Ухвала

від 22.11.2022 по справі 910/14792/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

про відмову у забезпеченні позову

"22" листопада 2022 р. Справа № 910/14792/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Демидової А.М.

суддів: Владимиренко С.В.

Ходаківської І.П.

розглянувши заяву Приватного акціонерного товариства "Броварський завод пластмас"

про забезпечення позову

у справі № 910/14792/20 Господарського суду міста Києва

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фактор Енергогруп"

до: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Стар Інвестмент ВАН";

2. Фонду гарантування вкладів фізичних осіб,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача:

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Баса-Трейд";

2. Виробниче підприємство Товариство з обмеженою відповідальністю "НАСА",

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: 3. Private Limited Company WWRT LIMITED,

про визнання недійсним аукціону та договорів

та за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору

Приватного акціонерного товариства "Броварський завод пластмас"

до: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Стар Інвестмент ВАН";

2. Фонду гарантування вкладів фізичних осіб

про визнання недійсними аукціону та договорів про відступлення права вимоги

при розгляді апеляційних скарг:

1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Стар Інвестмент ВАН";

2. Фонду гарантування вкладів фізичних осіб

на рішення Господарського суду міста Києва від 25.01.2022 (повний текст рішення підписано 10.02.2022) (суддя Мудрий С.М.)

ВСТАНОВИВ:

1. У провадженні колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: Скрипка І.М. - головуючий суддя, судді: Михальська Ю.Б., Іоннікова І.А., перебували апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Стар Інвестмент ВАН" (далі - ТОВ "Стар Інвестмент ВАН") та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на рішення Господарського суду міста Києва від 25.01.2022 у справі № 910/14792/20.

2. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.09.2022 задоволено заяву суддів Північного апеляційного господарського суду Скрипки І.М., Михальської Ю.Б., Іоннікової І.А. про самовідвід від розгляду справи № 910/14792/20; справу № 910/14792/20 передано на повторний автоматизований розподіл.

3. Згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду справи № 910/14792/20 визначено колегію суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: Демидова А.М. - головуючий суддя, судді: Владимиренко С.В., Ходаківська І.П.

4. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.10.2022 колегією суддів у складі: Демидової А.М. - головуючого, Владимиренко С.В., Ходаківської І.П. прийнято до свого провадження апеляційні скарги ТОВ "Стар Інвестмент ВАН" та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на рішення Господарського суду міста Києва від 25.01.2022 у справі № 910/14792/20; розгляд апеляційних скарг призначено на 29.11.2022 о 10:00.

5. 16.11.2022 до Північного апеляційного господарського суду надійшла заява Приватного акціонерного товариства "Броварський завод пластмас" (далі - ПрАТ "Броварський завод пластмас") від 16.11.2022 про забезпечення позову.

6. Згідно з протоколом передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) від 16.11.2022 для розгляду вищезазначеної заяви визначено колегію суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: Демидової А.М. - головуючого, Владимиренко С.В., Ходаківської І.П.

7. У зв`язку з тривалими повітряними тривогами і плановими та екстреними відключеннями електроенергії по місту Києву, заява ПрАТ "Броварський завод пластмас" про забезпечення позову розглядається судом у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій.

Розглянувши заяву ПрАТ "Броварський завод пластмас" про забезпечення позову, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про відсутність правових підстав для її задоволення, з огляду на таке.

8. Як вбачається з матеріалів справи, предметом позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, - ПрАТ "Броварський завод пластмас", є вимоги про:

- визнання недійсними результатів електронного аукціону № UA-EA-2018-12-21-000021-b від 24.01.2019, оформлених протоколом електронного аукціону № UA-EA-2018-12-21-000021-b, номер лоту: F170GL38061;

- визнання недійсним договору № 38061 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, укладеного 01.03.2019 між Публічним акціонерним товариством "Всеукраїнський акціонерний банк" (далі - ПАТ "ВІЕЙБІ Банк") та ТОВ "Стар Інвестмент ВАН";

- визнання недійсним договору про відступлення прав вимоги за договором іпотеки, укладеного 01.03.2019 між ПАТ "ВІЕЙБІ Банк" та ТОВ "Стар Інвестмент ВАН", посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Буглак 01.03.2019 за № 117.

9. Оскаржуваним рішенням Господарського суду міста Києва від 25.01.2022 у даній справі позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фактор Енергогруп" (далі - ТОВ "Фактор Енергогруп") задоволено частково;

визнано недійсними результати електронного аукціону № UA-EA-2018-12-21-000021-b від 24.01.2019, оформлені протоколом електронного аукціону № UA-EA-2018-12-21-000021-b, номер лоту: F170GL38061, в частині пулу активів Акціонерного товариства "Фортуна-Банк" (далі - АТ "Фортуна-Банк") за кредитними договорами № 04КЛ/62/1134/ЮР від 29.06.2011, № 04КЛ/68/1692/ЮР від 18.05.2013;

визнано недійсним договір № 09 від 22.02.2019 купівлі-продажу майнових прав, укладений між Публічним акціонерним товариством "Фортуна-Банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ейпіес Україна", в частині пулу активів АТ "Фортуна-Банк" за кредитними договорами № 04КЛ/62/1134/ЮР від 29.06.2011, № 04КЛ/68/1692/ЮР від 18.05.2013 (п.н. 21.2 та п.н. 41 додатку № 1 до договору № 09 від 22.02.2019);

визнано недійсним договір про відступлення прав вимоги за договорами іпотеки/застави від 22.02.2019, який посвідчений Кароєвою-Яремчук Т.М., державним нотаріусом Першої Київської державної нотаріальної контори, зареєстровано в реєстрі за № 15-81, в частині пулу активів АТ "Фортуна-Банк", п.н. 10 додатку № 1 до договору від 22.02.2019 (іпотечний договір № 4587 від 21.10.2013) та п.н. 11 додатку № 1 до договору від 22.02.2019 (іпотечний договір № 2245 від 24.05.2013);

в іншій частині позову ТОВ "Фактор Енергогруп" відмовлено.

Позов третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, - ПрАТ "Броварський завод пластмас", задоволено частково;

визнано недійсними результати електронного аукціону № UA-EA-2018-12-21-000021-b від 24.01.2019, оформлені протоколом електронного аукціону № UA-EA-2018-12-21-000021-b, номер лоту: F170GL38061, в частині пулу активів, що складається з прав вимоги та інших майнових прав за кредитними договорами ПАТ "ВІЕЙБІ Банк" № 7 від 08.02.2008, № 87 від 08.102008, № 59 від 21.07.2008, № 41 від 11.05.2007, № 66 від 01.08.2008, № 67 від 01.08.2008, № 89 від 10.10.2008;

визнано недійсним договір № 38061 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги, укладений 01.03.2019 між ПАТ "ВІЕЙБІ Банк" та ТОВ "Стар Інвестмент ВАН", в частині активів, що складається з прав вимоги та інших майнових прав за кредитними договорами ПАТ "ВІЕЙБІ Банк" № 7 від 08.02.2008, № 87 від 08.102008, № 59 від 21.07.2008, № 41 від 11.05.2007, № 66 від 01.08.2008, № 67 від 01.08.2008, № 89 від 10.10.2008 (додаток № 1 до договору);

визнано недійсним договір про відступлення прав вимоги за договорами іпотеки, укладений 01.03.2019 між ПАТ "ВІЕЙБІ Банк" та ТОВ "Стар Інвестмент ВАН", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Буглак 01.03.2019 за № 117;

в іншій частині позову ПрАТ "Броварський завод пластмас" відмовлено.

10. У заяві про забезпечення позову, поданій до Північного апеляційного господарського суду, ПрАТ "Броварський завод пластмас" просить:

- заборонити будь-яким державним реєстраторам, в тому числі приватним та державним нотаріусам, вносити до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно будь-які відомості, в тому числі щодо суб`єктів прав на майно, а також видачі свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів (електронних торгів) з продажу об`єкта нерухомого майна: № 2238410832106, комплекс, що розташований за адресою: Київська область, м. Бровари, бульвар Незалежності, 53 (складові комплексу наведено у вказаній заяві);

- накласти арешт на об`єкт нерухомого майна № 2238410832106, комплекс, що розташований за адресою: Київська область, м. Бровари, бульвар Незалежності, 53 (складові комплексу наведено у вказаній заяві).

11. Зазначена заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що 16.11.2022 ПрАТ "Броварський завод пластмас" стали відомі обставини, які свідчать про необхідність вжиття заходів до забезпечення позову у справі № 910/14792/20, оскільки в разі їх невжиття виконання рішення суду та ефективний захист прав та інтересів заявника буде унеможливлений.

12. Заявник зазначає, що за результатами спірного аукціону між ТОВ "Стар Інвестмент ВАН" та ПАТ "ВІЕЙБІ Банк" укладено договір від 01.03.2019 про відступлення прав вимоги за договором іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Буглак 01.03.2019 за № 117, за яким виконання зобов`язань Товариства з обмеженою відповідальністю "Луксор", Товариства з обмеженою відповідальністю "І-Тел" і Товариства з обмеженою відповідальністю "Трініті Інвест Компані" забезпечується за рахунок нерухомого майна, належного ПрАТ "Броварський завод пластмас".

