Постанова

від 18.11.2022 по справі 520/6286/16-ц

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/5805/22

Справа № 520/6286/16-ц

Головуючий у першій інстанції Куриленко О.М.

Доповідач Князюк О. В.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.11.2022 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії:

головуючого Князюка О. В.,

суддів: Заїкіна А.П., Таварткіладзе О.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження в залі суду в м. Одеса цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського районного суду м. Одеса від 13.03.2019 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , третя особа ОСОБА_4 про стягнення боргу,-

ОПИСОВА ЧАСТИНА

07 лютого 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Київського районного суду м. Одеса з заявою, в якій просив відстрочити до 1 вересня 2019 року виконання рішення Київського районного суду м. Одеси, ухвалене у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , третя особа ОСОБА_4 про стягнення авансу, яке було змінено Постановою апеляційного суду Одеської області від 27 вересня 2018 року.

В обґрунтування своїх вимог посилаєвся на те, що Київський районний суд м. Одеси розглянув цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , третя особа ОСОБА_4 про стягнення авансу і 9 серпня 2017 року ухвалив рішення, яким позовні вимоги задовольнив частково - стягнув з ОСОБА_1 користь ОСОБА_2 73 000 доларів США. Апеляційний суд Одеської області постановою від 27 вересня 2018 року змінив рішення Київського суду та встановив, що стягненню підлягає сума в 1834760 гривень, це змінене рішення вступило в силу 27.09.2018 року.

Вказує на те, що йому стало відомо, що позивачка одержала Виконавчий лист та звернулася до виконавчої служби Овідіопольського району з заявою про примусове виконання судового рішення щодо стягнення 1 834 760 гривень.

Зазначає, що виконання судового рішення для нього не лише утруднено, а в даний час є неможливим: гроші, які стягнуті судом, він особисто від позивачки не одержував, повернути стягнуту судом суму в даний час не має можливості. попри те, що він разом з особою, яка одержала гроші від ОСОБА_2 , має намір сплатити позивачці запитувані нею гроші.

Стверджує, що він набуде спроможність сплатити позивачці 1 834 760 гривень з грошей, які обґрунтовано очікує одержати з продажу будинку АДРЕСА_1 , яким тривалий час та безпідставно користується позивачка.

Кім того зазначає, що він не є ініціатором спору, не з його вини виникла необхідність повернення авансу; договір купівлі-продажу будинку не укладено з вини саме позивачки ОСОБА_2 ; саме позивачка ОСОБА_2 зі своєю сім`єю на протязі більше п`яти років безоплатно користується будинком, безпідставно привласнює корисні властивості не лише Будинку, а й земельної ділянки, на якій розташований цей будинок.

Таким чином, заявник вважає, що є всі обставини для відстрочення виконання рішення, у зв`язку з чим звернувся до суду з даною заявою.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеса від 13.03.2019 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відстрочення виконання рішення суду по справі № 520/6286/16-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , третя особа ОСОБА_4 про стягнення авансу - відмовлено в повному обсязі.

Ухвала суду першої інстанції обґрунтована тим, що при вирішенні даної справи суд враховує не тільки інтереси боржника, а й інтереси стягувача, скільки рішення у справі ухвалено ще в вересні 2017 року та борг до теперішнього часу не погашений.

Не погодившись з ухвалою суду 05.04.2019 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу відповідно до вимог якої просить суд скасувати ухвалу Київського районного суду м. Одеса від 13.03.2019 року та постановити нову, якою заяву ОСОБА_1 про відстрочення виконання рішення суду по справі № 520/6286/16-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , третя особа ОСОБА_4 про стягнення авансу задовольнити, та відстрочити виконання судового рішення до 01 вересня 2019 року.

