Рішення

від 02.11.2022 по справі 902/48/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"02" листопада 2022 р. Cправа № 902/48/22

Господарський суд Вінницької області у складі судді Маслія І.В., при секретарі судового засідання Глобі А.С.

Представники сторін не з`явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду матеріали справи

за позовом: Кооперативно-державного проектно-вишукувального інституту "ВІННИЦЯАГРОПРОЕКТ" (вул. Келецька, 51, м. Вінниця, 21027)

до: Фізичної особи-підприємця Руцької Алли Анатоліївни ( АДРЕСА_1 )

про стягнення 190667,05 грн.,

ВСТАНОВИВ :

До Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява Кооперативно-державного проектно-вишукувального інституту "ВІННИЦЯАГРОПРОЕКТ" до Фізичної особи-підприємця Руцької Алли Анатоліївни про стягнення 190667,05 грн заборгованості, а саме: 142626,00 грн - основного боргу, 10178,15 грн. - пені, 1791,33 грн - процентів річних, 5030,57 грн інфляційних втрат та 31041,00 грн - витрат на завершення ремонту об`єкту суборенди та приведення його в належний стан.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору суборенди №44 від 01.01.2021 в частині сплати суборендної плати та відшкодування витрат з ремонту об`єкту суборенди.

Ухвалою від 24.01.2022 суд постановив відкрити провадження у справі, розгляд справи здійснити за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання у справі призначити на 28 лютого 2022 року о 11:30 год.

17.02.2022 до суду від позивача надійшло клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи.

На визначену судом дату (28.02.2022) представники сторін у судове засідання не з`явились.

Ухвалою від 28.02.2022 суд постановив відкласти підготовче засідання на 21.03.2022 о 12:00 год. та встановити строк для вчинення процесуальних дій до 21.03.2022.

10.03.2022 до суду від представника позивача надійшла заява про зупинення провадження у справі на підставі п. 3 ч. 1 ст. 227 ГПК України, в зв`язку з мобілізацією представника позивача - адвоката Андрікевича Ю.В. до лав Збройних Сил України підчас воєнного стану в Україні.

На визначену судом дату (21.03.2022) представники сторін не з`явились.

Ухвалою від 21.03.2022 суд постановив відмовити у задоволенні заяви представника позивача про зупинення провадження у справі, продовжити строк підготовчого провадження по справі на 30 днів та відкласти підготовче засідання на 18.04.22 о 10:30 год.

18.04.2022 до суду надійшла заява відповідача про ознайомлення з матеріалами та відкладення засідання.

На визначену судом дату (18.04.2022) у судове засідання з`явився представник позивача, який поклався на розсуд суду щодо розгляду вищевказаної заяви відповідача. Суд постановив частково задовольнити заяву відповідача, надати відповідачу можливість ознайомитись з матеріалами справи та встановити сторонам строк для подання пояснень та доказів по справі до 10.05.2022.

Ухвалою від 18.04.2022 суд постановив закрити підготовче провадження у справі з 10.05.2022 та призначити справу для судового розгляду по суті на 18 травня 2022 р. о 10:00.

18.05.2022 до суду надійшла зустрічна позовна заява Фізичної особи-підприємця Руцької Алли Анатоліївни до Кооперативно-державного проектно-вишукувального інституту "ВІННИЦЯАГРОПРОЕКТ" про визнання договору суборенди №44 від 01.01.2021 недійсним.

На визначену судом дату (18.05.2022) у судове засідання з`явились представники обох сторін. Представник відповідача подав у судовому засіданні заяву про відкладення судового засідання, представник позивача, в свою чергу, поклався на розсуд суду щодо розгляду даної заяви.

Суд протокольною ухвалою постановив задовольнити заяву представника відповідача про відкладення судового засідання та оголосив перерву у судовому засіданні до 01.06.2022 о 11:00.

Ухвалою від 19.05.2022 суд постановив зустрічну позовну заяву Фізичної особи-підприємця Руцької Алли Анатоліївни б/н від 18.05.2022 (вх. номер 336/22 від 18.05.2022) на 4 аркушах з додатками на 7 аркушах повернути заявнику.

31.05.2022 надійшло клопотання позивача про проведення судового засідання за відсутності його представника.

01.06.2022 надійшло клопотання відповідача про зупинення провадження у справі.

На визначену судом дату (01.06.2022) представники сторін не з`явились.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про задоволення клопотання позивача про проведення судового засідання за відсутності його представника, відкладення розгляду клопотання відповідача про зупинення провадження у справі до наступного судового засідання та відкладення судового засідання на іншу дату.

