Постанова

від 08.11.2022 по справі 401/3383/21

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

іменем України

08 листопада 2022 року м. Кропивницький

справа № 401/3383/21

провадження № 22-ц/4809/961/22

Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах Чельник О.І. (головуючий, суддя-доповідач), Дуковського О.Л., Єгорової С.М.,

за участю секретаря судового засідання Гончар В.В.,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідачі Світловодський районний центр соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді, Олександрійська районна державна адміністрація Кіровоградської області,

розглянувши врежимі відеоконференціїу відкритомусудовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Олександрійської районної державної адміністрації Кіровоградської області на рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 23 червня 2022 року у складі судді Мельничика Ю.С.,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2021 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Світловодського районного центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді, Олександрійської районної державної адміністрації Кіровоградської області, у якому просила суд стягнути солідарно з відповідачів на свою користь заборгованість по допомозі по тимчасовій непрацездатності у розмірі 1229,00 грн, по допомозі по вагітності та пологах у розмірі 32939,20 грн, вихідну допомогу при звільненні у розмірі 8145,70 грн, середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні, починаючи з 16 липня 2021 року по день ухвалення судового рішення, а також 20000 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди.

В обґрунтування позову вказала, що вона працювала у Світловодському районному центрі соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді (далі по тексту Світловодський РЦСССДМ) з 06 квітня 2017 року по 15 липня 2021 року: з 06 квітня 2017 року до 01 лютого 2018 року на посаді соціального педагога відділу соціальної роботи; з 01 лютого 2018 року до 01 січня 2019 року на посаді фахівця із соціальної роботи II категорії; з 01 січня 2019 року по 15 липня 2021 року провідним фахівцем із соціальної роботи. З 01 грудня по 10 грудня 2020 року перебувала на лікарняному, що підтверджується листком непрацездатності №038013 від 01 грудня 2020 року. 18 січня 2021 року її було повідомлено про наступне вивільнення з Світловодського РЦСССДМ з 18 березня 2021 року (повідомлення №01-16/7 від 18 січня 2021 року) у зв`язку з ліквідацією юридичної особи публічного права «Світловодський районний центр соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді» на підставі п.1 ст.40 КЗпП України, яке відбудеться 18 березня 2021 року. 15 березня 2021 року їй видано довідка Світловодського РЦССДСМ за №01-16/7, згідно з якою станом на 15 березня 2021 року заборгованість по заробітній платі складає: за січень 2021 року - 6226,00 грн; за лютий 2021 року 5252,80 грн; грошова компенсація за невикористану відпустку 4990,04 грн; вихідна допомога при ліквідації 8145,70 грн. 23 березня 2021 року позивачці було виплачено 9021,47 грн, 18 серпня 2021 року 5074,61 грн. Наказом Світловодського РЦСССДМ від 24 лютого 2021 року №1-в «Про надання відпустки у зв`язку з вагітністю та пологами ОСОБА_1 » їй була надана відпустка у зв`язку з вагітністю та пологами з 23 лютого 2021 року по 29 червня 2021 року. 06 травня 2021 року їй було видано листок непрацездатності серії АЛГ №077893 (продовження листка непрацездатності серії АЛГ №077458) про те, що вона перебувала на лікарняному з 29 червня 2021 року по 12 липня 2021 року. Вищевказані листки непрацездатності були надані бухгалтеру Світловодського РЦСССДМ, але їх оплата здійснена не була.

Зазначала, що Світловодський РЦСССДМ не виплатив допомогу по тимчасовій непрацездатності та вагітності та пологах не тільки в строк, визначений п. 1 ч. 2 ст. 32 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування», але й при звільненні її з роботи, порушивши при цьому ст.ст.25, 26, 30-32 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» та ст. 116 КЗпП України.

15 липня 2021 року її було звільнено зі Світловодського РЦСССДМ у зв`язку з ліквідацією установи на підставі п.1 ст.40 КЗпП України (наказ №7-к від 15 липня 2021 року). У порушення вимог ст.44 КЗпП України їй не виплачено також вихідну допомогу.

