Ухвала

від 31.01.2023 по справі 336/3396/20

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Дата документу 31.01.2023 Справа № 336/3396/20

Запорізький апеляційний суд

Єдиний унікальний № 336/3396/20 Головуючий у 1-й інстанції: Дмитрієва М.М.

Провадження №22-ц/807/646/23 Суддя-доповідач: Подліянова Г.С.

У Х В А Л А

31 січня 2023 року м. Запоріжжя

Запорізький апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Подліянової Г.С., при вирішенні питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Житлово-будівельного кооперативу «Запоріжсталь-10» на рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 11 листопада 2022 року, у справі за позовом ОСОБА_1 до Житлово-будівельного кооперативу «Запоріжсталь-10»про стягнення заборгованості по заробітній платі, грошової компенсації за невикористані дні щорічної відпустки, моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

У липні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, який у листопаді 2020 року уточнила, до Житлово-будівельного кооперативу «Запоріжсталь-10»про стягнення заборгованості по заробітній платі, грошової компенсації за невикористані дні щорічної відпустки, моральної шкоди.

Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 11 листопада 2022 року позов задоволено частково.

Стягнуто з Житлово-будівельного кооперативу «Запоріжсталь-10» на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі та грошову компенсацію за невикористані дні щорічної відпустки у розмірі 213003,33 грн з утриманням з цієї суми податків, зборів та інших обов`язкових платежів та моральну шкоду у розмірі 1000 грн.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, Житлово-будівельного кооперативу «Запоріжсталь-10»подало апеляційну скаргу безпосередньо до Запорізького апеляційного суду через систему «Електронний суд» 16 січня 2023 року, яка містить клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Клопотання обґрунтоване тим, що повний текст оскаржуваного рішення ухвалено 11 листопада 2022 року без участі представника відповідача. Судове рішення голова правління ЖБК «Запоріжсталь-10» Леонова О.О. отримала 09 грудня 2022 року особисто в приміщенні суду першої інстанції, про що мається відповідна відмітка на її заяві. Адвокат Дігтяренко В.С., який представляв інтереси відповідача по справі ЖБК «Запоріжсталь-10» під час розгляду справи в суді першої інстанції на даний час перебуває за межами України у зв`язку з бойовими діями в Україні і не має можливості надавати правову допомогу ЖБК «Запоріжсталь-10». У зв`язку з цим, відповідач був вимушений звернутись до іншого адвоката. Відповідний договір головою ЖБК «Запоріжсталь-10» із Адвокатським об`єднанням «Право студія» був укладений 05 січня 2023 року. 09 січня 2023 року адвокат Пономаренко О.О. ознайомився з матеріалами цивільної справи про що мається позначка на відповідній заяві. Вважає, що строк на апеляційне оскарження судового рішення пропущено з поважних причин, уникаючи надмірного формалізму, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження та просить його поновити.

Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 16 січня 2023 року матеріали справи витребувані з Комунарського районного суду м. Запоріжжя.

27 січня 2023 року вищевитребувана справа надійшла до суду апеляційної інстанції.

Проте, Запорізьким апеляційним судом встановлено, що апелянтом при подачі вищезазначеної апеляційної скарги у цій справі було пропущено строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

Згідно з ч.1 ст.122 ЦПК України строки, встановлені законом або судом, обчислюються роками, місяцями і днями, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

Відповідно доч.1ст.123ЦПК Україниперебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Згідно зч.3ст.124ЦПК Україниякщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Відповідно до ч. ч. 1,2 ст.126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.

Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. ч. 1,4,6 ст.127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк.

Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.

Відповідно до ч. ч. 1,2,3 ст.354 ЦПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

- на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

- на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Матеріалами справи встановлено, що 11 листопада 2022 року ухвалено повний текст судового рішення (т.3 а.с.59-62), за відсутності представника позивача ЖБК «Запоріжсталь-10», що підтверджується протоколом судового засідання від 11 листопада 2022 року (т.3 а.с.58). Як вбачається із супровідного листа, копію оскаржуваного рішення суду направлено апелянту 11 листопада 2022 року (т.3 а.с.63). Відомості про отримання апелянтом оскаржуваного рішення суду засобами поштового зв`язку матеріали справи не містять. Проте, головою правління ЖБК «Запоріжсталь-10» Леоновою О.О. копію оскаржуваного судового рішення отримано в приміщенні суду 09 грудня 2022 року за своєю заявою (т.3 а.с.65).

