Постанова

від 13.03.2023 по справі 902/48/22

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2023 року Справа № 902/48/22

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Василишин А.Р., суддя Олексюк Г.Є. , суддя Гудак А.В.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Фізичної особи-підприємця Руцької Алли Анатоліївни на рішення Господарського суду Вінницької області від 2 листопада 2022 року по справі №902/48/22 (суддя Маслій І.В.), повний текст рішення складено 14 листопада 2022 року

за позовом Кооперативно-державного проектно-вишукувального інституту "ВІННИЦЯАГРОПРОЕКТ

до Фізичної особи-підприємця Руцької Алли Анатоліївни

про стягнення 190667 грн 05 коп..

Апеляційну скаргу розглянуто судом без повідомлення учасників справи, відповідно до частин 2, 10 статті 270, частини 13 статті 8 та частини 3 статті 252 ГПК України.

ВСТАНОВИВ:

Кооперативно-державний проектно-вишукувальний інститут "ВІННИЦЯАГРОПРОЕКТ" (надалі Позивач) звернуdся до Господарського суду Вінницької області з позовом, у якому просив суд стягнути з Фізичної особи-підприємця Руцької Алли Анатоліївни (надалі Відповідач): 142626 грн основного боргу, 10178 грн 15 коп. пені, 1791 грн 33 коп. процентів річних, 5030 грн 57 коп. інфляційних втрат та 31041 грн витрат на завершення ремонту об`єкту суборенди та приведення його в належний стан.

В обґрунтування позову посилається на неналежне виконанням Відповідачем умов договору суборенди №44 від 1 січня 2021 року в частині сплати суборендної плати та відшкодування витрат з ремонту об`єкту суборенди.

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 2 листопада 2022 року позов задоволено частково. Стягнуто із Відповідача на користь Позивача 142 626 грн основного боргу, 10 178 грн 15 коп. пені, 1791 грн 33 коп. процентів річних, 5 030 грн 57 коп. інфляційних втрат. Також, судовим рішенням покладено на Відповідача 2394 грн 40 коп. відшкодування витрат по сплаті судового збору та 16 743 грн 96 коп. витрат пов`язаних із наданням правової допомоги. Відмовлено у задоволенні позову в частині стягнення з Відповідача 31041 грн витрат на завершення ремонту об`єкту суборенди та приведення його в належний стан.

Приймаючи дане рішення, суд першої інстанції виходив з того, що Позивачем на підтвердження факту надання послуг суборенди та використання Відповідачем орендованого приміщення надано: договір суборенди №44 від 1 січня 2021 року, Акт приймання-передачі об`єкта суборенди від 1 січня 2021 року, роздруківки скрін-шотів реклами закладу сфери послуг - кальян-бару «ТЯСА» в мережі Інтернет, письмовими поясненнями сусідів Відповідача, які теж здійснюють суборенду нежитлових приміщень за адресою: м. Вінниця, вул. Келецька, 51; рахунки-акти виконаних робіт за період дії Договору.

Місцевий господарський суд в оскаржуваному рішенні вказав, що згідно даних доказів, за період дії Договору, а саме з 1 січня 2021 року по 1 листопада 2021 року Відповідач як суборендар мав сплатити Позивачу як орендарю 622536 грн орендної плати та комунальних послуг, однак, Відповідач в свою чергу за вказаний період здійснив оплату на загальну суму 479910 грн. З огляду на викладене на день розгляду справи за Відповідачем рахується заборгованість по сплаті орендних платежів та комунальних послуг в розмірі 142626 грн. Суд першої інстнації зазначив, що матеріали справи не містять доказів оплати Відповідачем вказаної суми заборгованості.

Враховуючи вищевикладене, місцевий господарський суд дійшов до висновку, що заявлена Позивачем вимога про стягнення з Відповідача 142626 грн заборгованості з орендної плати та комунальних платежів підлягає задоволенню, як обґрунтована, доведена належними доказами і правомірна та не спростована Відповідачем.

Що ж стосується стягнення пені, то місцевий господарський суд в оскаржуваному рішенні вказав, що розглянувши позовні вимоги Позивача щодо стягнення з Відповідача 10178 грн 15 коп. пені, перевіривши методику нарахування пені, судом встановлено, що вказану санкцію Позивачем нараховано з врахуванням умов укладеного між сторонами Договору в частині порядку та строків здійснення обов`язкових платежів, дати виникнення суми боргу. Наведені Позивачем розрахунки сум пені, а відтак і відповідні вимоги, судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні визнані арифметично вірними та обґрунтованими.

