Постанова

від 17.11.2022 по справі 810/1273/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2022 року

м. Київ

справа № 810/1273/17

адміністративне провадження № К/9901/32991/19, К/3301/33254/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді - Бучик А.Ю.,

суддів: Мороз Л.Л., Рибачука А.І.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційні скарги Департаменту Державної архітектурно - будівельної інспекції у Київській області та ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 27 травня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області, треті особи: Державна архітектурно-будівельна інспекція України, ОСОБА_1 , Громадська організація "Кияни Об`єднуємось", ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 про визнання протиправними та скасування рішень, наказу, приписів та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Київській області, третя особа - Державна архітектурно-будівельна інспекція України, в якому просив суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області № 403 від 19 грудня 2016 року «Про скасування реєстрації декларацій про початок виконання будівельних робіт»;

- визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області № 425 від 19 грудня 2016 року;

- визнати протиправним та скасувати Припис Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 15 грудня 2016 року № С-1512/2;

- визнати протиправним та скасувати Припис Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають законодавству, будівельним нормам, державним стандартам і правилам, архітектурним вимогам, затвердженим проектним рішенням, технічним умовам та іншим нормативно-правовим актам, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або без отримання дозволу на виконання будівельних робіт від 15 грудня 2016 р №С-1512/1;

- зобов`язати Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області подати для внесення Державною архітектурно-будівельною інспекцією України до реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, інформацію про наступні зареєстровані Декларації:

- декларація про початок виконання будівельних робіт від 27 липня 2016 року за № КС 083162092232 за об`єктом «Багатоквартирний житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями» за адресою: АДРЕСА_1 ;

- декларація про початок виконання будівельних робіт від 27 липня 2016 року за № КС 083162092184 за об`єктом «Багатоквартирний житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями та вбудованим гаражем» за адресою: АДРЕСА_2 ;

- декларація про початок виконання будівельних робіт від 27 липня 2016 року за № КС 083162092193 за об`єктом «Багатоквартирний житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями та вбудованим гаражем» за адресою: АДРЕСА_3 ;

- декларація про початок виконання будівельних робіт від 27 липня 2016 року за № КС 083162092202 за об`єктом «Багатоквартирний житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями та вбудованим гаражем» за адресою: АДРЕСА_1 ;

- декларація про початок виконання будівельних робіт від 27 липня 2016 року за № КС 083162092208 за об`єктом «Багатоквартирний житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями та вбудованим гаражем» за адресою: АДРЕСА_2 ;

- декларація про початок виконання будівельних робіт від 27 липня 2016 року за № КС 083162092215 за об`єктом «Багатоквартирний житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями та вбудованим гаражем» за адресою: АДРЕСА_1 ;

- декларація про початок виконання будівельних робіт від 27 липня 2016 року за № КС 083162092225 за об`єктом «Багатоквартирний житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями та вбудованим гаражем» за адресою: АДРЕСА_2 .

Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю оскаржуваних рішень, що полягає у невірному віднесенні відповідачем об`єктів, будівництво яких здійснюється позивачем за адресою: АДРЕСА_4 ), до V категорії складності будівництва, чим порушено порядок, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 557 від 27 квітня 2011 року

Крім того, позивач стверджував, що він, як замовник будівництва, жодних заяв про скасування реєстрації декларації не подавав, жодних приписів про усунення порушень містобудівного законодавства від посадових осіб органів ДАБІ не отримував та жодних результатів перевірок у вигляді акту не підписував та не отримував.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 27 травня 2019 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2019 року, позов задоволено.

Не погодившись з указаними судовими рішеннями, відповідач та третя особа - ОСОБА_1 подали касаційні скарги, в яких, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просять їх скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.

Касаційну скаргу третьої особи, серед іншого обґрунтовано тим, що на момент перевірки позивач мав напрацьовані технічні умови лише щодо інженерного забезпечення житлового комплексу, а також на тому, що розрахунки, наведені в експертному висновку ОСОБА_12 , є хибними та такими, що не відповідають дійсності, так як у позивача відсутня проектна документація на будівництво в повному обсязі.