Ухвалою від 01.06.2022 суд постановив відкласти розгляд справи по суті на 27.06.2022 о 10:00 год.

27.06.2022 до суду від представника відповідача надійшло клопотання про розгляд клопотання відповідача про зупинення провадження у справі за відсутності представника відповідача.

На визначену судом дату в судове засідання 27.06.2022 представники сторін не з`явились.

Ухвалою суду від 27.06.2022 задоволено клопотання представника відповідача б/н від 01.06.2022 про зупинення провадження у справі, зупинено провадження у справі № 902/48/22 до розгляду Господарським судом Вінницької області справи №902/339/22 та набранням рішенням суду у цій справі законної сили та зобов`язано сторони повідомити Господарський суд Вінницької області про усунення обставин, що зумовили зупинення провадження у справі №902/48/22.

22.09.2022 до суду від позивача надійшла заява про поновлення провадження у справі.

Ухвалою суду від 27.09.2022 призначено судове засідання для розгляду заяви позивача про поновлення провадження у справі, а також вирішення питання про поновлення провадження у справі №902/48/22 на 17.10.2022.

Разом з тим, судове засідання у справі №902/48/22 призначене на 17.10.2022 о 14:30 год. не відбулось у зв`язку з повітряною тривогою яка тривала у Вінницькій області з 12:06 год. до 15:10 год.

Суд, дослідивши матеріали справи, враховуючи те що судове засідання не відбулось, з незалежних від суду та сторін обставин, ухвалою від 18.10.2022 призначив судове засідання для розгляду заяви позивача про поновлення провадження у справі, а також вирішення питання про поновлення провадження у справі №902/48/22 на 02.11.2022.

02.11.2022 до суду від представника позивача надійшла заява про проведення судового засідання у відсутність представника та зазначено, що позивач підтримує позовні вимоги у повному обсязі.

На визначену судом дату представники сторін не з`явились, про дату час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що стверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Згідно із ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи положення ст.ст.13,74 ГПК України якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами і документами без явки в судове засідання сторін.

В судовому засіданні суд розглянувши заяви представника позивача про поновлення провадження у справі та про розгляд справи за відсутності представника, дійшов висновку про їх задоволення, поновлення провадження у справі та розгляд справи по суті за відсутності представників сторін з огляду на наступне.

Як зазначалось раніше, ухвалою від 27.06.2022 суд постановив зупинити провадження у справі № 902/48/22 до розгляду Господарським судом Вінницької області справи №902/339/22 та набрання рішенням суду у цій справі законної сили.

Зі змісту заяви про поновлення провадження у справі вбачається, що Господарський суд Вінницької області ухвалою від 08.08.2022 року у справі №902/339/22 залишив позовну заяву Фізичної особи-підприємця Руцької Алли Анатоліївни до Кооперативно-державного проектно-вишукувального інституту "Вінницяагропроект" про визнання недійсним договору суборенди №44 від 01 січня 2021 року без розгляду. Дана ухвала набрала законної сили.

Як вбачається з бази даних «Діловодство спеціалізованого суду» ухвала від 08.08.2022 року у справі №902/339/22 про залишення позову без розгляду набрала законної сили 23.08.2022 та в апеляційному порядку не оскаржувалась.

Пунктом 4 ч. 1 ст. 229 ГПК України визначено строк на який зупиняється провадження у справі зупинене на підставі пункту 5 частини першої статті 227 цього Кодексу - до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.

Відповідно до ст. 230 ГПК України Провадження у справі поновлюється за клопотанням учасників справи або за ініціативою суду не пізніше десяти днів з дня отримання судом повідомлення про усунення обставин, що викликали його зупинення. Про поновлення провадження у справі суд постановляє ухвалу. З дня поновлення провадження у справі перебіг процесуальних строків продовжується. Провадження у справі продовжується із стадії, на якій його було зупинено.

Статтею 42 Господарського процесуального кодексу України визначено права та обов`язки учасників судового процесу, зокрема учасники справи зобов`язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази тощо.

Також суд зазначає, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 р. (Закон України від 17.07.1997 р. № 475/97 - ВР), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа "Скопелліті проти Італії" від 23.11.1993 р.), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа "Папахелас проти Греції" від 25.03.1999 р.).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі "Смірнова проти України").

Суд нагадує, що роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (51 рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 р. у справі "Красношапка проти України").