Щодо стягнення інфляційних та річних, то місцевий господарський суд зазначив, що розглянувши позовні вимоги в частині стягнення сум інфляційних та процентів річних, перевіривши методику та періоди їх нарахування, вважає, що останні підставні, відповідають фактичним обставинам справи, є арифметично вірними, а відтак підлягають до задоволення у визначених Позивачем розмірах.

Щодо стягнення 31041 грн витрат на ремонт об`єкта суборенди, то суд першої інстанції в оскаржувному рішенні зауважує, що Позивачем не надано доказів, в якому стані передавалось приміщення, окрім Акту приймання-передачі об`єкта суборенди від 1 січня 2021 року, підвальне приміщення, площа об`єкту 225 кв.м., стан об`єкта відмінний. Тобто, відомості, які містяться в Акті прийому-передачі об`єкта оренди від 1 січня 2021 року, є недостатньо інформативними та не дають змоги оцінити в повному обсязі стан приміщення. Фотографії стану Об`єкта суборенди до передання його в суборенду та після його повернення Орендарю, судом оцінилися критично, оскільки дані фото не відомо коли зроблені та з них не можливо ідентифікувати що фото зроблені саме в даному приміщенні яке надавалось в суборенду. Крім того, в укладеному між сторонами договорі не визначено обов`язку суборендаря проводити профілактичні роботи (дератизацію, дезінсекцію, дезінфекцію), дані роботи проведені позивачем на власний розсуд.

За таких обставин, місцевим господарським судом в оскаржувному рішенні зазначено, що вартість здійсненого Позивачем ремонту та приведення об`єкту суборенди в належний стан після звільнення Відповідачем орендованого приміщення не доводить наявності нанесених збитків, адже їх неможливо визначити через відсутність можливості співставити стан звільненого приміщення із станом, коли воно передавалось в оренду.

Не погоджуючись з винесеним судом першої інстанції рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу (а.с. 198-200), в якій з підстав, висвітлених у ній, просить скасувати рішення Господарського суду Вінницької області та прийняти нове, яким повністю відмовити в задоволенні позовних вимог.

Зокрема, мотивуючи апеляційну скаргу, Відповідач звертає увагу апеляційного господарського суду на те, що в договорі суборенди від 01 січня 2021 року № 44 немає посилання на договір оренди на підставі якого у Позивача було право передавати Відповідачу дане приміщення в піднайм (суборенду). Апелянт вказує, що на вимогу Відповідача надати такий договір Позивач не надавав договору оренди на підставі якого у нього було право передавати приміщення у піднайм, в зв`язку з чим Відповідач перестав платити кошти за суборенду та використовувати приміщення за призначенням фактично з липня 2021 року.

Апелянт зазначає про те, що у Позивача відсутнє право на передачу об`єкта суборенди, що розташований за адресою: м. Вінниця, вул. Келецька, 51 на підставі договору суборенди № 44 від 1 січня 2021 року, оскільки таке право виникає виключно з договору оренди приміщення в якому визначається право орендаря та умови на яких орендар може надати таке приміщення в піднайм (субборенду), а отже Позивач не набув майно у його власника за жодної правової підстави, а відтак не мав пава здавати його в суборенду.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 13 січня 2023 року по справі №902/48/22 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Відповідача та запропоновано Позивачу в строк протягом 5 днів з дня вручення даної ухвали надати до відділу канцелярії та документообігу суду відзив на апеляційну скаргу з доказами його надсилання Відповідачу (а.с. 216).

На адресу Північно-західного апеляційного господарського суду від Позивача надійшов відзив, в котру Позивач просив залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. При цьому, Позивач вказав, що право на вчинення розпорядження на здачу в суборенду вищевказаного приміщення у суборендаря (Позивача), зважаючи на те, що між власником приміщення ( ОСОБА_1 ) та Позивачем 09 грудня 2020 року підписано Договір оренди №5/2, щодо отримання підвального приміщення загальною площею 225 м.кв., що розташоване по вулиці Келецькій 51 у м. Вінниці. Строк дії договору до 31 грудня 2022 року. Згідно пункту 8.1 вищевказаного Договору оренди, Позивач мав право здавати в суборенду об`єкт оренди або будь-яку його частину. Позивач вказав, що на адресу Відповідача не надходили будь-які запити щодо того, щоб надати Договір оренди, заключений із власником приміщення 9 грудня 2020 року. Зокрема, вимога №1 від 15 червня 2022 року із № квитанції 7935346031 не була отримана представником Позивача та у Відповідача відсутні будь-які докази щодо надсилання такої вимоги на адресу Позивача.