Проте, апеляційну скаргу подано ЖБК «Запоріжсталь-10» до Запорізького апеляційного суду через систему «Електронний суд» 16 січня 2023 року.

Отже, апеляційну скаргу подано апелянтом із пропуском строку, встановленого ч. 2 ст. 354 ЦПК України, на її подачу з дня отримання повного тексту оскаржуваного рішення 09грудня 2022 року(заява про отримання судового рішення,т.3 а.с.65), який припадає на 08 січня 2023 року (вихідний день,неділя), який переноситься на перший робочий день 09 січня 2023 року(понеділок).

Окрім того, поважнимипричинами визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними і пов`язані з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій.

Відповідно до положення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, згідно з якою кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд.

Одним з елементів справедливого судового розгляду є принцип правової визначеності прав і обов`язків сторін спору та неможливість безпідставного поновлення пропущеного процесуального строку для оскарження рішення суду, що набрало законної сили, лише з метою його скасування на шкоду інтересам іншого учасника процесу.

За приписами ч.1 ст.126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.

В силу вимог ч.1 ст.127 ЦПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнаєпричини йогопропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відповідно до частини першої статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Норми ЦПК України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

Разом із тим, право суду на поновлення строку не є безмежним.

Одним з елементів справедливого судового розгляду є принцип правової визначеності прав і обов`язків сторін спору та неможливість безпідставного поновлення пропущеного процесуального строку для оскарження рішення суду, що набрало законної сили, лише з метою його скасування на шкоду інтересам іншого учасника процесу.

Із практики ЄСПЛ випливає, що судовий розгляд визнається справедливим за умови забезпечення рівного процесуального становища сторін, що беруть участь у спорі. Вимагається, щоб кожній із сторін була надана розумна можливість представляти свою справу у такий спосіб, що не ставить її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.

Поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення без доведеності поважності причин не забезпечувало б рівновагу між інтересами сторін та правову визначеність у цивільних правовідносинах, яка є складовою верховенства права, проголошеного статтею 8 Конституції України.

Необґрунтоване поновлення процесуальних строків на оскарження остаточного судового рішення є порушенням принципу resjudicata (правової визначеності), про що неодноразово наголошувалося у прецедентній практиці ЄСПЛ.

Так, у параграфі 41 рішення ЄСПЛ у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року зазначено, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Аналогічні висновки викладені ЄСПЛ у справах «Науменко проти України» від 09 листопада 2004 року, «Полтораченко проти України» від 18 січня 2005 року та «Тімотієвич проти України» від 08 листопада 2005 року.

Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції щодо справедливого судового розгляду в такому його елементі як правова визначеність.

Відповідно до частини першої статті 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.

Доступ до суду як елемент права на справедливий судовий розгляд не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням у випадку, коли такий доступ особи до суду обмежується законом і не суперечить пункту першому статті 6 Конвенції; якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використаними засобами і метою, яка має бути досягнута.

Виходячи із зазначених критеріїв, ЄСПЛ визнає легітимними обмеженнями встановлені державами-членами Ради Європи вимоги щодо строків оскарження судових рішень (рішення ЄСПЛ у справі «Нешев проти Болгарії» від 28 жовтня 2004 року).

Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (рішення ЄСПЛ у справі «Перетяка та Шереметьев проти України» від 21 грудня 2010 року).

Особа, яка заявляє клопотання про поновлення встановленого законом процесуального строку, повинна надати докази на підтвердження того, що пропуск такого строку дійсно пов`язаний з об`єктивно непереборними обставинами чи істотними перешкодами.

Всупереч викладеному, апелянтом не надано жодного належного доказу на підтвердження викладених ним у клопотанні доводів,відсутності можливості у згаданий період скористатися засобами поштового або електронного зв`язку для подання апеляційної скарги в межах установленого законом строку.

Посилання адвоката Пономаренко О.О., як на підставу поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення, що адвокат Дігтяренко В.С., який представляв інтереси ЖБК «Запоріжсталь-10» під час розгляду справи в суді першої інстанції, на даний час перебуває за межами України у зв`язку з бойовими діями в Україні і не має можливості надавати правову допомогу ЖБК «Запоріжсталь-10», суд не приймає до уваги, оскільки голова правління ЖБК «Запоріжсталь-10» отримавши копію оскаржуваного рішення суду 09 грудня 2022 року мала достатньо часу за бажанням звернутися до іншого адвоката за правовою допомогою.