Водночас Департамент Державної архітектурно - будівельної інспекції у Київській області у касаційній скарзі, серед іншого наголошував, що суди при наданні оцінки висновкам експертів діяли упереджено, а також безпідставно відмовили у задоволенні клопотання про призначення додаткової експертизи.

У відзивах на касаційні скарги позивач просив залишити її без задоволення, а судові рішення без змін.

Ухвалою Верховного Суду від 11 грудня 2019 року відкрито касаційне провадження за вказаними скаргами.

24.12.2021 на адресу суду надійшла заява про заміну відповідача у справі правонаступником - Державною інспекцією архітектури та містобудування України.

Дослідивши подану заяву, колегія суддів дійшла висновку, що вона підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статті 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

Судом встановлено, що згідно з пунктами 1-2 Постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2020 №218 «Про ліквідацію Державної архітектурно - будівельної інспекції та внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» ліквідовано Державну архітектурно - будівельну інспекцію та утворено Державну сервісну службу містобудування України як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку громад та території.

Постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2020 №219 «Про оптимізацію органів державного архітектурно - будівельного контролю та нагляду» передбачено утворити інспекцію містобудування України як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку громад та території і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно - будівельного контролю та нагляду. Установити, що забезпечення діяльності Державної інспекції містобудування у 2020 році здійснюється в межах видатків, передбачених Державній архітектурно - будівельній інспекції.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23.12.2020 №1340 «Деякі питання функціонування органів архітектурно - будівельного контролю та нагляду» постановлено утворити Державну інспекцію архітектури та містобудування України як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку громад та території і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно - будівельного контролю та нагляду.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 15.09.2021 №960 вирішено погодитися з пропозицією Міністерства розвитку громад та територій про можливість здійснення Державною інспекцією архітектури та містобудування повноважень і виконання функцій з питань державного архітектурно - будівельного контролю та нагляду.

За інформацією із офіційного веб - ресурсу Міністерства розвитку громад та територій України з 16.06.2021 розпочала роботу Державна інспекція архітектури та містобудування.

На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для заміни відповідача на Державну інспекцію архітектури та містобудування України.

У зв`язку з відсутністю клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю, справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Як установлено судами попередніх інстанцій, у період з 28 листопада 2016 року по 02 грудня 2016 року та з 15 грудня 2016 року по 16 грудня 2016 року відповідачем у відповідності до ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та згідно з Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року за №553, на підставі звернення ГО «Борщагівська Січ» від 11 жовтня 2016 року за №10/10-110/6, проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил гр. ОСОБА_2 , стосовно об`єкта будівництва: Комплекс багатоквартирних житлових будинків, а саме: Багатоквартирний житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями та вбудованим гаражем, за адресою: АДРЕСА_5 (корпус 1, 2, 3); Багатоквартирний житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями за адресою: АДРЕСА_6 ; Багатоквартирний житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями за адресою: АДРЕСА_6 .

За результатами проведеної перевірки головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Департаменту ДАБІ у Київській області Зброцьким О.В. складено Акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил» від 15 грудня 2016 року (далі - Акт перевірки).

В Акті перевірки зазначено наступний опис виявлених порушень:

- під час проведення перевірки Інспектору не було надано (пред`явлено) завдання на проектування, технічні умови щодо інженерного забезпечення даного комплексу багатоквартирних житлових будинків, в повному обсязі затверджену в установленому порядку проектну документацію та наказ про затвердження проектної документації;

- на земельній ділянці здійснюються будівельні роботи з будівництва комплексу багатоквартирних житлових будинків;

- відстань від довгої сторони багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями та вбудованим гаражем за адресою: АДРЕСА_5 до деяких будівель і споруд, які розміщені на суміжних земельних ділянках (кадастрові номери: 3222486201:01:017:092, 3222486201:01:017:098, 3222486201:01:017:5017, 3222486201:01:017:5018, 3222486201:01:017:5016, 3222486201:01:017:5019) становить лише 18,74 м, чим порушено п. 3.13 ДБН 360-92, оскільки при розміщенні 9-16 поверхових житлових будинків суміжно з кварталами садибної забудови відстань між садибним будинком і довгими сторонами багатоповерхового будинку приймається не меншою за висоту будинку, що зводиться.

В зв`язку з вищезазначеним за критеріями таблиці 1, ДСТУ визначена будівля (об`єкт будівництва) відноситься: до класу наслідків (відповідальності) СС3 (середні наслідки), та відповідно до таблиці А.1, ДСТУ належать до V категорії складності.

Замовником будівництва ОСОБА_2 розпочато та виконуються будівельні роботи з будівництва даного комплексу багатоквартирних житлових будинків без отримання дозволу на виконання будівельних робіт, чим порушено ст. 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Відповідачем 15 грудня 2016 року винесено приписи №С-1512/1, №С-1512/2 про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема, будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок її виконання або дозволу на виконання будівельних робіт. Даними приписами вимагалось зупинити виконання будівельних робіт до 15 грудня 2016 року та усунути допущені порушення до 15 березня 2017 року.

В подальшому 19 грудня 2016 року відповідачем прийнято рішення № 403 про скасування реєстрації декларацій про початок виконання будівельних робіт: від 27 липня 2016 року за №КС 083162092232, декларації про початок виконання будівельних робіт від 27 липня 2016 року за №КС 083162092184, декларації про початок виконання будівельних робіт від 27 липня 2016 року за №КС 083162092193, декларації про початок виконання будівельних робіт від 27 липня 2016 року за № КС 083162092202, декларації про початок виконання будівельних робіт від 27 липня 2016 року за № КС 083162092208, декларації про початок виконання будівельних робіт від 27 липня 2016 року за № КС 083162092215, декларації про початок виконання будівельних робіт від 27 липня 2016 року за № КС 083162092225.

Рішеннями відповідача від 13 лютого 2017 року № 1 зупинено дії містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки від 25 липня 2016 року №143/2016 року та № 2-7 від 13 лютого 2017 року скасовано дії містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 25 липня 2016 року № 144/2016, № 145/2016, № 146/2016, № 147/2016, № 148/2016, № 149/2016.

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції, з позицією якого погодилась колегія суддів апеляційного суду, виходив із того, що матеріалами справи та висновком судового експерта Черніна Я.М. підтверджується факт законного будівництва спірного об`єкта нерухомості. Суди також зазначили, що відповідач не мав права самостійно встановлювати категорію складності об`єкта будівництва, чим порушив вимоги законодавства.

Дослідивши спірні правовідносини, суд касаційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" № 3038-VI від 17.02.2011 (далі - Закон № 3038-VI) визначено, що Державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт визначено Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 (далі - Порядок № 553).

Пунктом 5 указаного Порядку передбачено, що Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об`єкта; перевірка виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; вимога Держархбудінспекції про проведення перевірки; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог містобудівного законодавства; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати п`яти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.

Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва (п.п. 7,9 Порядку №553).

Пунктом 14 Порядку №553 закріплено, що суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов`язаний: допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; подавати документи, пояснення, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки складається відповідний акт.

За результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис).

Акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю.

Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку та суб`єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку.

Протокол протягом трьох днів після його складення та всі матеріали перевірки подаються керівникові відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю або його заступникові для винесення постанови про накладення штрафу, передбаченої законодавством України.

Якщо суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід`ємною частиною такого акта.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

Постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб`єкту містобудування (керівнику або уповноваженому представнику суб`єкта містобудування) або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, про що робиться запис у справі. Два примірники залишаються в органі державного архітектурно-будівельного контролю, який наклав штраф (пп. 16-22 Порядку).

Із системного аналізу наведених правових норм можна дійти до висновку про те, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у формі планових і позапланових перевірок, зокрема, на вимогу правоохоронних органів та у присутності суб`єкта містобудування. За результатами проведеного заходу посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки, а у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності. При цьому, прийняттю актів індивідуальної дії передує складення відповідного акта перевірки відносно суб`єкта містобудування.

Як установлено судами, відповідачем у листопаді - грудні 2016 року проведено позапланову перевірку позивача, за результатами якої виявлено ряд порушень, зокрема ст. 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», що полягало у початку та виконанні будівельних робіт з будівництва даного комплексу багатоквартирних житлових будинків без отримання дозволу на виконання будівельних робіт, внаслідок чого винесено приписи, скасовано декларації, зупинено та скасовано дії містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки.