Північно-західний апеляційний господарський суд констатує, що відповідно до частини 1 статті 270 ГПК України: у суду апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження, з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Згідно частини 2 статті 270 ГПК України: розгляд справ у суді апеляційної інстанції починається з відкриття першого судового засідання або через п`ятнадцять днів з дня відкриття апеляційного провадження, якщо справа розглядається без повідомлення учасників справи.

Частиною 3 статті 270 ГПК України передбачено, що розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених частиною десятою цієї статті та частиною другою статті 271 цього Кодексу.

В силу дії частини 10 статті 270 ГПК України: апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову меншою ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Згідно частини 13 статті 8 ГПК України: розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Разом з тим, суд констатує, що види справ, що не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження визначені в частині 4 статті 247 ГПК України.

Суд констатує, що дана справа № 902/48/22 не підпадає під дані винятки.

Водночас, суд констатує, що згідно статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік", з 1 січня 2023 року встановлено прожитковий мінімуму на одну працездатну особу в розмірі 2684 грн Відтак, максимальна ціна позову, що підлягає під дію частини 10 статті 270 ГПК України складає 268400 грн 00 коп. (що є більшою сумою, ніж сума позовних вимог в даній справі).

З огляду на вищевказане, колегія апеляційного господарського суду дослідивши матеріали справи на предмет їх підставності та предметності в розрізі вимог частини 10 статті 270 Господарського процесуального кодексу України, ухвалила рішення здійснювати розгляд даної скарги без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, в такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно, ухвалою суду від 13 січня 2023 року повідомлено сторін про те, що розгляд справи №902/48/22 проводитися в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи, постанова по даній справі буде виготовлена до 13 березня 2022 року включно.

Відтак, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу, апеляційний господарський суд прийшов до висновку, що апеляційну скаргу Відповідача слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

При цьому, суд апеляційної інстанції виходив з наступного.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що 1 січня 2021 року між Позивачем та Відповідачем укладено Договір суборенди № 44 (надалі Договір; а.с. 22-23).

Відповідно до пункту 1.1 Договору, Позивач передає, а Відповідач приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення (надалі - Об`єкт суборенди), що розташоване за адресою: м. Вінниця, вул. Келецька, 51, підвальне приміщення, загальною площею 225 м2.

Пунктами 1.2 та 1.3 Договору визначено, що: об`єкт суборенди передається без рухомого майна; належний технічний стан Об`єкта суборенди та його наявних систем (тепло-, водо-, енергопостачання, вентиляції та ін.) докладно відображено в Акті приймання-передачі Об`єкта суборенди (далі - «Акт») - Додаток № 1 до цього Договору, що є його невід`ємною частиною.

Згідно пунктів 2.1-2.4 Договору: з метою належного фіксування належного технічного стану Об`єкта суборенди та його систем забезпечення на момент передачі в суборенду приймання-передача здійснюється комісією, що формується по одному представнику від кожної Сторони в строк, не пізніше ніж 5 (п`ять) днів після дня підписання цього Договору; результатом роботи Комісії є підписання Акту приймання-передачі, що супроводжується передачею Відповідачем Позивачу ключів від Об`єкта суборенди; на день підписання Акту приймання-передачі Позивач повинен звільнити Об`єкт суборенди від майна, яке не передається в суборенду; об`єкт суборенди вважається прийнятим Відповідачем в день підписання Акта приймання- передачі.

Як визначено пунктами 2.5-2.7 Договору: при закінченні строку суборенди за цим Договором або при достроковому припиненні цього Договору чи розірванні цього Договору Відповідач повинен повернути Об`єкт суборенди Позивачу протягом 5 (п`яти) днів з моменту закінчення Строку суборенди за цим Договором або з дати дострокового припинення цього Договору чи з дати розірвання цього Договору; повернення Об`єкту суборенди Орендарю здійснюється на підставі Акту про повернення Об`єкту суборенди, який підписується Сторонами; Відповідач повинен повернути об`єкт суборенди Позивачу у стані, не гіршому, ніж він був отриманий в суборенду; поверненню підлягають також всі ключі від Об`єкту суборенди; Відповідач повинен при здачі об`єкта доробити окреме приміщення санвузла та ремонт сходів.

