Справа № 456/918/22
Провадження № 2/456/673/2022
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 жовтня 2022 року місто Стрий
Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:
головуючої судді Гули Л. В. ,
з участю секретаря Петренко Н.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Стрию цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Українська пожежна страхова компанія», Приватного підприємства «Кадес» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки,
ВСТАНОВИВ:
Стислий виклад позицій сторін.
Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом та просить стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» на її користь майнову шкоду в розмірі 47904,98 гривень, моральну шкоду в розмірі 6500,00 гривень, шкоду, пов`язану з лікуванням потерпілої, в розмірі 2411,01 гривень, послуги евакуатора в розмірі 6000,00 гривень, послуги паркування в розмірі 12250,00 гривень, послуги експерта у розмірі 3900,00 гривень; стягнути з Приватного підприємства «КАДЕС» на її користь матеріальну шкоду в розмірі 4172,62 гривень, моральну шкоду в розмірі 150000,00 гривень, послуги транспортного перевезення у розмірі 23626,20 гривень, послуги перекладача у розмірі 800,00 гривень, послуги нотаріуса в розмірі 460,00 гривень, витрати на проживання в розмірі 4200,00 гривень, поклавши судові витрати на відповідачів.
В обґрунтування позовних вимогпредставник позивачкиадвокат МазурВ.В.покликався нате,що 05.06.2021близько 14:45в с.Гірне Стрийськогорайону Львівськоїобласті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,керуючи автомобілеммарки «MANLXTGA»,н.з. НОМЕР_1 ,з причепоммарки «KroneSDP27»,н.з. НОМЕР_2 ,не дотримавсябезпечної відстаніта здійснивнаїзд наавтомобіль марки«RenaultModus»,н.з.Республіки Італія НОМЕР_3 ,під керуванням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ;адреса тимчасовогопроживання: АДРЕСА_2 (ViaCesareBattisti10scalaВ int.5,Ferrara/Fe/Italia,44122),внаслідок чогоостання отрималамножинні тілесніушкодження,з якимибула госпіталізованадо СтрийськоїЦРЛ уЛьвівській області.Внаслідок даноїДТП автомобільмарки «RenaultModus»,н.з.Республіки Італія НОМЕР_3 ,отримав значнітехнічні пошкодженняі згідноз висновкомсудової транспортно-товарознавчоїекспертизи №145-21від 09.06.2021визнаний фізичнознищеним.При цьому,вартість матеріальногозбитку,з технічноїточки зору,заподіяного власникуавтомобіля «RENAULTModus»,внаслідок йогоаварійного пошкодженняу ДТПстановила 134172,62,що ємайновою шкодоюдля потерпілої.Постановою Миколаївськогорайонного судуЛьвівської областівід 29.07.2021у справі№447/2192/21 ОСОБА_2 визнановинним увчиненні адміністративногоправопорушення,передбаченого ст.124КУпАП,та притягнутойого доадміністративної відповідальності.Відповідно досвідоцтва прореєстрацію транспортногозасобу серії НОМЕР_4 автомобіль марки«MANLXTGA»,р.н.з. НОМЕР_1 ,яким керував ОСОБА_2 ,належить Приватномупідприємству «КАДЕС»,якому також належитьпричіп марки«KroneSDP27»,н.з. НОМЕР_2 ,який перебуваву складіавтопоїзда завтомобілем марки«MANLXTGA»,н.з. НОМЕР_1 .Цивільно-правовавідповідальність автомобілямарки «MANLXTGA»,н.з НОМЕР_1 ,застрахована уПрАТ «Українськапожежно-страховакомпанія».Відповідно дострахового полісустрахова сума(лімітцивільної відповідальності)на одногопотерпілого зашкоду життюі здоров`юстановить 260000гривень іза шкодумайну -130000гривень.Відповідно до свідоцтвапро реєстраціютранспортного засобусерії НОМЕР_5 ,виданого вРеспубліці Італія,автомобіль марки«RENAULTModus1,2і»,реєстраційний номер НОМЕР_6 ,належить ОСОБА_1 .Цивільно -правова відповідальністьавтомобіля марки«RENAULTModus1,2і»,реєстраційний номер НОМЕР_6 ,застрахована устраховій компаніїКонте.ит(зеленаякарта)№ НОМЕР_7 .На деньДТП ОСОБА_2 перебував утрудових відносинахз Приватнимпідприємством «КАДЕС»на посадіводія-експедитора,що підтверджуєтьсясвідоцтвом прореєстрацію транспортногозасобу серії НОМЕР_8 і постановоюМиколаївського районногосуду від29.07.2021у справі№ 447/2192/21. Згідно зполісом обов`язковогострахування цивільно-правовоївідповідальності власниківназемних транспортнихзасобів №АР/8268180від 09.06.2022 страхова сума(лімітцивільної відповідальності)на одногопотерпілого зашкоду життюі здоров`юстановить 260000(двістішістдесят тисяч)гривень іза шкодумайну -130000(стотридцять тисяч)гривень. Згідно з висновком судової транспортно-товарознавчої експертизи № 145-21 вартість матеріального збитку, з технічної точки зору, заподіяного власнику автомобіля Республіки Італія «RENAULT Modus 1,2», реєстраційний номер НОМЕР_6 , внаслідок його аварійного пошкодження у ДТП у зв`язку з тим, що вартість відновлювального ремонту вказаного автомобіля перевищує його вартість до цього пошкодження і відповідно проводити його повноцінне ремонтне відновлення економічно недоцільно, визначається у розмірі його вартості на момент до цього пошкодження, яка, з врахуванням характеристик, показників його стану на той час, що можливо було встановити при експертному огляді року вже аварійно пошкодженого автомобіля, в цінах станом на момент ДТП - 05.06.2021 становила 134172,62 грн, що є майновою шкодою для потерпілої. 