Рішення

від 11.11.2022 по справі 336/3396/20

КОМУНАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЗАПОРІЖЖЯ

РІШЕННЯ

Іменем України

11 листопада 2022 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі судді Дмитрієвої М.М., за участю секретаря Смаковського О.С.,

справа № 336/3396/20

провадження № 2/333/70/22

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1

представники позивача - ОСОБА_2 , ОСОБА_3

відповідач - Житлово-будівельний кооператив «Запоріжсталь-10»

розглянувши у відкритому судовому засіданні, у порядку загального позовного провадження, в залі Комунарського районного суду м. Запоріжжя, цивільну справу про стягнення заборгованості по заробітній платі, грошової компенсації за невикористані дні щорічної відпустки та моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог

03.07.2020року ОСОБА_1 звернулася доЖитлово-будівельногокооперативу «Запоріжсталь-10»з позовноюзаявою пропоновлення нароботі тастягнення заробітноїплати зачас вимушеногопрогулу,стягнення моральноїшкоди.В обґрунтуванняпозовних вимогзазначила,що з29.04.2016року наказом№ 20авона призначенана посаду бухгалтера, про що є запис в трудовій книжці. 16.06.2020 року їй стало відомо про існування наказу № 3 ЖБК «Запоріжсталь-10» від 01.03.2020 року «Про звільнення». Згідно тексту оскаржуваного наказу її відсторонили з посади бухгалтера, з 01.03.2020 року, за перевищення повноважень на підставі ухвали Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 04.03.2020 року № 336/1202/20 пр.1-кс/336/146/2020, якою задоволено скаргу ЖБК «Запоріжсталь-10» та зобов`язано службових осіб Шевченківського ВП Дніпровського відділу ГУНП в Запорізькій області внести відомості, що містяться в заяві голови ЖБК «Запоріжсталь-10» Леонової О.О. від 20.02.2020 року про кримінально каране діяння, що передбачене ч. 1 ст. 357 КК України, до Єдиного реєстру досудових розслідувань. У оскаржуваному наказі від 01.03.2020 року зазначається документ, як підстава видання наказу, який виданий пізніше ніж сам наказ (ухвала суду від 04.03.2020 року), що підтверджує протиправність та незаконність його видання. Відповідачем позивачці не виплачена заробітна плата та грошова компенсація за невикористані дні щорічної відпустки. Розрахунок не виплаченої заробітної плати складає: за лютий 2020 р. у розмірі 2859,65 грн., за березень 2020 р. 4972 ,00 грн., за квітень 2020 р. 4972,00 грн., за травень 2020 р. 4972,00 грн. Не виплачена грошова компенсація за невикористані дні щорічної відпустки за період 2017-2018, 2018-2019, 2019-2020 р. у розмірі 13294, 91 грн. Всього заборгованість по заробітній платі та грошової компенсації за невикористані дні щорічної відпустки складає: 31070,56 грн. (тридцять одна тисяча сімдесят гривень 56 коп.). Просила суд: - визнати незаконним наказ «Про звільнення» № 3 від 01.03.2020 року житлово-будівельного кооперативу «Запоріжсталь-10»; - поновити на посаді бухгалтера у житлово-будівельному кооперативі «Запоріжсталь-10» з дати звільнення; - стягнути з житлово-будівельного кооперативу «Запоріжсталь-10» на її користь заробітну плату за час вимушеного прогулу до дня поновлення мене на роботі, стягнути з житлово-будівельного кооперативу «Запоріжсталь-10» на її користь моральну шкоду в розмірі 50000 (п`ятдесят тисяч грн.) та судові витрати.

25.11.2020 року позивачка уточнила позовні вимоги. В обґрунтування уточнених позовних вимог зазначила, що з відзиву на позовну заяву відповідача від 01.10.2020 року вона дізналася, що наказом № 4 від 01.03.2020 року ЖБК «Запоріжсталь-10», скасував наказ № 3 від 01.03.2020 року «Про звільнення», який оскаржується позивачкою, про що вона не знала і не була обізнана. Факт скасування відповідачем оскаржуваного наказу від 01.03.2020 року № 3 підтверджує його незаконність та бажання відповідача уникнути відповідальність, у тому числі матеріальної, за свої незаконні дії. Не дивлячись на факт скасування наказу відповідачем, нібито у день його видання, позивачка не отримує заробітну плату, хоча виконує свої службові обов`язки. Просила суд стягнути з житлово-будівельного кооперативу «Запоріжсталь-10» на її користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі та грошову компенсацію за невикористані дні щорічної відпустки; - стягнути з житлово-будівельного кооперативу «Запоріжсталь-10» на її користь моральну шкоду в розмірі 50000 (п`ятдесят тисяч грн.); - стягнути з відповідача судові витрати.

Відзив на позовну заяву.