Пунктами 3.1-3.6 Договору визначено, що: цей Договір набуває чинності з дати підписання Сторонами цього Договору; строк дії цього Договору рівний строку суборенди за цим Договором і починає свій перебіг з дати підписання Сторонами цього Договору (01 січня 2021 року) та діє до 31 грудня 2021 року; сторони домовились, що після закінчення строку дії цього Договору Відповідач матиме переважне право на укладення договору суборенди на новий строк в разі належного виконання своїх зобов`язань за цим Договором; умови цього Договору чинні на весь строк його дії і навіть у тому випадку, якщо законодавчо будуть встановлені правила, які погіршують стан Відповідача; цей Договір автоматично припиняє свою дію у випадку прострочення сплати Відповідачем суборендної плати понад 3 (три) місяці; цей Договір може бути достроково припинений з ініціативи Відповідача за умовою сплати суборенди за 6 (шість) місяців.

Відповідно до пунктів 4.1-4.5 Договору: Позивач передає Об`єкт суборенди Відповідачу для розміщення офісу; Відповідач не має право використовувати Об`єкт суборенди за іншим Цільовим призначенням, не зазначеним в цьому Договорі; забороняється здійснення Відповідачем будь-яких реконструкцій, змін чи перевлаштувань в Об`єкті суборенди без письмової згоди Позивача; капітальний ремонт Об`єкту суборенди здійснює Позивач; поточний ремонт Об`єкту суборенди здійснює Відповідач.

В той же час, як визначено пунктами 5.1-5.8 Договору: ціною цього Договору є сукупність усіх платежів, здійсненних Відповідачем на користь Позивача за цим Договором; суборендна плата встановлюється у розмірі з 1 січня 2021 року по 28 лютого 2021 року 230 грн без ПДВ за 1 м.кв. в місяць; з 1 березня 2021 року по 31 грудня 2021 року - 265 грн без ПДВ за 1 м.кв. в місяць; Відповідач здійснює попередню оплату перед підписанням Договору в сумі: 59625 грн за останній місяць суборендування даної кімнати; оплата комунальних послуг (тепло-, водо-, електропостачання) здійснюється Відповідачем самостійно згідно акту виконаних робіт щомісяця за фактичними показниками не пізніше 5-го числа наступного за звітним місяцем; вартість комунальних послуг, спожитих Відповідачем, нараховується починаючи з дати підписання акта приймання-передачі Об`єкта суборенди; останнім днем сплати вартості комунальних послуг є дата підписання Сторонами Акту приймання-передачі (повернення) Об`єкта суборенди; вартість комунальних послуг за перший і останній місяці суборенди розраховується виходячи з фактичної кількості днів користування Об`єктом суборенди. Суборендна плата може бути змінена за згодою Сторін; суборендна плата сплачується Відповідачем щомісячно, в національній валюті України, згідно виставленим рахункам Позивача, не пізніше 5-го робочого дня місяця, за який здійснюється оплата, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Позивача; Відповідач має право вносити суборендну плату наперед за будь-який строк; індексація суборендної плати не здійснюється; Лічильник електричної енергії встановлюється за рахунок Суборендаря.

У відповідності до пунктів 9.1-9.4 Договору, у випадку порушення зобов`язання, що виникає з цього Договору, Сторона несе відповідальність, визначену цим Договором та (або) чинним законодавством України: Порушенням цього Договору є невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом цього Договору; Сторона не несе відповідальності за порушення цього Договору, якщо воно сталося не з її вини (умислу чи необережності); Сторона вважається не винною і не несе відповідальності за порушення Договору, якщо вона доведе, що вжила всіх від неї залежних заходів щодо належного виконання цього Договору; У разі порушення Відповідачем строків сплати комунальних послуг та суборендної плати, встановлених у пункті 5.4 та пункті 5.6 Договору Відповідач сплачує на користь Позивача пеню в розмірі 5 (п`ять) % від суми простроченого платежу. Відповідач самостійно несе відповідальність по охороні правці (створення безпечних умов праці). Відповідач самостійно несе відповідальність по пожежній та електробезпеці. Відповідач самостійно забезпечує охорону власного майна, а також охорону суборендованого майна від пошкоджень. У випадку пошкоджень суборендованого майна Відповідач зобов`язався відремонтувати це майно, або відшкодувати вартість ремонтних робіт.

1 січня 2021 року між сторонами підписано Додаток №1 до Договору, а саме Акт приймання-передачі Об`єкта суборенди (а.с. 24).

Як зазначено Позивачем в позовній заяві, на виконання умов Договору Відповідачем сплачено в повному обсязі орендну плату за останній місяць користування та за період із січня по червень 2021 року включно орендні платежі та комунальні послуги (електрика, водопостачання).

Починаючи з липня місяця 2021 року Відповідач почав не вчасно сплачувати суборендну плату та комунальні послуги і станом на день звернення до суду з позовною заявою за Відповідачем рахується заборгованість в загальному розмірі 142626 грн, а саме: за липень 2021 року борг 4 846 грн (проведені часткові оплати в сумі 59 083 грн); за серпень 2021 року борг 65398 грн. (жодної оплати не було); за вересень 2021 року борг 65467 грн. (жодної оплати не було); за жовтень 2021 року борг 6915 грн (зараховано оплату за останній місяць користування).

Відповідач відмовився підписати рахунки - акти виконаних робіт, а саме: за липень 2021 року - № 38 від 31 липня 2021 року, за серпень 2021 року - № 38 від 31 серпня 2021 року, за вересень 2021 року - № 38 від 30 вересня 2021 року та за жовтень 2021 року - № 38 від 31 жовтня 2021 року. А з 1 листопада 2021 року Відповідач припинив здійснювати суборенду та не використовує Об`єкт суборенди. Даний факт підтверджується заявою Відповідача від 1 жовтня 2021 року, в якій Відповідач просив розірвати із ним Договір (а.с. 42).

В зв`язку з не підписанням Відповідачем актів виконаних робіт, Позивач супровідним листом №15/01-1 від 9 листопада 2021 року надіслав (10 листопада 2021 року) дані акти рекомендованим листом із описом вкладення у цінний лист через АТ «Укрпошта» на адресу (місцезнаходження) Відповідача: м. Вінниця, вул. Келецька, 136, кв. 52. Даний лист вручено Відповідачу 11 листопада 2021 року, що вбачається із рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 2102704256170 (а.с. 56).

У зв`язку із порушенням Відповідачем своїх зобов`язань за Договором, 1 грудня 2021 року Позивач надіслав на адресу Відповідача претензію № 18/01-1 від 1 грудня 2021 року щодо сплати заборгованості за Договором. Факт надіслання претензії та її одержання Відповідачем підтверджується описом вкладення до цінного листа та фіскальним чеком і накладною АТ «Укрпошта» за номером листа №2102704271624 від 1 грудня 2021 року, а також роздруківкою із сервісу «Трекінг» веб-сайту АТ «Укрпошта» (а.с. 59-62). Проте станом на 14 січня 2022 року Відповідач не виконав вимоги зазначеної претензії та не погасив свій борг перед Позивачем.

Крім того, за твердженням Позивача, у зв`язку із недотриманням Відповідачем положень пункту 2.7 Договору, Позивач вимушено поніс витрати а саме: на купівлю будівельних матеріалів для завершення ремонту окремого приміщення санвузла та ремонту сходів; приведення Об`єкту суборенди в стан, в якому він був переданий 1 січня 2021 року в суборенду (прибирання, зривання ковроліну, миття підлоги (плитки) від клею, перефарбовування стін); проведення на Об`єкті суборенди профілактичних робіт з дератизації, дезінсекції, дезінфекції.

Зазначені витрати Позивача підтверджує наступними документами: накладна № 1485 від 8 грудня 2021 року на загальну суму 20 341 грн; Договір на виконання робіт по прибиранню № 11-02/11/21 від 11 листопада 2021 року, Акт № 1 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 11 листопада 2021 року та товарний чек від 11 листопада 2021 року на загальну суму 7 700 грн; Договір на надання послуг № 1 від 12 листопада 2021 року з профілактичних робіт (дератизації, дезінсекції, дезінфекції) на загальну суму 2000 грн; Договір на надання послуг № 2 від 24 грудня 2021 року з профілактичних робіт (дератизації, дезінсекції, дезінфекції) на загальну суму 1000 грн.

Тому Позивач вважав, що Відповідач, крім суми боргу за Договором, також має компенсувати збитки через неналежне виконання умов Договору та повернення Об`єкту суборенди в неналежному (незадовільному) стані в розмірі 31041 грн.

Несплата Відповідачем орендної плати, комунальних платежів та повернення орендованого майна в незадовільному стані, стала підставою для звернення Позивача з даним позовом до суду, з метою захисту порушеного, на думку Позивача, права, з позовом про стягнення з Відповідача 142626 грн основного боргу, 10178 грн 15 коп. пені, 1791 грн 33 коп. процентів річних, 5030 грн 57 коп. інфляційних втрат та 31041 грн витрат на завершення ремонту об`єкту суборенди та приведення його в належний стан.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно із статтею 174 Господарського кодексу України, господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Статтею 193 Господарського кодексу України, унормовано, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до частин 1, 6 статті 283 Господарського кодексу України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Згідно частини 1 статті 288 Господарського кодексу України, орендар має право передати окремі об`єкти оренди в суборенду, якщо інше не передбачено законом або договором оренди.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Відповідно до положень статті 774 Цивільного кодексу України, передання наймачем речі у користування іншій особі (піднайм) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлене договором або законом. До договору піднайму застосовуються положення про договір найму.

В силу дії частини 1 статтею 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Спір у даній справ виник у зв`язку із тим, що внаслідок порушення умов Договору у відповідача виникла заборгованість зі сплати орендної плати та заборгованість по відшкодуванню комунальних витрат.

Також, Позивачем, у зв`язку із простроченням сплати орендних платежів заявлено до стягнення 3% річних, інфляційні та пеня.

Крім того, через неналежне виконання відповідачем умов Договору та повернення Об`єкту суборенди в неналежному (незадовільному) стані позивачем заявлено компенсацію витрат на завершення ремонту об`єкту суборенди та приведення його в належний стан.

Частиною 1 статті 25 ГПК України, передбачено, що апеляційні господарські суди переглядають в апеляційному порядку судові рішення місцевих господарських судів, які знаходяться у межах відповідного апеляційного округу (території, на яку поширюються повноваження відповідного апеляційного господарського суду).

Колегія суддів констатує, що статтею 269 ГПК України визначено, що: суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги; суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї; суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

З урахуванням меж розгляду справи судом апеляційної інстанції, визначених статтею 269 ГПК України, апеляційний господарський суд здійснює перегляд справи за наявними у ній доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Предметом апеляційного оскарження та, відповідно, апеляційного розгляду у даній справі є рішення місцевого господарського суду в частині задоволення позовних вимог щодо стягнення з Відповідача 142626 грн основного боргу, 10178 грн 15 коп. пені, 1791 грн 33 коп. процентів річних, 5030 грн 57 коп. інфляційних втрат.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази в сукупності з вищенаведеною нормативно-правовою базою законодавства України, колегія суду досліджує доводи та заперечення Відповідача, наведені в апеляційній скарзі щодо того, що у Позивача відсутнє право на передачу об`єкта суборенди, зауважує наступне, і констатує, що дане питання вже розглядалося господарським судом в справі №902/339/22.

Так, в провадженні Господарського суду Вінницької області знаходилася справа №902/339/22 за позовом Відповідача до Позивача про визнання недійсним договору суборенди №44 від 01 січня 2021 року. Позовні вимоги у справі №902/339/22 Відповідачем були обґрунтовані відсутністю у Позивача права на передачу Відповідачу приміщення загальною площею 225 кв.м. за адресою вул. Келецька, 51, м. Вінниця у піднайм (суборенду) за Договором суборенди, та доводив, що це є підставою для визнання такого договору недійсним в силу статтей 203, 215 Цивільного кодексу України.

Водночас, ухвалою Господарського суду Вінницької області від 18 серпня 2022 року заяву Відповідача залишено без розгляду, враховуючи неявку в судове засідання Відповідача (його представника) та його належне повідомлення судом про дату, час та місце слухання справи, неповідомлення Відповідача про причини неявки в судове засідання та відсутність у матеріалах справи заяви Відповідача (його представника) про її розгляд без його участі.

Відповідно, Відповідач заявляючи такі заперечення (щодо недійсності Договору) в апеляційній скарзі, пробує повторно вказати про обставини, котрі він уже зазначав в поданій ним позовній заяві, де він мав можливість розглянути обставини дійсності укладеного правочину, однак, зважючи на неодноразову неявку Відповідача до суду, його позовна заява залишена без розгляду.

Окрім того, апеляційний господарський суд констатує, що Позивачем до відзиву на апеляційну скаргу долучено копію Договору оренди №5/2 від 9 грудня 2020 року, котрий укладений між Позивачем та Коріненко Іриною Станіславівною. При дослідженні умов даного договору апеляційним господарським судом встановлено, що в силу дії пункту 8.1 Договору, Позивач має право здавати в суборенду об`єкт або будь-яку його частину (а.с. 225).

Відповідно все вищеописане спростовує доводи апеляційної скарги Відповідача щодо того, що Позивач не мав права укладати з Відповідачем Договір та передавати частину нерухомого майна в суборенду.

В підтвердження позовних вимог щодо порушення Відповідачем строків сплати коштів та підтвердження факту надання Позивачем послуг суборенди та використання Відповідачем орендованого приміщення, Позивачем надано: Договір суборенди, Акт приймання-передачі об`єкта суборенди від 1 січня 2021 року, роздруківками скрін-шотів реклами закладу сфери послуг - кальян-бару «ТЯСА» в мережі Інтернет, письмовими поясненнями сусідів Відповідача, які теж здійснюють суборенду нежитлових приміщень в Позивача за адресою: м. Вінниця, вул. Келецька, 51.

Колегія суддів зауважує, що жоден з актів не підписаний Відповідачем, разом з тим частина з них оплачена, згідно прибуткових касових ордерів (а.с. 38-41).

В той же час, згідно даних доказів, за період дії Договору (а саме з 1 січня 2021 року по 1 листопада 2021 року) Відповідач як суборендар мав сплатити Позивачу як орендарю 622536 грн орендної плати та комунальних послуг. Як встановлено судом, Відповідач в свою чергу за вказаний період здійснив часткову оплату на загальну суму 479910 грн.

З огляду на зазначене на момент подачі позову за Відповідачем рахується заборгованість по сплаті орендних платежів та комунальних послуг в розмірі 142626 грн. Дана сума, та її розмір не спростовується Відповідачем, а лише зазначається, що повна несплата орендних платежів зумовлена тим, що на переконання Відповідачем, Позивач не мав права укладати даний Договір (що в свою чергу спростовано вище в даній постанові).

Разом з тим апеляційний господарський суд наголошує на тому, що матеріали справи не містять доказів оплати Відповідачем вказаної суми заборгованості в сумі 142626 грн відповідних доказів Відповідачем не подано, а ні суду першої інстанції, а ні суду апеляційної інстанції.

З огляду на усе вищеописане, враховуючи укладений між сторонами Договір, надання Позивачем на виконання умов Договору Відповідачу приміщення, яке використовувалося Відповідачем (дана обставини ним не заперечується) та не проведення при цьому всіх належних розрахунків і платежів, апеляційний господарський суд прийшов до висновку про підставність пред`явленого Позивачем до Відповідача позову в частині стягнення заборгованості в розмірі 142626 грн. А тому колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення 142626 грн, є обґрунтованими та підставними, тому підлягають задоволенню.

Дане рішення в цій частині й було прийняте місцевим господарським судом.

Відповідно приймаючи таке рішенні Північно-західний апеляційний господарський суд залишає рішення місцевого господарського суду без змін.

Що ж стосується позовних вимог про стягнення з Відповідача на користь Позивача 10178 грн 15 коп. пені, то колегія суддів зауважує наступне.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання.

У відповідності до положень статей 230, 231 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Законом щодо окремих видів зобов`язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Отже, законодавець передбачив право сторін визначати в договорі розмір санкцій і строки їх нарахування за прострочення виконання зобов`язання. У разі відсутності таких умов у договорі нарахування штрафних санкцій припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України.

Згідно з статтею 251 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

В силу дії статтею 252 Цивільного кодексу України, строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Підпунктом 9.1.4 Договору визначено, що у разі порушення Відповідачем строків сплати комунальних послуг та суборендної плати, встановлених у пункті 5.4 та пункті 5.6 Договору Відповідач сплачує на користь Позивача пеню в розмірі 5 (п`ять) % від суми простроченого платежу.