Між тим, як вбачається з матеріалів даної справи, адвокат Дігтяренко В.С., представляючи інтереси ЖБК «Запоріжсталь-10» у цій справі подавав через систему «Електронний суд» Заяву про участь у судовому засіданні в режимі відео конференції поза межами приміщення суду від 17 листопада 2021 року (т.3 а.с.2-4), Заяву про ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді 22 грудня 2021 року (т.3 а.с.29-31).

Також, в матеріалах справи наявні поштові рекомендовані повідомлення про отримання ЖБК «Запоріжсталь-10» судових повісток про виклик до суду, які повернулися до суду першої інстанції, що свідчіть про обізнаність відповідача про розгляд даної справи в суді першої інстанції.

Отже, вказані представником відповідача ЖБК «Запоріжсталь-10» - адвокатом Пономаренко О.О. причини пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду не свідчать про наявність об`єктивно непереборних обставин чи істотних перешкод для звернення з апеляційною скаргою в передбачені законом строки, тому є необґрунтованими та суперечать матеріалам цієї справи.

Крім того, апеляційна скарга не може бути прийнята до розгляду, оскільки вона не в повній мірі відповідає вимогамст.356 ЦПК України.

Апелянтом при зверненні до суду з апеляційною скаргою не сплачено судовий збір.

Згідно ч.3 ст.3ЦПКУкраїни провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час виникнення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до п.2 ч. 1ст. 3 Закону України «Про судовий збір»передбачено, що судовий збір справляється за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення.

Згідно з п.3 ч.4 ст.356ЦПК України до апеляційної скарги додаються, документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Порядок та розмір справляння судового збору визначаєтьсяЗаконом України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року №3674-VI

Статтею 5 Закону України «Про судовий збір»визначено перелік осіб, які звільненні від сплати судового збору.

Відповідно доЗакону України «Про судовий збір»відповідач не входить до переліку осіб, які звільнені від сплати судового збору.

Також,з ч. ч. 1, 3ст. 136 ЦПК України,ст. 8 Закону України «Про судовий збір» зі змінами та доповненнями вбачається, що юридичні особи не є суб`єктами, на яких розповсюджується дія законодавства щодо зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення його сплати. Дана норма стосується можливості зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення його сплати лише для фізичних осіб.

Тому, колегія суддів не погоджується з твердженням апелянта про відсутність підстав щодо сплати судового збору за апеляційну скаргу, оскільки позивачкою не було сплачено судовий збір при подані позовної заяви та оскаржуваним рішенням суду не було вирішено питання щодо стягнення судового збору.

За таких обставин, скаржнику необхідно сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення суду на загальних підставах.

Відповідно до ч. 1ст. 4 Закону України «Про судовий збір»судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01 січня встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб в розмірі 2102 гривень.

Згідно з п.п.2) п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» з 01 січня 2020 року ставка судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, встановлена у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (840,80 грн).

Згідно з п.п. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою сплачується судовий збір у розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для подання заяв майнового та немайнового характеру. У разі, коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Згідно з п.п. 6) п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору встановлюється в розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

З матеріалів справи вбачається, що в липні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про стягнення заборгованості по заробітній платі, грошової компенсації за невикористані дні щорічної відпустки та моральної шкоди, тобто позивачем заявлено три вимоги майнового характеру.

Пунктом 1 ч. 1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що від сплати судового збору підчас розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

На підставі статті 2 Закону України «Про оплату праці» структуру заробітної плати можна визначити, беручи до уваги положення Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13 січня 2004 року № 5та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 січня 2004 року за № 114/8713 (далі - Інструкція № 114/8713), розробленої відповідно до Закону України від 17 вересня 1992 року N 2614-XII «Про державну статистику» та Закону України «Про оплату праці» з урахуванням міжнародних рекомендацій у системі статистики оплати праці й стандартів Системи національних рахунків (за змістом преамбули цієї Інструкції).

Відповідно до пункту 1.3 Інструкції № 114/8713 для оцінки розміру заробітної плати найманих працівників застосовується показник фонду оплати праці. До фонду оплати праці включаються нарахування найманим працівникам у грошовій та натуральній формі (оцінені в грошовому вираженні) за відпрацьований та невідпрацьований час, який підлягає оплаті, або за виконану роботу незалежно від джерела фінансування цих виплат. Фонд оплати праці складається з: фонду основної заробітної плати; фонду додаткової заробітної плати; інших заохочувальних та компенсаційних виплат.

При цьому, відповідно до пп. 2.2.8, 2.2.12 п. 2.2 вказаної Інструкції до складу фонду додаткової заробітної плати входять суми компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати оплата, а також суми грошових компенсацій у разі невикористання щорічних (основної та додаткових) відпусток та додаткових відпусток працівникам, які мають дітей, у розмірах, передбачених законодавством.

Таким чином, за звернення до суду із позовною вимогою про стягнення грошової компенсації за невикористані ні щорічної відпустки, судовий збір сплаті позивачем не підлягав з урахуванням вищезазначеної пільги, яка входить до складу фонду оплати праці, а тому при пред`явленні позову позивач звільнена від сплати судового збору.

В силу ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивач також звільнений і від сплати судового збору за вимогу про стягнення заборгованості заробітної плати.

Водночас, позивач не звільнена від сплати судового збору за позовною вимогою про стягнення моральної шкоди у розмірі 50000,00 грн.

Отже, позивачу необхідно було оплатити судовий збір розміром 840,80 грн також і за вимогу про стягнення моральної шкоди.

Як вбачається з матеріалів справи, апеляційну скаргу ЖБК «Запоріжсталь-10» подано до Запорізького апеляційного суду через систему «Електронний суд».

При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (ч.3ст.4 Закону України «Про судовий збір»).

За приписами пп.6 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір за подачу апеляційної скарги на рішення суду оплачується, виходячи з 150% ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Відтак, судовий збір за подання апеляційної скарги розраховується наступним чином: (….*150%*0,8).

За дві вимоги немайнового характеру і одну вимогу майнового характеру судовий збір становить 3026,88грн (840,80*3*150%*0,8).

Отже, розмір необхідної до сплати відповідачем суми судового збору за подачу апеляційної скарги на рішення суду складає 3026,88грн.

Реквізитами банківської установи з 01 січня 2023 року є:

22030101 Судовий збір (Державна судова адміністрація України)

Отримувач коштів: ГУК у Зап.обл/м. Запоріжжя Вознес./22030101;

Рахунок отримувача (IBAN): UA498999980313121206080008513;

Код отримувача (ЄДРПОУ): 37941997

Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)

Відомча ознака: «80» Апеляційні суди

Призначення платежу: *;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), на судове рішення від

---

(Дата оскарження справи) по справі

---

(Номер справи), Запорізький апеляційний суд (назва суду, де розглядається справа).

Порядок сплати судового збору визначеностаттею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.

Зазначені обставини перешкоджають вирішенню питання щодо поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали суду та відкриття апеляційного провадження.

Згідно з ч. 2ст. 357 ЦПК Українидо апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст.356 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 185 цього Кодексу.

Зважаючи на зазначені недоліки апеляційної скарги, на підставі ст.ст.185,357 ЦПК України її необхідно залишити без руху та надати строк десять днів з дня отримання даної ухвали для усунення недоліків, які зазначені в ухвалі, роз`яснивши, що у разі їх неусунення впродовж вказаного строку, апеляційна скарга буде визнана неподаною і повернута апелянту.

Керуючись ст.ст.185, 354, 356, 357 ЦПК України, суддя, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Житлово-будівельного кооперативу «Запоріжсталь-10» на рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 11 листопада 2022 року, у справі за позовом ОСОБА_1 до Житлово-будівельного кооперативу «Запоріжсталь-10»про стягнення заборгованості по заробітній платі, грошової компенсації за невикористані дні щорічної відпустки, моральної шкоди - залишити без руху.

Надати Житлово-будівельного кооперативу «Запоріжсталь-10» строк десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для надання суду апеляційної інстанції інших поважнихпричин дляпоновлення строку на апеляційне оскарження рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 04 січня 2022 року у цій справі, оригіналу квитанції про сплату на належний розрахунковий рахунок судового збору у сумі 3026,88грнв межах строку, встановленого судом або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, встановленого судом.

Роз`яснити, що у випадку невиконання зазначених вимог у встановлений строк будуть застосовані наслідки, передбачені ч.3 ст.185, ст.357 ЦПК України.

Суддя: Г.С. Подліянова