Ухвала

від 16.11.2022 по справі 381/1410/22

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

08500, м. Фастів, вул. Івана Ступака, 25, тел. (04565) 6-17-89, факс (04565) 6-16-76, email: inbox@fs.ko.court.gov.ua

2/381/721/22

381/1410/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2022 року Фастівський міськрайонний суд Київської області

в складі:

головуючого судді: Осаулової Н.А.,

за участю секретаря: Гапонової А.В.,

з участю:

представника позивача ОСОБА_1 ,

представників відповідача Чуприної Л.П. та Будової Н.М. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Фастів заяву ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Фастівського міськрайонного суду Київської області Осаулової Н.А. у цивільній справі № 381/1410/22 за позовом ОСОБА_4 до Підприємства споживчої кооперації «Рубін» про стягнення грошових коштів невиплачених при звільненні, -

встановив:

В провадженні Фастівського міськрайонного суду Київської області перебуває вищевказана цивільна справа.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 повторно під запис протоколу судового засідання висловив недовіру головуючому у справі, яку обґрунтував тим, що в ході розгляду даної справи головуючим допущено процесуальні порушення, а також зазначив, що судом було безпідставно відмовлено у задоволенні клопотань сторони позивача, а тому вважає, що головуючий має упереджене ставлення до розгляду справи. Просив заявлений відвід задовольнити.

Представники відповідача в судовому засіданні проти заявленого відводу заперечували, вважають, що заявлений відвід є необґрунтованим.

Суд, заслухавши думку учасників справи, вивчивши матеріали справи, прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Відповідно до ч. 2 ст. 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Згідно ч. 3 ст. 40 ЦПК України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Як зазначив в судовому засіданні ОСОБА_1 , він незгодний з процесуальними діями та рішеннями головуючого судді Осаулової Н.А. прийнятими під час розгляду справи, у зв`язку із чим, просив відвід задовольнити.

Між тим, ч. 4 ст. 36 ЦПК України, чітко встановлено, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

У частині четвертій статті 10 ЦПК України і статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається за допомогою суб`єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об`єктивного критерію, тобто з`ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (Hauschildt Case, № 11/1987/134/188, пункт 46).

У рішенні ЄСПЛ у справі «Білуха проти України» (№ 33949/02, § 49-52, від 09 листопада 2006 року) зазначено, що наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Стосовно об`єктивного критерію, то це означає, що під час вирішення того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

Так, заявлений відвід повинен бути вмотивований - з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.

Для відведення судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об`єктивно можуть вказувати на можливу упередженість судді. Обставини, які були покладені в основу заяви про відвід, повинні бути доведеними.

У той же час, дії сторони позивача, адвоката Олексієнка О.О. щодо заявлення відводу головуючому у справі, слід розцінювати та визнати зловживанням процесуальними правами з огляду на наступне.

Так, згідно ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

За п. 1 ч. 2 ст. 44 ЦПК України, залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема: подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, з`явлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.

У той же час, згідно ч. 3 ст. 44 ЦПК України, якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Як зазначено в ухвалі Верховного Суду від 18.12.2018 року у справі № 910/2968/18, правовідносини суду із кожним учасником процесу підпорядковані досягненню головної мети - ухвалення у розумні строки законного та обґрунтованого рішення, а також створення особам, які беруть участь у справі, процесуальних умов для забезпечення захисту їх прав, а також прав та інтересів інших осіб.

Процесуальний закон вимагає та забезпечує належну поведінку сторони у суді, що також кореспондує суб`єктивному процесуальному праву суду.

Процесуальні права надано законом тим особам, які беруть участь у процесі для сприяння суду під час розгляду справ, їх правильному вирішенню, і кожного разу, коли сторона у справі вчиняє будь-яку процесуальну дію не із цією метою, а задля досягнення якихось сторонніх цілей (для введення суду в оману, затягування розгляду, створення перешкод опоненту) вона виходить за межі дійсного змісту свого права, тобто використовує його всупереч основним засадам судочинства, а отже зловживає ним.

Заявлений представником позивача відвід, вочевидь, є завідомо безпідставним, оскільки по суті є висловленням незгоди із процесуальним рішенням головуючого судді, після того, як суд мотивував таке рішення.

За таких обставин, суд вважає заявлений представником позивача ОСОБА_1 відвід головуючому судді Осауловій Н.А. у вищевказаній цивільній справі зловживанням процесуальними правами, а тому, за правом, наданим ч. 3 ст. 44 ЦПК України, його слід залишити без розгляду.

Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом (частина четверта статті 44 ЦПК України).

За змістом ст.144 ЦПК України, суд може застосувати заходи процесуального примусу, в тому числі у вигляді штрафу.

Відповідно до ч. 2 ст. 148 ЦПК України, у випадку повторного чи систематичного невиконання процесуальних обов`язків, повторного чи неодноразового зловживання процесуальними правами, повторного чи систематичного неподання витребуваних судом доказів без поважних причин або без їх повідомлення, триваючого невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів суд з урахуванням конкретних обставин стягує у дохід державного бюджету з відповідного учасника судового процесу або відповідної іншої особи штраф у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб..

У випадку невиконання процесуальних обов`язків, зловживання процесуальними правами представником учасника справи суд з урахуванням конкретних обставин справи може стягнути штраф як з учасника справи, так і з його представника (ч. 3 ст. 148 ЦПК України).

Зважаючи на той факт, що представником позивача - адвокатом Олексієнком О.О. повторно необґрунтовано заявлено відвід головуючому судді у справі, який суперечить статті 36 Цивільного процесуального кодексу України і його залишено без розгляду, суд розцінює вказані дії представника, як зловживання своїм процесуальним правом з метою затягування розгляду справи, тобто вчиняє дії по унеможливлюванню здійснення своєчасного судочинства.

В своїх рішеннях, Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що це роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (див. рішення Суду у справі "Шульга проти України", пункт 28, № 16652/04, від 02.12.2010) і запобігання неналежній та такій, що затягує справу, поведінці сторін у цивільному процесі є завданням саме державних органів (див. рішення Суду у справі "Мусієнко проти України", пункт 24, № 26976/06, від 20.01.2011).

Крім того вказував , що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» від 07 липня 1989 року).

Зазначені обставини доводять факт зловживання представником позивача - адвокатом Олексієнком О.О., своїм правом заявляти відвід в супереч статті 36 ЦПК України, що є достатньою підставою для застосування до останнього заходу процесуального примусу у вигляді штрафу в розмірі 1-го розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме в сумі 2600 грн.

Керуючись ст. ст. 36, 39, 44, 123, 126, 144, 352-355 ЦПК України, суд, -

постановив:

Визнати заявлений адвокатом Олексієнком Олександром Олексійовичем відвід у цивільній справі №381/1410/22 за позовом ОСОБА_4 до Підприємства споживчої кооперації «Рубін» про стягнення грошових коштів невиплачених при звільненні, - зловживанням процесуальними правами.

Заявлений відвід представника позивача ОСОБА_1 головуючому судді Фастівського міськрайонного суду Київської області Осауловій Н.А. у цивільній справі № 381/1410/22 за позовом ОСОБА_4 до Підприємства споживчої кооперації «Рубін» про стягнення грошових коштів невиплачених при звільненні - залишити без розгляду.

Застосувати до представника позивача - адвоката Олексієнка О.О. заходи процесуального примусу в вигляді - штрафу.

Стягнути з представника позивача - адвоката Олексієнка Олександра Олексійовича на користь держави в рахунок державного бюджету грошові кошти (штрафу) в розмірі 1-го розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме в сумі - 2600 гривень.

Виконання ухвали суду покласти на Фастівський відділ Державної виконавчої служби у Фастівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (вул. Суворова, буд. 1, м. Фастів, Київська область, 08500).

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 15-днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Оскарження ухвали не перешкоджає розгляду справи.

Дані про стягувача:

Державна судова адміністрація України, код ЄДРПОУ 26255795, м. Київ, вул. Липська, 18/5, (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Печерському районі м.Києві, /21081000; код отримувача (код ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA118999980313090106000026007, код класифікації доходів бюджету 21081100).

Дані про боржника:

Адвокат Олексієнко Олександр Олексійович (свідоцтво про зайняття адвокатською діяльністю № 8738/10 від 07 лютого 2020 року, адреса: АДРЕСА_1 ).

Суддя Н.А. Осаулова

Повний текст ухвали суду виготовлено 21.11.2022 року.