Роль національних судів - організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (див.рішення Суду у справі Шульга проти України, no. 16652/04, від 02.12.2010).

До того ж організація провадження таким чином, щоб воно було швидким та ефективним, є завданням саме національних судів (див. рішення Суду у справі Білий проти України, no. 14475/03, від 21.10.2010).

Відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України, ч.2 ст.178 ГПК України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 02.11.2022 судом долучено вступну та резолютивну частину рішення до матеріалів справи без проголошення, в зв`язку з неявкою представників сторін на оголошення.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

01.01.2021 року між Кооперативно-державним проектно-вишукувальним інститутом «ВІННИЦЯАГРОПРОЕКТ» (позивач, в договорі Орендар) та Фізичною особою-підприємцем Руцькою Аллою Анатоліївною (надалі - Суборендар, Відповідач) укладено Договір суборенди № 44 (далі Договір) відповідно до п. 1.1. якого Орендар передає, а Суборендар приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення (надалі - Об`єкт суборенди), що розташоване за адресою: м. Вінниця, вул. Келецька, 51, підвальне приміщення, загальною площею 225 м2.

Об`єкт суборенди передається без рухомого майна. Належний технічний стан Об`єкта суборенди та його наявних систем (тепло-, водо-, енергопостачання, вентиляції та ін.) докладно відображено в Акті приймання-передачі Об`єкта суборенди (далі - «Акт») - Додаток № 1 до цього Договору, що є його невід`ємною частиною (п. 1.2 та п. 1.3 Договору).

З метою належного фіксування належного технічного стану Об`єкта суборенди та його систем забезпечення на момент передачі в суборенду приймання-передача здійснюється комісією, що формується по одному представнику від кожної Сторони в строк, не пізніше ніж 5 (п`ять) днів після дня підписання цього Договору. Результатом роботи Комісії є підписання Акту приймання-передачі, що супроводжується передачею Суборендарем Орендарю ключів від Об`єкта суборенди. На день підписання Акту приймання-передачі Орендар повинен звільнити Об`єкт суборенди від майна, яке не передається в суборенду. Об`єкт суборенди вважається прийнятим Суборендарем в день підписання Акта приймання- передачі (п. 2.1. - 2.4. Договору).

При закінченні строку суборенди за цим Договором або при достроковому припиненні цього Договору чи розірванні цього Договору Суборендар повинен повернути Об`єкт суборенди Орендарю протягом 5 (п`яти) днів з моменту закінчення Строку суборенди за цим Договором або з дати дострокового припинення цього Договору чи з дати розірвання цього Договору. Повернення Об`єкту суборенди Орендарю здійснюється на підставі Акту про повернення Об`єкту суборенди, який підписується Сторонами. Суборендар повинен повернути Об`єкт суборенди Орендарю у стані, не гіршому, ніж він був отриманий в суборенду. Поверненню підлягають також всі ключі від Об`єкту суборенди. Суборендар повинен при здачі об`єкта доробити окреме приміщення санвузла та ремонт сходів (п. 2.5 - 2.7 Договору).

Цей Договір набуває чинності з дати підписання Сторонами цього Договору. Строк дії цього Договору рівний строку суборенди за цим Договором і починає свій перебіг з дати підписання Сторонами цього Договору (« 01» січня 2021 року) та діє до « 31» грудня 2021 року. Сторони домовились, що після закінчення строку дії цього Договору Суборендар матиме переважне право на укладення договору суборенди на новий строк в разі належного виконання своїх зобов`язань за цим Договором. Умови цього Договору чинні на весь строк його дії і навіть у тому випадку, якщо законодавчо будуть встановлені правила, які погіршують стан Суборендаря. Цей Договір автоматично припиняє свою дію у випадку прострочення сплати Суборендарем суборендної плати понад 3 (три) місяці. Цей Договір може бути достроково припинений з ініціативи Суборендаря за умовою сплати суборенди за 6 (шість) місяців (п. 3.1. - 3.6. Договору).

Орендар передає Об`єкт суборенди Суборендарю для розміщення офісу. Суборендар не має право використовувати Об`єкт суборенди за іншим Цільовим призначенням, не зазначеним в цьому Договорі. Забороняється здійснення Суборендарем будь-яких реконструкцій, змін чи перевлаштувань в Об`єкті суборенди без письмової згоди Орендаря. Капітальний ремонт Об`єкту суборенди здійснює Орендар. Поточний ремонт Об`єкту суборенди здійснює Суборендар (п. 4.1. - 4.5. Договору).