У відзиві відповідач зазначає, що з позовними вимогами не згоден в повному обсязі, вважає їх необґрунтованими та безпідставними. 01.03.2020 року відповідачем був прийнятий наказ № 3 «Про звільнення» за змістом розпорядчої частини якого, керівником прийнято рішення: «відсторонити з посади бухгалтера ОСОБА_1 з 01.03.2020 року». Цей наказ не було надано позивачу, оскільки він був скасований наказом № 4 від 01.03.2020 року ЖБК «Запоріжсталь-10» «про скасування наказу від 01.03.2020 року № 3». Оскільки оскаржуваний наказ був скасований у день його прийняття, то він жодним чином не вплинув на права і обов`язки позивача. Позивач, як до 01.03.2020 року, так і після (на день складання і подання відзиву на позовну заяву) є найманий працівником ЖБК «Запоріжсталь-10» та перебуває на посаді бухгалтера. Законних підстав для поновлення позивача на роботі, стягнення на її користь заробітної плати за час вимушеного прогулу до дня поновлення на роботі та відшкодування моральної шкоди не має.

Відповідь на відзив надано досуду 24.11.2020року,у якійпозивачка зазначає,що фактскасування відповідачемоскаржуваного наказувід 01.03.2020року №3підтверджує йогонезаконність табажання Відповідачауникнути відповідальність,у томучислі матеріальну,за своїнезаконні дії.Про існуваннянаказу №4від 01.03.2020року ЖБК«Запоріжсталь-10»їй сталовідомо звідзиву напозовну заяву.Не дивлячисьна фактскасування наказу,нібито удень йоговидання,вона не отримуєзаробітну плату,хоча виконуєсвої службовіобов`язки,що підтверджуєтьсядокументами яківона,як бухгалтер,готувала таподавала дообслуговуючих іконтролюючих ЖБКорганізацій.Посилання відповідачау відзивіпро відсутністьїї наробочому місцібезпідставні,абсурдні тадокументально непідтверджуються (відсутнідоповідні записки,акти,пояснення,тощо),так якбезпосередньо їїробоче місцезнаходиться замісцем їїпроживання - АДРЕСА_1 . Її не притягнуто до дисциплінарної відповідальності, не відбирали будь-які пояснення, щодо не виконання нею службових обов`язків, не складені акти про її відсутність на робочому місці.

Відзив на уточнену позовну заяву наданий відповідачем 22.03.2021 року. У відзиві на уточнену позовну заяву відповідач зазначає, що з уточненими позовними вимогами не згоден в повному обсязі, вважає їх необґрунтованими та безпідставними. Зазначає, що позивач у період з 20.02.2020 року по 30.11.2020 року була відсутня на робочому місці і не виконувала свої трудові обов`язки, що підтверджується складеними актами про відсутність на роботі, тому відсутні підстави для нарахування та виплати їй заробітної плати та моральної шкоди.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 10.07.2020 року визначена підсудність судового розгляду справи за позовом ОСОБА_1 до Житлово-будівельного кооперативу «Запоріжсталь-10» про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу за Комунарським районним судом м. Запоріжжя.

Ухвалою від21.07.2020року позовнузаяву ОСОБА_1 до Житлово-будівельногокооперативу «Запоріжсталь-10»про поновленняна роботіта стягненнязаробітної платиза часвимушеного прогулупро поновленняна роботіта стягненнясереднього заробіткуза часвимушеного прогулуприйнято дорозгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання по справі на 29.07.2020 року

Ухвалою суду від 06.07.2022 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 09.08.2022 року.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 повідомлена своєчасно та належним чином, не прибула, направила своїх представників.

Представник позивача ОСОБА_3 в судове засідання повідомлена своєчасно та належним чином, в судове засідання не прибула, надала клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Відповідач ЖБК «Запоріжсталь-10»повідомлений своєчасно та належним чином у судові засідання призначенні на 20 грудня 2021 року, на 23 лютого 2022 року, на 11 травня 2022 року, на 06 липня 2022 року, на 09 серпня 2022 року, 11 жовтня 2022 року та на 11 листопада 2022 року свого представника не направив, причини його нявки суду не відомі.

Згідно зі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, не здійснювати фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Установлені судом фактичні обставини у справі

Згідно відомостей про роботу, які зазначені у трудовій книжці НОМЕР_1 (дата заповнення книжки 17.10.1994 рік) 29.04.2016 року ОСОБА_1 прийнята на посаду бухгалтера ЖСК «Запоріжсталь-10» (наказ № 20а від 29.04.2016 року).

Наказом № 3 Житлово-будівельного кооперативу «Запоріжсталь-10» від 01.03.2020 року «Про звільнення», « ОСОБА_1 , з 01.03.2020 року відсторонити з займаної посади за перевищення повноважень, кримінальне правопорушення, що підтверджує ухвала від 04.03.2020 року № 336/1202/20 пр.1-кс/336/146/2020, а саме, скаргу ЖБК «Запоріжсталь-10» задоволено, зобов`язано службових осіб Шевченківського ВП Дніпровського відділу ГУНП в Запорізькій області внести відомості, що містяться у заяві голови ЖБК «Запоріжсталь-10» Леонової О.О. від 20.02.2020 року про кримінально каране діяння, що передбачене ч. 1 ст. 357 КК України, до Єдиного реєстру досудових розслідувань».

З наказом № 3 Житлово-будівельного кооперативу «Запоріжсталь-10» від 01.03.2020 року «Про звільнення» відповідач позивачку не ознайомлював, що не заперечується сторонами.

Наказом № 4 Житлово-будівельного кооперативу «Запоріжсталь-10» від 01.03.2020 року «Про скасування наказу від 01.03.2020 року № 3», скасовано наказ «Про звільнення» від 01.03.2020 року № 3.

З наказом № 4 Житлово-будівельного кооперативу «Запоріжсталь-10» від 01.03.2020 року «Про скасування наказу від 01.03.2020 року № 3», скасовано наказ «Про звільнення» від 01.03.2020 року № 3, відповідач, позивачку не ознайомлював, що не заперечується сторонами.

З лютого 2020 року відповідач не сплачує позивачці заробітну плату, розмір якої, станом на день ухвалення судового рішення, складає 213003 грн. 33 грн., згідно розрахунку, який надала позивач. Суд зобов`язував відповідача надати відповідну довідку, однак на момент ухвалення рішення суду вказана довідка суду не була надана, тому судом приймається довідка, надана позивачем.

Також відповідачем не сплачена компенсація за невикористані дні щорічної відпустки за період 2017р. 2018р., 2018 р. 2019 р., 2019 р. - 2020 р. у розмірі 13294, 91 грн.

У спірний період позивачка виконувала свої службові обов`язки, що підтверджується документами які вона, як бухгалтер, готувала та подавала до обслуговуючих і контролюючих ЖБК організацій. За її присутності акти, доповідні, пояснювальні записки не складалися, до відома не ставилися.

Відповідач стверджує, що з лютого 2020 року позивачка не виконує свої трудові обов`язки та відсутня на робочому місці, на підтвердження надав акти про відсутність на роботі, табеля обліку використання робочого часу (том 1 а.с. 77-84; 158-250; т. 2 а.с. 1-108)

Позиція суду та нормативно правове обґрунтування

Статтею 43 Конституції України передбачено право кожного на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до ст.3КЗпП України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Згідно зі ст.21КЗпП України трудовий договір є угодою між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Згідно із ст.94КЗпП України та ст.1Закону України"Прооплату праці" заробітна плата це винагорода, обчислена як правило у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану роботу.

Частиною 5 ст.97КЗпП України встановлено, що оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов`язань щодо оплати праці.

Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом. Відповідно до ст. 21 Закону України "Про оплату праці працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.

Згідно із ч. 1 ст.115КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Відповідно до ч. 1 ст.47КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Частиною 1 ст.116КЗпП України визначено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

За змістом ч. 1 ст.117КЗпП в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Згідно з ч. 1 ст. 6 Закону України «Про відпустки», щорічна основна відпустка надається працівникам тривалістю не менш як 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору.

Відповідно до статті 237-1КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Таким чином, захист порушеного права у сфері трудових відносин забезпечується як відновленням становища, яке існувало до порушення цього права, так і механізмом компенсації моральної шкоди, як негативних наслідків (втрат) немайнового характеру, що виникли в результаті душевних страждань, яких особа зазнала у зв`язку з посяганням на її трудові права та інтереси. Конкретний спосіб, на підставі якого здійснюється відшкодування моральної шкоди, обирається потерпілою особою з урахуванням характеру правопорушення, його наслідків та інших обставин.

Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої (частина перша та пункт 2 частини другої статті 23 ЦК України).

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості (частина третя статті 23 ЦК України).

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнала особа, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Вказаний висновок висловлений, у постанові Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 591/4825/17 (провадження № 61-1188св18).

Визначаючи розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, суд враховує обставини справи, характер та обсяг страждань, яких зазнала позивач, характер немайнових втрат, зокрема, тяжкість вимушених змін у її життєвих стосунках, нестачу коштів на утримання сім`ї, а тому суд приходить до висновку, що справедливою сумою компенсації моральних страждань є 2000 грн., яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Враховуючи, що відповідачем обов`язки по виплаті заробітної плати не виконувалися належним чином, через що позивач була вимушена звернутися до суду за захистом своїх прав, що на теперішній час заборгованість не погашена належним чином, то позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, а у зв`язку з цим підлягає частковому задоволенню вимога про стягнення моральної шкоди.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 21, 94, 97, 115, 115, 116, КЗпП України, ст.ст. 1, 2, 5 ЗУ «Про оплату праці», ст.ст. 4, 12, 13, 76, 88, 223, 247, 265, 273 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) до Житлового-будівельного кооперативу «Запоріжсталь-10» 69098, м. Запоріжжя, вул. Бочарова, буд. № 16, код ЄДРПОУ 20513960 - задовольнити частково.

Стягнути з Житлового-будівельного кооперативу «Запоріжсталь-10» 69098, м. Запоріжжя, вул. Бочарова, буд. № 16, код ЄДРПОУ 20513960 на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) заборгованість по заробітній платі та грошову компенсацію за невикористані дні щорічної відпустки у розмірі 213003 грн. 33 грн грн. з утриманням з цієї суми податків, зборів та інших обов`язкових платежів та моральну шкоду у розмірі 1000 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 11 листопада 2022 року.

Суддя Комунарського районного суду

м. Запоріжжя М.М. Дмитрієва