Рішення

від 15.06.2023 по справі 295/11467/22

БОГУНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЖИТОМИРА

Справа №295/11467/22

Категорія 75

2/295/168/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.06.2023 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира у складі

Головуючого судді Воробйової Т.А.,

за участю секретаря судового засідання Коцюби О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу

за позовом ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвест Плюс»

про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку, компенсації за невикористану відпустку,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_2 (далі-позивач) звернувся до суду з даним позовом до ТОВ «Інвест Плюс» (далі відповідач), у якому просить стягнути нараховану, але не виплачену заробітну плату за серпень у сумі 2 495,50 грн та вересень 2022 року у сумі 1 333,33 грн, компенсацію за додаткову відпустку учасника аварії на ЧАЕС у сумі 4 254,01 грн, компенсацію за невикористану відпустку за період з 19.03.2019 по 16.09.2022 в сумі 24 603,26 грн і середній заробіток за період затримки розрахунку, розмір якого нарахувати по день ухвалення рішення суду.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що 19.03.2018 його було прийнято на роботу бухгалтером ТОВ «Інвест-плюс згідно з наказом №5-К від 19.03.2018, та 16.09.2022 згідно з наказом №3 звільнено із займаної посади за власним бажанням.

У позові вказано, що на день звільнення з роботи за відповідачем рахувалась заборгованість по невиплачений зарплаті, по оплаті додаткової відпустки учасника ліквідації аварії на ЧАЕС у сумі 4254,01 грн, яка була перерахована на розрахунковий рахунок ТОВ «Інвест-плюс» управлінням соціального захисту Богунського району м. Житомира в жовтні 2022 року, та яку позивач не отримав, та зарплата за серпень 2022 року 2495,50 грн. Також за період роботи на підприємстві з 19.03.2018 по 16.09.2022 позивачу належить компенсація за невикористану відпустку: за період з 18.02.2019 по 18.02.2020 24 календарних дні, з 18.02.2020 по 18.02.2021 24 календарних дні, з 18.02.2021 по 18.02.2022 26 календарних дні (інвалід III групи згідно із законодавством про відпустки) з 18.02.2022 по 16.09.2022 12 календарних днів. Разом 86 календарних днів відпустки. Позивач зауважує, що за вказані періоди моєї роботи він не знаходився в щорічній відпустці та не отримував компенсації за невикористану відпустку. Однак при звільненні компенсація за невикористану відпустку позивачу не виплачена.

Одночасно позивачем подано клопотання про витребування доказів, у якому позивач просив витребувати у відповідача: копію розрахунку про нарахування додаткової відпустки учаснику ліквідації аварії на ЧАЕС категорія 1 з вказаними утриманнями податками військовий збір та ПДФО; інформацію про надходження сум оплати додаткової відпустки на розрахунковий рахунок ТОВ Інвест-плюс в Укрексімбанку м. Житомир; копію розрахунку компенсації за невикористану відпустку з 18.02.2019 по день звільнення - 16.09.2022 з вказаними утриманнями податків (військового збору та ПДФО); копію розрахунку нарахування зарплати за період з 01.09.2022 по 16.09.2022 з вказаними утриманими податками військового збору та ПДФО; копію розрахунку нарахування заробітної плати за серпень 2022 року з вказаними утриманих податків та зборів; штатний розпис, діючий у 2022 році; копії документів про виплату вказаних сум при наявності; розрахунок середньоденного заробітку для нарахування середнього заробітку за час затримки розрахунку.