Ціною цього Договору є сукупність усіх платежів, здійсненних Суборендарем на користь Орендаря за цим Договором. Суборендна плата встановлюється у розмірі з 01.01.2021р по 28.02.2021р - 230,00 грн. без ПДВ за 1 м.кв. в місяць, 01.03.2021р по 31.12.2021р - 265,00 грн. без ПДВ за 1 м.кв. в місяць. Суборендар здійснює попередню оплату перед підписанням договору в сумі: 59625,00 грн за останній місяць суборендування даної кімнати. Оплата комунальних послуг (тепло-, водо-, електропостачання) здійснюється Суборендарем самостійно згідно акту виконаних робіт щомісяця за фактичними показниками не пізніше 5-го числа наступного за звітним місяцем. Вартість комунальних послуг, спожитих Суборендарем, нараховується починаючи з дати підписання акта приймання-передачі Об`єкта суборенди. Останнім днем сплати вартості комунальних послуг є дата підписання Сторонами Акту приймання-передачі (повернення) Об`єкта суборенди. Вартість комунальних послуг за перший і останній місяці суборенди розраховується виходячи з фактичної кількості днів користування Об`єктом суборенди. Суборендна плата може бути змінена за згодою Сторін. Суборендна плата сплачується Суборендарем щомісячно, в національній валюті України, згідно виставленим рахункам Орендаря, не пізніше 5-го робочого дня місяця, за який здійснюється оплата, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Орендаря. Суборендар має право вносити суборендну плату наперед за будь-який строк. Індексація суборендної плати не здійснюється. Лічильник електричної енергії встановлюється за рахунок Суборендаря (п. 5.1. - 5.8. Договору).

У випадку порушення зобов`язання, що виникає з цього Договору (надалі - «порушення Договору»), Сторона несе відповідальність, визначену цим Договором та (або) чинним законодавством України: Порушенням цього Договору є невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом цього Договору; Сторона не несе відповідальності за порушення цього Договору, якщо воно сталося не з її вини (умислу чи необережності); Сторона вважається не винною і не несе відповідальності за порушення Договору, якщо вона доведе, що вжила всіх від неї залежних заходів щодо належного виконання цього Договору; У разі порушення Суборендарем строків сплати комунальних послуг та суборендної плати, встановлених у п. 5.4. та п. 5.6. даного Договору Суборендар сплачує на користь Орендаря пеню в розмірі 5 (п`ять) % від суми простроченого платежу. Суборендар самостійно несе відповідальність по охороні правці (створення безпечних умов праці). Суборендар самостійно несе відповідальність по пожежній та електробезпеці. Суборендар самостійно забезпечує охорону власного майна, а також охорону суборендованого майна від пошкоджень. У випадку пошкоджень суборендованого майна Суборендар зобов`язаний відремонтувати це майно, або відшкодувати вартість ремонтних робіт (п. 9.1-9.4. Договору).

01.01.2021 між сторонами підписано Додаток №1 до Договору суборенди №44 від 01.01.2021, а саме Акт приймання-передачі Об`єкта суборенди.

Як зазначено позивачем в позовній заяві, на виконання умов договору відповідачем було сплачено в повному обсязі орендну плату за останній місяць користування та за період із січня по червень 2021 року включно орендні платежі та комунальні послуги (електрика, водопостачання).

Починаючи з липня відповідач почав не вчасно сплачувати суборендну плату та комунальні послуги і станом на день звернення до суду з позовною заявою за ним рахується заборгованість в загальному розмірі 142626,00 грн, а саме: за липень 2021 року борг 4 846,00 грн (проведені часткові оплати в сумі 59 083,00 грн); за серпень 2021 року борг 65398,00 грн. (жодної оплати не було); за вересень 2021 року борг 65467,00 грн. (жодної оплати не було); за жовтень 2021 року борг 6915,00 грн. (зараховано оплату за останній місяць користування).

Відповідач відмовився підписати рахунки - акти виконаних робіт, а саме: за липень 2021 року - № 38 від 31.07.2021 року, за серпень 2021 року - № 38 від 31.08.2021 року, за вересень 2021 року - № 38 від 30.09.2021 року та за жовтень 2021 року - № 38 від 31.16.2021 року. А з 01.11.2021 року відповідач припинив здійснювати суборенду та не використовує Об`єкт суборенди. Даний факт підтверджується заявою відповідача від 01.10.2021 року, в якій останній просить розірвати із ним договір суборенди № 44 від 01.01.2021 р. з 01.11.2021 року.