Вважала, що у зв`язку з невиплатою усіх сум, що належали їй від Світловодського РЦСССДМ у день звільнення, вона має право на виплату середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Позовні вимоги до Олександрійської районної державної адміністрації (далі по тексту Олександрійська РДА) позивач обґрунтовувала тим, що згідно з п.2 Положення про Світловодський РЦСССДМ, затвердженого розпорядженням голови Світловодської районної державної адміністрації №409-р від 19 листопада 2015 року, Центр утворюється, реорганізовується та ліквідується Світловодською районною державною адміністрацією і належить до сфери її управління. Крім того, Світловодська районна державна адміністрація є головним розпорядником бюджетних коштів Центру відповідно до ст.22 Бюджетного кодексу України.

Світловодська районна державна адміністрація Кіровоградської області знаходиться в стані припинення з 05 січня 2021 року, Світловодський районний центр соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді - з 18 січня 2021 року. Розпорядженням голови Кіровоградської обласної державної адміністрації від 08 квітня 2021 року №294-р «Про затвердження передавальних актів передачі-приймання майна з балансу Онуфріївської, Петрівської, Світловодської районних державних адміністрацій на баланс Олександрійської районної державної адміністрації» затверджено передавальний акт передачі-приймання майна з балансу Світловодської районної державної адміністрації на баланс Олександрійської районної державної адміністрації та зазначено про те, що у зв`язку з припиненням Світловодської районної державної адміністрації Кіровоградської області, яка реорганізується шляхом приєднання до Олександрійської районної державної адміністрації Кіровоградської області, правонаступником усього її майна за цим передавальним актом є Олександрійська РДА.Позивач зазначав, що, оскільки Олександрійська РДА є публічним правонаступником Світловодської районної державної адміністрації, Світловодський РЦСССДМ належить до сфери управління останньої, яка є головним розпорядником його бюджетних коштів згідно з Положенням про Світловодський РЦСССДМ, затвердженим розпорядженням голови Світловодської районної державної адміністрації від 19 листопада 2015 року №409-р, саме Олександрійська РДА має нести відповідальність за затримку розрахунку при звільненні.

В обґрунтування позовних вимог в частині стягнення моральної шкоди посилалась на те, що у період вагітності та після пологів вона перебувала в постійному нервовому напруженні, зазнала психологічного стресу, хвилювань, викликаних тим, що їй своєчасно не була виплачена заробітна плата, не виплачена допомога по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах; постійні хвилювання в період вагітності призвели до ускладнення пологів. Вважала, що порушення її законних прав призвели до моральних страждань, їй дуже складно організовувати своє подальше життя, а тому сума відшкодування завданої їй моральної шкоди має становити 20000 грн.

Посилаючись на зазначені обставини, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог (а.с.142-147), просила суд стягнути з Олександрійська РДА на свою користь заборгованість по допомозі по тимчасовій непрацездатності у розмірі 1229,00 грн; по допомозі по вагітності та пологах у розмірі 32939,20 грн; вихідну допомогу при звільненні у розмірі 8145,70 грн, середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні, починаючи з 16 липня 2021 року по день ухвалення судового рішення, а також 20000 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 23 червня 2022 року позов задоволено частково. Стягнуто з Світловодського РЦСССДМ та Олександрійської РДА солідарно на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі: допомогу за час тимчасової непрацездатності за листком про тимчасову непрацездатність №038013 від 01 грудня 2020 року у розмірі 1229 грн, допомогу у зв`язку з вагітністю та пологами (листок непрацездатності №077458 від 23 лютого 2021 року, та листок непрацездатності №077893 від 06 травня 2021 року) у розмірі 32939,20 грн, вихідну допомогу у розмірі середньомісячного заробітку у сумі 8145,70 грн; середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні за період з 16 липня 2021 року по 23 червня 2022 року у розмірі 70987,31 грн, компенсацію моральної шкоди у розмірі 10000 грн, а всього 123301 грн. Вирішено питання судових витрат.

Не погоджуючисьіз зазначенимрішенням Олександрійська РДА подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, просила скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову. Вказувала, що з позивачкою ніколи не перебувала у трудових правовідносинах, вина у виникненні заборгованості по заробітній платі Олександрійської РДА відсутня.

ОСОБА_1 ,в інтересахякої дієадвокат СувороваСвітлана Миколаївна, направила до апеляційного суду відзив на апеляційнускаргу, в якому просить апеляційну скаргу Олександрійської РДА залишити без задоволення, а рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 23 червня 2022 року - без змін. Вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального права.

У судовому засіданні апеляційного суду адвокатка Суворова С.М., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Відповідачі у судове засідання своїх представників не направили. Про час та місце слухання справи були повідомлені належним чином. Причини неявки суду не повідомили. Колегія суддів постановила ухвалу про слухання справи у відсутності представників відповідачів на підставі ч.2 ст.372 ЦПК України.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову.

Судом встановлено та підтверджено письмовими доказами по справі, що ОСОБА_1 працювала у Світловодському РЦСССДМ з 06 квітня 2017 року по 15 липня 2021 року (а.с.19-21).

З 01 по 10 грудня 2020 року ОСОБА_1 перебувала на лікарняному, що підтверджується листком непрацездатності №038013 від 01 грудня 2020 року (а.с.22).

18 січня 2021 року ОСОБА_1 була повідомлена про наступне вивільнення з Світловодського РЦСССДМ з 18 березня 2021 року, що підтверджується копією повідомлення № 01-16/7 від 18 січня 2021 року. В повідомленні також зазначено, що при звільненні ОСОБА_1 буде виплачена вихідна допомога у розмірі середнього заробітку згідно з колективним договором (а.с.27).

Наказом Світловодського РЦСССДМ від 24 лютого 2021 року №1-в «Про надання відпустки в зв`язку з вагітністю та пологами ОСОБА_1 » ОСОБА_1 була надана відпустка у зв`язку з вагітністю та пологами з 23 лютого 2021 року по 29 червня 2021 року (а.с.25).

24 лютого 2021 року ОСОБА_1 звернулася до бухгалтера Світловодського РЦСССДМ ОСОБА_2 з письмовою заявою про здійснення розрахунку з виплат за листком непрацездатності серії АЛГ №077458, виданого 23 лютого 2021 року (а.с.26)

Як свідчить довідка Світловодського РЦССДСМ від 15 березня 2021 року №01-16/7 станом на 15 березня 2021 року заборгованість перед позивачем становить: заробітна плату за січень 2021 року - 6226,00 грн, заробітна плата за лютий 2021 року 5252,80 грн, грошова компенсація за невикористану відпустку 4990,04 грн, вихідна допомогу у зв`язку із ліквідацією установи 8145,70 грн (а.с.29).

Судом першої інстанції встановлено, що 23 березня 2021 року ОСОБА_1 було виплачено 9021,47 грн, 18 серпня 2021 року 5074,61 грн, що підтверджується банківськими виписками за 23 березня 2021 року та 18 серпня 2021 року. Відправником коштів 23 березня 2021 року у сумі 9021,47 грн. та 18 серпня 2021 року у сумі 5074,61 грн єСвітловодський РЦССДСМ (а.с.30, 31, 130).

06 травня 2021 року ОСОБА_1 було видано листок непрацездатності серії АЛГ №077893 (продовження листка непрацездатності серії АЛГ №077458), згідно з яким вона перебувала на лікарняному з 29 червня 2021 року по 12 липня 2021 року (а.с.24).

15 липня 2021 року ОСОБА_1 була звільнена зі Світловодського РЦСССДМ у зв`язку з ліквідацією установи згідно п. 1 ст. 40 КЗпП України, що підтверджується наказом №7-к від 15 липня 2021 року (а.с.28).

Світловодське управління Державної казначейської служби в Кіровоградській області №02-30-06/1135 20 грудня 2021 року повідомило суд першої інстанції про те,що Світловодський РЦСССДМ знаходиться в стані припинення, закрито усі рахунки в органах казначейства Кіровоградської області, зокрема у Світловодському управлінні казначейства (за місцем обслуговування) (а.с.127).

Суд першої інстанції також установив, що згідно з п.2 Положення про Світловодський РЦСССДМ, затвердженого розпорядженням голови Світловодської районної державної адміністрації від 19 листопада 2015 року №409-р, Центр утворюється, реорганізовується та ліквідується Світловодською районною державною адміністрацією і належить до сфери її управління. Діяльність Центру спрямовується Управлінням соціального захисту населення Світловодської районної державної адміністрації. Положення про Центр, його штатний розпис в межах визначеної граничної чисельності та фонду оплати праці працівників затверджується Світловодською районною державною адміністрацією (а.с.33-34).

Розпорядженням голови Олександрійської РДА від 14 січня 2021 року №19-р «Про припинення юридичної особи публічного права «Світловодський районний центр соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді» вирішено припинити вказану юридичну особу публічного права шляхом ліквідації, тазатверджено склад ліквідаційної комісії з припинення, головою якої призначено ОСОБА_3 (а.с.38-41).

Розпорядженням голови Кіровоградської обласної державної адміністрації від 08 квітня 2021 року №294-р «Про затвердження передавальних актів передачі-приймання майна з балансу Онуфріївської, Петрівської, Світловодської районних державних адміністрацій на баланс Олександрійської районної державної адміністрації» затверджено передавальний акт передачі-приймання майна з балансу Світловодської районної державної адміністрації на баланс Олександрійської РДА. У вказаному розпорядженні зазначено про те, що у зв`язку з припиненням Світловодської районної державної адміністрації Кіровоградської області, яка реорганізується шляхом приєднання до Олександрійської районної державної адміністрації Кіровоградської області, правонаступником усього її майна за цим передавальним актом є Олександрійська РДА (а.с.42-55).

Ухвалюючи рішеннясуд першоїінстанції дійшоввисновку узадоволеній частиніпозову прообґрунтованість заявленихпозовних вимогта наявністьпідстав длясолідарного стягненняз відповідачів-Світловодського РЦСССДМта ОлександрійськоїРДА заборгованості по заробітній платі у загальному розмірі 113301 грн, у тому числі середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні за період з 16 липня 2021 року по 23 червня 2022 року у розмірі 70987,31 грн, та компенсації у рахунок відшкодування моральної шкоди у розмірі 10000 грн.

Апеляційний суд не може погодитись з такими висновками суду, виходячи з такого.

Вирішуючи питання про те, чи можливий у даних правовідносинах солідарний обов`язок відповідачів, поза увагою суду першої інстанції залишилось таке.

Солідарна відповідальність є одним із різновидівцивільно-правової відповідальності. У зобов`язальному праві солідарна відповідальність- це відповідальність кількох боржників перед кредитором, при якій кредиторові надається право на свій розсуд вимагати виконання зобов`язання у повному обсязі або частково від усіх боржників разом або від кожного з них окремо. Солідарна відповідальність настає лише у випадках, прямо передбачених законом чи договором. Статтею 541 ЦК України передбачено, що солідарний обов`язокабо солідарнавимога виникаютьу випадках,встановлених договоромабо законом,зокрема уразі неподільностіпредмета зобов`язання,зокрема,солідарну вимогукредитора тасолідарний обов`язокборжників (ст.ст.542-543ЦК України).Також солідарнийобов`язок виникаєу недоговірнихзобов`язаннях щодоосіб, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди потерпілому, зокрема ст.1190ЦК України передбачає солідарну відповідальність перед потерпілим.

Отже, у трудових правовідносинах солідарна відповідальність діючим трудовим законодавством не передбачена.

Відповідно до постанови Верховної Ради України від 17 липня 2020 року №807-ІХ «Про утворення та ліквідацію районів» утворено Олександрійський район (з адміністративним центром у місті Олександрія) у складі територій Великоандрусівської сільської, Новопразької селищної, Олександрійської міської, Онуфріївської селищної, Пантаївської селищної, Петрівської селищної, Попельнастівської сільської, Приютівської селищної, Світловодської міської територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 4 Порядку здійснення заходів щодо утворення та реорганізації районних державних адміністрацій, а також правонаступництва щодо майна, прав та обов`язків районних державних адміністрацій, що припиняються, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2020 року №1321 (далі по тексту Порядок), яким визначено механізм здійснення заходів, пов`язаних з утворенням або реорганізацією райдержадміністрацій, а також правонаступництва щодо майна, прав та обов`язків райдержадміністрацій, що припиняються, у зв`язку із зміною адміністративно-територіального устрою України, якщо територія району, ліквідованого Верховною Радою України (далі - ліквідований район), включається до території новоутвореного району, в адміністративному центрі якого вже існує райдержадміністрація, райдержадміністрація, що діяла на території ліквідованого району, реорганізується шляхом її приєднання до райдержадміністрації, розташованої в адміністративному центрі новоутвореного району.

Пунктом 7 Порядку визначено, що перехід повноважень, прав та обов`язків (публічно-владне правонаступництво) райдержадміністрацій, що припиняються, до райдержадміністрацій новоутворених районів здійснюється:- у разі існування райдержадміністрації в адміністративному центрі новоутвореного району та приєднання до неї райдержадміністрацій, що припиняються, ліквідованих районів - з моменту утворення комісії з реорганізації райдержадміністрації, що припиняється.

Відповідно до п.8 Порядку перехід майна, майнових прав та обов`язків райдержадміністрацій, що припиняються, до райдержадміністрацій новоутворених районів здійснюється: -у разі існування райдержадміністрації в адміністративному центрі новоутвореного району та приєднання до неї райдержадміністрацій, що припиняються, ліквідованих районів - з дня затвердження передавального акта комісії з реорганізації.

Передавальний акт складається комісією з реорганізації та затверджується головою облдержадміністрації (п. 9 Порядку).

Розпорядженням голови Кіровоградської обласної державної адміністрації від 08 квітня 2021 року № 294-р «Про затвердження передавальних актів передачі-приймання майна з балансу Онуфріївської, Петрівської, Світловодської районних державних адміністрацій на баланс Олександрійської районної державної адміністрації» затверджено передавальний акт передачі-приймання майна з балансу Світловодської районної державної адміністрації на баланс Олександрійської РДА,відповідно з 08 квітня 2021 року здійснено перехід майна, майнових прав та обов`язків Світловодської районної державної адміністрації до Олександрійської РДА, і Олександрійська РДА стала публічним правонаступником Світловодської районної державної адміністрації.

У постанові від 13 березня 2019 року у справі № 524/4478/17 Верховний Суд зробив висновок про те, що публічне правонаступництво органів державної влади є окремим, особливим видом правонаступництва, під таким терміном розуміється перехід в установлених законом випадках прав та обов`язків одного суб`єкта права іншому. При цьому обов`язок по відновленню порушених прав особи покладається на орган, компетентний відновити такі права. Такий підхід про перехід обов`язку відновлення порушених прав до правонаступника відповідає принципу верховенства права, оскільки метою правосуддя є ефективне поновлення порушених прав, свобод і законних інтересів.У спорах, які виникають з публічних правовідносин, де оскаржуються рішення (дії, бездіяльність) державного органу, пов`язані зі здійсненням функції від імені держави, стороною є сама держава в особі того чи іншого уповноваженого органу. Функції держави, які реалізовувались ліквідованим органом, не можуть бути припинені і підлягають передачі іншим державним органам, за виключенням того випадку, коли держава відмовляється від таких функцій взагалі.При цьому, державні органи, хоча і є юридичними особами, але норми Цивільного кодексу України про перетворення юридичних осіб не можуть бути підставою для вирішення питання про правонаступництво для органів державної влади, оскільки ЦК України передбачає перехід при правонаступництві об`єктів цивільних та майнових прав, а в адміністративному праві мова йде про перехід специфічних, владних прав. Норма ж про те, що ліквідація юридичної особи не тягне за собою переходу прав та обов`язків у порядку правонаступності, стосовно державних органів не може діяти, оскільки ліквідація органу публічної влади обов`язково повинна тягнути за собою перехід його прав та обов`язків у порядку правонаступництва іншому органу.

Європейський суд з прав людини у пункту 51 рішення від 13.01.2011 по справі Чуйкіна проти України (Заява №28924/04) встановив, що ліквідація державної установи без правонаступництва не може звільнити державу від необхідності виконання рішення щодо ліквідованого органу. Суд також зазначив, що інший висновок дозволить державі використовувати такий підхід, щоб уникати сплати боргів своїх органів, особливо беручи до уваги те, що потреби, які змінюються, змушують державу часто змінювати свою організаційну структуру, включаючи формування нових органів та ліквідацію старих.

Отже, Олександрійська РДА, як орган державної виконавчої влади, є публічним правонаступником Світловодської районної державної адміністрації, а Світловодський РЦСССДМ належить до сфери управління останньої, яка є головним розпорядником його бюджетних коштів згідно з Положенням про Світловодський районний центр соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді, затвердженим розпорядженням голови Світловодської районної державної адміністрації від 19 листопада 2015 року №409-р.

Як убачається з матеріалів справи, 13 жовтня 2021 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Світловодського РЦСССДМ та Олександрійської РДА та просила суд стягнути солідарно з відповідачів на свою користь заборгованість по допомозі по тимчасовій непрацездатності в розмірі 1229,00 грн; по допомозі по вагітності та пологах в розмірі 32939,20 грн; вихідну допомогу при звільненні в розмірі 8145,70 грн. та середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні, починаючи з 16 липня 2021 року по день ухвалення судового рішення, а також 20000 грн на відшкодування моральної шкоди (а.с.1-11).

