Рішення

від 17.11.2022 по справі 440/4772/22

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

17 листопада 2022 року м. ПолтаваСправа №440/4772/22

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Кукоби О.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Департаменту будівництва, містобудування і архітектури Полтавської обласної військової адміністрації до Західного офісу Держаудитслужби про визнання протиправним та скасування висновку,

В С Т А Н О В И В:

1. Стислий зміст позовних вимог та їх обґрунтування.

Департамент будівництва, містобудування і архітектури Полтавської обласної військової адміністрації (надалі - позивач, Департамент будівництва, містобудування і архітектури ПОВА) звернувся до суду з позовом до Західного офісу Держаудитслужби (надалі також відповідач), у якому просив визнати протиправним та скасувати висновок щодо проведення моніторингу закупівлі UA-2021-08-09-008467-а.

Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на невідповідність спірного висновку вимогам чинного законодавства з огляду на довільне трактування відповідачем вимог чинного законодавства в частині складення тендерної документації та проведення процедури публічної закупівлі.

2. Позиція відповідача.

Відповідач позов не визнав. У наданому до суду відзиві на позов представник відповідача просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю з огляду на їх необґрунтованість та безпідставність /а.с. 109-115/. Свою позицію мотивував посиланням на порушення позивачем вимог пункту 4-1 постанови Кабінету Міністрів України від 11.10.2016 №710 (в частині неоприлюднення оголошення про проведення конкурентної процедури закупівель або повідомлення про намір укласти договір про закупівлю за результатами переговорної процедури закупівель), частини першої статті 31 Закону України "Про публічні закупівлі" (невідхилення пропозиції учасника внаслідок невиконання ним вимог тендерної документації замовника), а також недотримання учасником закупівлі ТОВ "ЕКОБУДЕНЕРГО" вимог тендерної документації щодо накладення кваліфікованого електронного підпису на тендерну пропозицію. З огляду на встановлені порушення законодавства у сфері закупівель, керуючись статтями 2, 5 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" та статтею 8 Закону України "Про публічні закупівлі" Західний офіс Держаудитслужби зобов`язав позивача здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов`язань за укладеним за результатами тендеру договором з дотриманням норм Господарського кодексу України і Цивільного кодексу України, зокрема, але не виключно, шляхом письмового звернення до ТОВ "ЕКОБУДЕНЕРГО" щодо розірвання договору та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

3. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 13.06.2022 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у цій справі, а її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників (у порядку письмового провадження).

Позивач надав до суду відповідь на відзив, у якій наполягав на безпідставності доводів відповідача та просив позовні вимоги задовольнити /а.с. 127-135/.

Відповідач у запереченні на відповідь повторив раніше наведені у відзиві аргументи щодо вирішення спору та просив у задоволенні позовних вимог відмовити /а.с. 137-146/.

Згідно з частиною п`ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

За відсутності клопотань учасників справи про розгляд справи у відкритому судовому засіданні чи за правилами загального позовного провадження, зважаючи на достатність наданих сторонами доказів та повідомлених обставин, суд розглянув справу у порядку письмового провадження.

Обставини справи

09.08.2021 Департамент будівництва, містобудування і архітектури ПОВА на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель опублікував оголошення про закупівлю: "Реставрація фасаду лікувального корпусу Полтавської обласної дитячої клінічної лікарні по вул. Шевченка, 34 в м. Полтаві. (Коригування) (код ДК 021:2015:45000000-7 Будівельні роботи та поточний ремонт) на загальну суму 5803907,00 грн. Ідентифікатор закупівлі UA-2021-08-09-008467-а" шляхом проведення відкритих торгів /а.с. 16-64/.

Наказом Західного офісу Держаудитслужби від 02.05.2022 №165 вирішено розпочати моніторинг закупівлі UA-2021-08-09-008467-а.

03.05.2022 замовнику надіслано запит на пояснення, відповідь на які надана 04.05.2022 /а.с. 120, зі звороту, 121, зі звороту/.

16.05.2022 в електронній системі закупівель опубліковано висновок про результати моніторингу процедури закупівлі робіт по об`єкту: "Реставрація фасаду лікувального корпусу Полтавської обласної дитячої клінічної лікарні по вул. Шевченка, 34 в м. Полтаві. (Коригування) (код ДК 021:2015:45000000-7 Будівельні роботи та поточний ремонт)." /а.с. 117-120/. У висновку вказано про наявність порушень законодавства про закупівлі, а саме - частини першої статті 31 Закону України "Про публічні закупівлі" та пункту 4-1 постанови Кабінету Міністрів України від 11.10.2016 №710 "Про ефективне використання державних коштів".

Не погодившись з цим висновком, позивач оскаржив його до суду.

Норми права, якими урегульовані спірні відносини

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади на момент оголошення спірної закупівлі визначені Законом України від 25.12.2015 №922-VIII "Про публічні закупівлі" (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; надалі - Закон №922-VIII).

Згідно з частиною першою статті 8 Закону №922-VIII моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю). Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії. Моніторинг процедури закупівлі не проводиться на відповідність тендерної документації вимогам частини четвертої статті 22 цього Закону. Моніторинг процедур закупівель здійснюється також щодо процедур закупівель, особливості яких передбачені у законах, що визначені у частинах восьмій та дев`ятій статті 3 цього Закону.

За приписами статті 1 Закону України від 26.01.1993 №2939-ХІІ "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин, надалі - Закон №2939-ХІІ) здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).

Згідно з Положенням про Державну аудиторську службу України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 №43, Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

У силу пункту 7 названого Положення, Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.

Відповідно до частин першої, другої та четвертої статті 5 Закону №2939-ХІІ контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України "Про публічні закупівлі", проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування. Порядок та підстави проведення органом державного фінансового контролю перевірок закупівель встановлюється Кабінетом Міністрів України. Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.

Частинами четвертою та шостою статті 8 Закону №922-VIII визначено, що строк здійснення моніторингу процедури закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з наступного робочого дня від дати оприлюднення повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі в електронній системі закупівель. За результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

Згідно з частиною десятою статті 8 Закону №922-VIII у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Замовник зазначає в електронній системі закупівель про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження.

Принципи публічних закупівель визначені частиною першою статті 5 Закону №922-VIII, відповідно до якої закупівлі здійснюються за такими принципами: 1) добросовісна конкуренція серед учасників; 2) максимальна економія, ефективність та пропорційність; 3) відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; 4) недискримінація учасників та рівне ставлення до них; 5) об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; 6) запобігання корупційним діям і зловживанням.

Статтею 20 Закону №922-VIII передбачено, що відкриті торги є основною процедурою закупівлі. Під час проведення процедури відкритих торгів тендерні пропозиції мають право подавати всі зацікавлені особи. Для проведення процедури закупівлі має бути подано не менше двох пропозицій.

Відповідно до частини третьої статті 12 Закону №922-VIII під час використання електронної системи закупівель з метою подання тендерних пропозицій/пропозицій та їх оцінки документи та дані створюються та подаються з урахуванням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги".

За змістом частини третьої статті 22 Закону №922-VIII тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації.

Згідно з абзацом третім пункту 1 частини першої статті 31 Закону №922-VIII замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо учасник процедури закупівлі не відповідає встановленим абзацом першим частини третьої статті 22 цього Закону вимогам до учасника відповідно до законодавства.

Оцінка судом обставин справи

Згідно з частиною другою статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

У цій справі предметом спору є правомірність висновку органу державного фінансового контролю про результати моніторингу закупівлі.

Так, виходячи з наведених вище положень законів №№ 922-VIII, 2939-ХІІ, контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель може здійснюватися, зокрема, шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України "Про публічні закупівлі", завданням якого є аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель на всіх стадіях закупівлі. При цьому підставою для проведення такого моніторингу можуть слугувати виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель.

За результатами моніторингу процедури закупівлі орган державного фінансового контролю складає висновок, який за своїм змістом, є індивідуально-правовим актом та повинен відповідати вимогам, встановленим статтею 2 КАС України. Можливість оскарження такого висновку в судовому порядку передбачена частиною десятою статті 8 Закону України "Про публічні закупівлі".

Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 30.06.2020 у справі №320/733/19.

Виходячи з приписів частини другої статті 2 КАС України, суд перевіряє відповідність спірного висновку критеріям правомірності рішення суб`єкта владних повноважень, а саме, чи прийнято це рішення: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд враховує, що оспорюваний висновок містить посилання на такі порушення позивачем вимог чинного законодавства:

1) замовник на порушення вимог пункту 4-1 постанови Кабінету Міністрів України від 11.10.2016 №710 "Про ефективне використання державних коштів" не оприлюднив інформацію про обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі та очікуваної вартості предмета закупівлі на власному веб-сайті (або на офіційному веб-сайті головного розпорядника бюджетних коштів, суб`єкта управління об`єктами державної власності);

2) за умовами частини першої розділу ІІІ тендерної документації замовника під час використання електронної системи закупівель з метою подання тендерних пропозицій та їх оцінки документи та дані створюються та подаються з урахуванням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги" шляхом накладення на них кваліфікаційного електронного підпису (КЕП), тоді як проведеною під час моніторингу перевіркою накладеного учасником ТОВ "ЕКОБУДЕНЕРГО" електронного підпису (за посиланням https://czo.gov.ua/verify) встановлено, що на тендерну пропозицію вказаного учасника накладено удосконалений електронний підпис уповноваженої особи учасника, який з врахуванням норм Закону України "Про електронні довірчі послуги" не є кваліфікованим електронним підписам (тип носія особистого ключа незахищений, тип підпису удосконалений, сертифікат кваліфікований, інформація про зберігання особистого ключа в засобі кваліфікованого електронного підпису відсутня);

3) учасником ТОВ "ЕКОБУДЕНЕРГО" у складі тендерної пропозиції не надано лист-гарантію про те, що учасник торгів несе відповідальність за зміст поданої ним пропозиції та за достовірність інформації, зазначеної у поданій ним пропозиції, чим недотримані вимоги частини першої розділу ІІІ тендерної документації.

Досліджуючи питання дотримання позивачем вимог пункту 4-1 постанови Кабінету Міністрів України від 11.10.2016 №710 "Про ефективне використання державних коштів", суд зазначає, що згаданою нормою у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 16.12.2020 №1266 передбачено: головним розпорядникам бюджетних коштів (розпорядникам бюджетних коштів нижчого рівня), суб`єктам господарювання державного сектору економіки з метою прозорого, ефективного та раціонального використання коштів забезпечити:

обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі;

оприлюднення обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі шляхом розміщення на власному веб-сайті (або на офіційному веб-сайті головного розпорядника бюджетних коштів, суб`єкта управління об`єктами державної власності, що здійснює функції з управління суб`єктом господарювання державного сектору економіки) протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення оголошення про проведення конкурентної процедури закупівель або повідомлення про намір укласти договір про закупівлю за результатами переговорної процедури закупівель.

Тобто, чинне на час виникнення спірних відносин законодавство містило вимогу щодо розміщення обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі на сторінці власного веб-сайту замовника або офіційного веб-сайту головного розпорядника бюджетних коштів.

Відповідач у спірному висновку зазначив, що позивач не дотримався рекомендацій щодо оприлюднення вищезазначеної інформації на власному веб-сайті, а також не надав доказів в підтвердження того, що відповідна інформація була оприлюднена на офіційному веб-сайті головного розпорядника бюджетних коштів.

Позивач натомість звертав увагу на те, що у Департаменту будівництва, містобудування і архітектури Полтавської облдержадміністрації відсутній власний веб-сайт, а також доступ до веб-сайту головного розпорядника бюджетних коштів - Полтавської облдержадміністрації.

Оцінюючі повідомлені учасниками справи обставини, суд враховує, що Законом №922-VIII, зокрема пунктом 14 частини першої статті 1 названого Закону, чітко визначено поняття "моніторинг процедури закупівлі", як процедуру здійснення аналізу дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.

У свою чергу, положеннями абзацу першого частини четвертої статті 3 Закону №922-VIII визначено, що відносини, пов`язані із сферою публічних закупівель, регулюються виключно цим Законом і не можуть регулюватися іншими законами, крім випадків, встановлених цим Законом.

Таким чином, невиконання позивачем вимог пункту 4-1 постанови Кабінету Міністрів України від 11.10.2016 №710 "Про ефективне використання державних коштів" не свідчить про порушення ним процедури закупівлі та вимог Закону №922-VIII.

При цьому суд наголошує на тому, що Закон №922-VIII передбачає обов`язковість оприлюднення інформації про закупівлю у електронній системі закупівель на веб-порталі уповноваженого органу з питань закупівель, чим забезпечується прозорість процедури закупівлі та інформування усіх зацікавлених осіб про її проведення.

А оскільки процедура закупівлі у спірних відносинах повністю проведена через електронну систему закупівель, як того вимагає Закон №922-VIII, невиконання відповідачем вимог пункту 4-1 постанови Кабінету Міністрів України від 11.10.2016 №710 "Про ефективне використання державних коштів", на переконання суду, не може слугувати самостійною та достатньою підставою для розірвання укладеного за наслідками проведених торгів договору про закупівлю, адже відповідний захід впливу на замовника торгів є неспівмірним із виявленим недоліком оформлення процедур закупівлі.

Щодо недотримання переможцем процедури закупівлі умов частини першої розділу ІІІ тендерної документації в частині накладення на тендерну пропозицію кваліфікованого електронного підпису, суд зважає на таке.

Відповідно до частини третьої статті 12 Закону №922-VIII під час використання електронної системи закупівель з метою подання тендерних пропозицій/пропозицій та їх оцінки документи та дані створюються та подаються з урахуванням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги".

Так, у силу частин першої - третьої статті 6 Закону України від 22.05.2003 №851-IV "Про електронні документи та електронний документообіг", для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Відносини, пов`язані з використанням удосконалених та кваліфікованих електронних підписів, регулюються Законом України "Про електронні довірчі послуги".

Відповідно до пунктів 23, 44 статті 1 Закону України від 05.10.2014 №2155-VIII "Про електронні довірчі послуги" (у редакції, чинній на момент проведення процедури закупівлі) кваліфікований електронний підпис - удосконалений електронний підпис, який створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа; удосконалений електронний підпис - електронний підпис, створений за результатом криптографічного перетворення електронних даних, з якими пов`язаний цей електронний підпис, з використанням засобу удосконаленого електронного підпису та особистого ключа, однозначно пов`язаного з підписувачем, і який дає змогу здійснити електронну ідентифікацію підписувача та виявити порушення цілісності електронних даних, з якими пов`язаний цей електронний підпис.

Згідно з частиною четвертою статті 18 цього Закону кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 03.03.2020 №193 "Про реалізацію експериментального проекту щодо забезпечення можливості використання удосконалених електронних підписів і печаток, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів" постановлено: погодитися з пропозицією Міністерства цифрової трансформації та Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації стосовно реалізації експериментального проекту щодо забезпечення можливості використання удосконалених електронних підписів і печаток, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів (далі - експериментальний проект).

Експериментальний проект реалізується до дня набрання чинності змінами до Закону України Про електронні довірчі послуги щодо врегулювання використання удосконалених електронних підписів і печаток, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів, але не пізніше ніж до 5 березня 2022 року.

Установлено, що: удосконалені електронні підписи чи печатки, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів, що відповідають затвердженим пунктом 2 цієї постанови вимогам, можуть використовуватися користувачами електронних довірчих послуг для здійснення електронної взаємодії, електронної ідентифікації та автентифікації фізичних, юридичних осіб і представників юридичних осіб у разі, коли законодавством передбачено використання виключно кваліфікованих електронних підписів чи печаток (засобів кваліфікованого електронного підпису чи печатки, кваліфікованих електронних довірчих послуг) або засобів електронної ідентифікації з високим рівнем довіри, крім:

використання кваліфікованих електронних підписів чи печаток для реалізації органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями державної форми власності, державними реєстраторами, нотаріусами та іншими суб`єктами, уповноваженими державою на здійснення функцій державного реєстратора, повноважень, спрямованих на набуття, зміну чи припинення прав та/або обов`язків фізичної або юридичної особи відповідно до закону;

використання кваліфікованих електронних підписів чи печаток кваліфікованими надавачами електронних довірчих послуг і центральним засвідчувальним органом;

застосування виключно засобів кваліфікованого електронного підпису чи печатки, які мають вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, від безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання (захищених носіїв особистих ключів);

використання кваліфікованих електронних підписів чи печаток на об`єктах критичної інформаційної інфраструктури для здійснення електронної взаємодії, електронної ідентифікації та автентифікації фізичних, юридичних осіб і представників юридичних осіб, якщо використання електронних довірчих послуг для таких цілей пов`язане з високим ризиком для інформаційної безпеки, що визначається власниками відповідних інформаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем;

вчинення в електронній формі правочинів, що підлягають нотаріальному посвідченню та/або державній реєстрації у випадках, установлених законом.

