Справа № 463/6275/22 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_5.
Провадження № 11-сс/811/914/22 Доповідач: ОСОБА_6.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 листопада 2022 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду в складі:
головуючого-судді: ОСОБА_6., суддів: ОСОБА_7., ОСОБА_8., з участю секретаря: ОСОБА_9.,
розглянувши в м. Львові апеляційну скаргу представника власника майна ТзОВ «МЕЛАНЖ ГРУП» - ОСОБА_10. на ухвалу слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 30.08.2022 року про накладення арешту на майно,
ВСТАНОВИЛА:
Прокурор Офісу Генерального прокурора ОСОБА_11 звернувся до слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова з клопотанням про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні за № 62019100000001170 від 20.08.2019 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 15, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 367, ч. 5 ст. 191 КК України.
Ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 30.08.2022 клопотання прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_11 задоволено.
Накладено арешт, із забороною відчуження, розпорядження та користування на нерухоме майно власником якого є ТзОВ "МЕЛАНЖ ГРУП", код ЄДРПОУ 40845193, а саме: об`єкт нерухомого майна за реєстраційним номером 2530032056060, який розташований за адресою: Рівненська обл., Рівненський р., м. Рівне, вулиця Київська, будинок 36. Заборонено державним реєстраторам та органам державної реєстрації прав (в тому числі, але не виключно Міністерству юстиції України та його територіальним органам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській міській, районним у місті Києві державним адміністраціям, акредитованим суб`єктам, нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора, окрім, як за відповідним зверненням Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (ідентифікаційний код 41037901) та уповноважених ним осіб, вчиняти реєстраційні дії стосовно вищевказаного нерухомого майна ТОВ "МЕЛАНЖ ГРУП", код ЄДРПОУ 40845193.
Слідчий суддя мотивує своє рішення тим, що втручання держави в право особи на мирне володіння своїм майном в цьому випадку є виправданим, оскільки, виходячи з практики Європейського суду з прав людини, здійснюється на підставі закону, з метою задоволення суспільного інтересу, з дотриманням принципів пропорційності та справедливої рівноваги. Підставою для накладення арешту на майно є те, що вказане нерухоме майно являється речовим доказом у кримінальному провадженні із наведених у клопотанні підстав та обставин. Метою накладення арешту на майно відповідно до пункту 1 частини 2 ст. 170 КПК України є збереження речових доказів.
Не погоджуючись з рішенням суду, представник власника майна ТзОВ «МЕЛАНЖ ГРУП» - ОСОБА_10. подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити пропущений строк на апеляційне оскарження, оскаржувану ухвалу скасувати та постановити ухвалу про відмову у задоволенні клопотання про арешт майна у кримінальному провадженні № 62019100000001170 від 20.08.2019 року.
Щодо поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження зазначає, що ухвала слідчим суддею постановлена 30.08.2022 р. без виклику особи, інтересів якої вона стосується, а саме ТзОВ «Меланж груп» - власника майна. Про накладення арешту на майно апелянт дізнався із Єдиного державного реєстру судових рішень 26.09.2022 р. Копія ухвали слідчого судді від 30.08.2022 ТзОВ «Меланж груп» не направлялась та не вручалась.
В обґрунтування апеляційних вимог представник власника майна ОСОБА_10 покликається на те, що ухвала слідчого судді є незаконною, необґрунтованою, такою, що не відповідає вимогам КПК України.
Вважає, що суд формально дослідив матеріали клопотання та не надав належної оцінки доказам прокурора.
Звертає увагу, що апелянт володіє майном законно, маючи чинні, ніким не скасовані правовстановлюючі документи та зареєстроване у визначеному законом порядку право власності, захист якого гарантується державою.
Вказує, що твердження прокурора про перебування спірного майна у державній власності об`єктивно спростовуються, тому відсутні підстави для визнання майна речовим доказом, та як наслідок його арешту, оскільки арешт майна апелянта накладено у межах кримінального провадження, до якого, на думку представника власника майна, ТОВ «Меланж груп» не має жодного відношення.
Водночас покликається на рішення арбітражного суду України від 20.01.1997 року у задоволенні позову Фонду Державного майна до ПрАТ «Укрпрофтур» про визнання недійсним установчих документів відмовлено.
Зазначає, що в оскаржуваній ухвалі не вказано, яке відношення ПрАТ «Меланж груп» має до кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за 62019100000001170 від 20.08.2019, не зазначено підстав для накладення арешту на майна, не наведено зв`язку майна, на яке накладено арешт з обставинами, що розслідуються, а також відсутнє належне мотивування застосованого заходу забезпечення кримінального провадження.
Також вказує, що у кримінальному провадженні не повідомлено про підозру жодній особі, а відтак орган досудового розслідування на даному етапі кримінального провадження не зібрав достатньої сукупності доказів, які б в тій чи іншій мірі доводили існування обґрунтованої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 15, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 367, ч. 5 ст. 191 КК України.
Крім того, наголошує, що оскаржуваною ухвалою суд також заборонив апелянту користуватися вказаним майном, що грубо порушує його право як власника майна, оскільки ПрАТ «Меланж груп» сплачує комунальні послуги, підтримує приміщення в належному стані, здійснює поточні ремонти, забезпечує трудові місця, виплачує заробітну плату, сплачує податки та інше й без можливості користування вказаним майном буде значно погіршено його стан та відбудеться значна втрата ринкової вартості.
Вважає, що слідчий суддя прийшов до невірного висновку, що під час проведення слідчих (розшукових) дій органом досудового розслідування отримано інформацію про те, що об`єкти нерухомого майна, що перебувають у володінні апелянта, плануються до відчуження шляхом продажу, проте в доданих до клопотання матеріалах відсутні вказані факти. Водночас стверджує, що апелянт, як законний власник майна може вільно розпоряджатись своїм майном, що гарантується Конституцією та Законами України.
Крім того, апелянт звертає увагу, що постановою Київського апеляційного суду від 28.01.2021 року ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 03 листопада 2020 року, якою задоволено клопотання прокурора про накладення арешту на майно що належить ПрАТ «Укрпрофтур», у кримінальному провадженні № 12020000000000878 від 14 вересня 2020 року, за ч. 5 ст. 191 КК України - скасовано та у задоволенні клопотання прокурора про арешт майна відмовлено (справа № 757/47334/20).
11.10.2022 та 26.10.2022 від представника ТОВ «МЕЛАНЖ ГРУП» адвоката ОСОБА_10 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
07.11.2022 прокурор Офісу Генерального прокурора ОСОБА_12 подав клопотання, в якому просить апеляційну скаргу представника ТОВ «МЕЛАНЖ ГРУП» залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін, й проводити розгляд справи без його участі прокурора.
В судове засідання апеляційного суду, призначене на 07.11.2022 прокурор та представник ТОВ «МЕЛАНЖ ГРУП» адвокат ОСОБА_10 не прибули, хоча належним чином були повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, що відповідно до ч.4 ст. 405 КПК України не перешкоджає апеляційному розгляду.
Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
З огляду на те, що розгляд клопотання прокурора проводився без виклику та у відсутності представника власника ТОВ «МЕЛАНЖ ГРУП», про оскаржувану ухвалу йому стало відомо лише 26.09.2022 року, апеляційний суд вважає, що строк на апеляційне оскарження пропущений з поважних причин, а тому його слід поновити.
Відповідно до ч.1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.
Згідно зі ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і мотивованим. Законним є рішення, постановлене компетентним судом згідно норм матеріального права із дотриманням вимог кримінального провадження, передбаченого цим Кодексом.
Відповідно до положень ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя згідно з вимогами ст.ст. 94, 132, 173 КПК України повинен врахувати, зокрема, правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України), наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 КПК), розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Колегія суддів вважає, що при постановленні оскарженої ухвали, слідчим суддею дотримані вказані вимоги кримінального процесуального закону.
Як вбачається з матеріалів справи, Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №62019100000001170 від 20.08.2019 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1, ст.15, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 367, ч. 5 ст. 191 КК України.
У зв`язку з проведенням досудового розслідування у вище вказаному кримінальному провадженні, прокурор звернувся до слідчого судді Личаківського районного суду м.Львова з клопотанням про накладення арешту, із забороною відчуження, розпорядження та користування на об`єкт нерухомого майна за реєстраційним номером 2530032056060, який розташований за адресою: Рівненська обл., Рівненський р., м. Рівне, вулиця Київська, будинок 36.
Досудовим розслідуванням встановлено, що неналежне виконання Головою Фонду державного майна України своїх службових обов`язків та системне ігнорування вимог ст. ст.2, п. 5 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про Фонд державного майна України» в частині відсутності належного контролю у сфері організації та проведення приватизації державного майна, відчуження державного майна, передачі державного майна в оренду та користування, повернення у державну власність державного майна, що було приватизоване, відчужене або вибуло з державної власності з порушенням законодавства, призвело до відчуження об`єктів нерухомості, які перебували в управлінні Федерації професійних спілок України (ЄДРПОУ: 00014479), ПрАТ «Укрпрофоздоровниця» (ЄДРПОУ: 02583780), ПрАТ «Укрпрофтур» (ЄДРПОУ 02605473) та є державною власністю.
Так, у період з 1992 року по теперішній час, службові особи ПрАТ «Укрпрофоздоровниця», ПрАТ «Укрпрофтур», Федерації професійних спілок України, діючи за попередньою змовою групою осіб із невстановленими під час досудового розслідування особами, умисно, бажаючи збагатитись за рахунок чужого майна, здійснюють відчуження курортно-оздоровчих, спортивних та інших державних комплексів, які перебувають у їхньому відданні, без погодження із Фондом державного майна України, що призводить до нанесення матеріальної шкоди (збитків) державі в особливо великих розмірах.
Під час проведення досудового розслідування встановлено, що першим етапом злочинного механізму є підготовка членами правління ПрАТ «Укрпрофоздоровниця» та ПрАТ «Укрпрофтур» звернення до Федерації професійних спілок України (далі ФПСУ) про надання дозволу на реалізацію земельних ділянок, будівель чи споруд, попередньо визначених об`єктів нерухомого майна, що перебувають в управлінні зазначених юридичних осіб.
Після цього працівниками Департаменту корпоративних прав та майна ФПСУ готується проєкт постанови президії ФПСУ про відчуження окремих об`єктів нерухомого майна із пропозиціями щодо об`єктів нерухомості, які планується продати нібито через офіційні торги.
Разом з тим до вказаного проєкту постанови на адресу членів постійної комісії ради ФПСУ з майнових питань готується пояснювальна записка, в якій міститься інформація про об`єкт нерухомості, що готується до відчуження, а також його характеристика (фінансово-господарський стан), інформація про наявні борги та інші фінансові зобов`язання.
Надалі з метою затвердження постанови про відчуження об`єктів нерухомості скликається президія ФПСУ, до якої входить керівництво ФПСУ, а також як члени (з правом голосу) керівники членських організацій та регіональних осередків ФПСУ. Після винесення постанови президії ФПСУ, наглядовою радою ПрАТ «Укрпрофоздоровниця» або ПрАТ «Укрпрофтур» скликається зібрання (засідання правління), на якому остаточно затверджується рішення щодо реалізації визначеного майна.
В ході проведення допитів, в межах вказаного кримінального провадження досудовим розслідуванням встановлено, що службові особи «Укрпрофтур», є учасниками схеми із незаконного відчуження державного майна. Відповідно до схеми спершу описується ганебний стан об`єкта, проводиться його занижена оцінка підконтрольними експертами, для того щоб покупець офіційно здійснив мінімальну оплату, так як іншу частину попередньо обумовленої суми коштів покупець передає службовим особам «Укрпрофтур», після чого здійснюється реалізації майна з яким досягнуто попередньої згоди.
Також встановлено, що крім цього службові особи «Укрпрофтур» отримують неправомірну вигоду від: - процедур відмови ПрАТ «Укрпрофтур» від використовуваних ними земельних ділянок з подальшою їх передачею до органів місцевого самоврядування; - неправомірна вигода за передачу майна товариства в оренду іншим особам; - керівники всіх дочірніх підприємств здійснюють перерахування «данини» у вигляді грошових коштів на особисті банківські рахунки.
Під час проведення слідчих (розшукових) дій органом досудового розслідування отримано інформацію, що об`єкт нерухомого майна професійних спілок, який належав ПрАТ «Рівнетурист», код ЄДРПОУ 02651374, був незаконно відчужений на користь підконтрольного їм ТОВ «МЕЛАНЖ ГРУП», код ЄДРПОУ: 40845193, директором якого є ОСОБА_1 , який є рідним братом директора ПрАТ «Укрпрофтур» ОСОБА_2 , а саме: об`єкт нерухомого майна за реєстраційним номером 2530032056060, який розташований за адресою: Рівненська обл., Рівненський р., м. Рівне, вулиця Київська, будинок 36.
Зібрані під час досудового розслідування докази вказують на те, що вказаний об`єкт нерухомості є об`єктом протиправного посягання, зокрема ПрАТ «Рівнетурист» та ТОВ «МЕЛАНЖ ГРУП».
Як вбачається з матеріалів справи, постановою старшого слідчого в особливо важких справах Відділу Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань від 18.08.2022 (а.с. 172-182) об`єкт нерухомого майна за реєстраційним номером 2530032056060, який розташований за адресою: Рівненська обл., Рівненський р., м. Рівне, вулиця Київська, будинок 36, що належить на праві власності ТОВ «МЕЛАНЖ ГРУП», визнано речовим доказом в межах кримінального провадження № 62019100000001170 від 20.08.2019.
Провівши системний аналіз матеріалів справи, колегія суддів приходить до висновку про те, що слідчий суддя вірно встановив той факт, що існує сукупність підстав та розумних підозр вважати, що визнане речовим доказом нерухоме майно, має суттєве значення для проведення досудового розслідування та відповідає критеріям речового доказу, а тому з метою його збереження на нього слід накласти арешт.
Апеляційні доводи про те, що зазначене майно ніколи не перебувало у державній власності та що слідчий суддя формально дослідив матеріали клопотання й не надав належної оцінки доказам прокурора, апеляційний суд не бере до уваги, оскільки слідчий суддя на етапі досудового розслідування не вирішує питання щодо допустимості доказів. Оцінка доказів представлених у справі буде здійснена судом під час розгляду кримінального провадження по суті в суді першої інстанції.
Під час розгляду клопотання про арешт майна слідчий суддя правильно встановив, що є достатні підстави вважати, що майно, на яке просить накласти арешт прокурор, відповідає вимогам ст. 170 КПК України, а тому потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи власника майна.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 07.06. 2007 у справі «Смирнов проти Росії» було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку - вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.
З огляду на вище наведене, колегія суддів приходить до переконання, що при накладенні арешту на майно у даному кримінальному провадженні враховано справедливий баланс між інтересом суспільства та вимогами щодо захисту фундаментальних прав власника майна. Крім того, накладення арешту на майно з забороною права на відчуження та розпорядження ним не припиняє права власності, а лише тимчасово обмежує його.
Апеляційний суд також враховує, що зазначений захід забезпечення кримінального провадження є тимчасовим, його межі у часі окреслені строками досудового розслідування, які, в свою чергу, чітко регламентуються нормами ст. 219 КПК України. Поряд з цим, власник або інший володілець майна, відповідно до вимог ст. 174 КПК України, має право звернутися із клопотанням про скасування накладеного арешту.
До того ж, всупереч доводів апеляційної скарги, в клопотанні прокурора зазначено мету та правові підстави для арешту вказаного вище майна. При цьому, значення цього майна щодо обставин кримінального правопорушення, також є предметом перевірки під час досудового розслідування, тому твердження апелянта, що арешт майна накладено в межах кримінального провадження, до якого ТОВ «МЕЛАНЖ ГРУП» не має жодного відношення колегія суддів не бере до уваги.
Враховуючи вище наведене, апеляційний суд погоджується з висновком слідчого судді про те, що на даному етапі досудового розслідування прокурором доведено необхідність накладення арешту на об`єкт нерухомого майна за реєстраційним номером 2530032056060, який розташований за адресою: Рівненська обл., Рівненський р., м. Рівне, вулиця Київська, будинок 36.
Щодо доводів представника ТОВ «МЕЛАНЖ ГРУП» - адвоката ОСОБА_10. про те, що у кримінальному провадженні № 62019100000001170 від 20.08.2019 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1, ст.15, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 367, ч. 5 ст. 191 КК України жодній особі не повідомлено про підозру, то такі спростовуються документами, долученими як додатки до клопотання прокурора від 08.11.2022, зокрема, копією повідомлення про підозру ОСОБА_3 від 03.11.2022 та копією повідомлення про підозру ОСОБА_4 від 21.10.2022, які були пред`явлені в межах вказаного кримінального провадження.
Інші зазначені в апеляційній скарзі обставини не можуть бути безумовними підставами для скасування ухвали слідчого судді.
З огляду на наведене, апеляційний суд вважає, що застосування арешту майна як заходу забезпечення даного кримінального провадження, сприятиме досягненню мети швидкого, повного, неупередженого досудового розслідування, а також запобігатиме настанню будь-яких негативних наслідків, зокрема відчуженню майна, визнаного речовим доказом.
Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді у ході апеляційного розгляду не встановлено.
З урахуванням викладеного, колегія суддів апеляційного суду вважає, що оскаржуване рішення прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись ст. ст. 404. 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
апеляційну скаргу представника власника майна ТзОВ «МЕЛАНЖ ГРУП» - ОСОБА_10. на ухвалу слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 30.08.2022 року про накладення арешту на майно - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 30.08.2022 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
СУДДІ:
ОСОБА_6. ОСОБА_7. ОСОБА_8
Суд | Львівський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 07.11.2022 |
Оприлюднено | 06.12.2022 |
Номер документу | 107432941 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про арешт майна |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні