Ухвала

від 24.02.2023 по справі 810/1273/17

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

24 лютого 2023 року Київ№ 810/1273/17

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Шевченко А.В., розглянувши у місті Києві в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної інспекції архітектури та містобудування України (правонаступник Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області), треті особи: Державна архітектурно-будівельна інспекція України (правонаступником якої є Державна інспекція архітектури та містобудування України), ОСОБА_2 , Громадська організація «Кияни Об`єднуємось», ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 про визнання протиправними та скасування рішень, наказу, приписів та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Київській області, третя особа: Державна архітектурно-будівельна інспекція України, в якому просив суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області № 403 від 19.12.2016 «Про скасування реєстрації декларацій про початок виконання будівельних робіт»;

- визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області № 425 від 19.12.2016;

- визнати протиправним та скасувати Припис Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 15.12.2016 № С-1512/2;

- визнати протиправним та скасувати Припис Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають законодавству, будівельним нормам, державним стандартам і правилам, архітектурним вимогам, затвердженим проектним рішенням, технічним умовам та іншим нормативно-правовим актам, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або без отримання дозволу на виконання будівельних робіт від 15.12.2016 № С-1512/1;

- зобов`язати Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області подати для внесення Державною архітектурно-будівельною інспекцією України до реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, інформацію про наступні зареєстровані Декларації:

декларація про початок виконання будівельних робіт від 27.07.2016 за № КС 083162092232 за об`єктом «Багатоквартирний житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями» за адресою: АДРЕСА_1 ;

декларація про початок виконання будівельних робіт від 27.07.2016 за № КС 083162092184 за об`єктом «Багатоквартирний житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями та вбудованим гаражем» за адресою: АДРЕСА_2 ;

декларація про початок виконання будівельних робіт від 27.07.2016 за № КС 083162092193 за об`єктом «Багатоквартирний житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями та вбудованим гаражем» за адресою: АДРЕСА_3 ;

декларація про початок виконання будівельних робіт від 27.07.2016 за № КС 083162092202 за об`єктом «Багатоквартирний житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями та вбудованим гаражем» за адресою: АДРЕСА_1 ;

декларація про початок виконання будівельних робіт від 27.07.2016 за № КС 083162092208 за об`єктом «Багатоквартирний житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями та вбудованим гаражем» за адресою: АДРЕСА_2 ;

декларація про початок виконання будівельних робіт від 27.07.2016 за № КС 083162092215 за об`єктом «Багатоквартирний житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями та вбудованим гаражем» за адресою: АДРЕСА_1 ;

декларація про початок виконання будівельних робіт від 27.07.2016 за № КС 083162092225 за об`єктом «Багатоквартирний житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями та вбудованим гаражем» за адресою: АДРЕСА_2 .

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 17.11.2022 замінено відповідача з Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області на Державну інспекцію архітектури та містобудування України, рішення Київського окружного адміністративного суду від 27.05.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.10.2019 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Київського окружного адміністративного суду.

Суд своєю ухвалою від 26.12.2022 справу прийняв до провадження, розгляд якої вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

15.02.2023 від представника третьої особи ОСОБА_2 адвоката Горлатого О.В. до суду надійшли клопотання: про розгляд справи за правилами загального позовного провадження; про розгляд справи колегією у складі трьох суддів; про призначення повторної будівельно-технічної експертизи.

Крім того, від представника третьої особи ОСОБА_2 адвоката Горлатого О.В. 22.02.2023 до суду надійшли пояснення щодо позову.

Вирішуючи вказані клопотання, суд виходив із такого.

Щодо клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Відповідно до частин другої, третьої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Особливості розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження встановлені статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини п`ятої вказаної статті, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Тобто, за загальним правилом, відкриті у спрощеному позовному провадженні справи розглядаються судом без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до частини четвертої статті 260 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про:1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Частиною шостою статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є: 1) прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України «Про запобігання корупції» займають відповідальне та особливо відповідальне становище; 2) оскарження бездіяльності суб`єкта владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію; 3) оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг; 4) припинення за зверненням суб`єкта владних повноважень юридичних осіб чи підприємницької діяльності фізичних осіб-підприємців у випадках, визначених законом, чи відміни державної реєстрації припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб-підприємців; 5) оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо в`їзду (виїзду) на тимчасово окуповану територію; 6) оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 7) стягнення грошових сум, що ґрунтуються на рішеннях суб`єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження; 8) типові справи; 9) оскарження нормативно-правових актів, які відтворюють зміст або прийняті на виконання нормативно-правового акта, визнаного судом протиправним і нечинним повністю або в окремій його частині; 10) інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження; 11) перебування іноземців або осіб без громадянства на території України.

У силу вимог частини четвертої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У цьому випадку предмет позову не стосується: оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; примусового відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб

Такі справи в розумінні вимог вказаної статті є незначної складності.

Таким чином, ця адміністративна справа у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України є справою незначної складності, що має бути розглянута за правилами спрощеного позовного провадження.

Про необхідність розгляду справи у порядку загального позовного провадження представник третьої особи зазначає, що ця справа має виняткове значення для її учасників та становить значний суспільний інтерес, тому на його думку, повинна розглядатись за правилами загального позовного провадження. На переконання представника третьої особи, ця справа відноситься до категорії справ значної складності, має велике значення для сторін та її учасників, враховуючи обраний позивачем спосіб захисту, обсяг і характер доказів у справі, у т.ч. необхідність призначення додаткової експертизи, велику кількість учасників справи та значний суспільний інтерес щодо цієї справи, а також враховуючи відсутність згоди сторін та учасників справи щодо необхідності розгляду цієї справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Посилався як на підставі розгляду цієї справи за правилами загального позовного провадження також на те, що це необхідно з метою унеможливлення виникнення підстав для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення цієї справи на новий судовий розгляд.

Крім того, представник третьої особи ОСОБА_2 адвокат Горлатий О.В. окремо акцентував увагу суду в своєму клопотанні на те, що ця адміністративна справа № 810/1273/17 стосується оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, отже на його особисте переконання, ця справа не може розглядатись за правилами спрощеного позовного провадження, а повинна розглядатись за правилами загального позовного провадження.

Зазначив, що на підставі оскаржуваних у цій справі рішень, відповідачем винесені постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Ці доводи представника є помилковими та не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки не є предметом цього спору рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, у т.ч. й постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності не є предметом цього спору.

Суд констатує, що предметом цього спору у справі № 810/1273/17, є: рішення Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області № 403 від 19.12.2016 «Про скасування реєстрації декларацій про початок виконання будівельних робіт»; наказ Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області № 425 від 19.12.2016; Припис Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 15.12.2016 № С-1512/2 та Припис Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають законодавству, будівельним нормам, державним стандартам і правилам, архітектурним вимогам, затвердженим проектним рішенням, технічним умовам та іншим нормативно-правовим актам, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або без отримання дозволу на виконання будівельних робіт від 15.12.2016 № С-1512/1.

Кожні із зазначених індивідуальних актів суб`єктів владних повноважень, що є предметом оскарження в цій справі, не стосуються рішень суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, отже зазначені твердження представника суд відхиляє як безпідставні.

Окремо представник третьої особи ОСОБА_2 адвокат Горлатий О.В. акцентував увагу суду в своєму клопотанні про «помилковість» постановленої 26.12.2022 ухвали суду про прийняття цієї справи до провадження та розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання, оскільки питання за правилами загального позовного провадження було вирішено 06.04.2017 Київським окружним адміністративним судом у складі судді Балаклицького А.І., 15.01.2018 у складі судді Лапія С.М. та 06.06.2018 у складі судді цього суду Лиски І.Г.

Із приводу цих обставин суд зазначає таке.

Законом України від 03.10.2017 № 2147-VІІІ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», Кодекс адміністративного судочинства України викладено в новій редакції, яка набрала чинності 15.12.2017.

Відповідно до пункту 10 частини першої Розділу VІІ «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Як зазначалось вище, постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 17.11.2022 цю справу направлено на новий розгляд до Київського окружного адміністративного суду.

У силу вимог частини другої статті 35 Кодексу, у разі зміни складу суду розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.

Враховуючи викладене, у відповідності до вимог частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції з 15.12.2017), провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Натомість, жодних посилань на норми процесуального права, які визначають порядок розгляду вказаної категорії справ у порядку загального позовного провадження, у тому числі з розкриттям суті такої підстави як для неможливості розгляду цієї справи за правилами спрощеного позовного провадження, представник також не наводить.

Частиною п`ятою статті 257 Кодексу передбачено, що суд має відмовити у розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження або постановити ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, якщо після прийняття судом до розгляду заяви позивача про збільшення розміру позовних вимог або зміну предмета позову справа підпадає під дію частини четвертої цієї статті.

Обставин, передбачених частиною п`ятою статті 257 Кодексу, а також те, що ця справа підпадає під дію частини четвертої цієї статті, на час вирішення ініційованого представником третьої особи питання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження судом не встановлено.

Враховуючи, що ця адміністративна справа з огляду на її предмет і характер спірних правовідносин є малозначною і будь-яких вагомих підстав для її розгляду у порядку загального позовного провадження представником третьої особи не зазначено, окрім тих, що наведені вище, суд доходить висновку про відсутність підстав для розгляду справи у загальному позовному провадженні.

Щодо клопотання представника третьої особи ОСОБА_2 адвоката Горлатого О.В. про розгляд справи колегією у складі трьох суддів, суд уважає за необхідне відмовити в його задоволенні з таких підстав.

Частиною першою статті 32 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що усі адміністративні справи в суді першої інстанції, крім випадків, встановлених цим Кодексом, розглядаються і вирішуються суддею одноособово.

Здійснення адміністративного судочинства колегією суддів врегульовано нормами статті 33 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої будь-яку справу, що відноситься до юрисдикції суду першої інстанції, залежно від категорії і складності справи, може бути розглянуто колегіально у складі трьох суддів, крім справ, які розглядаються в порядку спрощеного позовного провадження. Питання про призначення колегіального розгляду вирішується до закінчення підготовчого засідання у справі (до початку розгляду справи, якщо підготовче засідання не проводиться) суддею, який розглядає справу, за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, про що постановляється відповідна ухвала.

Оскільки ця адміністративна справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, підстави для колегіального її розгляду у складі трьох суддів відсутні.

Щодо клопотань про призначення повторної будівельно-технічної експертизи, суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України, учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Частиною другою статті 111 Кодексу передбачено, що якщо висновок експерта буде визнано необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності, за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи суд може призначити повторну експертизу, яка доручається іншому експерту (експертам).

Верховний Суд, направляючи справу на новий розгляд звернув увагу, що судами при наданні оцінки конкуруючим висновкам експертиз не зверталась увага на той факт, чи є об`єкти будівництва відокремленими, чи мають вони між собою проходи (проїзди), чи мають місця та об`єкти спільного користування, чи застосовано до об`єктів спільні вимоги щодо схем транспортно-пішохідних зв`язків, єдиний план трас зовнішніх (внутрішніх) інженерних мереж та комунікацій. Крім того, учасниками справи заявлялось клопотання про проведення повторної чи комплексної експертизи, яка, за наявності двох протилежних висновків, могла би вирішити питання щодо спірних моментів, однак суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність необхідності у її проведенні. Однак правильне визначення категорії складності будівництва є основою як для висновку про наявність порушень законодавства з боку позивача, так і протилежного висновку про його невинуватість у вчиненні інкримінованих йому порушеннях.

Представником третьої особи ОСОБА_2 адвокатом Горлатим О.В. 15.02.2023 до суду подані клопотання про призначення повторної будівельно-технічної експертизи в цій справі, та на вирішення експертові поставлено ряд відповідних питань. Проведення експертизи просив доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз та зупинити провадження у справі до одержання Київським окружним адміністративним судом результатів експертизи.

Частиною третьою статті 166 Кодексу передбачено, що заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

При цьому до цих клопотань представником не подано доказів надсилання їх іншим учасником справи, що позбавляє їх визначитись із запропонованими питаннями щодо проведення повторної експертизи, яка, за наявності двох протилежних висновків, могла би вирішити питання щодо спірних моментів.

За приписами статті 102 Кодексу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта із цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності.

У разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу.

При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).

Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.

Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їх думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну.

Від інших учасників справи станом на день розгляду цього клопотання не надходило питань щодо проведення повторної чи комплексної експертизи, а також згоди щодо обрання, зокрема, експертної установи або експерта запропонованого представником третьої особи. Крім того з клопотання не встановлено, яку саме повторну експертизу слід призначити (комісійну або комплексну експертизу).

За вказаних обставин на цей час відсутні підстави для призначення повторної експертизи з підстав її передчасності.

Приймаючи до уваги викладене, керуючись статтями 12, 32, 33, 44, 102, 111, 172, 243, 248, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

відмовити у задоволенні клопотання представнику третьої особи ОСОБА_2 адвокату Горлатому Олександру Васильовичу про розгляд справи у порядку загального позовного провадження.

Відмовити у задоволенні клопотання представнику третьої особи ОСОБА_2 адвокату Горлатому Олександру Васильовичу про колегіальний розгляд справи № 810/1273/17 у складі трьох суддів.

Відмовити у задоволенні клопотання представнику третьої особи ОСОБА_2 адвокату Горлатому Олександру Васильовичу про призначення повторної експертизи.

Зобов`язати представника третьої особи ОСОБА_2 адвоката Горлатого Олександра Васильовича не пізніше п`яти днів із дня отримання (ознайомлення) копії цієї ухвали надіслати копії клопотань від 15.02.2023 про призначення повторної будівельно-технічної експертизи всім учасником справи рекомендованими листами з повідомленням про вручення, а докази такого надсилання надати суду протягом двох днів із дня надсилання.

Запропонувати учасникам справи визначитись із питанням щодо проведення повторної чи комплексної експертизи, яка, за наявності двох протилежних висновків, могла би вирішити питання щодо спірних моментів, а також висловити свою згоду чи незгоду щодо обрання, зокрема, експертної установи, запропонованої представником третьої особи ОСОБА_2 адвокатом Горлатим Олександром Васильовичем.

Копію ухвали суду надіслати (видати) учасникам справи (їхнім представникам).

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Суддя Шевченко А.В.