29.11.2021 Приватним акціонерним товариством «УПСК» на картковий рахунок № НОМЕР_9 , який належить ОСОБА_1 , здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 82095,02 гривень. Враховуючи те, що ліміт страхового відшкодування за шкоду майну, який передбачений полісом обов`язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АР/8268180 від 15.09.2020, що виданий Приватним акціонерним товариством «УПСК» становить 130000 гривень, майнова шкода згідно з висновком судової транспортно-товарознавчої експертизи № 145-21 від 09.06.202 становить в розмірі 134172,62 грн, а також те, що Приватним акціонерним товариством «УПСК» здійснено ОСОБА_1 виплату страхового відшкодування в розмірі 82095,02 грн, на Приватне акціонерне товариство «УПСК» покладено обов`язок здійснити виплату різниці між лімітом страхового відшкодування та виплаченою ним сумою страхового відшкодування, яка становить 47904,98 грн (130000 - 82095,02 = 47904,98) гривень. До того ж, позивачка понесла витрати на доставку автомобіля з місця ДТП до паркувального майданчика в розмірі 6000 гривень; витрати за проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи по визначенню вартості матеріального збитку ОСОБА_1 в сумі 3900 гривень; витрати на паркування автомобіля марки «Renault Modus EH393LY» на території автостоянки в с. Дуліби Стрийського району Львівської області за адресою: вул. Шевченка, 263, с. Дуліби Стрийського району Львівської області, за період з 23.06.2021 по 23.02.2022 в розмірі 12500 гривень та витрати на лікування в розмірі 2411,01 гривень. Також підлягає стягненню моральна шкода в розмірі 6500 (шість тисяч п`ятсот) гривень (130000 (страховий ліміт) : 100 (%) X 5 (%) = 6500 ) гривень.
Крім цього, з відповідача Приватне підприємство «КАДЕС», з яким перебував у трудових відносинах винуватець ДТП ОСОБА_2 , підлягає стягненню матеріальна шкода в розмірі, який перевищує ліміт страхового відшкодування. Такий розмір становить 4172,62 грн (134172,62 грн (розмір завданої знищенням автомобіля шкоди) 130000 грн (ліміт страхового відшкодування) = 4172,62грн). Також ПП «Кадес» має відшкодувати позивачці моральні страждання, яка тривалий час проходила лікування, вчасно не добралась до хворої матері. Розмір моральної шкоди оцінює в 150000 гривень. Також в результаті ДТП позивачка понесла додаткові витрати, пов`язані із проживанням у незнайомій місцевості, в розмірі 4200 грн, необхідністю оплачувати транспортні витрати в розмірі понад 20000 гривень у зв`язку з необхідністю добратися до матері та до місця роботи, витрати на переклад та посвідчення документів. Зазначені витрати залишаються невідшкодованими. Така поведінка відповідачів примушує її звернутися за захистом своїх прав до суду.
Представником відповідача ПАТ «Українська пожежно-страхова компанія» подано відзив на позовну заяву, в якому останній позовні вимоги позивача заперечує повністю та вважає їх безпідставними , необгрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню. Зокрема зазначає, що відповідно до висновку експерта № 145 від 09.07.2021 вартість матеріального збитку, з технічної точки зору, заподіяного власнику автомобіля «RENAULT Modus 1,2і», реєстраційний номер НОМЕР_6 , внаслідок його аварійного пошкодження у ДТП, у зв`язку з тим, що вартість відновлювального ремонту вказаного автомобіля перевищує його вартість до пошкодження і відповідно проводити його повноцінне ремонтне відновлення економічно недоцільно, визначається у розмірі його вартості на момент до цього пошкодження, що становить 134172,62 грн. Тобто, відповідно до вказаного висновку згаданий автомобіль вважається фізично знищеним, а тому власнику такого автомобіля відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди. Відповідно до аварійного сертифікату вартість пошкодженого автомобіля «RENAULT Modus 1,2і», реєстраційний номер НОМЕР_6 , складає 61977,60 грн. Відтак відшкодуванню за шкоду, пов`язану з пошкодженням транспортного засобу, підлягала сума 72195,02 (134172,62-61977,60). Вказує на безпідставність вимог про повторне стягнення втрат за послуги евакуатора та проведення експертного дослідження, оскільки такі ними відшкодовано в повному обсязі на суму 6000 грн та 3900 грн відповідно. Вважають, що пред`явлені вимоги про відшкодування витрат, пов`язаних з паркуванням автомобіля, лікуванням та придбанням медикаментів покладає на позивача обов`язок довести, що ці витрати є реальними. Проте позивачкою не надано жодного документу закладу охорони здоров`я, який би підтверджував, що їй дійсно призначалися медикаменти, які зазначені у чеках. Тобто неможливо встановити, що відповідний товар призначався саме позивачці для лікування ушкоджень, що були заподіяні внаслідок ДТП. Що стосується стягнення моральної шкоди, то така визначена законодавством в розмірі 5% страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю. Визначений позивачкою розмір є абстрактним та не відповідає нормі закону. Відтак відповідачем підставно виплачено страхове відшкодування в розмірі 82095,02 грн, що складається з виплати за пошкодження транспортного засобу в сумі 72195,02 грн; витрат на евакуацію транспортного засобу в сумі 6000 грн та надання експертних послуг ву сумі 3900 грн.
