Постанова

від 15.11.2022 по справі 621/318/18

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 621/318/18 Номер провадження 22-ц/814/2677/22Головуючий у 1-й інстанції Шахова В.В. Доповідач ап. інст. Пилипчук Л. І.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2022 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючий суддя Пилипчук Л.І.,

судді Дряниця Ю.В., Триголов В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Полтава цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою в його інтересах представником ОСОБА_2 , до якої приєдналася ОСОБА_3 ,

на рішення Зміївського районного суду Харківської області від 27 квітня 2018 року, постановлене суддею Шаховою В.В.,

по справі за позовом ОСОБА_4 до Територіальної громади Тимченської сільської ради Зміївського району Харківської області в особі Тимченської сільської ради, правонаступником якої є Зміївська міська рада Харківської області, про встановлення факту, що має юридичне значення,

в с т а н о в и в:

14.02.2018 ОСОБА_4 звернулась в суд із позовом до Територіальної громади в особі Тимченківської сільської ради Зміївського району Харківської області про встановлення факту, що має юридичне значення, та, з урахуванням уточненого позову, просить встановити факт проживання однією сім`єю з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , із серпня 2011 року по ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В обґрунтування позову зазначила, що вона із 2010 року почала зустрічатись з ОСОБА_5 , а із серпня 2011 року фактично стали проживати однією сім`єю за адресою АДРЕСА_1 , як чоловік та жінка без реєстрації шлюбу, вели спільне домашнє господарство, мали спільний бюджет. ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 помер, заповіту на випадок своєї смерті не залишив, спадкоємців немає. Після смерті за власний рахунок вона здійснила організацію його поховання та поминального обіду. Оскільки вона з покійним проживали однією сім`єю без документального оформлення, факт проживання однією сім`єю більше п`яти років може бути встановлений лише за рішенням суду, тому звернулась із позовом до суду.

Рішенням Зміївського районного суду Харківської області від 27.04.2018 позов ОСОБА_4 задоволено. Встановлено факт проживання однією сім`єю ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , у період із серпня 2011 року по 06 червня 2017 року.

Рішення районного суду вмотивовано тим, що допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_7 підтвердили факт проживання однією сім`єю позивачки та ОСОБА_5 в с.Островерхівка, ведення домашнього господарства, останній в їх присутності пропонував позивачці одружитися, вони обидва носили обручки, свідки сприймали їх як подружжя. Встановлення заявленого факту необхідно для оформлення спадкових прав відповідно до ч.1 ст.1264 ЦК України.

Указане рішення оскаржив в апеляційному порядку ОСОБА_1 , який не приймав участі у справі, однак вважає, що оскаржуваним рішенням порушено його права і обов`язки, як спадкоємця четвертої черги. В апеляційній скарзі, поданій в його інтересах представником ОСОБА_2 до Харківського апеляційного суду, посилаючись на недоведеність обставин, які суд визнав встановленими, порушення норм процесуального права, просить рішення скасувати та ухвали нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Зазначає, що є двоюрідним братом покійного та має право на спадкування його майна.

Вважає, що позивачем не надано жодного належного і допустимого доказу, який би підтвердив спільне проживання як чоловіка і жінки без реєстрації шлюбу, ведення ними спільного домашнього господарства, наявність спільного бюджету.

Звертає увагу, що показання свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 є малоінформативними, тому на них не може ґрунтуватися рішення. Інші докази відсутні, як і докази здійснення позивачкою за власний кошт поховання та поминального обіду.

Звертає увагу на відсутність у матеріалах справи та у позовній заяві відомостей щодо наявного спадкового майна та його місце знаходження, тоді як до складу спадщини ОСОБА_5 входили кв. АДРЕСА_2 та кв. АДРЕСА_3 , які успадкувала позивачка. Суд вказані обставини не з`ясував та не залучив до участі у справі в якості належного відповідача Харківську міську раду, яка має право на визнання спадщини відумерлою у разі відсутності спадкоємців.

Ухвалою Харківського апеляційного суду від 14.09.2020 відкрито апеляційне провадження у вказаній справі та ухвалою суду від 06.10.2020 призначено справу до розгляду.

05.04.2021 до Харківського апеляційного суду надійшла заява ОСОБА_3 про приєднання до апеляційної скарги ОСОБА_1 . Зазначає, що померлий ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 є її батьком, про смерть якого вона дізналася у лютому 2021 року, одержавши від Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради лист щодо необхідності погашення кредиторської заборгованості ОСОБА_5 . Оскаржуваним рішенням порушено її права як спадкоємця першої черги./а.с.203 т.1/

Ухвалою Харківського апеляційного суду від 23.09.2021 заява ОСОБА_3 про приєднання до апеляційної скарги ОСОБА_8 прийнята до розгляду разом із апеляційною скаргою ОСОБА_1 /а.с.2-3 т.2/

Ухвалою Харківського апеляційного суду від 23.09.2021 залучено до участі у справі правонаступника Тимченківської сільської ради Зміївську міську раду Харківської області./а.с.4-5 т.2/

Розпорядженням Верховного Суду від 25.03.2022 №14/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану» змінено територіальну підсудність справ Харківського апеляційного суду Полтавському апеляційному суду.

Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 08.08.2022 справу прийнято до провадження та призначено до розгляду з повідомленням учасників справи.

15.11.2022 до Полтавського апеляційного суду надійшла заява представника ОСОБА_3 адвоката Думал О.С. про розгляд справи без їх участі. Вимоги апеляційної скарги підтримує, наполягає на її задоволенні.

Інші учасники судового процесу в судове засідання не з`явилися, будучи повідомленими про день та час розгляду справи в порядку ч.3 ст.128 ЦПК України, що з огляду на положення ч.2 ст.372 цього Кодексу, не перешкоджає розгляду справи за їх відсутності.

Вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд встановив наступне.

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 , виданим Харківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області./а.с.7 т.1/

Відповідно до свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_2 , 19 грудня 2006 року розірвано шлюб між ОСОБА_9 і ОСОБА_4 , актовий запис №687./а.с.11 т.1/

Із листа Зміївського РВ ДРАЦС ГТУЮ у Харківській області від 02.03.2018 за №417-15.23-04.01 убачається, що актових записів про шлюб за період з 01.08.2011 по 06.06.2017 відносно ОСОБА_5 по Зміївському району Харківської області не виявлено./а.с.38 т.1/

У судовому засіданні допитані свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які підтвердили факт проживання однією сім`єю ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , а саме вказали про те, що вони були в гостях в с.Островерхівка Зміївського району Харківської області в 2011 році на дні народження позивачки, де ОСОБА_5 зробив їй пропозицію стати його дружиною. Вони обидва носили обручки, тому свідки сприймали їх як подружжя. Крім того, вказали про те, що вони мали гарні стосунки, проживали разом в с.Островерхівка, вели домашнє господарство. ОСОБА_4 проживала разом із ОСОБА_5 до дня його смерті./а.с.44,45 т.1/

Відповідно до ч.1 ст.1264ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

За таких обставин районний суд дійшов висновку, що позивач проживала однією сім`єю разом із ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 з серпня 2011 року до дня його смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 . Встановлення факту спільного проживання з чоловіком необхідно для оформлення відповідних документів, тому позов слід задовольнити. При цьому суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні послався на лист Зміївської державної нотаріальної контори Харківської області за №511 від 28.02.2018, яким повідомлено, що після померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 до нотаріальної контори надійшли заяви 09.06.2017 про прийняття спадщини від ОСОБА_10 , що мешкає у АДРЕСА_4 ; 17.10.2017 нею подано заяву про відкликання вказаної заяви; 20.12.2017 надійшла заява про прийняття спадщини від ОСОБА_4 . Із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину ніхто не звертався.

Апеляційний суд із такими висновками районного суду не погоджується, оскільки вони постановлені на підставі неповного з`ясування фактичних обставин справи, без залучення до участі належних відповідачів, з порушенням норм матеріального і процесуального права. При цьому колегія суддів враховує таке.

Відповідно до положень ст.ст.12,81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами ч.ч.1-2 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ст.1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Частиною 2 статті 3 СК України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

У абзацах першому, четвертому пункту 21 Постанови Пленуму ВСУ від 30.05.2008 №7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз`яснено, що при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом) судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК України про те, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Зазначений п`ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю до набрання чинності цим Кодексом. До числа спадкоємців четвертої черги не входить особа, яка хоч і проживала спільно зі спадкодавцем, але перебувала у зареєстрованому шлюбі з іншою особою. Проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення в них права на спадкування за законом у першу чергу на підставі статті 1261 ЦК України.

Отже, належними та допустимими доказами проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу є, зокрема докази: спільного проживання, ведення спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету, проведення спільних витрат, придбання майна в інтересах сім`ї, наявності між сторонами подружніх взаємних прав та обов`язків, інших доказів які вказують на наявність встановлених між сторонами відносин притаманних подружжю та сім`ї.

Колегія суддів погоджується із доводами апеляційної скарги про відсутність належних і допустимих доказів, які підтверджують факт спільного проживання у заявлений період позивачки і ОСОБА_5 , як чоловіка і жінки без реєстрації шлюбу, ведення ними спільного домашнього господарства, спільного бюджету, наявність взаємних прав та обов`язків.

При цьому показання свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 не є належними і допустимим доказами, оскільки є малоінформативними та не доводять заявленого до встановлення факту.

Відповідно до положень ч.ч.1,2 ст.1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна місцезнаходження основної частини рухомого майна.

Між тим, у матеріалах справи відсутні достатні докази, що місцем відкриття спадщини після смерті ОСОБА_5 є с.Островерхівка Зміївського району Харківської області, тоді як згідно наявної у матеріалах справи копії свідоцтва про смерть ОСОБА_5 , місцем його смерті є місто Харків. Крім того, долучена до матеріалів справи ксерокопія паспорту на ім`я ОСОБА_5 не завірена належним чином та не підтверджує останнє місце реєстрації спадкодавця, а сторінка з відмітками про сімейний стан взагалі відсутня./а.с.7, 8-10 т.1/

Також у матеріалах справи та у позовній заяві відсутні відомості щодо наявного спадкового майна та його місце знаходження, тоді як до складу спадщини ОСОБА_5 входили кв. АДРЕСА_2 та кв. АДРЕСА_3 , які успадкувала позивачка. Суд вказані обставини не з`ясував та не залучив до участі у справі в якості відповідача Харківську міську раду, яка має право на визнання спадщини відумерлою у разі відсутності спадкоємців.

Апеляційний суд також звертаєувагу на те, що матеріали справи не містять листа Зміївської державної нотаріальної контори Харківської області №511 від 28.02.2018 щодо надходження до нотаріальної контори заяв про прийняття спадщину та про відмову від прийняття спадщини, на який послався районний суд в оскаржуваному рішенні.

Між тим, згідно повідомлення Зміївської державної нотаріальної контори від 20.10.2020, адресованої Харківському апеляційному суду, спадкова справа після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 була заведена нотаріальною конторою 09 серпня 2017 року за заявою про прийняття спадщини, що надійшла від ОСОБА_10 . 19 жовтня 2017 року зареєстровано наступну заяву останньої про відкликання заяви про прийняття спадщини. 20.12.2017 до нотаріальної контори поштою надійшла заява про прийняття спадщини від ОСОБА_4 , що мешкає в АДРЕСА_5 . ІНФОРМАЦІЯ_6 донька померлого ОСОБА_3 , що мешкає АДРЕСА_6 , подала заяву про відмову від спадщини після померлого батька ОСОБА_5 /а.с.146 т.1/

У заяві ОСОБА_3 про приєднання до апеляційної скарги ОСОБА_1 повідомила, що про смерть батька ОСОБА_5 дізналася з листа Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради від 03.02.2021 та про оскаржуване рішення - у березні 2021 року після звернення до Зміївської державної нотаріальної контори (за місцем відкриття спадщини) із заявою про прийняття спадщини./а.с.188,196 т.1/

У письмових поясненнях ОСОБА_3 , направлених Харківському апеляційному суду 20.20.2021, вона зазначила, що не зверталася до нотаріальної контори із заявою про відмову від спадщини батька, вказаний у повідомленні нотаріальної контори документ не підписувала, у зв`язку з чим нею подано заяву про кримінальне правопорушення та 21.04.2021 за фактом підробки документа невідомою особою внесені відомості до ЄРДР, кримінальне провадження № 12021226130000549.

Також заявником додано до пояснень інформацію КЗОЗ Харківське обласне бюро судово-медичної експертизи від 31.05.2021 щодо обставин виявлення трупа громадянина ОСОБА_5 06.06.2017 за адресою: АДРЕСА_7 та причини його смерті і видачу лікарського свідоцтва про його смерть іншій від позивачки особі.

Отже, районний суд, вирішуючи заявлений позов, неповно з`ясував фактичні обставини справи, не перевірив належним чином доводи позивачки, не з`ясував коло спадкоємців, які, за наявності, мали бути належними відповідачами у даній справі. В усякому разі, в даній справі належним відповідачем повинна була бути дочка покійного ОСОБА_3 , як спадкоємець першої черги.

Районний суд прийняв рішення, що стосується права ОСОБА_3 , не залучивши її до участі у справі, що згідно п.4 ч.3 ст.376 ЦПК України є обов`язковою підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового судового рішення про відмову в позові.

Керуючись ст.ст.367,368, 376 ч.3 п.4, ст.ст.381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , поданою в його інтересах представником ОСОБА_2 , до якої приєдналася ОСОБА_3 ,- задовольнити.

Рішення Зміївського районного суду Харківської області від 27 квітня 2018 року скасувати та ухвалити нове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_4 до Територіальної громади Тимченської сільської ради Зміївського району Харківської області в особі Тимченської сільської ради, правонаступником якої є Зміївська міська рада Харківської області, про встановлення факту, що має юридичне значення, - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 15.11.2022.

Головуючий суддя Л.І. Пилипчук

Судді Ю.В. Дряниця

В.М. Триголов