В зв`язку з не підписанням відповідачем актів виконаних робіт позивач супровідним листом №15/01-1 від 09.11.2021 року надіслав 10.11.2021 дані акти рекомендованим листом із описом вкладення у цінний лист через АТ «Укрпошта» на адресу (місцезнаходження) відповідача: м. Вінниця, вул. Келецька, 136, кв. 52. Даний лист вкручено відповідачу 11.11.2021 року, що вбачається із рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 2102704256170.

У зв`язку із порушенням відповідачем своїх зобов`язань за Договором, 01.12.2021 року позивач надіслав на адресу відповідача Претензію № 18/01-1 від 01.12.2021 року щодо сплати заборгованості за Договором суборенди № 44 від 01.01.2021 р. Факт надіслання претензії та її одержання відповідачем підтверджується описом вкладення до цінного листа та фіскальним чеком і накладною АТ «Укрпошта» за номером листа №2102704271624 від 01.12.2021 року, а також роздруківкою із сервісу «Трекінг» веб-сайту АТ «Укрпошта». Проте станом на 14.01.2022 року Відповідач не виконав вимоги зазначеної претензії та не погасив свій борг перед позивачем.

Крім того, за твердженням позивача у зв`язку із недотриманням Суборендарем положень п. 2.7 Договору, Орендар вимушено поніс витрати а саме на: 1) купівлю будівельних матеріалів для завершення ремонту окремого приміщення санвузла та ремонту сходів; 2) приведення Об`єкту суборенди в стан, в якому він був переданий 01.01.2021 року в суборенду (прибирання, зривання ковроліну, миття підлоги (плитки) від клею, перефарбовування стін); 3) проведення на Об`єкті суборенди профілактичних робіт з дератизації, дезінсекції, дезінфекції. Зазначені витрати позивача підтверджує такими документами, а саме: 1) накладна № 1485 від 08.12.2021 року на загальну суму 20 341,00 грн.; 2) Договір на виконання робіт по прибиранню № 11-02/11/21 від 11.11.2021 року, Акт № 1 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 11.11.2021 року та товарний чек від 11.11.2021 року на загальну суму 7 700,00 грн.; 3) Договір на надання послуг № 1 від 12.11.2021 року з профілактичних робіт (дератизації, дезінсекції, дезінфекції) на загальну суму 2000,00 грн.; 4) Договір на надання послуг № 2 від 24.12.2021 року з профілактичних робіт (дератизації, дезінсекції, дезінфекції) на загальну суму 1000,00 грн.

Тому позивач вважає, що відповідач, крім суми боргу за Договором, також має компенсувати збитки через неналежне виконання умов Договору та повернення Об`єкту суборенди в неналежному (незадовільному) стані в розмірі 31041,00 грн.

Несплата відповідачем орендної плати, комунальних платежів та повернення орендованого майна в незадовільному стані слугувала підставою звернення позивача з даним позовом до суду про стягнення з відповідача 142626,00 грн - основного боргу, 10178,15 грн. - пені, 1791,33 грн - процентів річних, 5030,57 грн інфляційних втрат та 31041,00 грн - витрат на завершення ремонту об`єкту суборенди та приведення його в належний стан.

Дослідивши і оцінивши надані докази, суд дійшов наступного висновку.

Згідно із ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Статтею 193 Господарського кодексу України унормовано, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ч.ч. 1, 6 ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі (ч.ч. 1, 4 ст.286 ГК України).

Згідно ч. 1 ст. 288 ГК України орендар має право передати окремі об`єкти оренди в суборенду, якщо інше не передбачено законом або договором оренди.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Відповідно до положень ст. 774 ЦК України передання наймачем речі у користування іншій особі (піднайм) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлене договором або законом. До договору піднайму застосовуються положення про договір найму.

Згідно із ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч.1 ст. 762 ЦК України).

Спір у даній справ виник у зв`язку із тим, що внаслідок порушення умов Договору у відповідача виникла заборгованість зі сплати орендної плати та заборгованість по відшкодуванню комунальних витрат.

Також, позивачем, у зв`язку із простроченням сплати орендних платежів заявлено до стягнення 3% річних, інфляційні та пеня.

Крім того, через неналежне виконання відповідачем умов Договору та повернення Об`єкту суборенди в неналежному (незадовільному) стані позивачем заявлено компенсацію витрат на завершення ремонту об`єкту суборенди та приведення його в належний стан.