Представником відповідача ПП «Кадес» адвокатом Маньком Т.О. подано відзив на позовну заяву та додаткові пояснення, в якому останній позовні вимоги позивачки не визнає та заперечує їх повністю. Зокрема суть заперечення зводиться до того, що позивачкою не обґрунтовано які саме неправомірні дії відповідача ПП «Кадес» спричинили їй моральну шкоду. Витрати, які позивачка просить стягнути з ПП «Кадес», зокрема витрати на проживання, переїзди, послуги перекладача та нотаріуса, не підтвердженні належними та допустимими доказами.
Окрему увагу суду акцентує на тому, що покладення обов`язку з відшкодування шкоди у межах ліміту страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності
Інших заяв по суті справи, виключно в яких у силу вимог ч. 1 ст.174ЦПК України викладаються вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору, не надходило.
Заяви та клопотання сторін та процесуальні рішення, постановлені по справі.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11 березня 2022 року головуючим суддею у справі визначено суддю Гулу Л.В. /Т. 1 а.с. 94/
Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 16.03.2022 позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Українська пожежна страхова компанія», Приватного підприємства «Кадес», ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки, залишено без руху і надано позивачці термін для усунення недоліків /Т. 1 а.с. 95-96/.
29.03.2022 представником ОСОБА_1 адвокатом Мазуром В.В. усунуто недоліки позовної заяви /Т. 1 а.с. 100-101/.
Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 30.03.2022 позовну заяву ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Українська пожежна страхова компанія», Приватного підприємства «Кадес», ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки, прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено проводити за правилами загального позовного провадження із призначенням підготовчого судового засідання на 19.04.2022. Роз`яснено сторонам їх процесуальні права щодо подачі відзиву та доказів у справі /Т. 1 а.с. 102/.
15.04.2022 представником відповідача ПП «Кадес» адвокатом Маньком Т.О. подано відзив на позовну заяву /Т. 1 а.с. 108-124/.
15.04.2022 представником відповідача ОСОБА_2 адвокатом Маньком Т.О. подано відзив на позовну заяву /Т. 1 а.с. 125-138/.
01.06.2022 представником відповідача ОСОБА_2 адвокатом Маньком Т.О. подано додаткові пояснення щодо позову /Т. 1 а.с. 162-173/.
01.06.2022 представником відповідача ПП «Кадес» адвокатом Маньком Т.О. подано додаткові пояснення щодо позову /Т. 1 а.с. 174-180/.
14.06.2022 представником відповідача ПАТ «Українська пожежно-страхова компанія» подано відзив на позовну заяву /Т. 1 а.с. 181-203/.
Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 29.06.2022 закрито підготовче провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Українська пожежна страхова компанія», Приватного підприємства «Кадес», ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки Справу призначено до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 14.07.2022 /Т. 1 а.с. 221/.
В судовому засіданні 14.09.2022 представником позивачки ОСОБА_1 адвокатом Мазуром Василем Васильовичем подано заяву про залишення без розгляду позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди /Т. 1 а.с. 237/.
Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 14.09.2022 позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди залишено без розгляду /Т. 1 а.с. 243/.
Розгляд справи по суті відбувся за участі представника позивачки ОСОБА_1 адвоката Мазура В.В. та представника відповідача ПП «Кадес» адвоката Манька Т.О.
Узагальнення доводів сторін та інші процесуальні дії у справі.
Позивачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, її інтереси представляв адвокат Мазур В.В., який у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позові, просив їх задовольнити.
В судовому засіданні представник відповідача ПП «Кадес» адвокат Манько Т.О. позов заперечив з підстав, наведених у відзиві та додаткових поясненнях щодо позову.
Представник відповідача ПАТ «Українська пожежно-страхова компанія» в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив. Заяву про розгляд справи за його відсутності не подав, проте направив на адресу суду відзив на позов, у якому позовні вимоги заперечив у повному обсязі
Суд відповідно до вимог ч. 7 ст.81ЦПК України розглянув можливість самостійно збирати докази і не знайшов підстав для реалізації такого свого права, оскільки ніщо не ставить під сумнів добросовісність здійснення учасниками справи своїх процесуальних прав та обов`язків.
Таким чином, враховуючи таку засаду цивільного судочинства як змагальність, а також те, що в даному процесі кожна сторона мала рівні можливості відстоювати свою позицію в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом, дана справа буде вирішена на основі зібраних доказів з покладенням на сторін ризику настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням тієї чи іншої процесуальної дії. Обставини справи встановлюватимуться таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто, коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
В будь-якому випадку право на справедливий судовий розгляд забезпечується, серед іншого, процедурою апеляційного перегляду судових рішень, де сторона не позбавлена можливості подання нових доказів, якщо буде доведено поважність причин їх неподання в суді першої інстанції (ч. 3 ст. 367 ЦПК України). Тому, якщо у сторін наявні ті чи інші аргументи або докази, на які даним судовим рішенням не буде надано відповіді, така сторона вправі навести їх в апеляційній скарзі, одночасно вказавши причини неподання їх суду першої інстанції.
Відтак суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги ст. 6 Європейської конвенції з прав людини, відповідно до якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків, суд вважає, що справу слід вирішити в межах тих доказів, які були отримані в ході судового розгляду, а також на підставі наявних письмових доказів, які містяться у матеріалах справи. Дотримуючись принципів змагальності та диспозитивності судового процесу, оцінивши докази з точки зору належності, допустимості та достатності, суд дійшов висновку, що в задоволенні позову слід відмовити в повному обсязі з наступних підстав.
Фактичні обставини справи, встановлені судом, та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що 05.06.2021 близько 13:50 в с. Гірне Стрийського району Львівської області на автодорозі Київ-Чоп 627 км + 700 м ОСОБА_2 , керуючи сідловин тягачем «MAN», н.з. НОМЕР_1 , з напівпричепом марки «Krone», н.з. НОМЕР_2 , проявив неуважність до дорожньої обстановки, не був уважним, не дотримався безпечної дистанції та здійснив зіткнення з автомобілем марки «Renault Modus», н.з. НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_1 , яка внаслідок інерційного руху здійснила зіткнення з напівпричепом марки «Krone», н.з. НОМЕР_10 , який рухався попереду, під керуванням водія ОСОБА_3 . Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, а ОСОБА_1 тілесні ушкодження.
Відповідно до постанови Миколаївського районного суду Львівської області від 29.07.2021, яка набрала законної сили 10.08.2021, винуватцем вищевказаної ДТП, яка мала місце 05.06.2021, визнано ОСОБА_2 , водія-експедитора ПП «Кадес» /Т. 1 а.с. 21/.
За змістом ч. 4 ст.82ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з ч. 6 ст.82ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду в справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 25 липня 2002 року в справі за заявою № 48553/99 «Совтрансавто - Холдинг» проти України», а також згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 28 жовтня 1999 року в справі за заявою № 28342/95 «Брумареску проти Румунії» існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає, серед іншого, і те, що у будь - якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.
Так як обставини події встановлені і викладені в постанові Миколаївського районного суду Львівської області від 29.07.2021, яка набрала законної сили, то така є обов`язковою та враховується судом при розгляді справи про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої постановлена постанова суду, однак лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Таким чином, вина ОСОБА_2 у вчиненні ДТП встановлена та в порядку ст.82ЦПК України доказуванню не підлягає.
ОСОБА_2 на момент вчинення ДТП працював водієм у ПП «Кадес» та перебував з ним у трудових відносинах, що не заперечується сторонами. Відтак дорожньо-транспортна пригода сталася під час виконання водієм ОСОБА_2 своїх трудових обов`язків.
Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_11 автомобіль марки «MAN», н.з. НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_2 , належить Приватному підприємству «КАДЕС», адреса реєстрації якого вул. Петлюри 47/2, м. Львів. Даному приватному підприємству також належить причіп марки «Krone», н.з. НОМЕР_2 , який перебував у складі автопоїзда з автомобілем марки «MAN», н.з. НОМЕР_1 , що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_12 . 1 а.с. 18/.
Судом встановлено, що цивільно-правова відповідальність автомобіля марки «MAN», н.з НОМЕР_1 , застрахована у Приватному акціонерному товаристві «УПСК», що підтверджується полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АР/8268180 від 15.09.2020, відповідно до якого страхова сума (ліміт цивільної відповідальності) на одного потерпілого за шкоду життю і здоров`ю становить 260000 гривень і за шкоду майну - 130000 гривень /Т. 1 а.с. 19/.
Цивільно-правова відповідальність напівпричепа марки «Krone», н.з. НОМЕР_2 , застрахована у ПАТ «НАСК «Оранта», що підтверджується полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АР/7757432 від 02.07.2020, відповідно до якого страхова сума (ліміт цивільної відповідальності) на одного потерпілого за шкоду життю і здоров`ю становить 260000 гривень і за шкоду майну - 130000 гривень, франшиза 1500 гривень /Т. 1 а.с. 20/.
Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5 , виданого в Республіці Італія, автомобіль марки «RENAULT Modus 1,2і», реєстраційний номер НОМЕР_6 , належить ОСОБА_1 /Т. 1 а.с. 14-16/.
Також судом встановлено, що цивільно - правова відповідальність автомобіля марки «RENAULT Modus 1,2і», реєстраційний номер НОМЕР_6 , застрахована у страховій компанії Конте.ит (зелена карта) № НОМЕР_7 (Conte.it assicurazione - carta verde 100000031404470).
Згідно з висновком експерта № 145 судової транспортно-товарознавчої експертизи, складеного 09.07.2021 судовим експертом Вербовим В.В., вартість матеріального збитку, з технічної точки зору, заподіяного власнику «RENAULT Modus 1,2і», реєстраційний номер НОМЕР_6 , внаслідок його аварійного пошкодження у ДТП, у зв`язку з тим, що вартість відновлювального ремонту вказаного автомобіля перевищує його вартість до пошкодження і відповідно проводити його повноцінне ремонтне відновлення економічно недоцільно, визначається у розмірі його вартості на момент до цього пошкодження, яка, з врахуванням характеристик, показників його стану на той час, що можливо було встановити при експертному огляді 16.06.2021 вже аварійно пошкодженого автомобіля, в цінах станом на момент ДТП 05.06.2021 становила 134172,62 грн. Відновлювати досліджуваний автомобіль «RENAULT Modus 1,2і», реєстраційний номер НОМЕР_6 , з технічної точки зору економічно недоцільно /Т. 1 а.с. 22-65/.
