Рішення

від 09.11.2022 по справі 484/2492/22

ПЕРВОМАЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 484/2492/22

Провадження № 2/484/958/22

Рішення

іменем України

09.11.2022 року м. Первомайськ

Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

у складі: головуючого судді Максютенко О.А.

за участю секретаря Завірюха В.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Первомайську Миколаївської області цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін за позовом ОСОБА_1 до національного військово-історичного музею України музею Ракетних військ стратегічного призначення, співвідповідач: філія національного військово-історичного музею України музею Ракетних військ стратегічного призначення, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування наказу про оголошення догани та стягнення моральної шкоди

без участі сторін

встановив

у серпні 2022 року представник позивача звернулась до Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області про визнання незаконним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани та стягнення моральної шкоди.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що 08.04.2015 року була призначена на роботу головним бухгалтером - Начальником фінасово-економічної служби.

Наказом відповідача від 01 квітня 2022 року №22 «Про результати проведення службового розслідування» ОСОБА_1 оголошено догану за неналежну організацію бухгалтерського обліку витрат паливно-мастильних матеріалів та їх списання, що призвело до порушення чинного законодавства.

Зазначений наказ вважає незаконним та таким, що підлягає скасуванню. В наказі не зазначено, коли мало місце і в чому конкретно полягає порушення позивачем трудових обов`язків, відсутня вказівка на фактичні обставини, які послужили підставою для застосування заходу дисциплінарного стягнення. У наказі не конкретизовано, в чому саме полягає неналежна організація бухгалтерського обліку, коли вона мала місце та за яких обставин, що має суттєве значення, відсутнє нормативне посилання, тобто роботодавець повинен зазначити назву, статтю, її частину, абзац, пункт, підпункт нормативно правового акта, на підставі якого працівник притягується до дисциплінарної відповідальності. У наказі про оголошення догани лише сформовано посилання на неналежну організацію бухгалтерського обліку витрат паливно-мастильних матеріалів та їх списання. Наказ містить лише загальне посилання, не містить конкретизації, у чому саме полягає порушення позивачем посадових обов`язків, не вказано, які саме вимоги чинного законодавства порушено позивачкою.

Дисциплінарне стягнення накладено поза межами строку, визначеного ст..148 КЗпП України. Роботодавець виявив нібито порушення в вересні 2021 року, про що свідчить зміст Акту про проведення службового розслідування від 31.03.2022 року.

Щодо можливих порушень трудової дисципліни, які на думку відповідача, мали місце під час перевірки аудиторської перевірки, не зазначено якої саме (відсутнє посилання на дату та документ складений за результатами аудиторської перевірки), то у наказі про накладення дисциплінарного стягнення не зазначено, в чому конкретно полягає порушення позивачем трудових обов`язків за який період. Не вказано які порушення позивач допустила.

Оголошена догана завдає їй моральної шкоди, яка полягає у наявності негативних змін в її житті, що призвели до втрати нормальних життєвих умов, постійних душевних страждань через незаконні дії відповідача, які вона відчула як через несправедливе покарання, так і через неможливість довести роботодавцеві сумлінність соїх дій та належне виконання трудових обов`язків, передбачених посадовою інструкцією. Вона втратила сон та спокій, змушена ходити по інстанціям в пошуках правди витрачаючи час та кошти.

З цих підстав позивач просить визнати незаконним та скасувати Наказ від 01 квітня 2022 року №22 «Про результати проведення службового розслідування» згідно якого їй оголошено догану за неналежну організацію бухгалтерського обліку витрат паливно-мастильних матеріалів та їх списання, виданий директорм філії, та стягнути на її користь 5 тис грн. моральної шкоди.

Ухвалою суду 11.08.2022 року відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

В судове засідання відповідач директор Національного військового- історичного музею України Ільєнко А.Б. до суду надав клопотання про закриття провадження у справі, з підстав передбачених п.2 ч.1 ст.255 ЦПК України, оскільки є неналежним відповідачем у справі. Позивач ОСОБА_1 перебуває у трудових відносинах з філією національного військово-історичного музею України музею Ракетних військ стратегічного призначення, яка має відокремлений баланс,кошторисні призначення, бланки, печатку, веде самостійну господарську діяльність. Керівництво філії наділено всіма юридичними правами та обов`язками щодо самостійного представництва у всіх державних органах, в тому числі в судах.