Однак, 06 квітня 2022 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокатка Суворова С.М., подала до суду заяву про уточнення позовних вимог, у якій просила стягнути вказані у первісній позовній заяві суми з Олександрійської РДА, як публічного правонаступника Світловодської районної державної адміністрації та Світловодського РЦСССДМ, оскільки відповідач Світловодський РЦ СССДМ не має відкритих рахунків в органах казначейства (а.с.142-147).

Тобто, на думку колегії суддів, подаючи зазначені уточнення до позову, сторона позивача фактично відмовилася від вимог до Світловодського РЦСССДМ та просить стягнути усі суми з другого відповідача - Олександрійської РДА. Проте, судом першої інстанції не було вирішено питання щодо поданих змін взагалі, не було залишено без розгляду вимоги до Світловодського РЦСССДМ або не закрито провадження в цій частині.

Відповідно до положень, викладених у ст.ст.13,81 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У постановахВерховного Судувід 08серпня 2019року усправі №450/1686/17та від15липня 2019року усправі №235/499/17зазначено,що аналізнаведених нормпроцесуального таматеріального правадає підставувважати,що кожнасторона самавизначає стратегіюсвого захисту,зміст своїхвимог ізаперечень,тягар доказуваннялежить насторонах спору,а судрозглядає справувиключно умежах заявленихними вимогта наданихдоказів.Суд неможе вийтиза межіпозовних вимогта впорушення принципудиспозитивності самостійнообирати правовупідставу тапредмет позову.

Апеляційний суд, виходячи із меж заявлених позовних вимог, а також того, що у даному випадку відбулося публічне правонаступництво, приходить до висновку про покладення обов`язку за виниклим про стягнення заборгованості по заробітній платі лише на

Олександрійську районну державну адміністрацію Кіровоградської області та виходить з такого.

Статтею 43 Конституції Українивизначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Статтею 4 КЗпП Українивстановлено, що законодавство про працю складається із цьогоКодексута інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч.1ст.1 Закону України «Про оплату праці»заробітна платаце винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану роботу.

Відповідно до ч.1ст.115 КЗпП Українизаробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органівпредставниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Частиною першою статті 47 та частиною 1 статті 116 КЗпП України передбачено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації провадиться у день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 працювала в Світловодському РЦСССДМ з 06 квітня 2017 року по 15 липня 2021 року. 15 липня 2021 року ОСОБА_1 була звільнена зі Світловодського РЦСССДМ у зв`язку з ліквідацією установи згідно з п.1 ст.40 КЗпП України.

Судом встановлено, що в день звільнення позивача не було здійснено повну виплату належних коштів, що є грубим порушенням частини 1 статті 116 Кодексу законів про працю України.

Статтею 43 Конституції України гарантоване право на своєчасне одержання винагороди за працю, яке захищається законом. Це право кореспондується з вимогами статті 97 та гарантіями статті 233 Кодексу законів про працю України, статті 21 Закону України «Про оплату праці». Таким чином, початок ліквідації роботодавця не може бути підставою для відмови у захисті судом права працівника щодо виплати заробітної плати.

Отже, враховуючи те, що в день звільнення позивачеві не виплаченадопомога за час тимчасової непрацездатності за листком про тимчасову непрацездатність №038013 від 01 грудня 2020 року в розмірі 1229 грн, допомога у зв`язку з вагітністю та пологами (листок непрацездатності №077458 від 23 лютого 2021 року, та листок непрацездатності №077893 від 06 травня 2021 року) у розмірі 32939,20 грн, а також вихідна допомога у розмірі середньомісячного заробітку в сумі 8145,70 грн, зазначені суми підлягають стягненню на користь позивача з Олександрійської РДА.

В частині стягнення середнього заробітку колегія суддів виходить з такого.

Згідно із ч.1ст.117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені вст.116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Тобто, чинне трудове законодавство передбачає стягнення середнього заробітку як санкцію за невиконання вимог роботодавцем щодо виплат усіх належних на день звільнення працівникові сум, а оскільки ОСОБА_1 не перебувала з Олександрійською РДА у трудових правовідносинах вина Олександрійської РДА у невиплаті позивачеві усіх належних до виплати сум на момент звільнення відсутня, а тому, на думку колегії суддів, є неможливим застосування положень статті 117 КЗпП України до Олександрійської РДА.

Крім того, стосовно вимог позивача про стягнення моральної шкоди у розмірі 20000 грн апеляційний суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Якщо інше не встановлено законом моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 237-1 КЗпП України встановлено, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у п.5 постанови від 31.03.1995 №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. За моральну (немайнову) шкоду, заподіяну працівником під час виконання трудових обов`язків, відповідальність несе організація, з якою цей працівник перебуває у трудових відносинах (п.8 постанови).

Отже, підстав для стягнення моральної шкоди з відповідача - Олександрійської РДА апеляційним судом не встановлено, оскільки за повідомленими позивачем даними не убачається причинно-наслідкового зв`язку у діях відповідача, яке по відношенню до позивача міг би бути підставою для покладення на цього відповідача обов`язку з відшкодування моральної шкоди.

Позовні вимоги про стягнення середнього заробітку та відшкодування моральної шкоди мали б бути задоволені та стягнуті зі Світловодського РЦСССДМ, як роботодавця, з вини якого настали певні негативні наслідки. Однак заявою про уточнення позовних вимог позивач фактично відмовився від стягнення зі Світловодського РЦСССДМ, який станом на 06.11.2022 не ліквідовано, а за інформацією Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що є загальнодоступною, перебуває у стані припинення, усіх належних до виплати сум, у тому числі від стягнення середнього заробітку та відшкодування моральної шкоди, та просив стягнути усі належні до виплати суми лише з Олександрійської РДА, як публічного правонаступника Світловодської районної державної адміністрації Кіровоградської області.

Відповідно до ч.1ст.376 ЦПК Українипідставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин справи, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

За такихобставин колегіясуддів вважає,що оскаржуванерішення невідповідає вимогамст.263ЦПК Українищодо законностіі обґрунтованості,висновки судуне відповідаютьобставинам справи,що призвелодо неправильногозастосування судомнорм матеріальногоправа,а відтакі помилковоговизначення юридичнихнаслідків цихобставин.Зазначене відповіднодо вимогч.1ст.376ЦПК Україниє підставоюдля скасуваннясудового рішенняз ухваленнямнового рішенняпро частковезадоволення позовнихвимог вчастині стягненняз Олександрійської районної державної адміністрації Кіровоградської області на користь ОСОБА_1 заборгованості по заробітній платі, а саме нарахування допомоги за час тимчасової непрацездатності за листком про тимчасову непрацездатність №038013 від 01 грудня 2020 року у розмірі 1229 грн, нарахування допомоги у зв`язку з вагітністю та пологами за листками непрацездатності №077458 від 23 лютого 2021 року та №077893 від 06 травня 2021 року у розмірі 32939 грн 20 коп, вихідної допомоги у розмірі середньомісячного заробітку у сумі 8145 грн 70 коп.В іншій частині позовні вимоги слід залишити без задоволення.

Частиною 13 ст.141 ЦПК Українипередбачено, що у разі, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справу на новий розгляд змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

З Олександрійської районної державної адміністрації Кіровоградської області на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 3441 грн.

Керуючись ст. ст.367,374,376,382 - 384 ЦПК України

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Олександрійської районної державної адміністрації Кіровоградської області задовольнити частково.

Рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 23 червня 2022 року скасувати та ухвалити нове.

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Світловодського районного центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді та Олександрійської районної державної адміністрації Кіровоградської області про стягнення всіх сум, що належать до виплати в день звільнення, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, та відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з Олександрійської районної державної адміністрації Кіровоградської області на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі, а саме нарахування допомоги за час тимчасової непрацездатності за листком про тимчасову непрацездатність №038013 від 01 грудня 2020 року у розмірі 1229 (одна тисяча двісті двадцять дев`ять) грн; нарахування допомоги у зв`язку з вагітністю та пологами за листками непрацездатності №077458 від 23 лютого 2021 року та №077893 від 06 травня 2021 року у розмірі 32939 (тридцять дві тисячі дев`ятсот тридцять дев`ять) грн 20 коп; вихідну допомогу у розмірі середньомісячного заробітку у сумі 8145 (вісім тисяч сто сорок п`ять) грн 70 коп.

В іншій частині позовні вимоги залишити без задоволення.

Стягнути з Олександрійської районної державної адміністрації Кіровоградської області у дохід держави судовий збір у розмірі 3441 (три тисячі чотириста сорок одну) грн.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 17 листопада 2022 року.

Головуючий суддя О.І. Чельник

Судді О.Л. Дуковський

C.М. Єгорова