Позивачем на підтвердження факту надання послуг суборенди та використання відповідачем орендованого приміщення надано: договір суборенди№44 від 01.01.2021, Акт приймання-передачі об`єкта суборенди від 01.01.2021, роздруківками скрін-шотів реклами закладу сфери послуг - кальян-бару «ТЯСА» в мережі Інтернет, письмовими поясненнями сусідів відповідача, які теж здійснюють суборенду нежитлових приміщень в Інституті «ВІННИЦЯАГРОПРОЕКТ» за адресою: м. Вінниця, вул. Келецька, 51; Рахунками-актами виконаних робіт за період дії договору, жоден з актів не підписаний суборендарем (відповідачем) разом з тим частина з них оплачена, згідно прибуткових касових ордерів; супровідним листом №15/01-1 від 09.11.2021 про направлення цінним листом з описом вкладення на адресу відповідача неоплачених Рахунків-актів виконаних робіт за період липень-жовтень 2021р.; претензією №18/01-1 від 01.12.2021р. про сплату заборгованості в розмірі 142 626,00 грн.; лист відповідача від 01.10.2021 про розірвання договору суборенди з 01.11.2021 та акт звір за весь період дії договору з зазначенням актів наданих послуг та проведених відповідачем оплат.

Згідно даних доказів, за період дії договору, а саме з 01.01.2021 по 01.11.2021 відповідач як суборендар мав сплатити позивачу як орендарю 622536,00 грн орендної плати та комунальних послуг, відповідач в свою чергу за вказаний період здійснив оплату на загальну суму 479910,00 грн.

З огляду на викладене на день розгляду справи за відповідачем рахується заборгованість по сплаті орендних платежів та комунальних послуг в розмірі 142626,00 грн.

Матеріали справи не містять доказів оплати відповідачем вказаної суми заборгованості.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що заявлена позивачем вимога про стягнення з відповідача 142 626,00 грн - заборгованості з орендної плати та комунальних платежів підлягає задоволенню, як обґрунтована, доведена належними доказами і правомірна та не спростована відповідачем.

Крім суми орендної плати та комунальних платежів, позивач просить суд стягнути з відповідача 10178,15 грн. - пені, 1791,33 грн - процентів річних, 5030,57 грн інфляційних втрат.

Відповідно до положень ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність.

Відповідно до ч. 1. ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання, згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Отже, законодавець передбачив право сторін визначати в договорі розмір санкцій і строки їх нарахування за прострочення виконання зобов`язання. У разі відсутності таких умов у договорі нарахування штрафних санкцій припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України.

Згідно з статтею 251 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

Статтею 252 Цивільного кодексу України передбачено, що строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Підпунктом 9.1.4 Договору визначено, що у разі порушення Суборендарем строків сплати комунальних послуг та суборендної плати, встановлених у п. 5.4. та п. 5.6. даного Договору Суборендар сплачує на користь Орендаря пеню в розмірі 5 (п`ять) % від суми простроченого платежу.

Отже сторонами в договорі передбачено розмір пені (5% від суми простроченого платежу) разом з тим позивач на підставі ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» розрахував пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України та за період визначений ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.

З викладеного в позовній заяві розрахунку слідує, що позивачем здійснено нарахування пені за прострочення відповідачем сплати орендних платежів та комунальних послуг за липень-жовтень 2021 на загальну суму 142 626,00 грн, за кожний місяць окремо з дати виникнення зобов`язання у відповідача на сплату і за шість місяців з урахуванням проплат за липень та зарахування орендної плати за останній місяць сплаченої відповідачем в день підписання договору та акту приймання-передачі об`єкту оренди.

Суд здійснивши перевірку розрахунку пені помилок не виявив, а тому заявлена до стягнення позивачем пеня в розмірі 10 178,15 грн. підлягає задоволенню як обгрунтована.

За приписом частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перевірку розрахунку сум інфляційних втрат та 3 % річних, суд дійшов висновку про те, що нарахування здійснено вірно.

Враховуючи наведене, суд задовольняє позовні вимоги про стягнення з відповідача 1791,33 грн - процентів річних, 5030,57 грн інфляційних втрат.

Щодо вимоги позивача про стягнення 31041,00 грн - витрат на завершення ремонту об`єкту суборенди та приведення його в належний стан суд зазначає наступне.

Позивач в позовній заяві зазначив, що відповідач, крім суми боргу за Договором, також має компенсувати його збитки через неналежне виконання умов Договору та повернення Об`єкту суборенди в неналежному (незадовільному) стані.