15.09.2022 року ухвалою суду до участі у справі залучено співвідповідача філію Національного військово-історичного музею України музею Ракетних військ стратегічного призначення та третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет пору директора філії Національного військово-історичного музею України музею Ракетних військ стратегічного призначення ОСОБА_3 .

Копії ухвал про залучення співвідповідача, третьої особи, та копію позовної заяви учасники справи отримали, що підтверджується поштовим повідомлення про вручення.

Відзив на позовну заяву від співвідповідача та третьої особи до суду не надійшов.

В судове засідання представник позивача адвокат Вялова І.М. надала заяву про слухання справи у її відсутність, позов підтримує та просить його задовольнити.

Відповідач та співвідповідач, їх представники та третья особа ОСОБА_3 в судове засідання не з`явились, про час і місце розгляду справи повідомлені своєчасно, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення та судовими повістками про вручення.

Суд, вичиши матеріали справи дійшов наступного.

Щодо клопотання відповідача Національний військово-історичний музей України про закриття провадження у справі на підставі п.2 ч.1 ст.255 ЦПК України, суд вважає що воно не підлягає розгляду та зазначає наступне.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 20 вересня 2021 року у справі № 638/3792/20 зазначив, що закриття провадження у справі на підставі пункту 2 частини першоїстатті 255 ЦПК Україниможливе, якщо предмет спору був відсутній як на час пред`явлення позову, так і на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення.

Закриття провадження з підстав, передбачених пунктом 2 частини першоїстатті 255 ЦПК України,можливо здвох підстав,це:відмова відпозову,визнання позову та укладення мирової угоди, визначених статтями206,207 ЦПК України.

Так, згідно з частиною першоюстатті 15 ЦК Україникожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першоїстатті 4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначаєтьсяЦПК Українита іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.

Статтею 2 ЦПК Українивизначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідач цеособа,яку позивачвважає порушникомйого права.Спосіб захиступорушеного праваобирає позивач. Позивач, клопотань про виключення відповідача зі складу учасників справи до суду не надавав.

Щодо поновлення строку звернення до суду позивача слід заначити, що в умовах воєнного стану конституційне право людини на судовий захист не може бути обмеженим. Відповідно до ст.26Закону України «Про правовий режим воєнного стану»правосуддя натериторії,на якійуведено воєннийстан,здійснюється лишесудами.Запровадження вУкраїні воєнногостану з24лютого 2022року єпідставою дляпоновлення процесуальногоспроку звереннядо суду,тому суддля забезпечити доступ до правосуддя, гарантованого державою та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод поновлює позивачу процесуальний строк зверення до суду.

Наказом «Про прийняття на роботу головного бухгалтера начальника ФЕС музею» №50 від 08.04.2015 року ОСОБА_1 була прийнята на роботу головним бухгалтером Начальником фінасово-економічної служби. Вказаний наказ видано директором філії Національного військово- історичного музею України музею Ракетних військ стратегічного призначення ОСОБА_4 .

Згідно матеріалів справи, наказом № 22 від 01.04.2022 року «Про результати проведення службового розслідування» зазначено, що в ході проведення аудиту аудиторською групою Південного територіального управління внутрішнього аудиту було виявлено ряд суттєвих порушень. В ході проведення розслідування встановлено, що вказані порушення є наслідком слабого знання посадовими особами музею вимог чинного законодавства у галузі музейної справи щодо порядку документального обліку музейних предметів, низької організації внутрішнього контролю, неналежної організації бухгалтерського обліку стосовно обліку витрат паливно-масилильних матеріалів та їх списання за первинними документами. П.2 зазначено, що відповідно до Глави Х Кодексу законів про працю України за неналежну організацію бухгалтерського обліку стосовно обліку витрат паливно-мастильних матеріалів та їх списання, що призвело до порушень чинного законодавства, головному бухгалтеру музею ОСОБА_1 оголошено догану.

З даними наказами позивачка не погоджується, вважаючи його такими, що винесено з порушенням чинного законодавства. З наказом позивач ознайомлена 04.04.2022 року.

