Рішення

від 21.11.2022 по справі 520/27498/21

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Харків

21.11.2022 р. справа №520/27498/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сліденка А.В., розглянувши у порядку загального позовного провадження за процедурою письмового провадження справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Укравтоарсенал" (далі за текстом - позивач, заявник)до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області (далі та текстом - відповідач, Департамент ДАБІ), Державної архітектурно-будівельної інспекції України (далі за текстом - ДАБІ України), Державної інспекція архітектури та містобудування України (далі за текстом - ДІАМ України), третьої особи - Департаменту містобудування та архітектури Харківської міської ради провизнання протиправним та скасування рішення від 28.12.2019р. №196-2019, -

встановив:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Укравтоарсенал» (далі за текстом - заявник, ТОВ, Товариство), у порядку адміністративного судочинства заявив вимогу про визнання протиправним і скасування рішення Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області від 28.12.2019р. №196-2019 «Про зупинення дії Містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва - Нове будівництво багатофункціонального комплексу з житловими квартирами та підземним паркінгом по вул. Оренбурзькій, 9, у м. Харкові».

Аргументуючи цю вимогу зазначив, що оскаржене рішення суб`єкта владних повноважень є протиправним, ґрунтується на вигаданих порушеннях, котрих насправді не існує, прийнято з перевищенням повноважень органу контролю, умотивовано спотвореними обставинами фактичної дійсності.

Відповідач, Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області, про дату, час та місце розгляду справи був сповіщений завчасно та належно, однак обов`язку із подання відзиву на позову та доказів у спростування викладених у позові аргументів заявника не виконав.

Відповідач, Державна архітектурно-будівельна інспекція у Харківській області, про дату, час та місце розгляду справи був сповіщений завчасно та належно, однак обов`язку із подання відзиву на позову та доказів у спростування викладених у позові аргументів заявника не виконав.

Відповідач, Державна інспекція архітектури та містобудування України, із поданим позовом не погодився, подав заяву про залишення позову без розгляду.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Департамент містобудування та архітектури Харківської міської ради, підтримав заявлені вимог з підстав та доводів, викладених у позові.

Судові засідання у підготовчому провадженні призначались на 13.01.2022р., 27.01.2022р., 02.02.2022р.

22.02.2022р. судом була постановлена протокольна ухвала про закриття підготовчого провадження і призначення справи до розгляду по суті.

Розгляд справи по суті відбувся 21.11.2022р. за процедурою письмового провадження.

Суд, повно виконавши процесуальний обов`язок зі збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст належних норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

Установлені судом обставини спору полягають у наступному.

Заявник пройшов передбачену чинним законодавством процедуру державної реєстрації суб`єктів господарювання, набув правового статусу юридичної особи приватного права, як резидент значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осі, фізичних осіб підприємців та громадських формувань під ідентифікаційним кодом 34265237.

Наказом Департаменту містобудування та архітектури Харківської міської ради від 03.05.2019р. №74м були затверджені Містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва - Нове будівництво багатофункціонального комплексу з житловими квартирами та підземним паркінгом по вул. Оренбурзькій, 9, у м. Харкові.

У подальшому Департаментом ДАБІ у Харківській області була проведена планова перевірка Департаменту містобудування та архітектури Харківської міської ради з питання дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.

Результати перевірки були оформлені актом №1055/49-1319-А від 13.12.2019р. (далі за текстом - Акт), в якому були викладені власні судження органу контролю Департаменту ДАБІ у Харківській області про затвердження Містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва - Нове будівництво багатофункціонального комплексу з житловими квартирами та підземним паркінгом по вул. Оренбурзькій, 9, у м. Харкові із порушеннями закону.

Заявник про проведення згаданого заходу державного нагляду (контролю) не сповіщався, участі у цьому заході не брав, документів про результати заходу не отримував, з наслідками реалізації матеріалів перевірки був необізнаний.

13.12.2019р. із посиланням на Акт Департаментом ДАБІ у Харківській області було видано припис від 13.12.2019р. №1055/49-1319-Пр., пунктом 1 якого на Департамент містобудування та архітектури Харківської міської ради було покладено обов`язок привести у відповідність з вимог чинного законодавства рішення Департаменту містобудування та архітектури Харківської міської ради та усунути допущені порушення.

28.12.2019р. із посиланням на акт Департаментом ДАБІ у Харківській області було видано припис рішення Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області від 28.12.2019р. №196-2019 «Про зупинення дії Містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва - Нове будівництво багатофункціонального комплексу з житловими квартирами та підземним паркінгом по вул. Оренбурзькій, 9, у м. Харкові».

Означене рішення відповідача Департаменту ДАБІ у Харківській області у якості юридичної підстави прийняття містить посилання на п.8 ч.1 ст.1, п.7 ч.5 ст.29, п.8 ч.7 ст.29, п.9 ч.5 ст.29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності умотивоване посиланням, а фактичною підставою прийняття послугувало судження про не зазначення у Містобудівних умовах конкретних положень нормативних актів, не зазначення у Містобудівних умовах відомостей, які базуються на розрахунках, не зазначення у Містобудівних умовах конкретних цифрових показників, відсутність у Містобудівних умовах будь-яких даних, за якими можливо визначити містобудівні умови та обмеження.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 24.06.2021р. у справі №520/3796/2020 було визнано протиправним та скасовано п. 1 Припису Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області № 1055/49-1319-Пр про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 13.12.2019 р.

У межах даної справи адміністративним судом апеляційної інстанції були встановлені обставини, згідно з якими стосовно зауважень щодо відсутності конкретних положень нормативних актів, відомостей, які базуються на розрахунках та конкретних цифрових показників, будь-яких даних, якими не можливо визначити містобудівні умови та обмеження у містобудівних умовах та обмеженнях, затверджених наказом № 74м від 03.05.2019, колегія суддів зазначає, що згідно Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, затвердженого наказом Міністерство регіонального розвитку; будівництва та житлово-комунального господарства України № 109 від 07.07.2011р. (далі за текстом - Порядок № 109) містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, і відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об`єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.

Виходячи зі змісту п. 3.4 Порядку № 109, відсутній обов`язок визначати конкретні положення - нормативних актів та відомостей, які базуються на розрахунках.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» містобудівні умови та обмеження є однією з основних складових вихідних даних.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 29.08.2018 р. у справі № 826/14181/17, ані Порядок, ані Закон не містять вимог щодо обов`язкового зазначення в містобудівних умовах та обмеженнях конкретних розрахунків та цифрових показників, оскільки містобудівні умови та обмеження є вихідними даними для проектування. У містобудівних умовах та обмеженнях вказуються лише загальні дані для подальшого проектування і забудови земельної ділянки.

Не погоджуючись із відповідністю закону управлінського волевиявлення органу публічної адміністрації Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області у формі рішення, заявник ініціював даний спір.

Вирішуючи спір по суті, суд вважає, що до відносин, які склались на підставі встановлених обставин спору, підлягають застосуванню наступні норми права.

Статтями 1 і 8 Конституції України проголошено, що Україна є правовою державою, де діє верховенство права.

У ч.2 ст.19 Конституції України згадано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому, у ч.1 ст.68 Конституції України також згадано, що кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Отже, усі без виключення суб`єкти права на території України зобов`язані дотримуватись існуючого у Державі правового порядку, а суб`єкти владних повноважень (органи публічної адміністрації) додатково обтяжені ще й обов`язком виконувати доведені законом завдання виключно за наявності приводів та способом, чітко обумовленими законом.

Суд зважає, що приводи та підстави здійснення контролю за дотриманням учасниками суспільних відносин дисципліни у галузі будівельної справи; зміст та обсяг повноважень органів публічної адміністрації; процедура реалізації повноважень контролю регламентована, насамперед, Закону України від 17.02.2011р. №3038-VI "Про регулювання містобудівної діяльності", Закону України від 20.05.1999р. №687-XIV "Про архітектурну діяльність".

Механізм згаданого контролю деталізований нормами Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (затверджений постановою КМУ від 23.05.2011р. №553; далі за текстом - Порядок № 553).

За визначенням ч.1 ст.41 Закону України від 17.02.2011р. №3038-VI "Про регулювання містобудівної діяльності" державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом. Плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником такого органу. Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності. Підготовчі та будівельні роботи, які не відповідають вимогам законодавства, будівельним нормам, стандартам і правилам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без набуття права на їх виконання, підлягають зупиненню до усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Відповідно до п. 9 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

Підпунктами 2, 3 пункту 11 Порядку № 553 передбачено, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки мають право: складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт. Підготовчі та будівельні роботи, які не відповідають вимогам законодавства, будівельним нормам, стандартам і правилам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без набуття права на їх виконання, підлягають зупиненню до усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Згідно із п. 16 Порядку № 553 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

За правилами пунктів 17, 19 Порядку № 553 у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис). У приписі обов`язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком. Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль. Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку.

Відповідно до п. 21 Порядку № 553 якщо суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід`ємною частиною такого акта. У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис. У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

Зі змісту п. 1 Порядку № 553 вбачається, що цей Порядок визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками, сертифікованими відповідальними виконавцями робіт, підприємствами, що надають технічні умови щодо інженерного забезпечення об`єкта будівництва, та експертними організаціями (далі - суб`єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Між тим, з матеріалів справи витікає, що відповідач Департамент ДАБІ у Харківській області не призначав та не проводив відносно заявника заходу контролю, який би хронологічно передував прийняттю оскарженого рішення.

Водночас, слід взяти до уваги, що відповідно до ст.10 Закону України від 20.05.1999р. №687-XIV "Про архітектурну діяльність" для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об`єктів архітектури додержання суб`єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

Відповідно до ст. 41-1 Закону України від 17.02.2011р. №3038-VI "Про регулювання містобудівної діяльності" державний архітектурно-будівельний нагляд - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання уповноваженими органами містобудування та архітектури, структурними підрозділами Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності, вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності.

Державний архітектурно-будівельний нагляд здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі.

Механізм здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду визначений Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду (затверджений постановою КМУ від 19.08.2015р. №698; далі за текстом - Порядок № 698.

Пунктом 2 Порядку № 698 визначено, що державний архітектурно-будівельний нагляд здійснюється Держархбудінспекцією через головних інспекторів будівельного нагляду шляхом проведення планових, позапланових, документальних і камеральних перевірок.

Відповідно до п. 3 Порядку № 698 основними завданнями нагляду є виявлення, припинення та запобігання порушенню уповноваженими органами містобудування та архітектури, визначеними відповідно до статті 13 Закону України Про архітектурну діяльність, органами державного архітектурно-будівельного контролю, визначеними відповідно до статті 6 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності, іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі - об`єкти нагляду), вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності.

У силу правових висновків постанови Верховного Суду від 21.05.2020 р. по справі 826/11984/17, зазначено, що «… Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності передбачено перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил у формі державного архітектурно-будівельного контролю та державного архітектурно-будівельного нагляду, які відрізняються суб`єктами та об`єктами перевірки. Зокрема, контроль передбачає систему заходів щодо перевірки дотримання суб`єктами господарської діяльності (замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, у той час, як нагляд здійснюється щодо уповноважених органів містобудування та архітектури. Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджено матеріалами справи, ДАБІ проведено позапланову перевірку з питань дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час провадження відділом містобудування та архітектури Броварської РДА містобудівної діяльності, тобто фактично здійснено захід державного архітектурно-будівельного нагляду. Відтак, до спірних правовідносин не застосовуються положення Порядку № 553, які регулюють здійснення державного архітектурно-будівельного контролю. На цій підставі колегія суддів відхиляє доводи позивачки про те, що відповідачем порушено Порядок № 553 та проведено перевірку за її відсутності. Механізм здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду визначений Порядком № 698.».

Звідси слідує, що відповідач - Департамент ДАБІ у Харківській області не проводив відносно заявника ані заходу державного архітектурно-будівельного контролю, ані заходу державного архітектурно-будівельного нагляду контролю, а натомість вдався до реалізації владної управлінської функції у самотужки визначений та не передбачений законом спосіб, коли за наслідками проведеного відносно Департаменту містобудування та архітектури Харківської міської ради заходу державного архітектурно-будівельного нагляду виніс оскаржене рішення стосовно заявника.

Отже, оскаржене рішення було прийнято із суттєвими порушеннями процедури контролю, що у даному конкретному випадку є окремою і достатньою підставою для визнання протиправним реально вчиненого управлінського волевиявлення.

При цьому, у силу правового висновку постанови Верховного Суду від 01.11.2022р. у справі №640/6452/19: не є «правовим пуризмом» врахування суттєвих порушень процедури прийняття рішень суб`єктом владних повноважень.

Стосовно суті порушення в частині змісту та обсягу відомостей Містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва - Нове будівництво багатофункціонального комплексу з житловими квартирами та підземним паркінгом по вул. Оренбурзькій, 9, у м. Харкові окружний адміністративний суд зазначає, що у силу ч.4 ст.78 КАС України встановлені постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 24.06.2021р. у справі №520/3796/2020 обставини безпідставності та помилковості суджень Департаменту ДАБІ у Харківській області відносно існування недоліків (вад, дефектів) у затверджених наказом Департаменту містобудування та архітектури Харківської міської ради від 03.05.2019р. №74м Містобудівних умовах та обмеженнях для проектування об`єкта будівництва - Нове будівництво багатофункціонального комплексу з житловими квартирами та підземним паркінгом по вул. Оренбурзькій, 9, у м. Харкові не підлягають повторному доказуванню у межах цього спору.

Стосовно способу реалізації відповідачем Департаментом ДАБІ у Харківській області владних повноважень суд зазначає, що згідно з ч.8 ст.29 Закону України від 17.02.2011р. №3038-VI "Про регулювання містобудівної діяльності" Містобудівні умови та обмеження є чинними до завершення будівництва об`єкта незалежно від зміни замовника. Внесення змін до містобудівних умов та обмежень може здійснювати орган, що їх надав, за заявою замовника або за рішенням суду. Скасування містобудівних умов та обмежень здійснюється: 1) за заявою замовника; 3) за рішенням суду. У разі скасування за рішенням суду містобудівних умов та обмежень посадові особи відповідного уповноваженого органу містобудування та архітектури несуть відповідальність згідно із законом.

Звідси слідує, що законом передбачено виключно можливість скасування містобудівних умов та обмежень за рішенням суду.

Зупинення юридичної дії містобудівних умов та обмежень за власним управлінським волевиявленням суб`єкта владних повноважень законом не передбачено.

Відтак, у спірних правовідносинах відповідач - Департамент ДАБІ у Харківській області діяв усупереч приписів ч.2 ст.19 Конституції України.

Продовжуючи вирішення спору, суд відзначає, що критерії законності управлінського волевиявлення (як у формі рішення, так і у формі діяння) владного суб`єкта викладені законодавцем у приписах ч.2 ст.2 КАС України, а обов`язок доведення факту дотримання цих критеріїв покладений на владного суб`єкта ч.2 ст.77 КАС України і повинен виконуватись шляхом подання до суду доказів і наведення у процесуальних документах адекватних аргументів відповідності закону вчиненого волевиявлення і безпідставності доводів іншого учасника справи.

У розумінні ч.1 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При цьому, згідно з ч.1 ст.73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування, а у силу запроваджених частинами 1 і 2 ст.74 КАС України застережень суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням встановленого законом порядку або не підтверджені визначеними законом певними засобами доказування.

Відповідно до ч.1 ст.75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи, а за правилом ч.1 ст.76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Разом із тим, суд вважає, що саме лише неспростування владним суб`єктом задекларованого, але не підтвердженого документально твердження приватної особи про конкретну обставину фактичної дійсності, не означає реального існування такої обставини.

І хоча спір безумовно підлягає вирішенню у порядку ч.2 ст.77 КАС України, однак суд повторює, що реальність (справжність та правдивість) конкретної обставини фактичної дійсності не може бути сприйнята доведеною виключно через неспростування одним із учасників справи (навіть суб`єктом владних повноважень) декларативно проголошеного, але не доказаного твердження іншого учасника справи, позаяк протилежне явно та очевидно прямо суперечить меті правосуддя - з`ясування об`єктивної істини у справі.

До того ж і у силу правового висновку постанови Верховного Суду від 25.06.2020р. по справі №520/2261/19 визначений ст. 77 КАС України обов`язок відповідача суб`єкта владних повноважень довести правомірність рішення, дії чи бездіяльності не виключає визначеного частиною першою цієї ж статті обов`язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

Таке тлумачення змісту обов`язку доказування повністю корелюється із правовим висновком постанови Верховного Суду від 16.11.2021р. у справі №904/2104/19.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Тлумачення змісту даної норми закону викладено у постанові Верховного Суду від 07.11.2019р. по справі №826/1647/16 (адміністративне провадження № К/9901/16112/18), де указано, що обов`язковою умовою визнання протиправними волевиявлень суб`єкта владних повноважень є доведеність порушення власних прав та інтересів приватної особи.

Перевіряючи наведені учасниками спору аргументи приєднаними до справи доказами, оцінивши добуті доказами за правилами ст.ст.72-77, 90, 211 КАС України, підсумовуючи викладені вище міркування, суд доходить до переконання про те, що владний суб`єкт у спірних правовідносинах не дотримався вимог ч.2 ст.19 Конституції України, позаяк діяв не у визначений законом спосіб під час контролю за дотриманням учасниками суспільних відносин дисципліни у галузі будівельної справи, привласнив не надані законом повноваження на зупинення дії Містобудівних умов та обмежень, обставини фактичної дійсності з`ясував неповно, діяння приватної особи кваліфікував неправильно, оцінки усім юридично значимим факторам не надав, унаслідок чого вчинене управлінське волевиявлення не узгоджуються ані з нормативним регламентуванням, ані із характером, змістом та наслідками вчинків приватної особи.

Указане призвело до погіршення правового становища приватної особи, спричинило настання події виникнення порушеного суб`єктивного публічного права і є підставою для задоволення позову.

При розв`язанні спору, суд, зважаючи на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом - Конвенція; рішення від 21.01.1999р. у справі Гарсія Руїз проти Іспанії, від 22.02.2007р. у справі Красуля проти Росії, від 05.05.2011р. у справі Ільяді проти Росії, від 28.10.2010р. у справі Трофимчук проти України, від 09.12.1994р. у справі Хіро Балані проти Іспанії, від 01.07.2003р. у справі Суомінен проти Фінляндії, від 07.06.2008р. у справі Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії), вичерпно реалізував існуючі правові механізми з`ясування об`єктивної істини; надав оцінку усім юридично значимим факторам і обставинам справи; дослухався до усіх ясно і чітко сформульованих та здатних вплинути на результат вирішення спору аргументів сторін; виклав власні мотиви конкретного тлумачення змісту належних норм матеріального і процесуального права.

Розгорнуті і детальні мотиви та висновки суду з приводу юридично значимих аргументів, доводів учасників справи та обставин справи викладені у тексті судового акту.

Розподіл судових витрат по справі слід здійснити відповідно до ст.139 КАС України та Закону України "Про судовий збір".

Керуючись ст.ст.8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст.6-9, ст.ст.241-243, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

вирішив:

Позов - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області від 28.12.2019р. №196-2019.

Роз`яснити, що рішення виготовлено у повному обсязі - 21.11.2022 року; набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України (після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду); підлягає оскарженню до Другого апеляційного адміністративного суду у строк згідно з ч.1 ст.295 КАС України (протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення).

Суддя А.В. Сліденко