Відповідно до виписки-епікризу № 3743 ОСОБА_1 з 05.06.2021 по 09.06.2021 перебувала на лікуванні в Стрийській ЦРЛ з діагнозом: ЗЧМТ, струс головного мозку, забій, осадження м`яких тканин голови, обличчя, забій шийного відділу хребта, забій грудної клітки, підшкірні гематоми лівого плеча, передпліччя /Т. 1 а.с. 66/.
Квитанції про оплату на суму 308,50 грн, 168,50 грн, 1700,00 грн та 217,60 грн підтверджують оплату медикаментів та отримання медичних послуг у період з 07.06.2021 по 09.06.2021 /Т.1, а.с. 67/.
Актами виконаних робіт № 2 від 05.06.2021, № 13 від 23.06.2021 та товарними чеками від 05.06.2021 та 23.06.2021 підтверджується оплата ОСОБА_1 ФОП ОСОБА_4 послуг евакуатора на загальну суму 6000 гривень /Т. 1 а.с. 68-70/.
Квитанцією до прибуткового касового ордера № 32 від 23.02.2022 підтверджується оплата ОСОБА_1 ПП Кусяк 12250 грн за послуги стоянки автомобіля з 23.06.2021 по 23.02.2022 /Т. 1 а.с. 72-73/.
Квитанцією № 13 від 18.11.2021 підтверджується оплата ОСОБА_1 за надання висновку про форс-мажорні обставини в сумі 1940,40 грн /Т. 1 а.с. 74-75/.
Квитанціями до прибуткового касового ордера від 09.06.2021 та 19.11.2021 підтверджується оплата ОСОБА_1 ФОП ОСОБА_5 4200 грн за послуги проживання протягом 5 діб з 09.06.2021 в розмірі 3500 грн та 19.11.2021 в розмірі 700 грн /Т. 1 а.с. 76-79/.
Долучені проїзні документи підтверджують оплату проїзду позивачки до Одеси, Санремо /Т. 1 а.с. 89-91/
Судом встановлено, що 11.08.2021 ОСОБА_1 звернулась до ПрАТ «УПСК» із заявою про виплату страхового відшкодування /Т. 1 а.с. 190-192/.
Відповідно до страхового акту та розрахунку страхового відшкодування розмір страхового відшкодування ОСОБА_1 визначено в сумі 82095,02 грн /Т. 1 а.с. 196-197/.
Судом встановлено, що ринкова вартість пошкодженого автомобіля марки «RENAULT Modus 1,2і», реєстраційний номер НОМЕР_6 , після ДТП відповідно до аварійного сертифікату №45-D/93/4 від 05.06.2021 складає 62977,60 грн /Т. 1 а.с. 198-200/.
Загальна сума страхового відшкодування в розмірі 82095,02 грн була виплачена позивачці відповідачем ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія», що підтверджується платіжним дорученням № 21409 від 30.11.2021 /Т. 1 а.с. 201/.
Спірні правовідносини між сторонами виникли щодо права позивачки на відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки, та інших відшкодувань, пов`язаних з оплатою послуг експерта, евакуатора, витрат на лікування та проїзд.
Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.
Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
До спірних правовідносин, які виникли між сторони, підлягають застосуванню норми Цивільного кодексу України та Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Згідно з пунктом 3 частини другої статті 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної шкоди) та моральної шкоди іншій особі.
За загальним принципом, відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
За змістом вказаної норми, за загальним правилом: по-перше, в повному обсязі; по-друге, особою, яка безпосередньо її завдала, шкода підлягає відшкодуванню.
Проте із вказаних правил є винятки, передбачені законом. Одним з таких винятків є страхування особою цивільно-правової відповідальності.
Страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів (стаття 1 Закону України «Про страхування» (далі - Закон № 85/96-ВР)).
За договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (стаття 979 ЦК України).
Предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов`язані, зокрема, з відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності) (стаття 980 ЦК України).
Питання страхування відповідальності власників транспортних засобів регулюється не тільки національним законодавством, а й міжнародними нормами, і Україна як держава, яка прагне вступу в Європейський союз, в Угоді про асоціацію України з ЄС зобов`язалась здійснити заходи до підвищення гарантій забезпечення прав потерпілих від ДТП відповідно до Директиви 2009/103/ЄС щодо страхування цивільної відповідальності по відношенню до використання автотранспортних засобів та забезпечення виконання зобов`язань щодо страхування такої відповідальності.
Відносини страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регламентує Закон № 1961-IV.
Згідно зі статтею 999 ЦК України до відносин, що випливають із обов`язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.
Саме на забезпечення таких зобов`язань було ухвалено Закон № 1961-IV.
Законом № 1961-IV визначено як засади, так і процедури отримання потерпілими особами за наслідками ДТП відшкодування заподіяної шкоди.
Згідно зі статтею 3 Закону № 1961-IV обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється, зокрема з метою забезпечення відшкодування шкоди майну потерпілих внаслідок ДТП та захисту майнових інтересів страхувальників. Відповідно до статті 5 вказаного Закону об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих унаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.
У разі настання страхового випадку страховик (страхова компанія) у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи (пункт 22.1 статті 22 Закону № 1961 IV).