Таким чином експериментальний проект, затверджений постановою КМУ від 03.03.2020 №193, встановлював можливість користувача використовувати для здійснення електронної взаємодії, електронної ідентифікації та автентифікації фізичних, юридичних осіб і представників юридичних осіб удосконалений електронний підпис на звичайному файловому носії до 05.03.2022, а надалі - використовувати КЕП виключно на захищених носіях особистих ключів.

Отже, учасники публічних закупівель до 05.03.2022 мали можливість підписувати свої пропозиції удосконаленими електронними підписами.

Позивач у позовній заяві звертав увагу на те, що за даними офіційного веб-порталу Центрального засвідчувального органу кваліфікований сертифікат учасника ТОВ "ЕКОБУДЕНЕРГО" виданий органом акредитованого центру сертифікації ключів КНЕДП ТОВ "Центр сертифікації ключів "Україна", що входить до реєстру кваліфікованих надавачів електронних довірчих послуг.

Як наслідок, накладання уповноваженою особою ТОВ "ЕКОБУДЕНЕРГО" на тендерну пропозицію удосконаленого електронного підпису не свідчить про порушення ним вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги" та не є підставою для висновку про невідповідність тендерної пропозиції вимогам Закону №922-VIII.

Щодо ненадання ТОВ "ЕКОБУДЕНЕРГО" листа-гарантії про відповідальність за зміст поданої ним пропозиції та за достовірність інформації, зазначеної у такій пропозиції, суд враховує, що чинним законодавством у сфері публічних закупівель вимоги щодо дотримання достовірності інформації, яка публікується учасниками в електронній системі закупівель, а також щодо відповідальності за дії, які вчиняються учасником, покладені на такого учасника.

Згідно з частиною першою статті 26 Закону №922-VIII тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зазначається інформація про ціну, інші критерії оцінки (у разі їх встановлення замовником), інформація від учасника процедури закупівлі про його відповідність кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, наявність/відсутність підстав, установлених у статті 17 цього Закону і в тендерній документації, та шляхом завантаження необхідних документів, що вимагаються замовником у тендерній документації.

Відповідно до пункту 2 Порядку функціонування електронної системи закупівель та проведення авторизації електронних майданчиків, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 №166, користувач - учасник, постачальник товарів, надавач послуг, виконавець робіт, замовник, централізована закупівельна організація, державні (зокрема казенні) та комунальні підприємства, їх дочірні підприємства, об`єднання підприємств, а також господарські товариства, державна або комунальна частка у статутному капіталі яких становить 50 і більше відсотків, орган оскарження, органи, які уповноважені здійснювати контроль у сфері закупівель, Казначейство та його територіальні органи в межах своїх повноважень та інші заінтересовані особи.

Пунктом 8 названого Порядку визначено, що користувач несе відповідальність за свої дії, які вчиняються ним в електронній системі закупівель, та дії осіб, які вчиняються від його імені з використанням його даних персональної ідентифікації. Користувач несе відповідальність за зміст інформації, яка оприлюднюється в електронній системі закупівель.

Таким чином, учасник закупівлі (користувач) після подання тендерної пропозиції, заповнення електронних полів та накладення на тендерну пропозицію відповідного електронного підпису (виконання автентифікації, що дає змогу ідентифікувати особу, яка подала пропозицію) є суб`єктом, на якого розповсюджуються наведені вище приписи пункту 8 Порядку функціонування електронної системи закупівель та проведення авторизації електронних майданчиків, зокрема в частині встановлення відповідальності за зміст поданої ним тендерної пропозиції та за достовірність інформації, зазначеної у такій пропозиції.

За твердженням позивача, положення тендерної документації щодо надання листа-гарантії про відповідальність учасника закупівлі за зміст поданої ним пропозиції та за достовірність інформації, зазначеної у такій пропозиції, встановлена задля забезпечення правових підстав для розгляду пропозицій, які не пройшли автентифікацію за допомогою відповідного електронного підпису.

