Ухвала

від 17.11.2022 по справі 639/3079/22

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа №639/3079/22

Провадження №1-кс/639/995/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2022 року м. Харків

Слідчий суддя Жовтневого районного суду м. Харкова ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань клопотання прокурора Новобаварської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 про арешт майна по кримінальному провадженню №42022222030000086 від 29.09.2022,

ВСТАНОВИВ:

У провадження слідчого судді Жовтневого районного суду м. Харкова надійшло клопотання прокурора Новобаварської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 про арешт майна по кримінальному провадженню №42022222030000086 від 29.09.2022.

В обґрунтування клопотання прокурор зазначає, що у провадженні СВ відділу поліції №1 ХРУП №3 ГУНП в Харківській області перебувають матеріали кримінального провадження № 42022222030000086 від 29 вересня 2022 року, за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 111-2 та ч. 1 ст. 111-1 КК України, та за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.6 ст.111-1 та ч. 1 ст. 111-1 КК України.

Процесуальне керівництво у вказаному кримінальному провадженні здійснюється Новобаварскою окружною прокуратурою м. Харкова.

В ході досудового розслідування встановлено, що громадяни України ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , перебуваючи в м. Куп`янськ, в умовах воєнного стану публічно закликали до підтримки рішень та дій держави-агресора, до співпраці з державою-агресором, збройними формуваннями та окупаційною адміністрацією держави-агресора, до невизнання поширення державного суверенітету України на тимчасово окуповані території України.

Також встановлено, що ОСОБА_4 , перебуваючи в окупованому м. Куп`янськ Харківської області, вчинив умисні дії, спрямовані на допомогу державі-агресору (пособництво), збройним формуванням та окупаційній адміністрації держави-агресора, з метою завдання шкоди Україні.

15.11.2022 було проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого в приміщенні, яке на праві власності належить ОСОБА_4 , де фактично знаходиться ПП ТОВ «ПОЛЕСАДСЕРВИС», код ЄДРПОУ 372985595, ПП «ПОЛЕСАДСЕРВІС», код ЄДРПОУ 36555247, було виявлено та в подальшому вилучено: картонна коробка з надписом «Альфа Химгрупп», в котрій перебувають 2 баклажки ємкістю по 10л кожна з надписом «Девайс ультра ВРК Водорастворимій концентрат», картонна коробка, в котрій перебувають 4 баклажки ємкістю по 5 л кожної з надписом «Аккорд «Кирово-Чепецькая химичная компания», 1 баклажка ємкістю 5 л з надписом «Калаш «Кирово-Чепецькая химичная компания».

У зв`язку із вищенаведеним, вилучені предмети мають безпосереднє значення для встановлення обставин події. Є гостра необхідність у дослідженні кожного із них в умовах експертних установ з метою подальшого доказування у кримінальному провадження та встановленню особи винної у скоєні злочину.

Згідно ч.1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Відповідно до ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Згідно положень ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом першим частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій.

Постановою слідчого СВ відділу поліції №1 Харківського районного управління поліції №3 ГУ НП в Харківській області капітаном поліції ОСОБА_6 , вилучене майно під час обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , визнано речовими доказами по кримінальному провадженню.

Власника вищеперерахованого майна в ході досудового розслідування не встановлено.

Отже, підставою для накладення арешту на майно є факт вилучення вищевказаних предметів, які мають доказове значення вчинення кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 1,6 ст. 111-1, ч.1 ст. 111-2 КПК України.

Метою накладення арешту на вказані речові докази є їх збереження, оскільки, їх повернення призведе до неминучого приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення або відчуження, з метою уникнення винною особою кримінальної відповідальності за скоєний злочин.

Згідно ч.11 ст.170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Відтак, повернення вилученого майна негативно вплине на встановлення істини по кримінальному провадженню, встановлення усього кола осіб, причетних до вчинення вказаного кримінального правопорушення та унеможливить проведення судових експертиз по кримінальному провадженню.

Тому звернення з відповідним клопотанням важливо для забезпечення доказової бази у кримінальному провадженні, про що вказано у ст. 170 КПК України.

На підставі викладеного, відповідного вимог ст. ст. 40, 131, 132, 170, 171 КПК України, прокурор просила клопотання задовольнити.

У судове засідання прокурор ОСОБА_3 , не з`явилася, звернулася із заявою, в якій просила розгляд справи проводити за її відсутності, вимоги клопотання підтримала, просила задовольнити.

У відповідності до ч. 1 ст. 172 КПК України неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Перевіривши доводи поданого клопотання, дослідивши матеріали справи, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Вимогами п. 1 ч. 2 ст.170КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, збереження речових доказів.

У випадку, передбаченому п. 1 ч. 2ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу (ч. 3ст. 170 КПК України).

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставини, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально-протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально-протиправним шляхом. Документи є речовими доказами, якщо вони містять вищевказані ознаки.

Згідно ч. 11ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Судовим розглядом встановлено наступне.

Наразі триває досудове розслідування в об`єднаному кримінальному провадженні, яке внесено в ЄРДР за №42022222030000086 від 29.09.2022, за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 111-2 та ч. 1 ст. 111-1 КК України, та за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.6 ст.111-1 та ч. 1 ст. 111-1 КК України.

В ході досудового розслідування встановлено, що громадяни України ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , перебуваючи в м. Куп`янськ, в умовах воєнного стану публічно закликали до підтримки рішень та дій держави-агресора, до співпраці з державою-агресором, збройними формуваннями та окупаційною адміністрацією держави-агресора, до невизнання поширення державного суверенітету України на тимчасово окуповані території України.

15.11.2022 було проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого в приміщенні, яке на праві власності належить ОСОБА_4 , де фактично знаходиться ПП ТОВ «ПОЛЕСАДСЕРВИС», код ЄДРПОУ 372985595, ПП «ПОЛЕСАДСЕРВІС», код ЄДРПОУ 36555247, було виявлено та в подальшому вилучено: картонна коробка з надписом «Альфа Химгрупп», в котрій перебувають 2 баклажки ємкістю по 10л кожна з надписом «Девайс ультра ВРК Водорастворимій концентрат», картонна коробка, в котрій перебувають 4 баклажки ємкістю по 5 л кожної з надписом «Аккорд «Кирово-Чепецькая химичная компания», 1 баклажка ємкістю 5 л з надписом «Калаш «Кирово-Чепецькая химичная компания».

Постановою слідчого СВ відділу поліції №1 Харківського районного управління поліції №3 ГУ НП в Харківській області капітаном поліції ОСОБА_6 , вилучене майно під час обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , визнано речовими доказами по кримінальному провадженню.

Стороною обвинувачення доведено, що вилучені речі мають значення для забезпечення даного кримінального провадження, за існування розумних підозр вважати, що це майно є доказом злочину та відповідає критеріям, зазначеним уст. 98КПК України. Незастосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт вказаного майна, в подальшому може перешкодити кримінальному провадженню. На виконання вимог ч. 1ст. 173 КПК України сторона обвинувачення в цій частині довела слідчому судді необхідність арешту цього майна, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1ст. 170 КПК України.

Застосування заходу забезпечення у вигляді арешту майна у вказаний спосіб відповідає належній правовій процедурі та завданням кримінального провадження.

Таким чином, без накладання арешту на вищевказане майно в подальшому воно може бути приховане, знищене або передано третім особам. Накладення арешту на вилучене майно необхідно з метою забезпечення збереження речового доказу, у зв`язку з чим клопотання прокурора про арешт майна є законним, обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст.170-173,309,372 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора Новобаварської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 про арешт майна по кримінальному провадженню №42022222030000086 від 29.09.2022- задовольнити.

Накласти арешт на майно, що вилучене 15.11.2022 під час проведення обшуку за адресою: за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: картонна коробка з надписом «Альфа Химгрупп», в котрій перебувають 2 баклажки ємкістю по 10 л кожна з надписом «Девайс ультра ВРК Водорастворимій концентрат», картонна коробка, в котрій перебувають 4 баклажки ємкістю по 5 л кожної з надписом «Аккорд «Кирово-Чепецькая химичная компания», 1 баклажка ємкістю 5 л з надписом «Калаш «Кирово-Чепецькая химичная компания».

Майно, на яке накладено арешт, зберігати у встановленому законодавством порядку.

Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом 5 (п`яти) днів з дня її проголошення.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1