Відповідно до статті 22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі (абзац 1 частини 3 статті 22 Кодексу).

Відповідно до частини 1 статті 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Виходячи з положень частини 1 статті 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушені.

Відповідно до ст. 225 Господарського кодексу України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:

- вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;

- додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною;

- неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною;

- матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Частиною 3 статті 225 Господарського кодексу України передбачено, що при визначенні розміру збитків, якщо інше не передбачено законом або договором, враховуються ціни, що існували за місцем виконання зобов`язання на день задоволення боржником у добровільному порядку вимоги сторони, яка зазнала збитків, а у разі якщо вимогу не задоволено у добровільному порядку, - на день подання до суду відповідного позову про стягнення збитків.

Пунктом 2.7. Договору встановлено, що Суборендар повинен повернути Об`єкт суборенди Орендарю у стані, не гіршому, ніж він був отриманий в суборенду. Поверненню підлягають також всі ключі від Об`єкту суборенди. Суборендар повинен при здачі об`єкта доробити окреме приміщення санвузла та ремонт сходів.

На підтвердження порушення п. 2.7 Договору позивач надає не підписаний відповідачем Акт про повернення Об`єкту суборенди від 05.11.2021 року; фотографії стану Об`єкта суборенди до передання його в суборенду та після його повернення Орендарю з 01.11.2021 року; накладну № 1485 від 08.12.2021 року на загальну суму 20 341,00 грн.; Договір на виконання робіт по прибиранню № 11-02/11/21 від 11.11.2021 року, Акт № 1 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 11.11.2021 року та товарний чек від 11.11.2021 року на загальну суму 7 700,00 грн.; Договір на надання послуг № 1 від 12.11.2021 року з профілактичних робіт (дератизації, дезінсекції, дезінфекції) на загальну суму 2000,00 грн.; Договір на надання послуг № 2 від 24.12.2021 року з профілактичних робіт (дератизації, дезінсекції, дезінфекції) на загальну суму 1000,00 грн.

Згідно із статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Позивачем в порушення ст.ст.74-76 ГПК України не надано доказів, в якому стані передавалось приміщення, окрім Акту приймання-передачі об`єкта суборенди від 01.01.2021, в якому зазначено адреса об`єкту - м. Вінниця, вул. Келецька, 51, підвальне приміщення, площа об`єкту - 225 кв.м., стан об`єкта - відмінний.

Тобто, відомості, які містяться в Акті прийому-передачі об`єкта оренди від 01.01.2021, є недостатньо інформативними та не дають змоги оцінити в повному обсязі стан приміщення.

Фотографії стану Об`єкта суборенди до передання його в суборенду та після його повернення Орендарю, судом оцінюються критично та не приймаються як належний та допустимий доказ, оскільки дані фото не відомо коли зроблені та з них не можливо ідентифікувати що фото зроблені саме в даному приміщенні яке надавалось в суборенду.

Суд зауважує, що оцінити той факт, що приміщення знаходилось в гіршому стані, у якому воно передавалось суборендарю, неможливо на підставі тих доказів, які знаходяться в матеріалах справи.

Тому за наявними матеріалами справи неможливо співставити стан приміщення, коли воно передавалось орендарю, та стан приміщення на момент, дострокового розірвання договору оренди.

При цьому, суд зауважує, що в пункті 2.7 договору на який посилається позивач зазначено «доробити окреме приміщення санвузла та ремонт сходів» разом з тим матеріали справи не містять кошторису або укладеної між сторонами додаткової угоди, на проведення ремонтних робіт з зазначенням переліку та вартості робіт та в якому стані окреме приміщення санвузла та сходи передавались суборендарю.

З наданого позивачем доказу, накладної № 1485 від 08.12.2021 року на загальну суму 20 341,00 грн., вбачається придбання сантехники та будівельних матеріалів, разом з тим не вбачається, що всі товари були придбані саме для ремонту суборендованого приміщення.

Крім того, в укладеному між сторонами договорі не визначено обов`язку суборендаря проводити профілактичні роботи (дератизацію, дезінсекцію, дезінфекцію), дані роботи проведені позивачем на власний розсуд.

Крім того, у даній справі позивач зазначає про те, що приміщення звільнено у гіршому стані, ніж було отримано суборендарем, проте, враховуючи відсутність кошторису на проведення ремонту та доказів стану приміщення, суд не вбачає підстав для стягнення збитків, зазначених позивачем, на підставі накладної на придбання товарів, договорів на прибирання та профілактичні роботи, яким судом надана критична оцінка.