Ухвалою суду від 16.12.2022 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, встановлено сторонам строк для подання заяв по суті справи; клопотання позивача про витребування доказів задоволено та витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвест Плюс»: копію розрахунку про нарахування додаткової відпустки учаснику ліквідації аварії на ЧАЕС категорія 1 з вказаними утриманнями податками військовий збір та ПДФО; інформацію про надходження сум оплати додаткової відпустки на розрахунковий рахунок ТОВ Інвест-плюс в Укрексімбанку м.Житомир; копію розрахунку компенсації за невикористану відпустку з 18.02.2019 по день звільнення - 16.09.2022 з вказаними утриманнями податків (військового збору та ПДФО); копію розрахунку нарахування зарплати за період з 01.09.2022 по 16.09.2022 з вказаними утриманими податками військового збору та ПДФО; копію розрахунку нарахування заробітної плати за серпень 2022 року з вказаними утриманих податків та зборів; штатний розпис, діючий у 2022 році; копії документів про виплату вказаних сум при наявності; розрахунок середньоденного заробітку для нарахування середнього заробітку за час затримки розрахунку.

Ухвали суду від 16.12.2022 у частині витребування доказів не виконана та витребовуваних документів від відповідача не надійшло.

05.06.2023 до суду надійшла заява ОСОБА_1 про долучення до справи додаткових доказів.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Частиною 4 ст.83 ЦПК України визначено, якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів.

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.

При зверненні з позовом до суду позивачем не було повідомлено про наявність доказів, які не можуть бути подані у встановлений законом строк, та про існування об`єктивних причин, за яких цей доказ не може бути поданий.

У заяві від 05.06.2023 ОСОБА_1 не заявлено клопотання про проявлення строку для подання додаткових доказів та не обґрунтовано неможливість їх подання у встановлений строк.

Також, до заяви від 05.06.2023 не додано відомостей про те, що докази, які долучені до цієї заяви, заздалегідь були надіслані відповідачу.

Таким чином, оскільки докази, які позивачем подані до суду 05.06.2023, подані з порушенням строку та порядку їх подання, які визначені ст.83 ЦПК України, такі докази судом до уваги не беруться.

Заява по суті справи до суду не надійшло.

В судове засідання позивач не з`явився, про розгляд справи повідомлений належним чином, подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, у якій вказано, що позивач позов підтримує та просить задовольнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, щодо дати, часу та місця розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки не повідомив.

Відповідно до ч.4 ст.223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Згідноз ст.280 ЦПКУкраїни суд може ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних у ній доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи, що в матеріалах справи зібрано достатньо доказів про взаємовідносини сторін, з урахуванням наявності усіх умов, за яких можливе проведення заочного розгляду справи, відповідно до ст. 211, 223, 280 ЦПК України суд визнав за можливе провести розгляд справи за відсутності сторін та ухвалити заочне рішення.

Згідно з вимогами ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового засідання, яким завершується розгляд справи, за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що відповідно до наказу директора ТОВ «Інвест-Плюс» №5-К від 19.06.2018 ОСОБА_1 прийнято на посаду бухгалтера з 20.03.2018 (а.с. 71).

Згідно з наказом директора ТОВ «Інвест-Плюс» від 16.09.2022 ОСОБА_1 звільнено за власним бажанням ст.38 КЗпП України з 16.09.2022, наказано виплатити компенсацію за невикористану відпустку за період з 18.02.2019 по 16.09.2022: за період роботи з 18.02.2019 по 18.02.2020 24 к.д., з 18.02.2020 по 18.02.2021 24 к.д., за період з 18.02.2021 по 18.02.2022 24 к.д., за період з 18.02.2022 по 16.09.2022 14 к.д., разом 86 днів (а.с. 73).

Таким чином, позивач у період з 20.03.2018 по 16.09.2022 працював на підприємстві відповідача. Відповідачем при звільненні позивача були порушенні положення ст.116 КЗпП України, оскільки мала місце невиплата йому розрахункових коштів. Доказів про погашення вказаної заборгованості суду не надано.

Між сторонами виник спір в сфері трудових правовідносин стосовно невиплати розрахункових коштів при звільненні працівника, що регулюється нормами трудового законодавства.

Відповідно до ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Частиною 7статті 43 Конституції Українивизначено, що право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно достатті 94 Кодексу законів про працю Українизаробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Аналогічне визначення заробітної плати міститься й устатті 1 Закону України «Про оплату праці».

Згідно зістаттею 115 Кодексу законі про працю України,статтею 24 Закону України «Про оплату праці»Заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Згідно зі статями 12, 81ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідач ухвалу суду про витребування доказів не виконав, своїм правом заперечити проти вимог позову та надати докази на їх спростування не скористався, тому при ухваленні рішення суд керується наявними у справі доказами.

Позивач у позові просить стягнути з відповідача невиплачену заробітну плату за серпень 2022 року у розмірі 2495,50 грн та вересень 2022 року у розмірі 1333,33 грн.

На підтвердження заявлених до стягнення сум позивач долучив до позову картку рахунку 661 співробітника ОСОБА_1 за 01.01.2018 по 16.09.2022 (а.с. 45-63).

Відповідно до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов`язань і господарських операцій підприємств і організацій, яка затверджена Наказ Міністерства фінансів України 30.11.1999 №291, на рахунку 66 "Розрахунки за виплатами працівникам" ведеться узагальнення інформації про розрахунки за виплатами працівникам, які належать як до облікового, так і до необлікового складу підприємства, - з оплати праці (за всіма видами заробітної плати, премій, допомог тощо), за не одержані в установлений строк з каси підприємства суми з виплат працівникам, за іншими поточними виплатами. Рахунок 66 "Розрахунки за виплатами працівникам" має такі субрахунки: 661 "Розрахунки за заробітною платою" 662 "Розрахунки з депонентами" 663 "Розрахунки за іншими виплатами"

За кредитом рахунку 66 "Розрахунки за виплатами працівникам" відображаються нарахована працівникам підприємства основна та додаткова заробітна плата, премії, допомога по тимчасовій непрацездатності, інші належні до нарахування працівникам виплати, за дебетом - виплата основної та додаткової заробітної плати, премій, допомоги по тимчасовій непрацездатності тощо; вартість одержаних матеріалів, продукції та товарів у рахунок заробітної плати (погашення заборгованості перед працівниками за іншими виплатами); утримання податку з доходів фізичних осіб, відрахування на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, платежів за виконавчими документами та інші утримання з виплат працівникам.

Заборгованість підприємства з виплат працівникам у разі одержання підприємством готівки для виплати через касу підприємства та неотримання її працівниками в установлений строк відображається за дебетом субрахунків 661 "Розрахунки за заробітною платою" і 663 "Розрахунки за іншими виплатами" та кредитом субрахунку 662 "Розрахунки з депонентами".

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Позивач вказує, що він не отримав заробітну плату за серпень 2022 року у сумі 2495,50 грн та за вересень 2022 року у сумі 1333,33 грн. Зазначене підтверджується відомостями картки рахунку 661 співробітника ОСОБА_1 , де такі суми відображаються як кредит рахунку (а.с.63), а саме заборгованість по заробітній платі за серпень 2022 року у сумі 2495,50 грн включена до кредиту рахунку за серпень у сумі 6749,51 грн (4251,01 грн заборгованість по оплаті додаткової відпуски особи, яка постраждала від Чорнобильської катастрофи + 2495,50 грн заборгованість по заробітній платі); заборгованість по заробітній платі за вересень 2022 року у сумі 1333,33 грн включена до кредиту рахунку за вересень у сумі 32946,10 грн (31612,77 грн заборгованість по компенсації за невикористану відпуску + 1333,33 грн заборгованість по заробітній платі).

Таким чином, судом встановлено, що на момент звільнення ОСОБА_1 з ТОВ «Інвест-плюс» за відповідачем рахувалась заборгованість по заробітній платі за серпень 2022 року у сумі 2495,50 грн та за вересень 2022 року у сумі 1333,33 грн, яка підлягає стягненню з відповідача.

За змістом частини першоїстатті 24 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи.

Аналогічні положення містяться у частині першійстатті 83 КЗпП України.

Згідно з наказом від 16.09.2022 про звільнення ОСОБА_1 невикористана відпустка за період роботи з 18.02.2019 по 16.09.2022 становить 86 днів.

Позивач вказує, що у день звільнення йому було нараховано компенсацію за невикористану відпустку у сумі 30866,08 грн, що підтверджується відомостями картки рахунку 661 співробітника ОСОБА_1 (а.с. 63), при цьому у позові заявлено вимогу про стягнення компенсації за невикористану відпуску у сумі 24603,26 грн, яка відповідно до положень ст.13 ЦПК України підлягає задоволенню.

Статтею 4 Закону України «Про відпустки» від 05.11.1996 передбачено такі види щорічних відпусток: основна відпустка (стаття 6 цього Закону); додаткова відпустка за роботу зі шкідливими та важкими умовами праці (стаття 7 цього Закону); додаткова відпустка за особливий характер праці (стаття 8 цього Закону); інші додаткові відпустки, передбачені законодавством.

Згідно з пунктом 22 частини першоїстатті 20 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»надаються такі гарантовані державою компенсації та пільги як використання чергової відпустки у зручний для них час, а також отримання додаткової відпустки із збереженням заробітної плати строком 14 робочих днів на рік.

Відповідно до статей 20, 21 та 30 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» право на отримання додаткової відпустки із збереженням заробітної плати строком 14 робочих (16 календарних) днів на рік мають особи з числа постраждалих громадян, віднесених до категорії 1 та 2, а також один із батьків дитини, якій встановлено інвалідність, пов`язану з Чорнобильською катастрофою.

Пунктом 4 Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов`язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.09.2005 №936(далі Порядок) виплата компенсацій та допомоги певних видів, передбачених Законом (796-12), проводиться центрами по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних і районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (крім м. Києва) рад (далі-уповноважений орган) за місцем фактичного проживання (перебування) працюючих та непрацюючих громадян, зокрема оплата додаткової відпустки громадянам строком 14 робочих днів (16 календарних днів) відповідно до пункту 22 частини першої статті 20, пункту 1 частини першої статті 21, пункту 3 частини третьої статті 30 Закону ( 796-12 ).

Соціальні виплати, доплати (види допомоги), передбачені підпунктами 6-13 пункту 4 цього Порядку, проводяться за місцем основної роботи (служби) громадян підприємствами, установами, організаціями, військовими частинами та фізичними особами - підприємцями (далі - підприємства) відповідно до розрахункових даних, поданих до уповноваженого органу за формою, затвердженою Мінсоцполітики (п. 5 Порядку).

З картки рахунку 661 співробітника ОСОБА_1 (а.с. 63) вбачається, що на момент звільнення ОСОБА_1 за відповідачем рахувалася заборгованість по компенсації додаткової відпустки, передбаченої ст. 20 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у сумі 4254,01 грн, яка підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно достатті 47 Кодексу законів про працю України, роботодавець зобов`язаний у день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні (стаття 116) та провести з ним розрахунок у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника.

Відповідно достатті 116 Кодексу законів про працю України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати. У разі спору про розмір сум, нарахованих працівникові при звільненні, роботодавець у будь-якому разі повинен у визначений цією статтею строк виплатити не оспорювану ним суму.

Встатті 117 Кодексу законів про працю України, у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначеністаттею 116цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування у разі, якщо спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору, але не більш як за період, встановленийчастиною першоюцієї статті.

Таким чином, передбаченийст. 117 КЗпП Україниобов`язок роботодавця щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні настає за умови невиплати з його вини належних звільненому працівникові сум.

Розрахунок середнього заробітку проводиться згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати», (далі за текстом Порядок №100), відповідно до якого середньомісячна заробітна плата за затримку розрахунку при звільненні обчислюється, виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

В даному випадку, з урахуванням дати звільнення 16.09.2022, при обчисленні середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні врахуванню підлягає середньомісячна заробітна плата за два місяці, що передували місяцю звільнення, а саме за липень та серпень 2022 року.

Відповідно до п. 3 Розділу ІІІ Порядку №100 при обчисленні середньої заробітної плати враховуються всі суми нарахованої заробітної плати згідно із законодавством та умовами трудового договору, крім визначених у пункті 4 цього Порядку. Суми нарахованої заробітної плати, крім премій (в тому числі за місяць) та інших заохочувальних виплат за підсумками роботи за певний період, враховуються у тому місяці, за який вони нараховані, та у розмірах, в яких вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт.

У відповідностідо п.8Розділу ІVПорядку №100Нарахування виплат,що обчислюютьсяіз середньоїзаробітної платиза останнідва місяціроботи,провадяться шляхоммноження середньоденного(годинного)заробітку начисло робочихднів/годин,а увипадках,передбачених чиннимзаконодавством,календарних днів,які маютьбути оплаченіза середнімзаробітком.Середньоденна (годинна)заробітна платавизначається діленням заробітноїплати зафактично відпрацьованіпротягом двохмісяців робочі(календарні)дні начисло відпрацьованихробочих днів(годин),а увипадках,передбачених чиннимзаконодавством,-на числокалендарних днів зацей період. При обчисленні середньої заробітної плати за два місяці, виходячи з посадового окладу чи мінімальної заробітної плати, середньоденна заробітна плата визначається шляхом ділення суми, розрахованої відповідно до абзацу п`ятого пункту 4 цього Порядку, на число робочих днів за останні два календарні місяці, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата, згідно з графіком підприємства, установи, організації.

Відповідно до змісту картки рахунку 661 співробітника ОСОБА_1 (а.с. 62-63) у липні 2022 року позивачу нараховано 7394,08 грн, у серпні 2022 року 9064,80 грн. У липні 2022 року кількість робочих днів була 21 день, у серпні 2022 року 23 дні.

Таким чином, середньоденна заробітна плата позивача за останні два календарні місяці роботи (липень та серпень 2022 року) складає 374,06 грн (7394,08 грн + 9 064,80 грн : 44 робочих дні).

Враховуючи положення ч. 1 ст. 117 КЗпП України щодо обмеження виплатити працівникові середнього заробітку строком у 6 шість місяців, середня заробітна плата за час затримки розрахунку при звільненні, яка підлягає виплаті позивачу, становить 48627,80 грн (130 робочих днів х 374,06 грн середньоденного заробітку за період з 17.09.2022 по 17.03.2023).

Беручи до уваги викладене, суд приходить висновку, що позивач довів законність та обґрунтованість заявлених позовних вимог, у зв`язку з чим позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача 992,40 грн витрат, понесених зі сплати судового збору при зверненні до суду.

Керуючись статтями 47, 116, 117, КЗпП України, статтями 12, 13, 76, 77, 82, 83, 89, 141, 247, 258, 263-265, 279 ЦПК України суд, -

в и р і ш и в:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвест Плюс» на користь ОСОБА_1 81313,90 грн, з яких:

нарахована, але не виплачена заробітна плата за серпень у сумі 2 495,50 грн та вересень 2022 року у сумі 1 333,33 грн;

компенсація за додаткову відпустку, передбачену ст. 20 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у сумі 4254,01 грн;

компенсація за невикористану відпустку у сумі 24 603,26 грн;

середній заробітокза затримкурозрахунку призвільненні, за період з 17.09.2022 по 17.03.2023 в сумі 48627,80 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвест Плюс» на користь ОСОБА_3 992,40 грн судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення до Житомирського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвест Плюс» (м.Житомир, вул.Перемоги, 53, код ЄДРПОУ 32265214).

Суддя Т.А. Воробйова