Отже сторонами в договорі передбачено розмір пені (5% від суми простроченого платежу), разом з тим Позивач на підставі статті 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» розрахував пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України та за період визначений частиною 6 статтею 232 Господарського кодексу України.

З викладеного в позовній заяві розрахунку (а.с. 14) слідує, що Позивачем здійснено нарахування пені за прострочення Відповідачем сплати орендних платежів та комунальних послуг за липень-жовтень 2021 виходячи із заборгованості на загальну суму 142 626 грн, за кожний місяць окремо з дати виникнення зобов`язання у Відповідача на сплату і за шість місяців з урахуванням проплат за липень та зарахування орендної плати за останній місяць сплаченої Відповідачем в день підписання Договору та акту приймання-передачі об`єкту оренди.

Враховуючи положення діючого законодавства, та з огляду на всі фактичні обставини справи, в правовому полі статті 233 Господарського кодексу України, статті 551 Цивільного кодексу України, колегія суддів вважає заявлену Позивачем до стягнення пеню в розмірі 10 178 грн 15 коп. підставною та обгрунтованою, а тому, Північно-західний апеляційний господарський суд задоволює позов в частині стягнення 10 178 грн 15 коп. пені.

Дане рішення в даній частині й було прийняте місцевим господарським судом.

Відповідно приймаючи таке рішенні Північно-західний апеляційний господарський суд залишає рішення місцевого господарського суду в цій частині без змін.

Що ж стосується позовних вимог про стягнення з Відповідача на користь Позивача 5030 грн 57 коп. інфляційних втрат та 1791 грн 33 коп. трьох відсотків річних, то колегія суддів зауважує наступне.

У відповідності до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд апеляційної інстанції відзначає, що передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.

Згідно з наданими розрахунками, Позивачем відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України нараховано Відповідачу 5030 грн 57 коп. інфляційних втрат та 1791 грн 33 коп. трьох відсотків річних.

Розглянувши позовні вимоги в частині стягнення сум інфляційних та процентів річних, перевіривши методику та періоди їх нарахування, колегія суддів вважає, що подані розрахунки є арифметично вірними, а дані позовні вимоги підставні, та такими, що відповідають фактичним обставинам справи, є арифметично вірними, а відтак підлягають до задоволення у визначених Позивачем розмірах.

Суд першої інстанції в даній частині прийняв аналогічне рішення.

Відповідно приймаючи таке рішенні Північно-західний апеляційний господарський суд залишає рішення місцевого господарського суду в цій частині без змін.

Крім того, в судовому рішенні, з підстав, наведених у ньому, керуючись статтями 22, 1166 Цивільного кодексу України було відмовлено в задоволенні 31041 грн витрат на завершення ремонту об`єкту суборенди та приведення його в належний стан. В той же час, колегія суддів зазначає, що Відповідач в своїй апеляційній скарзі не оспорює рішення в частині відмови у стягнення даних витрат, що відповідно до норм процесуального права, а саме діючи в правовому полі статті 269 ГПК України (зважаючи на відсутність порушення норм процесуального права) не є підставою для перегляду апеляційний господарським судом законності рішення в цій частині.

Таким чином, колегія суддів вважає посилання Відповідача, викладені в апеляційній скарзі щодо судового рішення, безпідставними, документально необґрунтованими, та відхиляє їх з підстав, вказаних вище в даній постанові.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно з`ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права при розгляді спору судом першої інстанції, судовою колегією не встановлено, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга, не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення, відповідно, колегія суддів залишає судове рішення без змін.

Судові витрати зі сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на Відповідача, згідно статті 129 ГПК України.

Керуючись статтями 129, 269-276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Руцької Алли Анатоліївни на рішення Господарського суду Вінницької області від 2 листопада 2022 року в справі №902/48/22 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Вінницької області від 2 листопада 2022 року в справі №902/48/22 - залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

4.Відповідно до частини 3 статті 287 ГПК України, дана справа не підлягає касаційному оскарженню, окрім випадків, визначених у підпунктах а, б, в, г пункту 2 частини 3 статті 287 ГПК України.

5. Справу № 902/48/22 повернути Господарському суду Вінницької області.

Головуючий суддя Василишин А.Р.

Суддя Олексюк Г.Є.

Суддя Гудак А.В.