Апелянт вважає, що ухвала суду першої інстанції постановлена з невірним встановленням обставин, які мають значення для справи. Крім того, ОСОБА_5 наголошує на тому, що навіть суду обставини особливого характеру які формують особливий випадок, що є підставою надання відстрочки виконання судового рішення, а саме: стягувачка тривалий час (шість років) безпідставно та безоплатно користується будинком. Лише 01 березня 2019 року ОСОБА_2 позбавлена незаконного володіння будинком у спосіб примусового виселення за рішенням суду; відповідач ОСОБА_1 не є ініціатором спору, не з його вини виникла необхідність повернення авансу, договір купівлі-продажу будинку не укладено з вини саме позивачки, яка застосувала обман і зловживала довірою власника будинку та третьої особи ОСОБА_3 ; заволодіння громадянкою ОСОБА_2 будинком з застосуванням елементів шахрайства встановив Овідіопольський районний суд Одеської області у рішенні від 21.12.2017 року ухваленому у справі № 509/4303/15-ц

ОСОБА_1 наголошує, що викладене дає підстави стверджувати про неповноту встановлення судом всіх обставин справи, що мають значення для правильного вирішення.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 15.05.2019 року справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського районного суду м. Одеса від 13.03.2019 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , третя особа ОСОБА_4 про стягнення боргу було призначено до розгляду.

Вказану цивільну справу було направлено Одеським апеляційним судом до Верховного суду на виконання ухвали Верхоного суду від 08 липня 2019 року для подальшого розгляду.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи від 08.11.2019 року на виконання п. 1.4. Тимчасових засад використання автоматизованої системи документообігу суду в Одеському апеляційному суді, затвердженими рішенням зборів суддів Одеського апеляційного суду 28.12.2018 року зі змінами від 23.10.2019 року та рішенням ВРП "Про переведення суддів апеляційного суду Одеської області Громіка Р.Д. до Одеського апеляційного суду" від 15.10.2019 року № 2739/0/15-19, рішенням ВРП "Про переведення суддів апеляційного суду Одеської області Князюка О.В. до Одеського апеляційного суду" від 15.10.2019 року № 2733/0/15-19 року визначено колегію суддів Одеського апеляційного суду в складі: головуючого -Князюка О. В., суддів: О. С. Комлевої, О. Г. Журавльова.

Справа надійшла до головуючого судді Князюка О.В. - 18.02.2022 року.

Розпорядженням № 835 Щодо повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 22.02.2022 року у відповідності до пунктів 2.3.25, 2.3.49 Положення про автоматизовану систему документообігу суду в Одеському апеляційному суді, затвердженими рішенням зборів суддів Одеського апеляційного суду 28.12.2018 року з подальшими змінами було проведено автоматизований розподіл справи та визначено колегію суддів Одеського апеляційного суду в складі: головуючого -Князюка О. В., суддів: Таварткіладзе О. М. та Заїкіна А. П., за таких обставин справу слід прийняти до свого провадження.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 22.02.2022 року цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського районного суду м. Одеса від 13.03.2019 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , третя особа ОСОБА_4 про стягнення боргу - прийнято до провадження.

Відзиву на апеляційну скаргу до суду не надходило.

Однак, в силу вимог ст. 360 ч. 3 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції апеляційним судом.

Оскільки, в силу вимог ст. 369 ч. 2 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 ч. 1 ст. 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржувана ухвала суду відповідає зазначеним вимогам закону з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України "Про виконавче провадження", за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.

Відповідно до ч. 1,3, 4 ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Чинне цивільно-процесуальне законодавство України пов`язує відстрочення виконання рішення суду з наявністю виключних обставин.

Як на підставу для відстрочення виконання рішення суду заявник посилається на те, що він набуде спроможність сплатити позивачці 1 834 760 гривень з грошей, які обґрунтовано очікує одержати з продажу будинку АДРЕСА_1 , яким тривалий час та безпідставно користується позивачка, а також на похилий вік та стан здоров`я.

Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 , є особою пенсійного віку та перебуває на обліку в Чорноморському об`єднаному управлінні ПФУ в Одеській області і отримує пенсію за віком. Згідно довідки про доходи N 3189 1618 6838 1118 сума його пенсії за період з 01.01.2018 року по 31.12.2018 року склала 34 843, 86 гривень. А відповідно до медичної документації за 2015 рік у нього виявлена пухлина сечового міхура, а з виписаного епікрізу за 2016 рік вбачається покращення стану здоров`я.

Що стосується доводів заявника відносного того, що він має намір сплатити позивачці 1 834 760 гривень з грошей, які обґрунтовано очікує одержати з продажу будинку АДРЕСА_1 , слід зазначити наступне.

Відповідно до Інформаційної довідки про виконавче провадження № 58151794 судом встановлено, що все рухоме та нерухоме майно, яке належить ОСОБА_1 на праві власності, у тому числі будинок, про який він зазначає у заяві про відстрочення, знаходиться під арештом приватного виконавця та перебуває у стадії примусової реалізації, що, в свою чергу, унеможливить його продаж до тих самих пір поки Боржник ОСОБА_1 не сплатить борг стягувачам ОСОБА_2 та ОСОБА_6 .

Крім того, жодних доказів того, що у нього є покупці на вказаний будинок, з якими він уклав би попередній договір купівлі-продажу тощо у судовому засіданні надано не було та з чого виходив заявник, стверджуючи про можливість оплати стягненої суми до 01.09.2019 року залишилось не зрозумілим.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до ст. ст. 76-83 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Статтею 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про недоведеність заявником обґрунтованих підстав для відстрочення рішення суду.

Відповідно до п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003 року N 14 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження", при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення суду потрібно мати на увазі, що їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім`ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Вирішуючи дане питання суд зазначає, що обставини, на які посилається відповідач, не є виключними в розумінні статті 435 ЦПК України і не є підставами для відстрочення виконання рішення, яке набрало законної сили.

Суд зазначає, що судові рішення які набрали законної сили є обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Судове рішення (постанова, ухвала) - це акт судової влади, що здійснює захист порушених або оскаржених прав громадян і організацій шляхом підтвердження наявності або відсутності правовідносин і розпорядженням відповідних дій в майбутньому.

Обов`язок виконувати судове рішення (постанову) випливає не з рішення (постанови) суду як такого, а із санкцій, передбачених нормами права, що були застосовані судом. Навіть у тих випадках, коли закон передбачає відповідальність за невиконання рішень, ця відповідальність має на меті примусити зобов`язану рішенням суду особу виконати розпорядження норми, що застосував суд.

Одними з властивостей судового рішення, що вступило в законну силу є: можливість примусового виконання судового рішення мимо волі зобов`язаної особи та обов`язковість, яка полягає в тому, що судове рішення, що вступило в законну силу, стає обов`язковим для всіх органів, підприємств, установ, організацій, посадових осіб і громадян і підлягають виконанню на всій території України. Рішення, що вступило в законну силу, є обов`язковим і підлягає точному виконанню. Усі державні органи, посадові особи й окремі громадяни, зобов`язані сприяти виконанню рішення суду, виконуючи вимоги державного виконавця.

Враховуючи те, що відстрочка може бути надана у виняткових випадках, що обумовлюють об`єктивні ускладнення при виконанні судового рішення або наявність яких робить його виконання неможливим, а також те, що заявником не подано жодних підтверджень щодо свого тяжкого майнового стану, не подано належним чином завірених копій документів, які б підтверджували його захворювання та проведення хірургічного втручання саме в даний час, посилання на продаж будинку який наразі перебуває під обтяженням та перебуває у стадії примусової реалізації, апеляційний суд вважає вірним висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 у зв`язку із її неналежною, недостатньою обґрунтованістю.

Відмова у розстрочці, відстрочці виконання рішення суду не позбавляє ОСОБА_1 права повторно звернутися із заявою в разі наявності у нього належних та достатніх аргументів для відстрочки чи розстрочки виконання рішення суду.

Крім того, що при вирішенні даної справи судом першої інстанції також вірно враховано не тільки інтереси боржника, а й інтереси стягувача, скільки рішення у справі ухвалено ще в вересні 2017 року та борг до теперішнього часу не погашений.

Відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відстрочку виконання рішення суду, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що заявником не наведено істотних, особливих чи виняткових обставин, що виникли після ухвалення судового рішення та унеможливлювали чи ускладнювали б його виконання і свідчили б про необхідність відстрочення його виконання, як і не доведено можливості застосування у даному випадку ст. 435 ЦПК України через значний строк, що минув після ухвалення рішення суду.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду по суті вирішення заяви, зводяться до незгоди з висновками суду першої інстанції і не вказують на допущення судом першої інстанції порушень норм процесуального права, які б були обов`язковою підставою для скасування чи зміни оскаржуваної ухвали, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Розглядаючи питання про відстрочення виконання судового рішення, суд першої інстанції дотримався вимог процесуального закону, а тому оскаржувана ухвала як законна підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга без задоволення.

Керуючись ст. ст367, 369, 371-372, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 13.03.2019 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.

Головуючий: О. В. Князюк

Судді: О.М. Таварткіладзе

А.П. Заїкін