Постанова

від 24.03.2023 по справі 902/48/22

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2023 року Справа № 902/48/22

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Василишин А.Р., суддя Олексюк Г.Є. , суддя Гудак А.В.

розглянувши заяву представника Кооперативно-державного проектно-вишукувального інституту "ВІННИЦЯАГРОПРОЕКТ про стягнення витрат на правничу допомогу адвоката в суді апеляційної інстанції

за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Руцької Алли Анатоліївни на рішення Господарського суду Вінницької області від 2 листопада 2022 року по справі №902/48/22 (суддя Маслій І.В.)

за позовом Кооперативно-державного проектно-вишукувального інституту "ВІННИЦЯАГРОПРОЕКТ

до Фізичної особи-підприємця Руцької Алли Анатоліївни

про стягнення 190667 грн 05 коп..

ВСТАНОВИВ:

Кооперативно-державний проектно-вишукувальний інститут "ВІННИЦЯАГРОПРОЕКТ" (надалі Позивач) звернувся до Господарського суду Вінницької області з позовом, у якому просив суд стягнути з Фізичної особи-підприємця Руцької Алли Анатоліївни (надалі Відповідач): 142626 грн основного боргу, 10178 грн 15 коп. пені, 1791 грн 33 коп. процентів річних, 5030 грн 57 коп. інфляційних втрат та 31041 грн витрат на завершення ремонту об`єкту суборенди та приведення його в належний стан.

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 2 листопада 2022 року позов задоволено частково. Стягнуто із Відповідача на користь Позивача 142 626 грн основного боргу, 10 178 грн 15 коп. пені, 1791 грн 33 коп. процентів річних, 5 030 грн 57 коп. інфляційних втрат. Також, судовим рішенням покладено на Відповідача 2394 грн 40 коп. відшкодування витрат по сплаті судового збору та 16 743 грн 96 коп. витрат пов`язаних із наданням правової допомоги. Відмовлено у задоволенні позову в частині стягнення з Відповідача 31041 грн витрат на завершення ремонту об`єкту суборенди та приведення його в належний стан.

Не погоджуючись з винесеним судом першої інстанції рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу (а.с. 198-200), в якій з підстав, висвітлених у ній, просить скасувати рішення Господарського суду Вінницької області та прийняти нове, яким повністю відмовити в задоволенні позовних вимог.

На адресу Північно-західного апеляційного господарського суду 24 січня 2023 року від представника Позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в котрому представник Позивача просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги, рішення Господарського суду Вінницької обалсті від 2 листопада 2022 року - залишити без змін та стягнути витрати, пов`язані із наданням правової допомоги в розмірі 5000 грн за написання відзиву на апеляційну скаргу (а.с. 221-223).

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 13 березня 2023 року по даній справі апеляційну скаргу Відповідача на рішення Господарського суду Вінницької області від 2 листопада 2022 року в справі №902/48/22 - залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Вінницької області від 2 листопада 2022 року в справі №902/48/22 - залишено без змін.

Ухвалою Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 14 березня 2023 року прийняти до розгляду заяву Позивача про стягнення витрат на правничу допомогу адвоката в суді апеляційної інстанції. Запропонувано Відповідачу у строк протягом трьох днів з дня отримання ухвали надати суду клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, у даній справі.

Також, в даній ухвалі апеляційним господарським судом зазначено про те, що у зв`язку із розглядом справи №902/48/22 в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи, додаткова постанова (чи ухвала) по даній справі буде виготовлена до 24 березня 2023 року (включно).

Дослідивши матеріали справи та розглянувши заяву представника Позивача про стягнення витрат на правничу допомогу адвоката в суді апеляційної інстанції, колегія суддів вважає її такою, що підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

В силу дії пункту 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України, однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України); визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (а саме: - подання (заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи); зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

За положеннями частини 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України вбачається що, судові витрати складаються з: судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України: витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Водночас, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини 3 статті 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Частиною 5 статті 244 Господарського процесуального кодексу України визначено, що додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

В силу дії статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність": гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту; порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

12 січня 2023 року між адвокатом Олійник А.М. та Позивачем укладено договір №16/01 про надання правової допомоги (а.с. 228).

Відповідно до пункту 1.1 Договору №16/01 про надання правової допомоги, Позивач доручає, а адвокат бере на себе зобов`язання надати юридичну допомогу Позивачу в обсязі та на умовах,

передбачених даним договором щодо підготовки та подання відзиву на апеляційну скаргу Відпоідача по справі № 902/48/22 щодо оскарження рішення Господарського суду Вінницької області від 2.11.2022 року.

Відповідно до Акту приймання-передачі наданих послуг від 17 січня 2023 року адвокатом Олійник А.М. було надано, а Позивачем прийнято таку послугу: підготовка відзиву на апеляційну скаргу Відповідача по справі - вартість послуги 5000 грн (а.с. 232). Підписанням цього акту сторони підтверджують факт належного надання послуг відповідно до положень договру.

Наявність акту наданих послуг правничої допомоги в суді апеляційної інстанції свідчить про зазначення представником Позивача наданих ним послуг .

При цьому колегія суду апеляційної інстанції констатує, що апеляційним господарським судом за результатами розгляду апеляційної скарги, поданої представником Відповідача, апеляційну скаргу Відповідача на рішення Господарського суду Вінницької області від 2 листопада 2022 року в справі №902/48/22 залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Вінницької області від 2 листопада 2022 року в справі №902/48/22 залишено без змін.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року №23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Отже, з наведеного слідує, що до правової допомоги належать: консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво у судах тощо (дана правова позиція висвітлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16).

Колегія суддів враховує , що адвокат Олійник А.М. готував та подавала відзив на апеляційну скаргу (а.с. 221-223).

Отже колегія суддів приходить до висновку, що із досліджених та поданих до матеріалів справи доказів вбачається, що в рамках даної справи адвокат Олійник А.М. надавала правову допомогу Позивачу в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до частини 1 статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Отже, достатньо підставою для визначення суми гонорару є його фіксований розмір та умови виплати у договорі про надання правової допомоги.

Окрім того, Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» не передбачає такої обов`язкової умови сплати гонорару як складення сторонами акту виконаних робіт. Тому достатніми доказами надання правничої допомоги є наданий договір в котрому міститься фіксована сума гонорару та зазначення характеру послуг, котрі надаються адвокатом.

Суд констатує при цьому, що Об`єднана Палата Верховного Суду у справі № 922/445/19 від 03 жовтня 2019 року зробила наступний правовий висновок, що: «витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено».

Таким чином, достатньо підставою для покладення на іншу сторону витрат на правничу допомогу є доведений факт їх обсягу та реального виконання, навіть за відсутності відомостей про перерахування коштів на користь адвоката.

Окрім того у постанові від 3 жовтня 2019 року в справі № 922/445/19 Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду сформулювала такі висновки щодо застосування норм права при вирішенні питання про розподіл судових витрат на правову допомогу: зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи; загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, разом із тим, у частині 5 наведеної норми визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл судових витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення. При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат; розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Згідно із частиною 5 статтею 126 Господарського процесуального кодексу України, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Зважаючи на все вищеописане, колегія суддів констатує, що заперечень Відповідача щодо співмірності судових витрат не подано до суду апеляційної інстанції.

При цьому, Відповідач був обізнаний з позицією представника Позивача щодо покладення судових витрат, понесених Позивачем в суді апеляційної інстанції, з огляду про зазначення таких витрат у відзиві на апеляційну скаргу (а.с. 223) із долученням відповідних доказів направлення копії такого відзиву Відповідачу (а.с. 231).

Частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи на те, що судове рішення винесено апеляційним господарським судом на користь Позивача, в контексті відсутності заперечень з боку Відповідача щодо співмірності заявлених судових витрат, а також відповідно до вищезазначеної норми діючого законодавства України, судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката в суді апеляційної інстанції підлягають задоволенню пропорційно розміру задоволення апеляційної скарги, а відтак підлягають покладенню на Відповідача.

З огляду на усе вищеописане у даній судовій постанові, беручи до уваги доведення адвокатом Олійник А.М. обставин надання професійної правничої допомоги в суді апеляційної інстанції, погодження суми гонорару (оскільки сума зазначених витрат підтверджується матеріалами справи) та відсутності будь-яких заперечень з боку Відповідача щодо зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, зважаючи на факт залишення без задоволення апеляційної скарги Відповідача та задоволення позову, колегія суддів прийшла до висновку про необхідність покладення судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката в суді апеляційної інстанції в сумі 5000 грн на Відповідача.

Керуючись статтями 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву представника Кооперативно-державного проектно-вишукувального інституту "ВІННИЦЯАГРОПРОЕКТ про стягнення витрат на правничу допомогу адвоката в суді апеляційної інстанції - задоволити.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Руцької Алли Анатоліївни ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Кооперативно-державного проектно-вишукувального інституту "ВІННИЦЯАГРОПРОЕКТ (м. Вінниця, вул. Калецька, 51, код ЄДРПОУ 03577898) 5000 грн судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката в суді апеляційної інстанції.

3. Господарському суду Вінницької області видати відповідний наказ.

4. Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

5. Додаткову постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Василишин А.Р.

Суддя Олексюк Г.Є.

Суддя Гудак А.В.