Ухвала

від 23.11.2020 по справі 520/6286/16-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

23 листопада 2020 року

м. Київ

справа № 520/6286/16-ц

провадження № 61-16779ск20

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Калараша А. А., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 01 квітня 2019 року та постанову Одеського апеляційного суду від 01 жовтня 2020 року в цивільній справі за скаргою ОСОБА_1 на дії приватного виконавця Одеського виконавчого округу Колечко Дмитра Миколайовича про зобов`язання вчинити певній дії,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 01 квітня 2019 року, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного суду від 01 жовтня 2020 року, у задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовлено.

09 листопада 2020 року ОСОБА_1 подав засобами поштового зв`язку до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 01 квітня 2019 року та постанову Одеського апеляційного суду від 01 жовтня 2020 року , в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення скарги.

Вивчивши касаційну скаргу, суд дійшов висновку, що вона не може бути прийнята до розгляду та підлягає залишенню без руху, виходячи з таких підстав.

У касаційній скарзі заявник вказує, що повний текст постанови Одеського апеляційного суду від 01 жовтня 2020 рокускладено 07 жовтня 2020 року та отримано ним 21 жовтня 2020 року, тому скаржник вважає, що строк на подання касаційної скарги дотримано.

Проте, з таким висновком погодитись не можна, оскільки останній день оскарження постанови Одеського апеляційного суду від 01 жовтня 2020 року, враховуючи дату складання повного тексту судового рішення 07 жовтня 2020 року, припадає на 06 листопада 2020 року, однак касаційну скаргу подано 09 листопада 2020 року. Крім того, заявник не надав належних доказів на підтвердження того, що постанову апеляційного суду отримано 21 жовтня 2020 року.

Відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.

При цьому безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду в такому його елементі як правова визначеність.

Згідно з частиною третьою статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу.

Чинним ЦПК України не передбачено можливості Верховному Суду поновлювати строк на касаційне оскарження за власною ініціативою, а лише за наявності відповідної про це заяви сторони.

З огляду на викладене заявнику необхідно подати заяву про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням причин пропуску такого строку та наданням відповідних доказів .

Крім того, відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

У порушення вимог зазначеної норми закону до касаційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору.

Водночас заявник вказує, що згідно з частиною другою статті 3 Закону України Про судовий збір справляння судового збору за подання скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів виконавчої служби не справляється.

Проте, вказані заявником обставини не передбачені частиною другою статті 3 Закону України Про судовий збір .

Разом із тим, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29 травня 2018 року у справі № 12-66гс18 дійшла висновку, що підпунктом 7 пункту 2 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI визначено ставку судового збору з апеляційної і касаційної скарг на всі без винятку ухвали суду, які підлягають оскарженню, незалежно від того, чи передбачено вказаним Законом справляння судового збору за подання тих заяв, за результатами розгляду яких виносяться відповідні ухвали.

Ураховуючи викладене, заявнику необхідно сплатити судовий збір за подачу касаційної скарги.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України Про судовий збір .

За подання касаційної скарги на ухвалу суду першої інстанції та постанову апеляційного суду, заявнику, який є фізичною особою, необхідно сплатити судовий збір у розмірі, визначеному підпунктом 9 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір , який становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно зі статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2020 рік прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2020 року визначено в розмірі 2 102,00 грн.

Таким чином, розмір судового збору, який необхідно сплатити заявнику становить 420,40 грн.

Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до УК у Печерському районі, код ЄДРПОУ: 38004897, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, номер рахунку отримувача (стандарт ІВАN): UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102, найменування платежу: Судовий збір (Верховний Суд, 055) , символ звітності банку: 207.

На підтвердження сплати судового збору необхідно надати суду документ, що підтверджує його сплату.

За таких підстав касаційна скарга не може бути прийнята судом до розгляду, оскільки скаржником не виконані в повній мірі вимоги статті 392 ЦПК України щодо оформлення касаційної скарги.

За правилами частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

З урахуванням вищенаведеного, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням строку на усунення вищевказаних недоліків.

Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 01 квітня 2019 року та постанову Одеського апеляційного суду від 01 жовтня 2020 рокузалишити без руху.

Надати для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржнику.

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя А. А. Калараш