Постанова

від 16.11.2022 по справі 374/31/22

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 374/31/22 Головуючий у І інстанції Козіна С.М.

Провадження №22-ц/824/7595/2022 Головуючий у 2 інстанції Таргоній Д.О.

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 листопада 2022рокуКиївський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Таргоній Д.О.,

суддів: Голуб С.А., Писаної Т.О.,

за участі секретаря Тимошевської С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційними скаргами представника комунального підприємства Київської обласної ради «Друкар» - Желепи Світлани Петрівнина рішення Ржищівського міського суду Київської області від 24 лютого 2022 року та додаткове рішення Ржищівскього міського суду Київської області від 05 травня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до комунального підприємства Київської обласної ради «Друкар» про стягнення заборгованості по заробітній платі,

УСТАНОВИВ:

У січні 2022 року позивачка ОСОБА_1 звернулась до Ржищівського міського суду Київської області із даним позовом, в обґрунтування якого зазначала, що відповідно до наказу в.о. генерального директора Комунального підприємства Київської обласної ради «Київська регіональна інвестиційна компанія» (далі - КП КОР «КРІК») № 2 від 12 вересня 2019 року вона була призначена на посаду головного бухгалтера даного підприємства.

Згідно з наказом керівника підприємства № 1 від 31 серпня 2021 року її було звільнено з посади за власним бажанням.

Згідно довідки, виданої КП КОР «КРІК» від 31 серпня 2021 року, за час роботи ОСОБА_1 на займаній посаді їй було нараховано заробітну плату у розмірі 389 811,17 грн. Разом із тим, дані кошти не були їй виплачені.

Рішенням Київської обласної ради від 9 вересня 2021 року № 079-05-VIII КП КОР «КРІК» було реорганізовано шляхом злиття в КП КОР «Друкар».

Посилаючись на положення ст. ст. 116, 117 КЗпПУ, позивачка просила суд стягнути з відповідача на її користь суму невиплаченої з вини відповідача заробітної плати, а також середній заробіток за весь час затримки виплати заробітної плати.

Рішенням Ржищівскього міського суду Київської області від 24 лютого 2022 року позов задоволено. Стягнуто з КП КОР «Друкар» на користь ОСОБА_1 заборгованість із заробітної плати в розмірі 389 811 гривень 17 копійок, середній заробіток за час затримки виплати заборгованості із заробітної плати з 31 серпня 2021 року по 24 лютого 2022 року в розмірі 120 569 гривень 52 копійки. Стягнуто з КП КОР «Друкар» в дохід держави в особі Державної судової адміністрації України судовий збір у розмірі 5 103 гривні 80 копійок.

Додатковим рішенням Ржищівскього міського суду Київської області від 05 травня 2022 року стягнуто з КП КОР «Друкар» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8000 гривень 00 коп.

Не погоджуючись з рішенням Ржищівського міського суду Київської області від 24 лютого 2022 року та додатковим рішенням Ржищівскього міського суду Київської області від 05 травня 2022 року, відповідач - КП КОР «Друкар», в особі представника - Желепи С.П., звернулася з апеляційними скаргами, в яких, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення по справі, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення по суті позовних вимог.

В доводах апеляційної скарги представник відповідача зазначає, що відповідно до статуту КП КОР «КРІК» обов`язковою вимогою для призначення головного бухгалтера підприємства є погодження з управлінням з питань комунальної власності та житлово-комунального господарства виконавчого апарату Київської обласної ради, в той же час, в наказі про призначення на посаду головного бухгалтера ОСОБА_1 відсутня така підстава, як лист погодження Київської обласної ради щодо призначення її на посаду. Відповідач також звертає увагу на низку протиріч у датах та порядкових номерах наказів з кадрових питань по КП КОР «КРІК», в тому числі і тих, які були досліджені судом першої інстанції в якості доказів: наказу №2 від 12.09.2019 року «Про призначення за сумісництвом на посаду головного бухгалтера КП КОР «КРІК» ОСОБА_1 », наказу № 1 від 31 вересня 2021 року «Про звільнення ОСОБА_1 ».

