Ухвала

від 17.11.2022 по справі 295/11467/22

БОГУНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЖИТОМИРА

Справа №295/11467/22

Категорія 75

2/295/2590/22

У х в а л а

про залишення позовної заяви без руху

17 листопада 2022 року

Суддя Богунського районного суду м. Житомира Воробйова Т.А.,

розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвест Плюс»

про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом, у якому просить стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Інвест-плюс» нараховану, але не виплачену заробітну плату за серпень 2495,50грн, додаткову відпустку учасника аварії на ЧАЕС 4254,01 грн, заробітну плату за вересень 2022 року 1333,33 грн, компенсацію за невикористану відпустку за період з 19.03.20219 по 16.09.2022 в сумі 24603,26 грн і середній заробіток за період затримки розрахунків за період з 17.09.2022 по 10.11.2022 в сумі 14214,28 грн.

При вирішенні питання про можливість відкриття провадження у справі суддею встановлено наступне.

Згідно з ч.4ст.177 ЦПК Українидо позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивач у позові посилається на те, що він звільнений від сплати судового збору на підставі п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Так, відповідно п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Разом з тим, окрім вимоги про стягнення заробітної плати, позивачем заявлено вимогу про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

У Рішенні від 15 жовтня 2013 року №8-рп/2013 у справі № 1-13/2013 Конституційний Суд України зазначив, що поняття «заробітна плата» і «оплата праці», які використано у законах, що регулюють трудові правовідносини, є рівнозначними в аспекті наявності у сторін, які перебувають у трудових відносинах, прав і обов`язків щодо оплати праці, умов їх реалізації та наслідків, що мають настати у разі невиконання цих обов`язків, а також дійшов висновку, що під заробітною платою, що належить працівникові, необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, установлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем, незалежно від того, чи було здійснене нарахування таких виплат.

Таким чином, заробітною платою є винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку роботодавець (власник або уповноважений ним орган підприємства, установи, організації) виплачує працівникові за виконану ним роботу (усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій).

Структура заробітної плати визначенастаттею 2 Закону України «Про оплату праці», за змістом якої заробітна плата складається з основної та додаткової заробітної плати, а також з інших заохочувальних та компенсаційних виплат.

Основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки), яка встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці, яка включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Інші заохочувальні та компенсаційні виплати - це виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Трудовий договір повинен укладатись, як правило, у письмовій формі (частина першастатті 24 КЗпП України) або оформлюватись наказом чи розпорядженням роботодавця (частина третястатті 24 КЗпП України).

Припинення, розірвання трудового договору пов`язано зі звільненням працівника.

За змістом норм чинного законодавства, середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу та середній заробіток за затримку виплати розрахунку при звільненні за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою у розумінністатті 2 Закону України «Про оплату праці», тобто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати.

З огляду на викладене, пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першоїстатті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та за затримку виплати розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.

Подібного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30 січня 2019 року у справі № 910/4518/16.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за позовну вимогу майнового характеру, пред`явлену фізичною особою, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, враховуючи те, що заявлено вимогу майнового характеру, позивачу необхідно сплатити судовий збір за ставками на 01.01.2022 в сумі 992,40 на рахунок: отримувач: ГУК у Жит.обл/Богун. р-н/22030101, код отримувача (ЄДРПОУ) 37976485, банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат), номер рахунку UA738999980313131206000006831, код класифікації доходівбюджету 22030101, та надати до суду докази його сплати або повідомити суду відповідною заявою щодо наявності підстав для звільнення від сплати судового збору, що має бути підтверджено належними доказами.

Також, відповідно до ч. 1 ст. 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Пунктом 5 частини 3 статті 175 ЦПК України встановлено, що позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Частиною 5 статті 177 ЦПК України встановлено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Згідно з ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Позивач у позові вказує, що на день звільнення з роботи Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвест-плюс» мало заборгованість по невиплачений зарплаті по додатковій відпустці учасника аварії на ЧАЕС 4254,01 грн, яка була перерахована на розрахунковий рахунок управлінням соціального захисту в жовтні 2022 року, та зарплата за серпень 2495,50 грн.

Таким чином, позивач вказує, що йому було оплачено додаткову відпустку учасника аварії на ЧАЕС у сумі 4254,01 грн, яка була перерахована на розрахунковий рахунок управлінням соціального захисту в жовтні 2022 року. При цьому у позові заявлено вимогу про стягнення з відповідача оплати додаткової відпустки учасника аварії на ЧАЕС у сумі 4254,01 грн, однак зважаючи на те, що позивач вказує, що така компенсації була виплачена управлінням соціального захисту, у позові відсутнє обґрунтування зазначеної вимоги.

Також у позові заявлено вимогу про стягнення з відповідача нарахованої, але не виплаченої заробітної плати за серпень 2495,50 грн та заробітної плати за вересень 2022 року 1333,33 грн, однак у позові відсутнє посилання на докази, які підтверджують наявність заборгованості по заробітній платі у зазначеному розмірі та до позову такі докази не долучені.

Також позивач вказує, що в день його звільнення йому було нараховано компенсацію за невикористану відпустку в сумі 24603,26 грн за 84 календарні дні (за період з 19.03.2019 по 16.09.2022).

Однак у позові відсутнє посилання на докази, які підтверджують нарахування компенсації за невикористану відпустку в сумі 24603,26 грн та до позову такі докази не долучені.

Крім того, з наказу №3 від 16.09.2022 про звільнення позивача з роботи вбачається, що компенсацію за невикористану відпустку нараховано за період з 18.02.2019 по 16.09.2022 (у позові вказано за період з І9.03.2019 по 16.09.2022). Таким чином, період нарахування компенсації за невикористану відпустку, який зазначений у наказі №3 від 16.09.2022, та який зазначений позивачем у позові, відрізняється, та у позові не обґрунтовано наявність такої різниці.

Також позивачем додано до позову розрахунок середнього заробітку на суму 14214, 28 грн, у якому вказано, що заробітна плата за липень 2022 рок складала 7394,08 грн, за серпень 2022 року 9064,80 грн, однак доказів, які підтверджують зазначений розмір заробітної плати, до позову не долучено.

Таким чином, у позові відсутнє посилання на докази, які підтверджують наявність заборгованості відповідача перед позивачем у вказаному у позові розмірі, та до позову такі докази не долучені.

Позивачем додано до позову картку рахунку: 661, співробітник ОСОБА_1 за 01.01.2018 16.09.2022, однак із зазначеного документу не вбачається здійснення нарахувань заробітної плати та компенсаційних виплат у вказаному у позові розмірі, а також у позові не обґрунтовано походження зазначеного документу та які відомості він підтверджує.

Крім того, пунктами 6-9 ч. 3 ст. 175 ЦПК України визначено, що позовна заява повинна містити:

відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору;

відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Всупереч зазначеним вимога, позовна заява не містить відомостей, які передбачені пунктами 6-9 ч. 3 ст. 175 ЦПК України.

Згідно частин 4, 5 ст. 95 ЦПК України копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

У разі наявності у позивача оригіналів письмових доказів, копії яких додано ним до позову, вони мають бути засвідчені відповідно до вимог ч. 4, 5 ст. 95 ЦПК України.

Також, разом з позовною заявою позивачем подано клопотання про витребування доказів, у якому він просить витребувати у відповідача накази та заяви позивача про надання щорічних відпусток; документи, які підтверджують отримання оплати щорічних відпусток..

Частинами 1,2 статті 84 ЦПК України встановлено, що учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинахдругійтатретійстатті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

У клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Клопотання позивача про витребування доказів не відповідає вимогам ч.2 ст.84 ЦПК України, оскільки у ньому не зазначено вжиті позивачем заходи для отримання цього доказу самостійно та до клопотання не долучено докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених устаттях 175і177цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За наведених обставин, суддя вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху та надати позивачу строк для усунення виявлених та вказаних вище недоліків.

З урахуванням викладеного, керуючисьстаттями 175, 177, 185, 258-261 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвест Плюс» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку - залишити без руху.

Встановити позивачустрок дляусунення недоліків - упродовж7(семи) днів змоменту отриманнякопії цієїухвали.

Копію ухвали надіслати позивачу.

У разі невиконання ухвали суду у зазначений строк позовну заяву буде визнано неподаною та повернуто позивачу зі всіма доданими документами.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Воробйова Т.А.