Згідно з частинами першою, другою статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Статтею 1194 ЦК України передбачено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
При цьому, основний тягар відшкодування шкоди, спричиненої за наслідками ДТП, повинен нести страховик та саме він є належним відповідачем у справах за позовами про відшкодування шкоди в межах страхової суми.
Відшкодування шкоди особою, яка її завдала, можливе лише за умови, що згідно із Законом № 1961-IV у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування, чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування. Покладання обов`язку з відшкодування шкоди в межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону № 1961 IV) (постанова Великої Палати Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року в справі № 760/15471/15-ц з урахуванням постанови Великої Палати Верховного Суду від 09 листопада 2021 року в справі № 147/66/17).
Водночас у Законі наголошено, що обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок ДТП та захисту майнових інтересів страхувальників. Тобто Закон як спрямований насамперед на захист прав осіб, потерпілих внаслідок ДТП, при цьому також забезпечує майнові інтереси винної особи, які полягають у відшкодуванні спричиненої шкоди не нею, а страховиком (страховою компанією) за певні страхові внески (стаття 3 Закону № 1961-IV).
Тобто, положення цього Закону спрямовані як на захист прав потерпілої особи на відшкодування шкоди, так і на те, що винна особа має право розраховувати на відшкодування спричиненої нею шкоди страхувальником, у якого застрахована її відповідальність, а тому, розглядаючи такі спори, судам слід уважно дотримуватись балансу інтересів як потерпілої особи, так і особи, яка застрахувала свою відповідальність та переклала тягар відшкодування шкоди на страховика.
Застосовані судом вищенаведені норми права регулюють спірні правовідносини та визначають обсяг суб`єктивних прав та юридичних обов`язків, якими наділені сторони в цих правовідносинах.
Оцінка доказів судом та висновки суду за результатами розгляду справи.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України на сторін покладено обов`язок доказування і подання доказів. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Реалізація принципу змагальності в цивільному процесі та доведення перед судом переконливості своїх вимог шляхом надання доказів є однією з основних засад судочинства (стаття 129 Конституції України).
Пленум Верховного Суду України у пункті 11 постанови «Про судове рішення у цивільній справі» від 18.12.2009 № 11 роз`яснив, що у мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, котрі мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку усіх доказів.
Статтею 17Закону України«Про виконаннярішень тазастосування практикиЄвропейського судуз правлюдини» на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію прозахист правлюдини іосновоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
Згідно з практикою ЄСПЛ змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і, відповідно, правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонами матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.
Судом встановлено, що позовні вимоги заявлені як до страховика винуватця ДТП у зв`язку з незгодою позивачки з отриманим розміром страхового відшкодування, так і до роботодавця винуватої особи у зв`язку з недостатністю страхового відшкодування та з метою отримання повного розміру відшкодування в порядку ст. 1194 ЦК України.
Представник позивачки ОСОБА_1 адвокат Мазур В.В., аргументуючи обґрунтованість поданого позову в частині пред`явлення позовних вимог до відповідача ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія», покликається на обов`язок страховика, визначений Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (ст. 23), щодо виплати страхового відшкодування в межах страхової суми. Зазначає, що майновою шкодою для ОСОБА_1 є сума 134172,52 грн вартість автомобіля на момент ДТП, відповідно на ПрАТ «УПСК» покладено обов`язок здійснити виплату різниці між лімітом страхового відшкодування та виплаченою сумою страхового відшкодування, що становить 47904,98 грн (130000-82095,02=47904,98). Вважає, що додатково необхідно відшкодувати й витрати, пов`язані із транспортуванням та зберіганням транспортного засобу на стоянці, оплатою послуг експерта, витрати на лікування позивачки (шкода, заподіяна здоров`ю) та моральну шкоду.
Водночас, представник відповідача ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія», заперечуючи повністю проти позову, покликається на те, що ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» здійснено в повному обсязі виплату страхового відшкодування за пошкодження транспортного засобу «RENAULT Modus 1,2і», реєстраційний номер НОМЕР_6 , в порядку та на умовах, встановлених Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», в розмірі 72195,02 грн, виплату страхового відшкодування за послуги евакуатора в розмірі 6000 грн, виплату страхового відшкодування за послуги експерта в розмірі 3900 грн, а отже, ПрАТ «УПСК» як Страховик за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів відповідно до Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» здійснило розрахунок розміру страхового відшкодування та виплатило його в порядку та строки, встановлені законом.
Надаючи оцінку аргументам сторін, суд вважає аргументи позивачки помилковими, аргументи представника відповідача ПрАТ «УПСК» належним чином обґрунтованими та мотивованими.
Дійсно ст. 22 Закону України «Про обов`язковестрахування цивільно-правовоївідповідальності власниківназемних транспортнихзасобів» визначає,що у разінастання страховоговипадку страховику межахстрахових сум,зазначених устраховому полісі,відшкодовує увстановленому цимЗаконом порядкуоцінену шкоду,заподіяну внаслідокдорожньо-транспортноїпригоди життю,здоров`ю,майну третьоїособи.
Проте варто зазначити, що судом встановлено, визнається сторонами та підтверджується висновком експерта № 145 від 09.07.2021, що внаслідок ДТП 05.06.2021 відновлювати автомобіль «RENAULT Modus 1,2і», реєстраційний номер НОМЕР_6 , з технічної точки зору економічно недоцільно. При цьому вартість автомобіля «RENAULT Modus 1,2і», реєстраційний номер НОМЕР_6 , станом на 05.06.2021 (до ДТП) визначено в розмірі 134172,62 грн /Т. 1 а.с. 22-65/.