Так, за цим же номером по підприємству видано інші накази: № 2 від 04 листопада 2019 року «Про звільнення із займаної посади в.о. генерального директора КП КОР «КРІК» та наказ № 1 від 15 січня 2021 року «Про звільнення із займаної посади в.о. генерального директора КП КОР «КРІК».

Судом першої інстанції не враховано протиріччя у змісті наказів про прийняття та звільнення ОСОБА_1 . В наказі про призначення на посаду зазначено, зокрема, що ОСОБА_1 прийнята за сумісництвом на посаду головного бухгалтера КП КОР «КРІК», а в наказі про звільнення - з посади головного бухгалтера. Таким чином, зі змісту наказів вбачається, що головний бухгалтер був призначений на посаду за сумісництвом, а звільнений з основного місця роботи. При цьому, іншого кадрового наказу про переведення працівника на повний робочий час по підприємству не надано.

Задовольняючи позов, місцевий суд не врахував тієї обставини, що при здійсненні позивачем розрахунку суми заборгованості по заробітній платі не застосовано норми статті 102-1 КЗпП України та Постанову КМУ «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ, організацій» від 03.04.1993 №245, щодо нарахування заробітної плати сумісникам.

Крім того, відповідач зауважує, що відповідно до вимог Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ, організацій, затвердженого наказом Мінпраці, Мінюсту та Мінфіну від 28.06.1993 року № 43, керівники бюджетних установ, їх заступники, керівники структурних підрозділів установ та їх заступники не можуть працювати за сумісництвом.

На спростування висновків суду першої інстанції щодо наявності заборгованості по заробітній платі перед позивачем, апелянт зазначив наступне.

Рішенням Київської обласної ради від 09.09.2021 року № 079-05-УІІІ «Про окремі питання діяльності комунальних підприємств Київської обласної ради» та у відповідності до чинного законодавства Київська обласна рада вирішила припинити діяльність КП КОР «КРІК» у зв`язку із реорганізацією шляхом приєднання до КП КОР «Друкар». Правонаступником майна, всіх прав та обов`язків встановлено КП КОР «Друкар».

До Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомості внесено 21 вересня 2021 року.

На виконання зазначеного рішення працівниками КП КОР «Друкар» проведено заходи щодо встановлення дебіторсько-кредиторської заборгованості підприємств, зазначених в рішенні Київської обласної ради, в тому числі КП КОР «КРІК».

Частину фінансово-господарської документації та печатку КП КОР «КРІК» отримано КП КОР «Друкар» лише 03 лютого 2022 року.

Згідно відомостей, наданих Головним управлінням ДПС у Київській області на запити відповідача, за КП КОР «Київська регіональна інвестиційна компанія» обліковується податковий борг зі сплати єдиного соціального внеску у сумі 57 687,16 грн., який виник з 20.02.2014 року.

Відповідно до фінансової звітності КП КОР «КРІК», наданої у відповідності до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 25 «Спрощена фінансова звітність» за 2019 та 2020 рік за підприємством відсутня кредиторська заборгованість за розрахунками зі страхування (код рядка 1625) та розрахунками з оплати праці (код рядка 1630).

Документом, який підтверджує наявність заборгованості по заробітній платі, є довідка ОК-7, яка фактично підтверджує нарахування заробітної плати та зарахування страхового стажу.

Довідка нарахування заробітної плати, надана до суду першої інстанції ОСОБА_1 , застосовується тільки для подання документів до відділення Пенсійного фонду України для призначення пенсій за періоди до 2000 року.

Наступний документ, який підтверджує факт нарахування, виплати або заборгованості по заробітній платі є фінансовий звіт підприємства, оформлений відповідно до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку. Такий звіт подається до Державної податкової служби України за підписом керівника підприємства, а формується головним бухгалтером.

За даними фінансових звітів за 2019 та 2020 рік, за КП КОР «КРІК» відсутня кредиторська заборгованість зі страхування та з оплати праці.

Звіти були підготовлені та подані до ДПС уповноваженим особами КП КОР «КРІК».

За даними листа ДПС України № 2041/зпі/99-00-13-02-10 від 07.10.2021 (вх. КП КОР «Друкар» №278 від 07.10.2021) та ДПС у Київській області № 37863/6/10-36-13-04 від 26.10.2021 (вх. КП КОР «Друкар» №315 від 11.11.2021), ДПС у Київській області просить включити до реєстру кредиторів КП КОР «КРІК» (ЄДРПОУ 32231080) в сумі 79 633,66 грн., з яких 57 687,16 грн. заборгованість за сплати єдиного соціального внеску.