За таких обставин, суд вважає, що вартість здійсненого позивачем ремонту та приведення об`єкту суборенди в належний стан після звільнення відповідачем орендованого приміщення не доводить наявності нанесених збитків, адже їх неможливо визначити через відсутність можливості співставити стан звільненого приміщення із станом, коли воно передавалось в оренду.

Подібний висновок викладений в Постанові Верховного Суду у складі колегії Касаційного господарського суду від 13.03.2020 року у справі №923/43/19.

За змістом ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст.ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч.ч. 1-4 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

При цьому ч. 1 ст. 14 ГПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (ч. 2 вказаної статті).

Натомість відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

За вказаних обставин у своїй сукупності, позов підлягає задоволенню частково, з урахуванням наведених вище мотивів щодо відмови у стягненні витрат на завершення ремонту об`єкту суборенди та приведення його в належний стан.

Витрати зі сплати судового збору підлягають віднесенню на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам відповідно до ст. 129 ГПК України.

Крім того, суд зазначає, що позивачем заявлено судові витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Так позивачем заявлено до стягнення з відповідача 20 000,00 грн. витрат на правничу допомогу, дані витрати підтверджуються Договором про надання правничої допомоги № 26/2-11/21 від 25.11.2021, Додатковою угодою №01 від 25.11.2021 до Договору про надання правничої допомоги № 26/2-11/21 від 25.11.2021, в якій визначено які саме послуги надаються та встановлено фіксований розмір гонорару в сумі 20 000,00 грн, Ордером серія АВ №1026352 від 13.01.2022, свідоцтвом на право заняття адвокатською діяльністю серія ВН №000652 від 26.02.2020 та платіжним дорученням №1417 від 11.01.2022 р.на суму 20 000,00 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Суд зазначає, що у разі встановлення адвокатом та клієнтом фіксованого розміру гонорару детальний опис робіт, виконаних під час надання правової допомоги не потрібен. Даний висновок викладений у постанові Верховного суду по справі №640/18402/19 від 28.12.2020 р.

Дослідивши докази, надані представником позивача в підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу судом встановлено, що заявлені витрати підтверджені належними та допустимими доказами.

Згідно із ч. 5 ст. 126 ГПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною 6 ст. 126 ГПК України встановлено, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Разом з цим, відповідачем не подано клопотання про зменшення розміру витрат понесених позивача на професійну правничу допомогу адвоката.

У п.3 ч. 4 ст. 129 ГПК України вказано, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на викладене, беручи до уваги факт понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу, а також те, що сума зазначених витрат підтверджується матеріалами справи та враховуючи, що відповідачем в порядку, визначеному п. 6 ст. 126 ГПК України не доведено неспівмірність заявлених витрат, суд дійшов висновку про необхідність покладення зазначених витрат на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 2, 3, 7, 13, 46, 73, 74, 76-80, 86, 91, 113, 118, 123, 126, 129, 232, 233, 236, 238, 240, 241, 242, 252, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

У Х В А Л И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Руцької Алли Анатоліївни ( АДРЕСА_1 , ідент. номер НОМЕР_1 ) на користь Кооперативно-державного проектно-вишукувального інституту "ВІННИЦЯАГРОПРОЕКТ" (вул. Келецька, 51, м. Вінниця, 21027, код ЄДРПОУ 03577898) 142 626,00 грн - основного боргу, 10 178,15 грн. - пені, 1 791,33 грн - процентів річних, 5 030,57 грн інфляційних втрат, 2394,40 грн - відшкодування витрат по сплаті судового збору та 16 743,96 грн - витрат пов`язаних із наданням правової допомоги.

3. Відмовити у задоволенні позову в частині стягнення з відповідача 31041,00 грн - витрат на завершення ремонту об`єкту суборенди та приведення його в належний стан.

4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

5. Копію рішення надіслати відповідачу рекомендованим листом та на відомі суду адреси електронної пошти: позивача - ІНФОРМАЦІЯ_2, представника відповідача - s.tyshkivsky@gmail.com.

Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення (ч.1 ст.256 ГПК України).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано (ч.1 ст.241 ГПК України).

Апеляційна скарга подається у порядку, визначеному ст. 256, 257 ГПК України.

Повне рішення складено 14 листопада 2022 р.

Суддя Ігор МАСЛІЙ

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - відповідачу (вул. Келецька, 136, кв. 52, м. Вінниця, 21029)