Ухвала

від 15.11.2022 по справі 911/3383/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

15 листопада 2022 року

м. Київ

cправа № 911/3383/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Дроботової Т. Б. - головуючого, Багай Н. О., Чумака Ю. Я.,

розглянувши матеріали касаційної скарги заступника керівника Київської обласної прокуратури

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.09.2022 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.06.2022 у справі

за позовом заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави

до Фонду державного майна України, Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях та Релігійної організації "Релігійна громада незалежної помісної церкви християн віри Євангельської "Молодіжна Християнська церква "Скіменс" ("Молоді Леви") у Подільському районі м. Києва",

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Державне підприємство "Дитячий оздоровчий табір "Ходорів", Державне комітет телебачення і радіомовлення України та Міністерство соціальної політики України,

про визнання недійсним рішень, договору, скасування державної реєстрації права власності та зобов`язання повернення майна,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.10.2022 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою заступника керівника Київської обласної прокуратури на постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.09.2022 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.06.2022 у справі № 911/3383/21, розгляд справи призначено на 15.11.2022.

Під час вивчення матеріалів касаційної скарги і матеріалів справи колегія суддів установила, що предметом спору у справі № 911/3383/21 є вимоги заступника керівника Київської обласної прокуратури (далі - прокурор) в інтересах держави до Фонду державного майна України (далі - ФДМУ), Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях (далі - РВ ФДМУ по Київській, Черкаській та Чернігівській областях) та Релігійної організації "Релігійна громада незалежної помісної церкви християн віри Євангельської "Молодіжна Християнська церква "Скіменс" ("Молоді Леви") у Подільському районі м. Києва" (далі - Релігійна організація) про визнання недійсним рішень, договору, скасування державної реєстрації права власності та зобов`язання повернути майно, з огляду на неправомірне вибуття з державної власності майна дитячого оздоровчого табору.

Обґрунтовуючи підстави звернення до суду з позовом прокурор зазначав, що звертається як самостійний позивач з метою скасування незаконних рішень про приватизацію та правочину про відчуження державного закладу оздоровлення та відпочинку для дітей, що спричинило шкоду інтересам держави у сфері охорони дитинства, оскільки відсутній орган, уповноважений захистити інтереси держави шляхом оскарження незаконного рішення РВ ФДМУ по Київській, Черкаській та Чернігівській областях.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.06.2022, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 07.09.2022, позовну заяву прокурора залишено без розгляду на підставі пункту 2 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України.

Суд апеляційної інстанції, залишаючи без змін ухвалу місцевого суду про залишення позову прокурора без розгляду, не погодився з твердженням прокурора про відсутність органу уповноваженого захистити інтереси держави у вказаних спірних правовідносинах, зазначивши, що з урахуванням положень Закону України "Про Кабінет Міністрів України" та Закону України "Про управління об`єктами державної власності" управління об`єктами державної власності здійснюється Кабінетом Міністрів України.

Суди попередніх інстанцій також установили, що прокурор не направляв суб`єкту владних повноважень повідомлення в порядку, передбаченому абзацом 3 частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру".

Отже, суди дійшли висновку, що прокурор не обґрунтував належним чином подання позову в інтересах держави та не визначив в інтересах якого саме суб`єкта він звернувся з позовом до суду, а також не вказав у позовній заяві який саме орган державної влади не виконав належним чином свій обов`язок із захисту інтересів держави.

У касаційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.06.2022 і постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.09.2022 та направити справу для продовження розгляду справи до суду першої інстанції, обґрунтовуючи доводи касаційної скарги застосуванням судами статті 23 Закону України "Про прокуратуру" без урахування висновків щодо застосування цієї норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду.

Так, прокурору акцентує увагу, що Велика Палата Верховного Суду у постановах від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц, від 11.02.2020 у справі № 922/614/19, від 15.01.2020 у справі № 698/119/18 сформувала правову позицію щодо виконання прокурором вимог частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру", обґрунтування ним наявності підстав для представництва у разі звернення до суду як самостійного позивача.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що згідно з ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.07.2021 передано на розгляд судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справу № 925/1133/18 з посиланням на необхідність відступити від висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 908/1664/19 стосовно того, що визначення прокурором свого правового статусу як самостійного позивача не нівелює його обов`язку дотримуватися процедури, передбаченої абзацами третім і четвертим частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру".

Ухвалою від 15.07.2021 прийнято до розгляду судовою палатою для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справу № 925/1133/18.

За змістом пункту 7 частини 1 статті 228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

За змістом пункту 7 частини 1 статті 228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Ураховуючи те, що у цій справі та у справі № 925/1133/18, яка перебуває на розгляді судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, буде розглядатися питання необхідності дотримання прокурором процедури, передбаченої абзацами 3 і 4 частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" у разі визначення прокурором свого правового статусу як самостійного позивача, а оскаржуючи судові рішення у справі № 911/3383/21 прокурор вказує на неправильне застосування судами саме зазначеної норми, то касаційне провадження слід зупинити.

Керуючись пунктом 7 частини 1 статті 228, статтею 234 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

Зупинити провадження у справі № 911/3383/21 до розгляду судовою палатою для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 925/1133/18.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Т. Б. Дроботова

Судді Н. О. Багай

Ю. Я. Чумак