Отже, судом першої інстанції не враховано вимоги контролюючого органу (ГУ ДПС у Київській області), а також не враховано суперечності в сумах заборгованості з Єдиного соціального внеску, надані ДПС у Київській області, та суми нарахування головного бухгалтера КП КОР «КРІК».

В доводах апеляційної скарги на додаткове рішення, представник відповідача посилається на необґрунтованість розміру витрат на правову допомогу адвоката, про відшкодування яких заявлено позивачем. Так, позовна заява, підготована адвокатом, є шаблонною, докази, надані в позовній заяві є мінімальними, тому витрати на копіювання персональних даних клієнта є також мінімальними. Звертає увагу на необхідність застосування судом висновків Верховного Суду, наведених у постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц щодо співмірності розміру гонорару адвоката зі складністю справи та обсягу послуг, наданих адвокатом у суді. Витрати на правову допомогу повинні відповідати критерію реальності та розумності.

14.07.2022 позивач ОСОБА_1 направила на адресу Київського апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу КП КОР «Друкар», який не може бути взятий апеляційним судом до уваги у зв`язку із відсутністю доказів надсилання копії відзиву на адресу відповідача, у відповідності до вимог ч. 4 ст. 360 ЦПК України.

В судовому засіданні Желепа С.П., яка діє в інтересах КП КОР «Друкар», апеляційні скарги підтримала, просила задовольнити з наведених у ній підстав.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, про час та місце апеляційного розгляду справи повідомлена належним чином, а тому, колегія суддів відповідно до вимог ч. 2 ст. 372 ЦПК України вважала за можливе слухати справу за його відсутності.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, розглянувши справу в межах доводів апеляційних скарг, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, наказом в.о. генерального директора КП КОР "КРІК" Журила І.В. № 2 від 12 вересня 2019 року позивачку ОСОБА_1 прийнято за сумісництвом на посаду головного бухгалтера з 15 вересня 2019 року з посадовим окладом згідно штатного розпису (а.с. 11).

Згідно штатного розпису КП КОР "КРІК", з 1 жовтня 2019 року оклад головного бухгалтера становить 20 585 грн (а.с. 5).

Згідно з наказом в.о. генерального директора КП КОР "КРІК" Журила І.В. № 1 від 31 серпня 2021 року позивачку було звільнено з посади головного бухгалтера за власним бажанням з 31 серпня 2021 року (а.с. 12).

Згідно з довідкою КП КОР "КРІК" № 0000-000002 від 31 серпня 2021 року (а.с. 13), заборгованість підприємства перед позивачкою з виплати заробітної плати становила 389 811,17 грн.

Судом також встановлено, що КП КОР "КРІК" було реорганізовано шляхом приєднання до КП КОР "Друкар", що підтверджується рішенням Київської обласної ради № 079-05-VIII від 9 вересня 2021 року (а.с. 7-10).

Відповідно дост. 106 ЦК України злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюються за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, - за рішенням суду або відповідних органів державної влади.

Згідно з ч. 1ст. 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Ткаким чином, судом першої інстанції вірно вставлено на підставі з нормами законодавства, щодо відповідача - КП КОР "Друкар" перейшли майно, права та обов`язки КП КОР "КРІК", в тому числі і обов`язок з виплати заборгованості із заробітної плати позивачці ОСОБА_1 .

З`ясувавши обставини справи, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , стягнувши з відповідача на його користь заборгованість по заробітній платі в розмірі 389 811, 17 грнта середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 31 серпня 2021 року, закінчуючи датою винесення судового рішення - 24 лютого 2022 рокув розмірі 120 569, 52 грн. Ухвалюючи рішення, суд виходив з того, що в порушення норм трудового законодавства належні ОСОБА_1 суми при звільненні виплачені не були, а відтак, підлягають стягненню з відповідача.

Колегія суддів апеляційного суду з такими висновками погоджується, оскільки вони відповідають встановленим по справі обставинам та ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.

Частиною четвертоюстатті 43 Конституції України передбачено право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Згідно зістаттею 1 Закону України «Про оплату праці», частиною першою статті 94 КЗпП України, заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується.

Статтею 47 КЗпП Українипередбачено обов`язок власника або уповноваженого ним органу в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Згідно зістаттею 116 КЗпП Українипри звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Якщо працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

У разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Статтею 110 КЗпП Українивстановлено, що при кожній виплаті заробітної плати власник або уповноважений ним орган повинен повідомити працівника про такі дані, що належать до періоду, за який провадиться оплата праці: загальна сума заробітної плати з розшифровкою за видами виплат; розміри і підстави відрахувань та утримань із заробітної плати; сума заробітної плати, що належить до виплати.

Отже, виходячи з положень КЗпП України, Закону України «Про оплату праці», заробітна плата працівникам виплачується за умови виконання ними своїх функціональних обов`язків на підставі укладеного трудового договору з дотриманням установленої правилами внутрішнього трудового розпорядку тривалості щоденної (щотижневої) роботи за умови провадження підприємством господарської діяльності. Нарахування та виплата заробітної плати працівникам проводиться на підставі документів з первинного обліку праці та заробітної плати: штатний розклад, розцінки та норми праці, накази та розпорядження (на виплату премій, доплат, надбавок тощо), табель обліку використаного часу, розрахункова-платіжна відомість.

Відповідно достатті 12 ЦПК Україницивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно з частинами третьою, четвертою статті 12, частинами першою, шостою статті81 ЦПК Україниучасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу для своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, при з`ясуванні, якими доказами кожна сторона буде обґрунтовувати свої доводи чи заперечення щодо невизнаних обставин, суд повинен виходити з принципу змагальності цивільного процесу, за яким кожна сторона несе обов`язки щодо збирання доказів і доказування тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, якщо інше не встановлено процесуальним законом.

Згідно положень статей115, 116 КЗпП України, відсутність заборгованості перед позивачем має довести саме роботодавець, але це не позбавляє позивача від обов`язку доведення наявності права на отримання певних сум.

Відповідно до частини першоїстатті 76 ЦПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, що мають значення для вирішення справи.

Звертаючись до суду з даним позовом, ОСОБА_1 на обґрунтування розміру заборгованості по заробітній платі надала суду довідку КП КОР "КРІК" № 0000-000002 від 31 серпня 2021 року, за змістом якої заборгованість підприємства перед позивачкою з виплати заробітної плати за період з 15.09.2019 по 31.08.2021 становила 389 811,17 грн.

Заперечуючи достовірність даних вказаної вище довідки, КП КОР «Друкар» не надали суду першої інстанції належних та допустимих доказів на спростування зазначеного в ній розміру заборгованості по заробітній платі.

При цьому, керуючись положеннями ч. 9 ст. 83 ЦПК України, суд першої інстанції обґрунтовано не взяв до уваги додані до відзиву на позовну заяву докази, у зв`язку із відсутністю підтвердження надсилання (надання) їх копій позивачу.

Колегія суддів апеляційного суду відхиляє доводи апелянта про те, що доказом, який підтверджує наявність заборгованості, має бути довідка ОК-7, оскільки офіційні відомості Пенсійного фонду України щодо розміру заробітної плати за формою ОК-5 чи ОК-7 стосовно працівника підтверджують лише його страховий стаж та не можуть бути прийняті судом як належні докази щодо розміру заробітної плати та розміру заборгованості по ній. Про це зазначив Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду при розгляді справи № 242/3051/18 про стягнення заборгованості по заробітній платі.

Крім того, за відсутності в матеріалах справи таких доказів, як табель обліку використання робочого часу, розрахунково-платіжні відомості працівника, апеляційний суд вважає безпідставними посилання апелянта на ту обставину, що з урахування роботи за сумісництвом заробітна плата за спірний період повинна була бути нарахована ОСОБА_1 за 0,5 ставки та має становити 194 708,36 грн.

Відповідачем також не доведено в належній та допустимій формі, що невиплата заробітної плати позивачці сталась не з вини роботодавця.

Доводи апеляційної скарги щодо порушень вимог чинного законодавства при призначенні позивача ОСОБА_1 на посаду головного бухгалтера за сумісництвом, невідповідності оформлення кадрових документів КП КОР «КРІК», не можуть бути взяті до уваги, оскільки зазначені обставини виходять за межі предмету даного спору.

Згідно з ст. 117 КЗпП України виплата середнього заробітку за час затримки розрахунку в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, проводиться за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відповідно до правових позицій, висловлених Верховним Судом України у постановах від 23 грудня 2015 рокуу справі №6-837цс15 та від 27 квітня 2016 року у справі №6-113цс16, при наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в статті 117 КЗпП України відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника.

Таким чином, враховуючи розмір невиплачених відповідачем сум, суд першої інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку про наявність підстав для стягнення із КП КОР «Друкар» на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку за період з31 серпня 2021 року по день ухвалення судом рішення у справі.

Колегія суддів апеляційного суду також не вбачає підстав для скасування додаткового рішення Ржищівського міського суду Київської області, яким з відповідача на користь ОСОБА_1 стягнуто витрати на оплату професійної правничої допомоги в розмірі 8 000,00 грн.

Відповідно до ч. 1-4ст. 137 ЦПК Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку її до розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом справи.

Порядок розподілу судових витрат між сторонами визначений ст. 141 ЦПК України, у відповідності до ч.ч. 1, 2 якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Відповідно до вимог ч. 8ст. 141 ЦПК Українирозмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

На виконання вимог ч. 8 ст. 141 ЦПК України, позивачка в позовній заяві заначила про те, що орієнтовно її витрати на правничу допомогу становлять 8 000 грн та повідомила, що докази понесених судових витрат будуть подані суду протягом п`яти днів після ухвалення рішення.

В подальшому позивачкою було подано до суду заяву про ухвалення додаткового рішення, до якої додано копію Договору про надання правової допомоги № 03/01 від 15 січня 2022 року з додатком про попередній розрахунок суми судових витрат, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською дільністю адвоката Рябокляча Костянтина Олексійовича, Акт приймання-передачі виконаних робіт № 1 від 12 квітня 2022 року, квитанцію до прибуткового касового ордера № 1 від 12 квітня 2022 року. Також було надано докази надсилання заяви з додатками відповідачеві, яка була отримана представником відповідача 28 квітня 2022 року.

Відповідно до Акту приймання-передачі виконаних робіт № 1 від 12 квітня 2022 року, перелік виконаних адвокатом робіт становить:

- правовий аналіз документів та матеріалів справи, збір документів - (4 год) - 3200 грн;

- надання інформаційно-консультаційних послуг (3 год) - 2100 грн;

- складання позовної заяви (3 год) - 2700 грн, що разом становить 8000,00 грн.

Оплата наданих послуг з професійної правничої допомоги підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордера № 1 від 12 квітня 2022 року.(а.с. 86)

Задовольняючи вимоги про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в повному обсязі, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що заявлений позивачем розмір витрат в суді першої інстанції є співмірним із обсягом наданих адвокатом послуг.

Суд першої інстанції дійшов також вірно звернув увагу на те, що відповідач, будучи ознайомленим із попереднім (орієнтовним) розрахунком судових витрат, про який позивачем заявлено у позові, та отримавши копію заяви про ухвалення додаткового рішення з додатками, які підтверджують розмір понесених позивачем витрат, не скористався своїм правом подати заяву про зменшення витрат на оплату правничої допомоги.

З огляду на вказане, доводи апеляційних скарг не знайшли свого підтвердження у суді апеляційної інстанції, що є підставою для залишення рішення Ржищівського міського суду Київської області від 24 лютого 2022 року та додаткового рішення від 05 травня 2022 року без змін, як законних та обґрунтованих.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст.268, 367, 374, 375, 381-383 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги представника комунального підприємства Київської обласної ради «Друкар» - Желепи Світлани Петрівни - залишити без задоволення.

Рішення Ржищівського міського суду Київської області від 24 лютого 2022 року та додаткове рішення Ржищівського міського суду Київської області від 05 травня 2022 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складений 21.11.2022 року.

Суддя-доповідач Таргоній Д.О.

Судді: Голуб С.А.

Писана Т.О.