Ухвала

від 24.07.2023 по справі 440/17818/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

24 липня 2023 року

м. Київ

справа №440/17818/21

адміністративне провадження №К/990/24438/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Мельник-Томенко Ж.М.,

суддів: Загороднюка А.Г., Мартинюк Н.М.,

перевіривши касаційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2022 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2023 року у справі №440/17818/21 за позовом Приватного підприємства «Білоцерківська агропромислова група» до Державної служби України з безпеки на транспорті, Слобожанського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Полтавської області про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Білоцерківська агропромислова група» звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті, Слобожанського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Полтавської області про визнання протиправною та скасування постанови від 22 листопада 2021 року №189943 про застосування адміністративно-господарських штрафу.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2022 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2023 року, позов задоволено.

11 липня 2023 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2022 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2023 року у справі №440/17818/21.

Перевіривши касаційну скаргу, слід зазначити наступне.

Подана касаційна скарга не відповідає вимогам частини четвертої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), оскільки скаржник не додав до касаційної скарги документ про сплату судового збору.

Водночас скаржник заявив клопотання про відстрочення сплати судового збору, яке обґрунтовано відсутністю належного фінансування, на підтвердження чого надано виписку з рахунків відповідача.

Вирішуючи зазначене клопотання, Суд виходить з того, що відповідно до частини першої статті 133 КАС України суд, ураховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Згідно з частиною другою статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України від 08 липня 2011 року №3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон №3674-VI) платниками судового збору є, зокрема, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Статтею 8 Закону №3674-VI установлені умови, за яких суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, зменшити його розмір або звільнити від сплати такого, а саме: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Отже, скаржник не є суб`єктом, на якого розповсюджується дія законодавства з питань звільнення від сплати судового збору, відстрочення, розстрочення його сплати чи зменшення його розміру.

Зважаючи на те, що вищезазначені умови, за наявності яких скаржнику можливо було б відстрочити сплату судового збору, відсутні і враховуючи те, що звільнення, відстрочення та розстрочення суб`єкту владних повноважень сплати судового збору може розцінюватися як надання державним органам певних процесуальних переваг перед іншими учасниками судового процесу - юридичними та фізичними особами, які зобов`язані сплачувати відповідний збір, підстав для задоволення клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги немає.

Відповідач, маючи однаковий обсяг процесуальних прав і обов`язків поряд з іншими учасниками справи, діє як суб`єкт владних повноважень та є бюджетною установою, що фінансується з Державного бюджету України, а тому обмежене її фінансування, зокрема, в частині видатків, передбачених на сплату судового збору, не є підставою для відстрочення, розстрочення, зменшення розміру або звільнення від сплати судових витрат останнього, оскільки кошти на вказані цілі повинні бути передбачені у кошторисі установи своєчасно й у повному обсязі.

Таким чином, особа, яка звертається до суду касаційної інстанції, повинна дотримуватися вимог процесуального закону стосовно форми і змісту касаційної скарги щодо сплати судового збору за подання касаційної скарги та вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання такого обов`язку.

За вказаних обставин та з урахуванням встановленого наведеними законодавчими приписами режиму правового регулювання питання відстрочення, розстрочення сплати судового збору, визначених законодавцем умов та підстав для цього, заявлене відповідачем клопотання задоволенню не підлягає.

Принагідно Суд зазначає, що сплата судового збору не може вважатись перешкодою в доступі до правосуддя, оскільки право на касаційний перегляд судових рішень кореспондується з обов`язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов`язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.

Відповідно до пункту 3 частини другої статті 4 Закону №3674-VI за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду сплачується 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Позовна заява у цій справі подана юридичною особою у 2021 році та носить майновий характер.

Згідно із частиною першою статті 4 Закону №3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» установлено, що з 01 січня 2022 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб складає 2270 грн.

Відповідно до підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону №3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою, розмір судового збору складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З тексту оскаржуваних судових рішень вбачається, що позивач заявив одну вимогу майнового характеру та похідну від неї.

Таким чином, розмір судового збору, що підлягав сплаті при поданні позовної заяви, складає 2270 грн (17 000 грн*1,5%

Розмір же судового збору, що підлягає сплаті за подання цієї касаційної скарги, становить 4 540 грн (2270 грн х 200%).

Відповідно до положень статей 169 та 332 КАС України касаційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням скаржнику строку для усунення недоліків касаційної скарги шляхом подання до касаційного суду документа про сплату судового збору в розмірі 4 540 грн.

Реквізити для сплати судового збору: Отримувач коштів ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA 288999980313151207000026007, код банку отримувача (МФО) 899998, номер, код класифікації доходів бюджету 22030102, найменування податку, збору, платежу судовий збір (Верховний Суд, 055), символ звітності банку 207, призначення платежу;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД Касаційний адміністративний суд, номер справи, у якій сплачується судовий збір.

Керуючись статтями 169, 330, 332 КАС України, Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити Державній службі України з безпеки на транспорті у задоволені клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Касаційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2022 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2023 року у справі №440/17818/21 - залишити без руху.

Надати скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали.

Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк касаційна скарга буде повернута.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

Ж.М. Мельник-Томенко

А.Г. Загороднюк

Н.М. Мартинюк

Судді Верховного Суду