Ухвала

від 09.01.2023 по справі 902/48/22

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

"09" січня 2023 р. Справа № 902/48/22

Суддя (суддя-доповідач у справі) Північно-західного апеляційного господарського суду Василишин А.Р., перевіривши матеріали апеляційної скарги Фізичної особи-підприємця Руцької Алли Анатоліївни на рішення Господарського суду Вінницької області по справі №902/48/22 від 2 листопада 2022 року, повний текст рішення складено 14 листопада 2022 року (суддя Маслій І.В.)

за позовом Кооперативно-державного проектно-вишукувального інституту "ВІННИЦЯАГРОПРОЕКТ

до Фізичної особи-підприємця Руцької Алли Анатоліївни

про стягнення 190667 грн 5 коп..

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява Кооперативно-державного проектно-вишукувального інституту "ВІННИЦЯАГРОПРОЕКТ" (надалі Позивач) до Фізичної особи-підприємця Руцької Алли Анатоліївни (надалі Відповідач) про стягнення 190667 грн 05 коп. заборгованості, а саме: 142626 грн - основного боргу, 10178 грн 15 коп. - пені, 1791 грн 33 коп. - процентів річних, 5030 грн 57 коп. інфляційних втрат та 31041 грн - витрат на завершення ремонту об`єкту суборенди та приведення його в належний стан.

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 2 листопада 2022 року по справі №902/48/22 позов задоволено частково.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, 20 грудня 2022 року Відповідач звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Вінницької області від 2 листопада 2022 року по справі №902/48/22. Із підстав висвітлених у ній, Відповідач просить:

- поновити строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Вінницької області від 2 листопада 2022 року по справі №902/48/22;

- скасувати рішення Господарського Вінницької області від 2 листопада 2022 року по справі №902/48/22 та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю;

- звільнити Відповідача від сплати судового збору по причині його скрутного матеріального становища, зумовленого воєнним станом.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, суддя-доповідач дійшов висновку, що наведена апеляційна скарга не відповідає вимогам пункту 2 та 3 частини 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши клопотання апелянта про звільнення його від сплати судового збору, суд апеляційної інстанції зазначає про наступне.

Статтею 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою звільнити від сплати судового збору сторону за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Таким чином, редакція зазначеної статті передбачає право суду відстрочити, звільнити або зменшити сплату судового збору лише за наявності викладених вище умов, а не лише з урахуванням майнового стану сторони.

Єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону України "Про судовий збір", є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Втім, як вбачається з матеріалів апеляційної скарги, Відповідачем жодних підстав, наведених у статті 8 Закону України "Про судовий збір", що є вичерпними при вирішенні питання про відстрочення, розстрочення, зменшення або звільнення від сплати судового збору, не наведено, які можуть бути підставою для вчинення відповідних дій та бути належним та допустимим доказом на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", право на справедливий суд охоплює не лише стадію розгляду справи по суті, але також дотримання всіх процедур, що передбачені національним законодавством і повинні відбуватися до порушення провадження у справі.

Отже, якщо нормами процесуального законодавства передбачено вчинення стороною до подання апеляційної скарги певних дій, в тому числі щодо сплати судового збору, такі дії мають бути вчинені.

Крім того, суд зазначає, що пунктом 1 частини 2 статті 129 Конституції України та статті 2 Господарського процесуального кодексу України закріплено принцип рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

З огляду на наведене та зважаючи на те, що у даному випадку відсутні умови, передбачені статтею 8 Закону України "Про судовий збір" для звільнення від сплати судового збору, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення клопотання скаржника про звільнення його від сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Таким чином, суд апеляційної інстанції наголошує на тому, що пунктом 9 частини 2 статті 258 Господарського процесуального кодексу України визначено, що до елементів апеляційної скарги віднесено перелік документів, що додаються, а частини 2 та 3 цієї ж статті до їх обов`язкового числа відносить, зокрема, докази сплати судового збору та надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з підпунктом 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно підпункту 4 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставки судового збору за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду; апеляційних скарг у справі про банкрутство; заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами; встановлюються у таких розмірах - 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Отже, апелянт звертаючись до суду з апеляційною скаргою мав сплатити судовий збір в розмірі 3721 грн 50 коп..

Як вбачається з матеріалів апеляційної скарги, скаржником не додано доказів сплати судового збору; в додатках до апеляційної скарги відсутні такі докази також.

Також суд апеляційної інстанції дослідивши зміст апеляційної скарги та додані додатки до неї вказує про наступне: скаржником не додано доказів надсилання копії апеляційної скарги учаснику справи, адже в додатках до апеляційної скарги відсутні такі докази.

Таким чином, апелянт не дотримався вимоги пункту 3 частини 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України, а саме не надав доказів надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

Відповідно до частини 7 статті 42 Господарського процесуального кодексу України вказано: якщо цим Кодексом передбачено обов`язок учасника справи надсилати копії документів іншим учасникам справи, такі документи можуть направлятися вказаним особам з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в електронній формі, крім випадків, коли інший учасник не має офіційної електронної адреси.

Із урахуванням приписів частини 8 статті 42 Господарського процесуального кодексу України вказано: якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним підписом учасника справи (його представника).

Проаналізувавши зміст апеляційної скарги та додатків до неї, суд апеляційної інстанції вказує про наступне: докази про сплату судового збору за подання апеляційної скарги, а також докази направлення апеляційної скарги Позивачу в додатках до апеляційної скарги відсутні

Частиною 2 статті 260 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу (залишення без руху).

Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи те, що апелянтом не надано доказів про сплату судового збору, а клопотання про звільнення від сплати судового збору апеляційним судом залишено без задоволення; доказів щодо надсилання апеляційної скарги Позивачу суду апеляційної інстанції також не надано, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що скаржником не виконано належним чином вимоги статті 258 Господарського процесуального кодексу України, що відповідно до статті 260 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.

При цьому, суд звертає увагу скаржника на те, що у відповідності до приписів пункті 6 статті 260 Господарського процесуального кодексу України, питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Питання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Вінницької області по справі №902/48/22 від 2 листопада 2022 року буде вирішуватись після усунення зазначених недоліків.

Керуючись статтями 174, 234, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1 Клопотання Фізичної особи-підприємця Руцької Алли Анатоліївни про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Вінницької області по справі №902/48/22 від 2 листопада 2022 року залишити без задоволення.

2 Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Руцької Алли Анатоліївни на рішення Господарського суду Вінницької області по справі №902/48/22 від 2 листопада 2022 року залишити без руху.

3. Фізичній особі-підприємцю Руцькій Аллі Анатоліївні, протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки: надати суду належні та допустимі докази про сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі 3721 грн 50 коп., надати суду належні та допустимі докази надсилання копії апеляційної скарги Кооперативно-державному проектно-вишукувальному інституту "ВІННИЦЯАГРОПРОЕКТ.

4. Роз`яснити скаржнику, що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту.

5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Василишин А.Р.