Одним із основних моментів, який передував винесенню спірних рішень, є визначення статусу об`єктів будівництва, а саме чи відносяться об`єкти, що будуються, до одного будівельного комплексу, чи є окремим об`єктом будівництва кожен.

З метою встановлення указаного факту і, як наслідок, факту наявності чи відсутності порушень законодавства з боку позивача, судом першої інстанції ухвалою від 14 квітня 2017 року призначено судову будівельно-технічну експертизу. Проведення експертизи доручено атестованому експерту, якого допущено до проведення таких експертиз Міністерством юстиції України та внесено до Реєстру атестованих судових експертів - Черніну Яківу Олександровичу.

На виконання вищевказаної ухвали суду, судовим експертом Черніним Я.М. за результатами проведеної судової будівельно-технічної експертизи від 28 грудня 2017 року № 46/24-17 встановлено наступне:

«Враховуючи зміст вимог ч. ч. 7, 8, 11 ст. 1, ч. 1 ст. 4, ч. 2 ст. 26. п. 1 ч. 1 ст. 29, ч. 1 ст. 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (в редакції у період проектування та будівництва об`єктів дослідження), п. 3.1, 3.3, 3.12 ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», додаток Б ДБН В.2.2-15-2005 «Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення», наявність містобудівних умов та обмежень, наданих в якості вихідних даних для проектування відповідним спеціально уповноваженим органом містобудування та архітектури, слід вважати окремими об`єктами будівництва «Багатоквартирний житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями за адресою: АДРЕСА_7 », "Багатоквартирний житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями за адресою: АДРЕСА_8 », "Багатоквартирний житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями за адресою: АДРЕСА_9 ».

Враховуючи, що будівництво об`єктів за адресою: АДРЕСА_10 , корпуси 1, 2, 3 здійснювалось не за єдиною проектною документацією як це передбачено п. 3.8 ДБН А.2.2-3:2014 „Склад та зміст проектної документації на будівництво", а за проектною документацією, розробленою на кожний окремий об`єкт будівництва, на які отримані містобудівні умови та обмеження, надані в якості вихідних даних для проектування відповідним спеціально уповноваженим органом містобудування та архітектури, то це будівництво не може відноситься до комплексного будівництва.

За результатами проведених розрахунків у відповідності до вимог передбачених пунктами 4.2, 4.4, таблиці 1 пункту 4.5, пункту 5.1 ДСТУ-Н Б В.1.2-16:2013 «Визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об`єктів будівництва»: об`єкт будівництва "Багатоквартирний житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями за адресою: АДРЕСА_1 " відноситься до ІІІ категорії складності; об`єкт будівництва "Багатоквартирний житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями та вбудованим гаражем за адресою: АДРЕСА_2 " відноситься до ІІІ категорії складності; об`єкт будівництва "Багатоквартирний житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями та вбудованим гаражем за адресою: АДРЕСА_3 " відноситься до ІІІ категорії складності; об`єкт будівництва "Багатоквартирний житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями та вбудованим гаражем за адресою: АДРЕСА_1 відноситься до ІІІ категорії складності; - об`єкт будівництва "Багатоквартирний житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями та вбудованим гаражем за адресою: АДРЕСА_2 " відноситься до ІІІ категорії складності; - об`єкт будівництва "Багатоквартирний житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями та вбудованим гаражем за адресою: АДРЕСА_1 " відноситься до ІІІ категорії складності; - об`єкт будівництва "Багатоквартирний житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями та вбудованим гаражем за адресою: АДРЕСА_2 " відноситься до ІІІ категорії складності».

Отже, за вищевказаними висновками Багатоквартирний житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями та вбудованим гаражем за адресою: АДРЕСА_5 , АДРЕСА_11 , АДРЕСА_12 не є об`єктом комплексного будівництва та відноситься до ІІІ категорії складності.

В той же час, в матеріалах справи наявний висновок експерта ТОВ «Центр судових експертиз «Альтернатива» Маркус Я.І. №132/18, якими досліджено проектну документацію на будівництво об`єктів за адресою: АДРЕСА_5 (корпус № 1, 2, 3), АДРЕСА_15 (корпус №1, 2), АДРЕСА_16 (корпус №1, 2) від 04 грудня 2018 року та встановлено наступне:

1. Розроблена проектна документація на будівництво об`єктів «Багатоквартирний житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями за адресою:

АДРЕСА_1 ; "Багатоквартирний житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями та вбудованим гаражем за адресою: АДРЕСА_2 ; "Багатоквартирний житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями та вбудованим гаражем за адресою: АДРЕСА_3 "; "Багатоквартирний житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями та вбудованим гаражем за адресою: АДРЕСА_1 "; "Багатоквартирний житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями та вбудованим гаражем за адресою: АДРЕСА_2 "; "Багатоквартирний житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями та вбудованим гаражем за адресою: АДРЕСА_1 "; "Багатоквартирний житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями та вбудованим гаражем за адресою: АДРЕСА_2 " не відповідає вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва, а саме: ДСТУ Б А.2.4-4:2009 «Основні вимоги до проектної та робочої документації», ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», ДБН А.2.1-1-2008 «Інженерні вишукування для будівництва», ДБН В.2.2-15-2005 «Житлові будинки», ДБН В. 1.1-7:2016 «Пожежна безпека об`єктів будівництва», ДБН В.2.3-15:2007 «Споруди транспорту автостоянки і гаражі для легкових автомобілів», ДБН В.2.2-17:2006 «Будинки і споруди. Доступність будинків і споруд для маломобільних груп населення», ДБН 360-92** та містобудівним умовам та обмеженням забудови земельної ділянки.

2. Відповідно п. 3.8 ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво»: «комплекс (будова) - сукупність будинків, будівель, споруд будь-якого призначення, лінійних об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури, об`єднаних цільовим призначенням, зведення яких здійснюється, як правило, за єдиною проектною документацією». Всі об`єкти будівництва, за адресою: АДРЕСА_13 , розташовані на єдиній земельній ділянці кадастровий номер 3222485901:01:039:0002 площею 2,5 га за єдиним договором оренди з єдиним цільовим призначенням «для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку». В графічній частині аркушів з позначкою «ГП» відображена цілісна земельна ділянка кадастровий номер 3222485901:01:039:0002 площею 2,5 га, на якій передбачені загальні для всіх будинків внутрішньо майданчикові проїзди. На єдиній цілісній земельній ділянці по генплану передбачене будівництво: трансформаторної підстанції поз. З по генплану, каналізаційної насосної станції поз. 7 по генплану, ШГП поз. 8 по генплану, майданчика для дітей поз. 2 по генплану. Всі вищенаведені споруди призначені для всіх житлових будинків та вказані єдиними для всіх запроектованих будинків. На всі будинки надані містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки єдиному замовнику ОСОБА_13 , з єдиною датою видачі, для земельної ділянки з єдиним кадастровим номером 3222485901:01:039:0002 загальною площею 2,5 га. На підставі вищенаведеного, об`єкти будівництва, за адресою: АДРЕСА_5 , корпуси 1,2,3, АДРЕСА_14 є частинами єдиного комплексу будівель.

3. Розрахунок класу наслідків (відповідальності) об`єктів будівництва, а саме: "Багатоквартирний житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями за адресою: АДРЕСА_1 "; "Багатоквартирний житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями та вбудованим гаражем за адресою: АДРЕСА_2 "; "Багатоквартирний житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями та вбудованим гаражем за адресою: АДРЕСА_3 "; "Багатоквартирний житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями та вбудованим гаражем за адресою: АДРЕСА_1 "; "Багатоквартирний житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями та вбудованим гаражем за адресою: АДРЕСА_2 »; "Багатоквартирний житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями та вбудованим гаражем за адресою: АДРЕСА_1 "; "Багатоквартирний житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями та вбудованим гаражем за адресою: АДРЕСА_2 " що наведений в проектних матеріалах виконаний принципово невірно.

За відсутності достовірних вихідних даних на будівництво, а саме технічних умов на інженерне забезпечення об`єкту, неможливо достовірно виконати розрахунок класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об`єктів будівництва, а саме: "Багатоквартирний житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями за адресою: АДРЕСА_1 "; "Багатоквартирний житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями та вбудованим гаражем за адресою: АДРЕСА_2 "; "Багатоквартирний житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями та вбудованим гаражем за адресою: АДРЕСА_3 "; "Багатоквартирний житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями та вбудованим гаражем за адресою: АДРЕСА_1 "; "Багатоквартирний житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями та вбудованим гаражем за адресою: АДРЕСА_2 "; "Багатоквартирний житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями та вбудованим гаражем за адресою: АДРЕСА_1 "; "Багатоквартирний житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями та вбудованим гаражем за адресою: АДРЕСА_2 ".

Крім того, відсутні результати ідентифікації газорозподільної підстанції (поз. 8 по генплану), з урахуванням даних якої повинен виконуватися розрахунок класу відповідальності об`єкту см. п. 12 додатка Е ДБН А.2.2-3:2014.

Так, при винесенні судового рішення суди попередніх інстанцій оцінили як доказ результати експертизи, проведеної судовим експертом Черніним Я.М., як такої, що повністю узгоджується з іншими доказами у справі на користь позивача.

При цьому суди зазначили, що позивач здійснював будівництво окремих багатоповерхових житлових будинків, а зведення житлових будинків здійснювалось на підставі окремих будівельних проектів.

Однак, Верховний Суд у постанові від 08 червня 2022 року у справі №826/7760/16 вже зауважував, що сам по собі факт видачі містобудівних умов та обмежень та розроблення робочих проектів окремо для кожної будівлі не спростовує факту будівництва позивачем одного об`єкту, який складається з кількох будинків (будівель, споруд).

Висновки про те, що категорія складності визначається для об`єкта будівництва в цілому, міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 27 жовтня 2021 року у справі №826/5921/16 та від 28 січня 2020 року у справі №820/6909/16.

Судами при наданні оцінки конкуруючим висновкам експертиз не зверталась увага на той факт, чи є об`єкти будівництва відокремленими, чи мають вони між собою проходи (проїзди), чи мають місця та об`єкти спільного користування, чи застосовано до об`єктів спільні вимоги щодо схем транспортно - пішоходних зв`язків, єдиний план трас зовнішніх (внутрішніх) інженерних мереж та комунікацій.

Як убачається з висновку експерта ОСОБА_14 , останній вказував на наявність ознак, що притаманні житловому комплексу, однак суди, посилаючись, зокрема, на відсутність у вказаному експертному висновку нумерації сторінок, що досліджувались, дійшли передчасних висновків щодо нівелювання таких експертних висновків.

Крім того, учасниками справи заявлялось клопотання про проведення повторної чи комплексної експертизи, яка, за наявності двох протилежних висновків, могла би вирішити питання щодо спірних моментів, однак суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність необхідності у її проведенні.

Однак правильне визначення категорії складності будівництва є основою як для висновку про наявність порушень законодавства з боку позивача, так і протилежного висновку про його невинуватість у вчиненні інкримінованих йому порушеннях.

З огляду на викладене, Верховний Суд зазначає, що суди попередніх інстанцій дійшли передчасних висновків про наявність підстав для задоволення позову, так як судами не вчинено всіх дій з метою всебічного та повного дослідження обставин справи та не надано належної оцінки всім наявним в матеріалах справи доказам.

При цьому, колегія суддів зазначає, що застосуванню норм матеріального права передує встановлення обставин у справі, підтвердження їх відповідними доказами.

Тобто, застосування судом норм матеріального права повинно вирішити спір, який виник між сторонами у конкретних правовідносинах, які мають бути встановлені судами на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Згідно ч. 2 ст. 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для скасування рішення суду апеляційної інстанції з направленням справи до Другого апеляційного адміністративного суду для встановлення наведених вище обставин.

Керуючись ст.ст. 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Замінити відповідача з Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області на Державну інспекцію архітектури та містобудування України.

Касаційні скарги Департаменту Державної архітектурно - будівельної інспекції у Київській області та ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 27 травня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2019 року скасувати.

Справу направити на новий розгляд до Київського окружного адміністративного суду.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий: А.Ю. Бучик

Судді: Л.Л. Мороз

А.І. Рибачук