Відповідно достатті 139 КЗпП Українипрацівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватися трудової дисципліни.

Трудова дисципліна - це система правових норм, що регулюють внутрішній трудовий розпорядок, встановлюють трудові обов`язки працівників та роботодавця, визначають заохочення за успіхи в роботі й відповідальність за невиконання цих обов`язків.

Згідно з частиною першоюстатті 147 КЗпП Україниза порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано такий захід стягнення як догана.

Перевіряючи правомірність притягнення позивачки до дисциплінарної відповідальності за даним наказом, суд виходить з наступного.

31.03.2022 року комісією філії НВІМ України було складено акт про проведення службового розслідування. В акті зазначено, що відповідно до аудиторського звіту музею РВСП від 22.09.2021 року №520/3/30 аудитом встановлено витрачення талонів на дизельне паливо у кількості 5520л на загальну суму 108081.60 грн. Списання пального здійснено із порушенням п.п.8,9 Розділу ХУ111 Інструкції з обліку військового майна, затвердженого Наказом МО України від 17.08.2017 року №440, а саме відсутності первинних документів які підтверджують ії витрачання (фіксальних чеків РРО), авансових звітів, роздавальних відомостей із зазначенням дорожніх листів про використанні талони, до авансових звітів про використання талонів водіями філії не додавалось чеків РРС, що є порушенням порядку ведення бухгалтерського обліку.

Відповідно до п.22 Постанови Пленуму ВСУ від 06.11.1992 р. № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів», при розгляді справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни судам необхідно з`ясовувати, в чому конкретно проявилося порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-1 - 149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи враховувалася тяжкість вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника, тощо.

Дія або бездіяльність працівника вважаються порушенням трудової дисципліни лише при наявності таких ознак: якщо дія або бездіяльність є протиправними; якщо вони сталися з вини (навмисної чи необережної) працівника; якщо працівник не виконав обов`язку, що випливає з трудового договору. Отже, «вина» як одна з ознак порушення трудової дисципліни є необхідною для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності.

Згідно із ст.31 КЗпП України власник або уповноважений ним орган не має права вимагати від працівника виконання роботи, не обумовленої трудовим договором.

Отже, у силу ст.ст.147 - 149 КЗпП України роботодавець має право застосовувати до працівника дисциплінарне стягнення за винне невиконання або неналежне виконання працівником покладених на нього трудових обов`язків.

Виходячи з аналізу норм КЗпП України, у справах, в яких оспорюється незаконне притягнення до дисциплінарної відповідальності, саме роботодавець повинен довести, що притягнення до дисциплінарної відповідальності відбулося без порушення законодавства про працю.

Суд звертає увагу на те, що в матеріалах справи відсутні будь які належні та допустимі докази, які б могли підтвердити, що прямими винними діями або бездіяльністю позивача в межах покладених на нього трудових обов`язків була порушена трудова дисципліна, які були наслідки або яку шкоду для підприємства чи інших осіб спричинено, та що між ними існує причинний зв`язок.

Матеріалами справи підтверджено, що підставою ініціювання дисциплінарного провадження стосовно ОСОБА_1 слугували результати південного територіального управління внутрішнього аудиту від 22.09.2021 року. Аудиторською перевіркою виявлені порушення організації бухгалтерського обліку стосовно обліку витрат паливно-мастильних матеріалів та їх списання за первинними документами.

З метою розгляду щодо неналежної організації головним бухгалтером ОСОБА_1 бухгалтерського обліку стосовно обліку паливно-мастилних матеріалів та їх списання за первинними документами було створено комісію для проведення службового розслідування. Комісією складено акт та зібрано інформацію про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, а саме: 1) пояснення головного бухгалтера ОСОБА_1 та пояснення механіка-гаражу ОСОБА_5 . Комісія вирішила притягнути ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності.

Суд вважає, що виявлене за результатами проведення службового розслідування в ході здійснення дисциплінарного провадження стосовно ОСОБА_1 , не свідчать про неналежне виконання позивачем посадових обов`язків, а відтак відсутні підстави для застосування до неї дисциплінарного стягнення у виді догани.

Відповідно до частини першоїстатті 148 КЗпП Українидисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

Отже, суд приходить до висновку що початком перебігу строку для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності є аудиторський звіт музею від 22.09.2021року.

31.03.2022 року було створено комісію для проведення службового розслідування для здійснення дисциплінарного провадження щодо головного бухгалтера ОСОБА_1 .

Отже, матеріали аудиту від 22.09.2021 року директор філії Національного віськово-історичного музею України музею ракетних військ стратегічного призначення ОСОБА_6 отримав 22 вересня 2021 року.

Таким чином, саме 22.09.2021 року є днем, коли директор ОСОБА_6 як керівник музею дізнався або мав дізнатися про вчинення дисциплінарного проступку ОСОБА_1 , а тому саме з цього дня слід обчислювати початок перебігу строку для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності. Останнім днем притягнення ОСОБА_7 до дисциплінарної відповідальності є 22.03.2022 року.

Тому, суду дійшов висновку про те, що відповідач порушив установленого ст.. 148 КЗУпП строку притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Враховуючи наведене, суд вважає, що відповідачем не дотримано процедури притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності. Тому позов підлягає задоволенню.

Що стосується позовних вимог про стягнення моральної шкоди, суд вважає необхідним зазначити наступне.

Статтею 237-1КЗпП України передбачено, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

У пункті 13постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»із відповідними змінами судам роз`яснено, що відповідно дост.237-1КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконне звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Таким чином, захист порушеного права у сфері трудових відносин забезпечується як відновленням становища, яке існувало до порушення цього права (наприклад, скасуванням наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності), так і механізмом компенсації моральної шкоди, як негативних наслідків (втрат) немайнового характеру, що виникли в результаті душевних страждань, яких особа зазнала у зв`язку з посяганням на її трудові права та інтереси.

Моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру.

Згідно ч.3ст.23ЦКУкраїни моральнашкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Позивачка загальну суму завданої моральної шкоди оцінює в 5 000 грн., при цьому обґрунтовує її стражданнями та позбавленнями, яких зазнала у зв`язку з незаконним притягненням її до дисциплінарної відповідальності, а саме тим, що звернення до суду за захистом своїх прав забирає багато часу, негативно впливає на стан її здоров`я, самопочуття, що дії відповідача погіршили гармонійні адаптовані умови її життєдіяльності, виникла необхідність нераціональних витрат часу, залучення душевних зусиль на розв`язання даної проблеми, окрім того, вона втратила душевний спокій, відчуває постійні переживання, порушено звичний уклад її життя.

Суд погоджується з доводами позивачки, що незаконним притягненням її до дисциплінарної відповідальності, позивачці заподіяна моральна шкода. Проте, визначаючи розмір моральної шкоди, суд з урахуванням тривалості часу, затраченого позивачкою для поновлення своїх прав, характеру порушення її прав, тяжкості і істотності вимушених змін у житті внаслідок порушення трудових прав та зусиль, вжитих для їх відновлення, вважає необхідним визначив розмір відшкодування моральної шкоди у сумі 1000 грн., що буде відповідати засадам розумності та справедливості.

Керуючись ст.ст.10,18,23,76,279,258,259,263-265,352,354 ЦПК України, суд

ухвалив

позовні вимоги задовольнити частково.

Поновити ОСОБА_1 процесуальний строк на звернення до суду з позовом про скасування наказу про оголошення догани.

Скасувати наказ №22 від 01 квітня 2022 року «Про результати проведення службового розслідування» виданого директором філії Національного військово-історичного музею України музею Ракетних військ стратегічного призначення в частині оголошення ОСОБА_8 догани.

Стягнути з філії Національного військово-історичного музею України музею Ракетних військ стратегічного призначення на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди 1 тис. грн..

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер НОМЕР_1 , зареєстрована та проживає АДРЕСА_1 .

Відповідач: Національний військово-історичний музей України музей Ракетних військ стратегічного призначення, код ЄДРПОУ:22999978, м. Київ вул.. Михайла Грушевського,30/1.

Співвідповідач: філія Національного військово-історичного музею України музей Ракетних військ стратегічного призначення, код ЄДРПОУ:24978041, м. Первомайськ вул.. Одеська,121 Миколаївської області.

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_3 , АДРЕСА_2 .

Повний текст рішення складено 18.11.2022 року.

Суддя: