Ухвала

від 15.11.2022 по справі 454/2498/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

15 листопада 2022 року

м. Київ

справа № 454/2498/19

провадження № 61-10410ск22

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Яремка В. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , від імені яких діє адвокат Пшевлоцький Юрій Миколайович, на рішення Сокальського районного суду Львівської області від 17 грудня 2021 року та постанову Львівського апеляційного суду від 01 серпня 2022 року у справі за позовом Військової прокуратури Львівського гарнізону, в інтересах держави в особі Адміністрації Державної прикордонної служби України, Військової частини НОМЕР_1 до Сокальської районної державної адміністрації, ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Корчівської сільської ради, правонаступником якої є Белзька міська рада, та Головного управління Держгеокадастру у Львівській області про визнання незаконним та скасування розпорядження голови Сокальської районної державної адміністрації та витребування земельних ділянок,

ВСТАНОВИВ:

18 жовтня 2022 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , від імені яких діє адвокат Пшевлоцький Ю. М., із застосуванням засобів поштового зв`язку звернулися до Верховного Суду з касаційною скаргою разом із клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження зазначеного судового рішення.

Згідно зі статтею 390 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.

Оскільки повний текст постанови Львівського апеляційного суду від 01 серпня 2022 року складено 08 серпня 2022 року, то останнім днем тридцятиденного строку для подання касаційної скарги є 07 вересня 2022 року.

Заявники звернулися із касаційною скаргою 18 жовтня 2022 року.

Згідно з частиною третьою статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними.

Суд виходить з того, що підстави пропуску процесуального строку можуть бути визнані поважними, зокрема, у тому випадку, якщо таке недотримання строку касаційного оскарження зумовлене діями (бездіяльністю) суду апеляційної інстанції, а так само наявністю інших об`єктивних перешкод для своєчасного звернення заявника з такою скаргою.

У касаційній скарзі заявники посилаються на те, що копії повної постанови Львівського апеляційного суду від 01 серпня 2022 року вони не отримували, з її змістом ознайомився їхній представник отримавши, її 20 вересня 2022 року засобами електронного зв`язку. Вважають, що тридцятиденний строк для необхідно відраховувати з 20 вересня 2022 року.

Проте, наведені підстави поновлення процесуального строку не можна вважати поважними, оскільки заявники не надали будь-яких належних доказів отримання копії судового рішення та доказів на підтвердження факту невиконання апеляційним судом положень статті 272 ЦПК України щодо направлення їм копії оскаржуваного судового рішення та вжиття ними невідкладних заходів, спрямованих на отримання копії судового рішення.

Таким чином, заявникам необхідно надати докази порушення апеляційним судом вимог щодо видачі (надсилання) їм копії оскарженої постанови суду апеляційної інстанції, а також об`єктивної неможливості у тридцятиденний строк з моменту отримання оскаржуваної ухвали вжиття заходів для прискорення процедури касаційного оскарження.

Верховний Суд також критично оцінює доводи заявників про те, що їхній представник ознайомився зі змістом оскаржуваної постанови саме 20 вересня 2022 року при огляді вхідної кореспонденції електронної пошти, про що був складений відповідний акт, оскільки зазначений акт складений одноособово самим адвокатом Пшевлоцьким Ю. М. та не містить доказів ознайомлення зі змістом оскаржуваної постанови саме 20 вересня 2022 року і не свідчить сумнівів, що представник заявників міг ознайомитись зі змістом оскаржуваної постанови раніше, тобто з моменту коли вона надійшла на його електронну адресу (15 вересня 2022 року).

Отже, наведені заявниками підстави поновлення строку на касаційне оскарження не можуть бути визнані поважними, оскільки, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Суд звертає увагу на те, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком осіб, які беруть участь у справі. Заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 07 липня 1989 року у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» (Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії)).

Саме на заявників покладено обов`язок доведення наявності в них об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав на оскарження судового рішення.

Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція). Зазначена конвенційна норма зобов`язує щоб судові процедури були справедливі для обох сторін справи.

Згідно з частиною третьою статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу.

Касаційна скарга також не може бути прийнята до розгляду судом касаційної інстанції та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки у порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документ, що підтверджує підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI).

Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 цього Закону ставка судового збору за подання до суду касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.

За нормою частини першої статті 4 Закону № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Заявники оскаржують судові рішення в частині задоволених позовних вимог, що ухвалені за наслідками розгляду позовних вимог майнового характеру - витребування земельних ділянок та немайнового характеру - визнання незаконним та скасування розпорядження голови Сокальської районної державної адміністрації від 19 лютого 2009 року № 63 «Про затвердження технічної документації по видачі державних актів на право власності на землю по Корчівській сільській раді» в частин: затвердження технічної документації та видачі ОСОБА_2 державного акта на право власності на земельну ділянку площею 2,1204 га, розташованої на території Корчівської сільської ради Сокальського району; затвердження технічної документації та видачі ОСОБА_1 державного акта на право власності на земельну ділянку площею 2,1204 га, розташованої на території Корчівської сільської ради Сокальського району.

Згідно з частиною третьою статті 6 Закону № 3674-VI за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 176 ЦПК України у справах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю майна.

Станом на 01 січня 2019 року прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлений у розмірі 1 921,00 грн.

Згідно з підпунктами 1, 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI ставка судового збору за подання юридичною особою до суду позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання юридичною особою до суду позовної заяви немайнового характеру становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ураховуючи наведене та те, що в матеріалах касаційного провадження немає відомостей про дійсну вартість спірних земельних ділянок, а отже, про ціну позову, Верховний Суд визначає мінімальний розмір слати судового збору за вимогу майнового характеру.

Таким чином, за подання касаційної скарги судовий збір підлягає сплаті по 7 684,00 грн ((1 921,00 грн + 1 921,00 грн) х 200/100) кожним заявником.

Водночас заявникам необхідно зазначити дійсну вартість спірних земельних ділянок та відповідно сплатити (доплатити) судовий збір за оскарження судового рішення за результатами розгляду позову майнового характеру (виходячи з 1,5 відсотка ціни позову - вартості земельної ділянки, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 921,00 грн)) та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (672 3500,00 грн), з урахуванням 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано за такими реквізитами: отримувач коштів - УК у Печерському районі/22030102; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) - UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету - 22030102; найменування платежу - «Судовий збір (Верховний Суд, 055)»; призначення платежу (вказати номер справи та інші необхідні відомості).

Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону № 3674-VI. На підтвердження сплати судового збору суду необхідно надати документ, що підтверджує його сплату.

Водночас заявники подали клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги, мотивуючи його тим, що відповідно до довідок про суми виплачених доходів та утриманих податків, яка формується на підставі відомостей, що містяться у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, та довідок про суми виплачених пенсій за період з 01 січня 2021 року до 31 грудня 2021 року їхній загальний дохід за 2021 року становить по 26 200,00 грн. Відповідно 5 відсотків їх річного доходу становить 1 310 00 грн. Розмір судового збору за подання до суду касаційної скарги становить для сплати по 3 842,00 грн кожним заявником. Отже, розмір судового збору за подання касаційної скарги перевищує 5 відсотків їх річного доходу.

Зазначене клопотання задоволенню не підлягає з таких підстав.

У статті 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Згідно із частинами першою та третьою статті 136 ЦПК Українисуд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Відповідно до статті 8 Закону № 3674?VI, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Наведені заявниками у клопотанні аргументи не дають достатніх підстав для вирішення питання відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру належного до сплати судового збору або звільнення від його сплати.

Як на правову підставу звільнення від сплати судового збору заявники посилаються на пункт 1 частини першої статті 8 Закону № 3674?VI, проте указана норма стосується можливості звільнення від сплати судового збору лише фізичних осіб, які є позивачами, а заявники у цій справі мають статус відповідачів.

Надані заявниками докази щодо неспроможності сплати судового збору є недостаніми, оскільки вони не містять інформації про майновий стан заявників вцілому, який би свідчив про їх неспроможність сплатити судовий збір.

Заявники не надали необхідних відомостей про відсутність нерухомого та рухомого майна, коштів на рахунках тощо, які б свідчили про те, що за майновим станом вони не спроможні сплатити судовий збір.

Це унеможливлює задоволення клопотання, наслідком якого є прийняття касаційної скарги без сплати судового збору.

Верховний Суд врахував, що Закон № 3674?VI визначає порядок сплати судового збору, встановлює ставки, які залежать від змісту позовних вимог (майнового, немайнового характеру), інших заяв процесуального характеру, статусу особи позивача (юридична, фізична особа).

Наведений Закон визначає обов`язок особи, яка звертається до суду за захистом свого майнового, немайнового права та/або обов`язку, здійснити сплату судового збору. Такий обов`язок справляння судового збору є законним фінансовим обмеженням та убезпечує від надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах.

Безпідставне звільнення від сплати судового збору є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) щодо справедливих судових процедур і рівності учасників судового процесу перед законом.

Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

ЄСПЛ неодноразово вказував, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції щодо зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах. Особливо це стосується порушення заявником процедури касаційного провадження.

Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (рішення ЄСПЛ «Kniat v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункт 44; рішення ЄСПЛ «Jedamski and Jedamska v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункти 63-64).

Відповідно до положень частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Ураховуючи викладене, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням заявникам строку для усунення недоліків.

На підставі наведеного та керуючись статтями 185, 392 ЦПК України, статтями 4, 6 Закону України «Про судовий збір», Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , від імені яких діє адвокат Пшевлоцький Юрій Миколайович, на рішення Сокальського районного суду Львівської області від 17 грудня 2021 року та постанову Львівського апеляційного суду від 01 серпня 2022 рокузалишити без руху.

Надати для усунення зазначених вище недоліків десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали щодо подання клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень із зазначенням підстав для поновлення строку або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження будуть визнані судом неповажними, -у відкритті касаційного провадження буде відмовлено, а у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали щодо сплати судового збору, - касаційна скарга вважатиметься неподаною та її буде повернуто заявникам.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В. В. Яремко