Ухвала

від 22.11.2022 по справі 440/17818/21

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

22 листопада 2022 р.Справа № 440/17818/21Суддя Другого апеляційного адміністративного суду Жигилій С.П., розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 16.02.2022 по справі № 440/17818/21

за позовом Приватного підприємства "Білоцерківська агропромислова група"

до Державної служби України з безпеки на транспорті , Слобожанського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Полтавської області

про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 16.02.2022 задоволено позов Приватного підприємства "Білоцерківська агропромислова група" до Державної служби України з безпеки на транспорті , Слобожанського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Полтавської області про визнання протиправною та скасування постанови.

На зазначене судове рішення Державною службою України з безпеки на транспорті 13.05.2022 подано апеляційну скаргу в якій, зокрема, заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

В обґрунтування клопотання скаржник посилається на введення на території України воєнного стану та неможливість сплати судового збору.

Оцінивши наведені апелянтом обставини та обґрунтування причин пропуску строку, колегія суддів вважає їх неповажними з огляду на таке.

Відповідно до частини 1 статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Матеріали справи свідчать, що рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 16.02.2022 ухвалене за наслідками розгляду справи в порядку письмового провадження.

Отже, останнім днем для подання апеляційної скарги в межах встановленого законодавством строку є 18.03.2022.

Апеляційна скарга подана відповідачем до суду 13.05.2022, тобто, поза межами строку, встановленого ч. 1 ст.295 КАС України.

Згідно з ч. 2 ст.295 КАС України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно з п.8 ч.2 ст.296 КАС України в апеляційній скарзі зазначаються дата отримання копії судового рішення суду першої інстанції, що оскаржується.

Відповідно до п.4 ч.5 ст.296 КАС України до апеляційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції, за наявності.

В матеріалах справи відсутні відомості щодо дати отримання відповідачем копії оскаржуваного рішення. Такої інформації відповідач в апеляційній скарзі не зазначив та відповідних доказів не надав, що позбавляє суд можливості встановити наявність підстав для поновлення пропущеного скаржником строку на апеляційне оскарження відповідно до ч. 2 ст. 295 КАС України.

Згідно з ч. 3 ст. 295 КАС України, строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Питання поновлення та продовження процесуальних строків урегульоване статтею 121 КАС України.

Відповідно до ч.1 ст.121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.

Як на поважність підстав пропуску строку апелянт посилається на введення воєнного стану в країні та неможливість сплати судового збору.

Суд звертає увагу, що відповідно до частини другої статті 9 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в умовах воєнного стану Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.

Таким чином сам лише факт введення воєнного стану на території України не може бути визнаний поважною причиною для поновлення строку на подання апеляційної скарги для органу державної влади без зазначення конкретних обставин та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу цього державного органу, що в свою чергу обумовило пропуск строку на подання апеляційної скарги.

В цьому випадку скаржником не надано жодних доказів та не зазначено конкретних обставин того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу відповідача, що в свою чергу обумовило пропуск строку на подання апеляційної скарги.

Згідно з ч. 1 ст. 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до п. 6 ч. 5 ст. 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Суд зазначає, що право на апеляційний перегляд судових рішень кореспондується з обов`язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов`язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 15 травня 2008 року "Надточій проти України" принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

Посилання скаржника на відсутність коштів для сплати судового збору, як поважну причину пропуску строку звернення до суду з апеляційною скаргою, суд відхиляє, оскільки звертаючись до суду з відповідним клопотанням скаржник не надає жодних доказів, які б підтверджували як фінансову неможливість сплатити судовий збір, так і вчинення всіх залежних від нього заходів задля його сплати. Разом з цим суд зазначає, що відсутність коштів для сплати судового збору не є перешкодою для подання апеляційної скарги. При цьому суд враховує, що на час подання апеляційної скарги та вирішення питання про відкритті провадження у справі, судовий збір за подання апеляційної скарги Державною службою України з безпеки на транспорті не сплачений.

З огляду на викладене, суд вважає, що відповідачем не надано доказів на підтвердження наявності обставин, що об`єктивно та непереборно перешкоджали йому вчинити певні процесуальні дії у встановлений строк, та вважає вказані у заяві підстави для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження неповажними.

Відповідно до ч.3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Таким чином, задля вирішення питання про поновлення строку чи відмову у його поновленні, скаржнику необхідно подати до Другого апеляційного адміністративного суду вмотивованої заяви про поновлення строку апеляційного оскарження із наведенням поважних підстав його пропуску. Також скаржнику необхідно надати докази отримання рішення суду першої інстанції.

Згідно з п. 4 ч. 1ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підставі для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Крім того, подана апеляційна скарга не відповідає вимогам п.1 ч.5 ст.296 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки до апеляційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платники, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються положеннями Закону України "Про судовий збір".

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 4 Закону, за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду судовий збір справляється в розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Адміністративний позов у цій справі містить вимогу майнового характеру, розмір якої становить 17000,00 грн.

Відповідно до пп.1 п.3 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір", за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, суб`єктом владних повноважень, юридичною особою, ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" встановлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2021 року - 2 270,00 грн.

Отже, ставка судового збору за подання позовної заяви у цій справі становить 2270,00 грн (17000*1,5%<2270), відповідно розмір судового збору, що підлягає сплаті за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, складає 3405,00 грн (2270*150%).

Скаржник до апеляційної скарги документ про сплату судового збору не додав, разом з апеляційною скаргою подав клопотання про відстрочення сплати судового збору, посилаючись на відсутність коштів для його сплати.

Вирішуючи вказане клопотання, суд виходить з таких приписів чинного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Разом з тим, у розумінні ст. 133 КАС України єдиною підставою для звільнення від сплати або відстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану особи, яка, у свою чергу, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі. В іншому ж випадку, як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 р. у справі "Креуз проти Польщі", вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов`язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити. Отже, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати належні і допустимі, у розумінні ст.ст.73, 74 Кодексу адміністративного судочинства України, докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Водночас, доводи заявника щодо необхідності відстрочення сплати судового збору та неспроможності сплатити судовий збір не підтверджуються жодними належними і допустимими, у розумінні ст.ст. 73, 74 КАС України, доказами, а отже, не є достатньою і необхідною підставою для звільнення від сплати судового збору (або для відстрочення його сплати), відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України, тому таке клопотання задоволенню не підлягає.

У свою чергу обмежене фінансування бюджетної установи, яка діє як суб`єкт владних повноважень, не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати. Відсутність бюджетного фінансування не є підставою для звільнення скаржника від законодавчо встановленого обов`язку зі сплати судового збору. Зазначена позиція також відповідає висновкам Європейського суду з прав людини у рішенні по справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18 жовтня 2005 року (заява № 70297/01).

Згідно з ч. 1, 2 ст.44 КАС України, учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки. Учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Рівність усіх учасників справи перед законом і судом передбачає єдиний правовий режим, який забезпечує реалізацію їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Сплата судового збору за подання апеляційної скарги є процесуальним обов`язком сторони, що звертається до суду з апеляційною скаргою.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання відповідача про звільнення від сплати судового збору.

Згідно з ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, апеляційну скаргу необхідно залишити без руху і надати заявникові термін для виправлення зазначених недоліків.

Вказані недоліки апеляційної скарги мають бути усунені шляхом направлення до Другого апеляційного адміністративного суду документа про сплату судового збору на реквізити: Отримувач УДКСУ в Основ`янському районі м. Харкова, код отримувача (ЄДРПОУ) 37874947, банк: Казначейство України (ЕАП), код банку (МФО) 899998, номер рахунку UA408999980313131206081020661, код класифікації доходів бюджету 22030101, найменування коду класифікації доходів бюджету - Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050), наявність відомчої ознаки - "81" Апеляційні адміністративні суди в розмірі 3405,00 грн.

Відповідно до п.1 ч.4 ст. 169 КАС України у разі не усунення вищевказаних недоліків апеляційної скарги остання буде повернута апелянту.

Враховуючи викладене та керуючись ч. 1 ст. 169, п. 1 ч. 5 ст. 296, ч.2 ст. 298 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Визнати наведені у клопотанні Державної служби України з безпеки на транспорті причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення - неповажними.

У задоволенні клопотання Державної служби України з безпеки на транспорті про відстрочення сплати судового збору - відмовити.

Апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 16.02.2022 по справі № 440/17818/21 за позовом Приватного підприємства "Білоцерківська агропромислова група" до Державна служба України з безпеки на транспорті , Слобожанського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Полтавської області про визнання протиправною та скасування постанови - залишити без руху.

Встановити Державній службі України з безпеки на транспорті десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, шляхом направлення до Другого апеляційного адміністративного суду:

- вмотивованої заяви про поновлення строку апеляційного оскарження із наведенням поважних підстав його пропуску та докази, що підтверджують дату отримання рішення суду першої інстанції;

- документа про сплату судового збору в розмірі 3405,00 грн.

Роз`яснити особі, яка подала апеляційну скаргу, що у разі невиконання вимог ухвали у встановлений судом строк в частині надання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження, у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено відповідно до ст. 299 Кодексу адміністративного судочинства України, а у разі не усунення недоліків апеляційної скарги в частині сплати судового збору, апеляційна скарга буде повернута скаржнику відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169, ч. 5 статті 298 КАС України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: (підпис) С.П. Жигилій