А оскільки ТОВ "ЕКОБУДЕНЕРГО" пройшло автентифікацію шляхом накладання уповноваженою особою учасника закупівлі на тендерну пропозицію удосконаленого електронного підпису, на нього поширюються вимоги пункту 8 Порядку функціонування електронної системи закупівель та проведення авторизації електронних майданчиків, внаслідок чого подання листа-гарантії не є обов`язковим.

З урахуванням вищевикладеного, суд зауважує, що відповідач у ході проведення моніторингу процедури закупівлі не встановив достатніх підстав для відмови в участі у відкритих торгах ТОВ "ЕКОБУДЕНЕРГО".

Суд враховує, що в оскаржуваному висновку відповідач визначив зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель шляхом розірвання договору відповідно до законодавства.

Проте висновок відповідача не містить інформації про встановлені моніторингом обставини, які за визначеними в статті 651 Цивільного кодексу України загальними нормами щодо зміни або розірвання договору є підставою для розірвання укладеного позивачем з переможцем процедури закупівлі договору, або за визначеними в частині першій статті 43 Закону №922-VІІІ підставами свідчать про нікчемність договору про закупівлю.

До того ж, суд звертає увагу на те, що спірний висновок не містить обґрунтувань та посилань на наслідки, до яких призвели допущені позивачем порушення, їх значення з огляду на мету та принципи Закону №922-VIII.

Натомість суд зауважує, що у висновку про результати моніторингу процедури закупівлі відповідач зазначив: "за результатами аналізу питання дотримання Замовником законодавства у сфері публічних закупівель щодо визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані, правильності заповнення документів, що оприлюднюються відповідно до Закону, відповідності тендерної документації вимогам Закону, своєчасності укладання договору про закупівлю та його оприлюднення, відповідності умов договору вимогам тендерної документації та умовам тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі, внесення змін до договору порушень не встановлено.".

Виявлені у ході моніторингу процедури закупівлі порушення є формальними, не вплинули на результат закупівлі та не призвели до безпідставного витрачання коштів Державного бюджету України; переможцем закупівлі виконані зобов`язання за договором, замовник зауважень до їх виконання немає.

Отже, висновок від 16.05.2022 за результатом моніторингу процедури закупівлі UA-2021-08-09-008467-а не відповідає вимогам частини другої статті 2 КАС України, що є підставою для визнання його протиправним та скасування.

Зважаючи на встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми чинного законодавства, якими урегульовані спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог Департаменту будівництва, містобудування і архітектури Полтавської обласної військової адміністрації.

Розподіл судових витрат

Згідно з частиною першою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 2481,00 грн, що підтверджено платіжним дорученням від 17.05.2022 №53 /а.с. 80/. Зазначену суму судового збору зараховано до спеціального фонду Державного бюджету, що підтверджено випискою /а.с. 149/.

Відповідач доказів несення судових витрат суду не надав.

З урахуванням наведеного, зважаючи на ухвалення судом рішення про задоволення позовних вимог, понесені позивачем судові витрати належить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Західного офісу Держаудитслужби

Керуючись статтями 2, 3, 5-10, 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, Полтавський окружний адміністративний суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Департаменту будівництва, містобудування і архітектури Полтавської обласної військової адміністрації до Західного офісу Держаудитслужби про визнання протиправним та скасування висновку задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати висновок від 16 травня 2022 року про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2021-08-09-008467-а.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Західного офісу Держаудитслужби на користь Департаменту будівництва, містобудування і архітектури Полтавської обласної військової адміністрації судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2481,00 грн (дві тисячі чотириста вісімдесят одна гривня).

Позивач: Департамент будівництва, містобудування і архітектури Полтавської обласної військової адміністрації (унікальний ідентифікаційний номер юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України 04013991; вул. Зигіна, 1, м. Полтава, Полтавська область, 36014).

Відповідач: Західний офіс Держаудитслужби (унікальний ідентифікаційний номер юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України 40479801; вул. Костюшка, 8, м. Львів, Львівська область, 79000).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів після складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

СуддяО.О. Кукоба