю та здійснити зміну розподілу судових витрат у справі, за результатами розгляду судом апеляційної інстанції.

В обґрунтування такої скарги, позивач посилається на можливе задоволення апеляційної скарги на рішення Господарського суду Житомирської області від 05.09.2022 у справі №906/179/22.

Відповідач у відзиві на апеляційні скарги вказує, що рішення суду від 05.09.2022 та додаткове рішення від 20.09.2022 ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні підстави для їх скасування, з огляду на таке.

Як до укладення договору, так і в момент укладення Договору оренди землі від 04.01.2022 ТОВ "Блек Айс" знав про розмір орендної плати, визначений орендодавцем, та погодився на такий розмір орендної плати, уклавши договір на умовах, що в ньому зазначені, зокрема щодо розміру орендної плати

В цій справі договір оренди земельної ділянки було укладено 04.01.2022, тобто приписи пункту 284.4 статті 288 Податкового кодексу України набули чинності та діяли вже досить давно (3 роки), а отже, вочевидь, були доступні та повинні були бути відомі як Орендарю, так і Орендодавцю за спірним договором.

Ні Договором, ні жодним законом такої підстави для зміни умов договору оренди землі як невідповідність граничного розміру ставки орендної плати вимогам закону не встановлено.

Позивачем не доведено наявності підстав, з якими положення чинного законодавства пов`язують можливість внесення змін до спірного договору оренди за рішенням суду, а отже за відсутності відповідного договірного чи законодавчого обґрунтування внесення відповідних змін у договір у судовому порядку та за відсутності згоди іншої сторони позовні вимоги задоволенню не підлягають.

В цьому випадку жодної із підстав, за якої сторони Договору не могли відступати від положень актів цивільного законодавства, не існує.

Жодна норма законодавства не забороняла Хорошівській селищній раді та скаржнику дійти згоди щодо визначення в умовах Договору іншого розміру орендної плати, ніж передбачено пунктом 284.4 статті 288 Податкового кодексу України, при цьому не порушуючи граничні межі, жодна норма законодавства не містить вказівки на те, що договір, в якому визначено інший розмір орендної плати, ніж передбачено пунктом 284.4 статті 288 Податкового кодексу України, при цьому не порушуючи граничні межі, є нікчемним.

Розмір витрат на правову допомогу підтверджується договором, актом, а тому є обґрунтованим; обсяг наданим адвокатом послуг підтверджується матеріалами справи (підготовка відзиву, надсилання відзиву позивачу, участь в судовому засіданні). Справа не є малозначною, є досить складною, зокрема, з урахуванням того, що правовідносини регулюються великою кількістю норм права з різних галузей.

З огляду на викладене, відповідач просить апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Блек Айс" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Житомирської області від 05.09.2022 та додаткове рішення Господарського суду Житомирської області від 20.09.2022 - без змін.

В судове засідання 14.11.2022 представники учасників справи не з`явилися.

При цьому, представника позивача надійшла заява, в якій представник просить розглянути справу без його участі та вказує, що підтримує апеляційній скарги.

Від представника відповідача надійшла заява про відкладення розгляду справи, мотивоване її участю в іншому судовому засіданні.

Розглянувши таку заяву суд вказує, таке.

Відповідно до ч.1 ст. 216 ГПК України суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених ч. 2 ст. 202 цього Кодексу.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (ст. 202 ГПК України).

Суд звертає увагу, що учасники справи не обмежені законом в кількості уповноважених осіб для представництва їх інтересів у тому числі і в суді апеляційної інстанції.

Окрім того, учасники справи та їх представники мають право на участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, в тому числі з використанням власних технічних засобів.

Проаналізувавши доводи заяви представника відповідача про відкладення розгляду справи, суд зазначає, що в ній не вказано в чому саме полягає необхідність участі представника в судовому засіданні.

Також, суд вказує, що позиція сторони відповідача висвітлена у відзиві на апеляційні скарги.

Зважаючи на викладене, а також, що явка представників учасників справи не була визнана обов`язковою, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви відповідача про відкладення розгляду справи.

Враховуючи, що матеріали справи є достатніми для перегляду рішення суду першої інстанції, заяву представника позивача про розгляд справи без його участі, відхилення заяви представника відповідача про відкладення, колегія суддів визнала за можливе здійснювати розгляд апеляційної скарги за відсутності представників сторін.

Дослідивши матеріали справи, апеляційні скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при ухвалені рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги слід залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, виходячи з такого.

Судом апеляційної інстанції встановлено та як убачається з матеріалів справи, що 20.12.2021 Хорошівською селищною радою 10-ої сесії 9-го скликання прийнято рішення №837 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки та укладання договору оренди земельної ділянки "Блек Айс" (а. с. 52-53).

В подальшому, 04.01.2022 між Хорошівською селищною радою (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Блек Айс" (орендар) було укладено Договір оренди землі (далі Договір; а. с. 5-6), за умовами якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку площею 4,5400 га, кадастровий номер 1821184000:09:003:1606, яка знаходиться на території Рижанського старостинського округу.

Відповідно до п.5 Договору, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить згідно витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки 7 185 458 грн.

Договір укладено строком на 5 років зі щорічною індексацією орендної плати згідно визначених коефіцієнтів. (п.8 Договору).

У п.9 Договору сторони погодили, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі за земельну ділянку у розмірі 5% від нормативної грошової оцінки і становить в грошовому виразі 359 27 грн в рік.

Обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням індексів інфляції (п.10 Договору).

Орендна плата вноситься орендарем у розмірі 1/12 частини орендної плати до 30 числа місяця, наступного за звітним (п.11 договору).

Розмір орендної плати переглядається у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни граничних розмірів орендної плати, визначених Податковим кодексом України, нормативної грошової оцінки землі, підвищення цін, тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законом (п.12 договору).

Відповідно до п. п. 14, 15 Договору визначено, що земельна ділянка передається в оренду для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов`язані з користуванням надрами. Цільове призначення земельної ділянки: 11.01 - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов`язані з користуванням надрами.

За п. 34 Договору, зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв`язується у судовому порядку.

04.01.2022 сторонами складено акт приймання-передачі об`єкта оренди, відповідно до якого орендодавець - Хорошівська селищна рада передає, а орендар - ТОВ "Блек-Айс" приймає в оренду строком на 5 років зі щорічною індексацією орендної плати згідно визначених коефіцієнтів земельну ділянку площею 4,5400 га, в тому числі землі під відкритими розробками, шахтами, кар`єрами, торфорозробками та відповідними спорудами, кадастровий номер 1821184000:09:003:1606, яка знаходиться на території Рижанського старостинського округу. Земельна ділянка з цільовим призначенням - 11.01 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов`язані з користуванням надрами, передається в оренду для розробки родовища "Невирівське" (а. с. 6 на звороті).

Пізніше, з метою внесення змін до розміру орендної плати, позивач звертався до відповідача з листом - пропозицією вих.№2 від 31.01.2022 привести умови договору оренди землі від 04.01.2022 у відповідність до вимог чинного законодавства України шляхом укладення додаткової угоди та надав проект додаткової угоди на підписання (а. с. 13).

Зокрема, відповідно до п.п.1,2 додаткової угоди, запропоновано внести зміни до договору оренди землі від 04.01.2022, який зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права за №46214360 13.01.2022 13:45:59, виклавши п.9 договору у новій редакції: "9. Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та у розмірі 25 відсотків податку, обчисленого відповідно до ст.274 Податкового кодексу України, на рік". Усі інші умови залишаються незмінними (а. с. 14).

Вказаний лист - пропозицію вручено відповідачу 03.02.2022 вх.№101, про що свідчить відмітка відповідача (а. с. 13).

Оскільки, позивач не отримав відповіді від Хорошівської селищної ради щодо зміни умов договору оренди землі в добровільному порядку, позивач звернувся до суду із цим позовом.

В матеріалах справи наявні спеціальний дозвіл Державної служби геології та надр України на користування надрами №6321 від 20.02.2019, Акт Державної служби України з питань праці №3518 від 26.09.2019 про надання гірничого відводу ТОВ "Блек Айс" з метою розробки Південної частини Невирівського родовища лабрадориту та виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 06.08.2018 (а. с. 10-12, 15-16).

Аналізуючи встановлені обставини справи та переглядаючи спірні правовідносини на предмет наявності правових підстав для задоволення позовних вимог, суд апеляційної інстанції приймає до уваги наступні положення діючого законодавства з урахуванням фактичних обставин справи.

Статтею 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Предметом позову у цій справі є вимоги про визнання укладеною додаткової угоди щодо внесення змін до договору оренди землі в частині розміру орендної плати.

Отже, спір у цій справі стосується договірних правовідносин, на які поширюється дія загальних норм Цивільного кодексу України, що підтверджується як Земельним кодексом України, так і Законом України "Про оренду землі".

Частиною першою статті 3 Земельного кодексу України визначено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до частини дев`ятої статті 93 Земельного кодексу України відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються законом.

Згідно зі статтею 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

У статті 626 Цивільного кодексу України закріплено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору (частина третя статті 626 Цивільного кодексу України).

У пункті 3 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України закріплено, що загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, свобода договору.

Водночас, справедливість, добросовісність, розумність належать до загальних засад цивільного законодавства, передбачених статтею 3 Цивільного кодексу України, які обмежують свободу договору, встановлюючи певну межу поведінки учасників цивільно-правових відносин. Ці загальні засади втілюються в конкретних нормах права та умовах договорів, регулюючи конкретні ситуації таким чином, коли кожен з учасників відносин зобов`язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов`язки, захищати власні права та інтереси, а також дбати про права та інтереси інших учасників, передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам та інтересам інших осіб, закріпляти можливість адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України). Крім того, положення умов договору мають відповідати засадам цивільного законодавства, зокрема, зазначеним у статті 3 Цивільного кодексу України.

Разом з тим, за частиною третьою статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості, а частиною першою статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Приписами частин другої та третьої статті 6 та статті 627 Цивільного кодексу України встановлено, що сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною першою статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У силу статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Відповідно до статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За статтею 648 Цивільного кодексу України зміст договору, укладеного на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, обов`язкового для сторін (сторони) договору, має відповідати цьому акту. Особливості укладення договору на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування встановлюються актами цивільного законодавства.

Відповідно до статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

За змістом частин першої, другої, четвертої статті 652 Цивільного кодексу України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Зміна договору у зв`язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

В такий спосіб, за загальними правилами, договори укладаються сторонами цивільних правовідносин, різновидами яких є правовідносини, що виникають з договорів оренди землі, на принципах рівності сторін, свободи договору та урахування обов`язкових вимог щодо такого виду договорів із зазначенням його істотних умов та у відповідній формі.

Аналогічні правові висновки викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 635/4233/19.

Визначення договору оренди землі містить стаття 792 Цивільного кодексу України, відповідно до якої за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

У статті 13 Закону України "Про оренду землі" вказано, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

За змістом статті 15 Закону України "Про оренду землі" істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

У частині першій статті 30 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Разом з тим, згідно з підпунктом 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності - обов`язковий платіж, що його орендар вносить орендодавцю за користування земельною ділянкою.

Відповідно до підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку й орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Отже, орендна плата за користування землею комунальної власності за своїм правовим статусом є обов`язковим платежем, який орендар вносить орендодавцю, а також це і загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку.

Подвійний статус орендної плати зумовлює ту обставину, що при визначенні її розміру, окрім норм цивільного, земельного законодавства та Закону України "Про оренду землі" необхідно враховувати і вимоги Податкового кодексу України.

Плата за землю справляється на підставі положень розділу XII Податкового кодексу України.

Відповідно пункту 269.1 статті 269 Податкового кодексу України платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Згідно з підпунктом 270.1.1 пункту 270.1 статті 270 Податкового кодексу України об`єктами оподаткування земельним податком є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

Пунктом 271.1 статті 271 Податкового кодексу України визначено, що базою оподаткування плати за землю є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого розділом XII Податкового кодексу України, а у разі якщо нормативну грошову оцінку не проведено - площа земельних ділянок.

У пункті 288.1 статті 288 Податкового кодексу України передбачено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Платником орендної плати є орендар земельної ділянки, об`єктом оподаткування - земельна ділянка, надана в оренду (пункт 288.2 статті 288 Податкового кодексу України).

В пункті 288.4 статті 288 Податкового кодексу України вказано, що розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Згідно з положеннями підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку: для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки. Для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено, - у розмірі не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області.

У підпункті 288.5.2 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України передбачено, що річна сума орендної плати не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Проаналізувавши вказані норми права, можна зробити висновок, що при визначенні розміру орендної плати, у випадку передачі в оренду земель комунальної власності, має враховуватися нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства, а річна сума платежу не може бути меншою розміру земельного податку, встановленого для відповідної категорії земельних ділянок на відповідній території, однак і не може перевищувати 12% нормативної грошової оцінки.

Водночас, Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів" від 23.11.2018 (набрав чинності з 01.01.2019) внесено зміни, в тому числі, до пункту 284.4 статті 288 Податкового кодексу України, яким встановлено, що плата за землю за земельні ділянки, надані гірничодобувним підприємствам для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин, справляється у розмірі 25 відсотків податку, обчисленого відповідно до статей 274 і 277 цього Кодексу.

Таким чином, враховуючи наведені вище приписи законодавства, плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною та її зміна може бути підставою для внесення змін до договору оренди земельної ділянки.

Подібні правові висновки містяться в численних постановах Верховного Суду, зокрема, постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 635/4233/19.

З огляду на те, що позивач є гірничодобувним підприємством, що здійснює діяльність з добування декоративного та будівельного каменю, вапняку, гіпсу, крейди та глинистого сланцю (код КВЕД 08.11), а здійснення ним гірничої діяльності на спірній земельній ділянці підтверджується наявними у справі документами, а саме: спеціальним дозволом Державної служби геології та надр України на користування надрами №6321 від 20.02.2019; актом Державної служби України з питань праці №3518 від 26.09.2019, а тому суд дійшов висновку, що умови укладеного сторонами договору не відповідають в цій частині вимогам законодавства, зокрема, пункту 284.4 статті 288 Податкового кодексу України.

В той же час, вищевказаний Договір оренди земельної ділянки було укладено 04.01.2022, тобто приписи пункту 284.4 статті 288 Податкового кодексу України набули чинності та діяли вже 4 роки, а отже, вочевидь, були доступні та повинні були бути відомі як орендарю, так і орендодавцю за Договором.

Разом з тим, сторони договору спочатку погодили умови договору оренди земельної ділянки, в тому числі істотні вимоги щодо орендної плати із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату, а потім орендар звернувся спочатку до орендодавця з пропозицією про внесення змін до договору, а не отримавши позитивну відповідь - до суду, з позовною вимогою про внесення змін до Договору оренди землі від 04.01.2022 у запропонованій позивачем редакції.

При цьому за змістом статей 632, 651 Цивільного кодексу України та статті 30 Закону України "Про оренду землі" зміна умов договору, в тому числі у частині розміру орендної плати, здійснюється за взаємною згодою сторін, а за відсутності такої згоди договір може бути змінено за рішенням суду лише у випадках, передбачених за умовами договору або в силу закону.

Тобто, визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності здійснюється за згодою сторін договору оренди земельної ділянки із закріпленням такого розміру орендної плати в договорі оренди.

Подібний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 635/4233/19, від 14.12.2021 у справі № 910/1344/21, від 16.04.2018 у справі №910/7905/17.

Водночас, як вбачається зі змісту умов спірного договору оренди, розмір орендної плати переглядається щорічно у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни граничних розмірів орендної плати, визначених Податковим кодексом України, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки (земельних ділянок) державної та комунальної власності; в інших випадках передбачених законом (п. 12. Договору).

З огляду на те, що за змістом пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України та статті 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, то з урахуванням наведених умов договору оренди, укладеного сторонами спору, підставою для перегляду розміру орендної плати має бути саме законодавча зміна граничного (мінімального чи максимального) розміру такої плати або зміна розміру земельного податку.

Аналогічну правову позицію викладено в постановах Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 635/4233/19, від 14.12.2021 у справі № 910/1344/21.

Враховуючи, що спірний договір оренди землі було укладено сторонами вже через тривалий час після набрання чинності змін до Податкового кодексу України (щодо плати за землю за земельні ділянки, надані гірничодобувним підприємствам), за типовою формою, на підставі вільного волевиявлення сторін шляхом узгодження всіх його істотних умов, у тому числі і орендної плати, а позивачем не доведено наявності підстав, з якими законодавство пов`язує можливість внесення змін до спірного договору оренди за рішенням суду, то позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що така позиція була викладена у постанові Верховного Суду від 26.01.2022 у справі №905/83/21, ухваленій в подібних правовідносинах.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних в справі доказів.

В силу приписів ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Зважаючи на вказане, судова колегія зазначає, що доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують встановлених обставин справи, а тому не приймаються судом апеляційної інстанції до уваги.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, рішення Господарського суду Житомирської області від 05.09.2022 у справі № 906/179/22 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Блек Айс" - без задоволення.

Щодо додаткового рішення Господарського суду Житомирської області від 20.09.2022 у справі № 906/179/22, то враховуючи приписи ст. 269 ГПК України, те що скаржник не вказує жодних підстав для його скасування, визначених ст. 277 ГПК України, а суд апеляційної інстанції не встановив підстав для виходу за межі апеляційної скарги, то вказане судове рішення залишається судом апеляційної інстанції без змін, а апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Блек Айс" на таке рішення - без задоволення.

Керуючись статтями 269, 270, 273, 275-279, 282 ГПК України, Північно-західний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Блек Айс" на рішення Господарського суду Житомирської області від 05.09.2022 у справі №906/179/22 залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Житомирської області від 05.09.2022 у справі №906/179/22 - без змін.

2. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Блек Айс" на додаткове рішення Господарського суду Житомирської області від 20.09.2022 у справі № 906/179/22 залишити без задоволення, а додаткове рішення Господарського суду Житомирської області від 20.09.2022 у справі № 906/179/22 - без змін.

3. Справу № 906/179/22 надіслати Господарському суду Житомирської області.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках, строках та порядку встановлених статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складений "15" листопада 2022 р.

Головуючий суддя Петухов М.Г.

Суддя Гудак А.В.

Суддя Маціщук А.В.