13. За доводами заявника, 16.11.2022 ПрАТ "Броварський завод пластмас" стало відомо з даних автоматизованої системи виконавчого провадження, що приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Бережним Я.В. за заявою ТОВ "Стар Інвестмент ВАН" 11.11.2022 в межах виконавчого провадження № 65314398 складено акт про реалізацію предмета іпотеки, належного ПрАТ "Броварський завод пластмас" на праві власності.

14. Вказане, як вважає заявник, свідчить, що під час процедури розгляду справи № 910/14792/20, рішенням в якій був, серед іншого, визнаний недійсним договір про відступлення прав вимоги за договором іпотеки, укладений 01.03.2019 між ПАТ "ВІЕЙБІ Банк" та ТОВ "Стар Інвестмент ВАН", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Буглак 01.03.2019 за № 117, ТОВ "Стар Інвестмент ВАН" вдалося до реалізації за собою права власності на майно за договором, який є предметом спору у даній справі. Тобто відповідач безпосередньо вчиняє дії за договором, який є предметом спору, що в разі їх реалізації може призвести до незаконного набуття ним прав власності на майно, що наразі належить заявникові. У свою чергу, такі дії будуть суперечити приписам ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України, за якими недійсний правочин не створює наслідків крім тих, що пов`язані з його недійсністю. При цьому, у разі залишення без задоволення вимог апеляційних скарг, які наразі розглядаються судом апеляційної інстанції, зазначені дії призведуть не лише до безпідставного набуття ТОВ "Стар Інвестмент ВАН" права власності за договором про відступлення прав вимоги за договором іпотеки, який є одним із предметів спору, а й у випадку реалізації відповідачем майна третім особам суттєво ускладнить його повернення власнику - ПрАТ "Броварський завод пластмас".

15. До заяви про забезпечення позову додано копії інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 16.11.2022, постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 65314398 від 30.04.2021 з примусового виконання наказу № 911/1850/18, виданого 27.04.2021 Господарським судом Київської області, заяв ТОВ "Стар Інвестмент ВАН" від 11.11.2022 про намір залишити за собою нереалізоване майно, акта приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Бережного Я.В. від 11.11.2022 ВП № 65314398 про реалізацію предмета іпотеки.

16. Відповідно до положень ст. 136 Господарського процесуального ГПК України (далі - ГПК України) господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

17. За правилами цієї статті заходи забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду.

18. Отже, забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача.

19. Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача чи інших учасників справи для того, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь особи, яка звернулась з позовом, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

20. За змістом наведеної норми обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача. Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитися за якістю на момент виконання рішення.

21. Згідно з положеннями пункту 1 частини першої статті 137 ГПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

22. Відповідно до ч. 4 ст. 137 ГПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

23. При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

24. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

25. Адекватність заходу для забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони вчиняти певні дії.

26. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду та наслідків заборони здійснювати певні дії. Обранням належного заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із вимогами позивача, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи.

27. Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

28. Отже, у кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.

29. Якщо позивач звертається до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку не має взагалі застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18.

30. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову необхідно дотримуватися принципу їх співмірності із заявленими позивачем вимогами. Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав інших осіб, не залучених до участі у справі. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову слід враховувати, що такими заходами не повинні порушуватися права осіб, що не є учасниками справи, застосовуватися обмеження, не пов`язані з предметом спору.

Аналогічні правові висновки викладені в постановах Верховного Суду у справах № 914/2157/19 від 20.07.2020, № 910/19256/16 від 10.04.2018, № 910/20479/17 від 14.05.2018, № 922/1605/18 від 11.09.2018, № 909/526/19 від 14.01.2019, № 925/288/17 від 25.01.2019, № 904/1417/19 від 26.09.2019, № 904/9691/21 від 08.07.2022.

31. При оцінці зазначеної співмірності, слід ураховувати безпосередній зв`язок заяви про забезпечення позову з предметом позову, співвідношення заявленій вимозі, необхідність вжиття забезпечувальних заходів їхній меті.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 08.12.2021 у справі № 757/42929/20.

32. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Така правова позиція Верховного Суду викладена, зокрема, в постанові від 04.11.2021 у справі № 907/416/21.

33. Згідно з матеріалами заяви про забезпечення позову, у виконавчому провадженні № 65314398 перебуває наказ Господарського суду Київської області № 911/1850/18 від 27.04.2021, виданий на примусове виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 04.03.2021 у справі № 911/1850/18, про звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором, укладеним між Відкритим акціонерним товариством "Всеукраїнський Акціонерний Банк" та Закритим акціонерним товариством "Броварський завод пластмас", правонаступником якого є ПрАТ "Броварський завод пластмас", який 06.08.2009 посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дідович І.В. та зареєстровано в реєстрі за № 856, а саме на об`єкт нерухомого майна - комплекс, що розташований за адресою: Київська обл., м. Бровари, бульв. Незалежності, 53.

34. За зазначеним наказом стягувачем є ТОВ "Стар Інвестмент ВАН", а боржником - ПрАТ "Броварський завод пластмас".

35. Згідно зі ст. 1291 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

36. Статтею 326 ГПК України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

37. Стаття 327 ГПК України регламентує, що виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

38. Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

39. Згідно з положеннями ч. 1 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

40. При виконанні судових рішень слід керуватися інтересами стягувача, оскільки стягувач вправі очікувати від держави вчинення всіх дій, які б наближали його до виконання судового рішення. У цьому сенсі наявність невиконаного судового рішення не вселятиме стягувачеві надію, що Україна як держава робить усе, аби наблизити стягувача до бажаної ним законної мети - виконання судового рішення як стадії реалізації права стягувача на справедливий суд у розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (подібний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 05.02.2019 у справі № 905/3773/14-908/5138/14).

41. У постанові від 03.04.2019 у справі № 211/129/18-ц Верховним Судом сформульовано правову позицію, згідно з якою суд не може заборонити виконавцеві вживати необхідних заходів щодо своєчасного й повного виконання рішення. Вжиті заходи не повинні перешкоджати іншим особам здійснювати покладені на них згідно із законодавством повноваження.

42. Надаючи оцінку співмірності обраних заявником заходів забезпечення позову заявленим позовним вимогам, колегія суддів апеляційної інстанції враховує та наголошує на тому, що предметом позову ПрАТ "Броварський завод пластмас" у справі, що розглядається, є визнання недійсними результатів електронного аукціону, визнання недійсним договору про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги та визнання недійсним договору про відступлення прав вимоги за договором іпотеки, тоді як дійсність кредитних договорів та іпотечного договору, наявність та обсяг зобов`язання ПрАТ "Броварський завод пластмас" за вказаними договорами (на підставі яких здійснюється звернення стягнення на предмет іпотеки в іншій справі № 911/1850/18) у межах даної справи № 910/14792/20 не оспорюються.

43. Таким чином, обрані ПрАТ "Броварський завод пластмас" заходи забезпечення позову не відповідають критерію співмірності заходів забезпечення позову заявленим позовним вимогам.

44. Отже, забезпечення позову в обраний ПрАТ "Броварський завод пластмас" спосіб не є необхідним та виправданим.

45. Водночас суд апеляційної інстанції виходить з того, що недопустимо забезпечувати позов шляхом зупинення виконання судових рішень, що набрали законної сили.

Саме такий правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду

від 25.11.2020 у справі № 524/7234/18, від 04.11.2021 у справі № 907/416/21, від 08.12.2021 у справі № 757/42929/20.

46. Натомість обрані ПрАТ "Броварський завод пластмас" заходи забезпечення позову фактично перешкоджатимуть виконанню судового рішення, яке набрало законної сили, в іншій справі - № 911/1850/18 з приводу іншого спору, що виходить за межі мети забезпечення позову, яка полягає у вжитті судом, у провадженні якого перебуває справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення у випадку задоволення заявлених позовних вимог саме в даній справі (подібних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 29.09.2021 у справі № 638/5084/20).

47. Таким чином, спосіб забезпечення позову, обраний ПрАТ "Броварський завод пластмас", фактично зупинятиме виконання судового рішення в іншій справі № 911/1850/18, яке набрало законної сили, та, відповідно, порушуватиме права стягувача у виконавчому провадженні, що є недопустимим.

48. Зазначене узгоджується з правовими висновками, яких дійшов Верховний Суд у постановах від 08.12.2021 у справі № 757/42929/20 (предметом позову в якій є визнання недійсними договору про відступлення прав вимоги (цесії) за кредитним договором та договору про відступлення прав вимоги за договором іпотеки) та від 02.09.2022 у справі № 911/432/22.

49. З огляду на викладене, апеляційний господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви ПрАТ "Броварський завод пластмас" про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 234, 235 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства "Броварський завод пластмас" від 16.11.2022 про забезпечення позову відмовити.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена в касаційному порядку, передбаченому ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя А.М. Демидова

Судді С.В. Владимиренко

І.П. Ходаківська