Ринкова вартість пошкодженого автомобіля «RENAULT Modus 1,2і», реєстраційний номер НОМЕР_6 , після ДТП відповідно до аварійного сертифікату № 45-D/93/4 від 05.06.2021 складає 62977,60 грн /Т. 1 а.с. 198-200/.
Відповідно до ст. 30 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим.Ремонт вважаєтьсяекономічно необґрунтованим,якщо передбаченізгідно зізвітом (актом)чи висновкомпро оцінку,виконаним оцінювачемабо експертомвідповідно дозаконодавства,витрати навідновлювальний ремонттранспортного засобуперевищують вартістьтранспортного засобудо дорожньо-транспортноїпригоди. Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.
Тобто, в даному конкретному випадку розмір страхового відшкодування становить 72195,02 грн (134172,62 грн (вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди) 62977,60 грн (вартість транспортного засобу після дорожньо-транспортної пригоди). При цьому необхідно врахувати підтверджені витрати на евакуацію транспортного засобу (3200 грн та 2800 грн) та витрати на проведення експертного дослідження (3900 грн), які відповідно до Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» включаються до страхового відшкодування.
Загальна суму страхового відшкодування становить 82095,02 грн. Саме вказаний розмір страхового відшкодування і був виплачений позивачці відповідачем ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія», що підтверджується платіжним дорученням № 21409 від 30.11.2021 /Т. 1 а.с. 201/.
Суд звертає увагу позивачки, що при зверненні з позовом про відшкодування шкоди вимоги ст. 30 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» нею не враховано. При цьому, за встановлених судом обставин покликання позивачки та її представника на відшкодування шкоди ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» в розмірі страхового ліміту суд вважає безпідставним.
Також суд вважає безпідставними вимоги позивачки про відшкодування витрат на проведення експертного дослідження та послуг евакуатора, оскільки з поданого ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» розрахунку страхового відшкодування встановлено, що вказані суми було враховано та включено до страхового відшкодування, яке виплачено в розмірі 82095,02 /Т. 1 а.с. 197/.
Безпідставною суд вважає й вимогу про стягнення 12500 грн витрат, пов`язаних із оплатою паркування автомобіля.
Так, законодавець передбачає, що до розміру шкоди можуть бути додані витрати на евакуацію та оплату стоянки. Проте ст. 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» вказує на наявність поважності причин перебування автомобіля на стоянці.
Всупереч наведеному позов не містить згаданого обгрунтування. Крім цього, як встановлено в судовому засіданні, доказів, що підтверджують понесення даних витрат позивачкою, ні при зверненні до страхової компанії із заявою про виплату страхового відшкодування, ні при зверненні з позовною заявою до суду, не подано.
Що стосується відшкодування витрат, пов`язаних з лікуванням та придбанням медикаментів, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ст. 24 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв`язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати,пов`язані здоставкою,розміщенням,утриманням,діагностикою,лікуванням,протезуванням тареабілітацією потерпілогоу відповідномузакладі охорониздоров`я,медичним піклуванням,лікуванням удомашніх умовахта придбаннямлікарських засобів. Витрати, пов`язані з лікуванням потерпілого в іноземній державі, відшкодовуються, якщо лікування було узгоджено з особою, яка має здійснити страхове відшкодування (регламентну виплату). Зазначені в цьому пункті витрати та необхідність їх здійснення мають бути підтверджені документально відповідним закладом охорони здоров`я.
Всупереч наведеному позивачкою не надано жодного документа закладу охорони здоров`я, який би підтверджував, що позивачці дійсно призначалися медикаменти, які зазначено в представлених чеках. Відтак неможливо встановити, що відповідний препарат призначався саме ОСОБА_1 для лікування ушкоджень, що були заподіяні внаслідок ДТП 05.06.2021. Більше того, окремі квитанції містять виключно суму, проте не містять найменування придбаних лікарських засобів чи наданих медичних послуг (Т. 1 а.с. 67).
На думку суду, безпідставною є й вимога про стягнення з ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» 6500 гривень моральної шкоди.
Так, відповідно до ст. 26-1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховиком (у випадках, передбачених підпунктами «г» і «ґ» пункту 41.1 та підпунктом «в» пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров`я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю.
Тобто закон, покладає на страховика обовязок виплати моральної шкоди виключно при здійсненні страхової виплати за шкоду, заподіяну здоровю. Враховуючи, що виплачена страховиком ОСОБА_1 сума страхового відшкодування не включала страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю, відтак і у відповідача ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» не виникло обовязку до сплати моральної шкоди. Не встановлено підстав для стягнення моральної шкоди зі страховика і в ході розгляд справи судом.
Представник позивачки ОСОБА_1 адвокат Мазур В.В., аргументуючи обґрунтованість поданого позову в частині пред`явлення позовних вимог до відповідача ПП «КАДЕС», покликається на обов`язок роботодавця, визначений ЦК України, відшкодувати завдану при ДТП шкоду, спричинену його працівником.
Водночас, представник відповідача ПП «Кадес», заперечуючи повністю проти позову, покликається на те, що у них відсутнє зобов`язання із здійсненням виплати перед ОСОБА_1 , а долучені позивачкою документи не можуть бути доказами понесених витрат для обгрунтування заявленого розрахунку суми відшкодування.
Надаючи оцінку аргументам сторін, суд вважає аргументи позивачки помилковими, аргументи представника відповідача ПП «Кадес» належним чином обґрунтованими та мотивованими.
В першу чергу, суд звертає увагу позивачки, що звертаючись з вимогою про стягнення матеріальної шкоди з ПП «Кадес», представник позивачки визначає таку в розмірі 4172,62 грн, тобто як різницю між спричиненою шкодою в розмірі 134172,62 грн та лімітом страхової відповідальності 130000 грн.
Проте, як встановлено вище, позивачкою в даному конкретному випадку безпідставно беруться до уваги виключно загальні приписи відшкодування шкоди. Разом з тим, при зверненні з позовом про відшкодування шкоди вимоги ст. 30 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» позивачкою не враховано. Тобто, визначення збитків у сумі 134172,62 грн та відповідальність ПП «Кадес» за шкоду, завдану знищенням автомобіля позивачки, в розмірі 4172,62 грн не відповідає вимогам Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
При цьому, відповідно до статті 1194ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Відтак відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України«Про обов`язковестрахування цивільно-правовоївідповідальності власниківназемних транспортнихзасобів» у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.
Покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).
Уклавши договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов`язання бере на себе у межах суми страхового відшкодування виконання обов`язку страхувальника, який завдав шкоди. А тому страховик, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, згідно зі статтями 3 і 5 вказаного Закону реалізує право вимоги, передбачене статтями 993ЦК України та 27 Закону України «Про страхування», шляхом звернення з позовом до страховика, в якого завдавач шкоди застрахував свою цивільно-правову відповідальність.
У даному випадку судом встановлено, що цивільно-правова відповідальність володільця джерела підвищеної небезпеки, яким керував ОСОБА_2 (винуватець ДТП), була застрахована в межах страхової суми (ліміту відповідальності) за шкоду, заподіяну майну, в розмірі 130000,00 грн, життю і здоров`ю, в розмірі 260000 грн.
Фактично, як слідує з матеріалів справи, спір існує не між позивачкою та відповідачем ПП «Кадес», а між позивачкою та ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія», оскільки позивачка не погоджується з розміром та структурою (видами включених відшкодувань) страхового відшкодування, який був виплачений їй ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія».
Враховуючи наведене, не вдаючись в оцінку кожного елемента інших витрат, які, на думку позивачки, та її представника адвоката Мазура В.В., підлягають стягненню з ПП «Кадес», суд звертає увагу останніх, що такі, крім покликання про їх наявність у позовній заяві, мають бути підтверджені належними та допустимими доказами, які стосуються предмету спору. Всупереч наведеному таких до матеріалів позовної заяви не долучено.
Окрему увагу суд вважає за необхідне звернути і на вимогу про стягнення моральної шкоди.
Так, зазначений порядок визначений ст. 26-1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Тобто, така виплачується виключно страховиком у розмірі, визначеному згаданою статтею.
В судовому засіданні не встановлено підстав для відшкодування шкоди понад суму виплаченого страхового відшкодування, а відтак у задоволенні позову слід відмовити по суті, оскільки судом не встановлено порушення права або охоронюваного законом інтересу позивачки, за захистом якого вона звернулася до суду.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи («Проніна проти України», № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
А відтак інші доводи сторін не аналізуються судом та не спростовуються, оскільки на висновки суду про відсутність підстав для задоволення позову не впливають.
Висновки суду за результатами розгляду позовної заяви.
В п. 27 постанови №2Пленуму ВерховногоСуду Українивід 12.06.2009«Про застосуваннянорм цивільногопроцесуального законодавствапри розглядісправ усуді першоїінстанції» роз`яснено, що виходячи з принципу процесуального рівноправ`я сторін та враховуючи обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів.
Таким чином, з урахуванням принципів змагальності та диспозитивності цивільного судочинства, обов`язок подавати докази покладається на сторони процесу, а суд позбавлений можливості визначати коло доказів за власною ініціативою і зобов`язаний розглядати справу виключно на підставі поданих сторонами доказів.
Враховуючи наведене, зібрані по справі докази, оцінені судом належним чином кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв`язок у сукупності, суд дійшов переконання, що позовні вимоги ОСОБА_1 є безпідставними, а тому в задоволенні позову слід відмовити в повному обсязі.
Щодо судових витрат.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст.264ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Так, згідно з ч. 1 та ч. 2 ст.141ЦПК України судовийзбір покладаєтьсяна сторонипропорційно розмірузадоволених позовнихвимог. Іншісудові витрати,пов`язані зрозглядом справи,покладаються: 1)у разізадоволення позову-на відповідача; 2)у разівідмови впозові -на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відтак, враховуючи, що суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , а тому судові витрати, понесені позивачкою, слід віднести на її рахунок.
Керуючись ст. 4, 5, 12, 13, 81, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Відмовити в позові ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Українська пожежна страхова компанія», Приватного підприємства «Кадес» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки, повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Львівського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено 31.10.2022.
Суддя Л.В.Гула
Суд | Стрийський міськрайонний суд Львівської області |
Дата ухвалення рішення | 20.10.2022 |
Оприлюднено | 21.11.2022 |
Номер документу | 107376863 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них про відшкодування шкоди, з них |
Цивільне
Стрийський міськрайонний суд Львівської області
Гула Л. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні