Ухвала

від 17.11.2022 по справі 909/635/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 909/635/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

17.11.2022 м. Івано-ФранківськГосподарський суд Івано-Франківської області у складі судді Кобецької С. М., секретар судового засідання Гарасимко О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Державного підприємства "Калуський дослідно-експериментальний завод

Інституту хімії поверхні Національної Академії Наук України",

А-8, м. Калуш-11, Івано-Франківська область,77311;

до відповідачів: Товариства з обмеженою відповідальністю "ІВМ-Техносервіс",

вул. Євшана, буд. 9, кім. 403, м. Калуш, Івано-Франківська область,77300;

Фізичної особи-підприємця Король Сергія Миколайовича,

АДРЕСА_1 ;

про визнання удаваного правочину договору поставки та виконання робіт №15/05/17 від 15.05.2017 з відповідними додатками недійсним,

за участю:

від позивача: Сорохтей В.М.

від відповідача ТОВ "ІВМ-Техносервіс": Боровець В.Д.

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Калуський дослідно-експериментальний завод Інституту хімії поверхні Національної Академії Наук України" звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІВМ-Техносервіс", Фізичної особи-підприємця Короля Сергія Миколайовича, в якому просить суд, удаваний правочин договір поставки та виконання робіт №15/05/17 від 15.05.2017 укладений між СПД ФО Король С. М. та ТОВ "ІВМ-Техносервіс" з відповідними додатками до нього - визнати недійсним.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 05.09.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.

Позивач у відповіді на відзив №412 від 05.10.2022 (вх№13505/22 від 10.10.2022), конкретизував позовну вимогу. Просить суд, визнати недійсним удаваний правочин договір поставки та виконання робіт №15/05/17 від 15.05.2017 укладений між СПД ФО Король С. М. та ТОВ "ІВМ-Техносервіс" з відповідними додатками, а саме накладну №01/15/05/17 від 15.05.2017 на суму 425 623,00грн; специфікацію від 15.05.20217 (додаток №1 до договору) на суму 425 623,00грн; акт №01/26/06/17 здачі приймання робіт (надання послуг) від 26.06.2017. Крім того, просить суд застосувати до відповідача ФО-П Короля С.М. заходи процесуального примусу шляхом зобов"язання останнього надати суду обґрунтований відзив на позов.

Представник позивача в підготовчому засіданні підтримав раніше подане клопотання №450 від 03.11.2022 (вх№15090/22 від 07.11.2022) про витребування доказів. Просить суд витребувати: - у відповідача 1 погоджений проект з виготовлення та встановлення обладнання, як замовника (покупця) предмету договору поставки та виконання робіт №15/05/17 від 15.05.2017, на який відповідач 1 поніс значні витрати з документальним підтвердженням цих витрат; - технічні завдання надані відповідачем 1 відповідачу 2 у відповідності до пункту 1.2. договору поставки та виконання робіт №15/05/17 від 15.05.2017; - затверджену у встановленому порядку проектну документацію, паспорти (сертифікати) та технологічне устаткування (обладнання), інструкції з ведення технологічних процесів, ремонту та очищення устаткування, які мають бути у відповідача 1, як замовника по договору №15/05/17 від 15.05.2017 та дозвіл на початок виконання робіт підвищеної небезпеки та початок експлуатації (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки у відповідності до пунктів 1.2., 1.6. розділу IV Правил охорони праці для виробництва основної хімічної промисловості; - дозвіл Держпраці наданий постачальнику ФО-П Королю С.М. та роботодавцеві ТОВ "ІВМ-Техносервіс" для здійснення робіт по техогляду, випробуванню експертному обстеженню технічному діагностуванню машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, зазначеного у договорі №15/05/17 від 15.05.2017; - підтвердження оплати за обладнання та надані послуги в сумі 418 423,00грн у відповідності до умов договору поставки та виконання робіт №15/05/17 від 15.05.2017. Вказує, що зазначені докази або їх відсутність доведуть суду правдивість тверджень позивача про те, що оспорюваний правочин є удаваним та спростувати аргументи відповідачів про їх право власності на обладнання зазначене у договорі. Зазначає, що звертався до відповідачів з заявами від 21.10.2022 про надання таких доказів, однак ні доказів, ні відповіді не отримав.

Представник відповідача ТОВ "ІВМ-Техносервіс" у письмових поясненнях вх№15337/22 від 10.11.2022 заперечив проти поданого позивачем клопотання №450 від 03.11.2022. Звертає увагу суду на те, що позивач пропустив строк визначений частиною 2 статті 80 Господарського процесуального кодексу України для звернення до суду з клопотанням про витребування доказів, як і не вжив жодних щонайменших заходів для отримання доказів самостійно.

Відповідач - ФО-П Король С.М. в підготовче засідання не з"явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений ухвалою суду від 10.11.2022.

При розгляді судом клопотання відповідача про витребування доказів, суд дійшов висновку, що останнє не узгоджуються з вимогами процесуального закону, а тому не підлягає до задоволення.

Правила частини 2 статті 80 Господарського процесуального кодексу України вказують на те, що позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частині другій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї (частина 1 статті 81 Господарського процесуального кодексу України).

У відповідності до частини 2 стаття 81 Господарського процесуального кодексу України у клопотанні повинно бути зазначено: який доказ витребовується; обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання. У разі задоволення клопотання, суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази.

Так, в підготовчому засіданні 20.10.2022 судом відмовлено в задоволенні клопотання позивача №423 від 17.10.2022 про витребування доказів з підстав його невідповідності вимогам статей 80, 81 Господарського процесуального кодексу України.

Звертаючись до суду, як з клопотанням №423 від 17.10.2022, так і з повторним клопотанням №450 від 03.11.2022 про витребування доказів позивачем пропущено строк, визначений частиною 2 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, поважності причин пропуску строку для заявлення клопотання про витребування доказів у визначений законом строк суду не наведено, що згідно з частиною 1 статті 81 Господарського процесуального кодексу України є самостійною підставою для залишення клопотання №450 від 03.11.2022 без задоволення.

Разом з тим, приписи пунктів 2, 4 частини 2 статті 42, частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України зобов"язують учасників справи сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; добросовісно користуватися процесуальними правами та не зловживати ними.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що кожен зобов"язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов"язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Вжиття заходів для ефективного розгляду та вирішення судового спору є обов`язком не тільки для держави, але й для осіб, які беруть участь у справі. Така ж правова позиція викладена у постанові Об`єднаної Палати Верховного Суду від 13.09.2019 у справі №916/3616/15.

Так, згідно з умовами оспорюваного договору поставки та виконання робіт №15/05/17 від 15.05.2017, укладеного між ФО-П Король С. М. та ТОВ "ІВМ-Техносервіс", постачальник виконує за технічним завданням покупця, що є невід"ємною частиною договору, роботи по ремонту, встановленню, монтажу та пуско-налагоджуванню товару (пункт 1.2.); постачальник гарантує та засвідчує наявність у нього необхідного досвіду, технічних засобів та всіх дозвільних документів, необхідних для виконання предмету договору (пункт 1.2.); роботи з ремонту, встановлення та монтажу здійснюються по місцю експлуатації товару по вул.Промислова 6, корпус 1009 в м.Калуш (пункт 4.5.); загальна сума договору згідно специфікацією (додатку №1 до договору) складає 481 423,00грн.

Водночас, як стверджує позивач, по вул.Промислова 6 в м.Калуш (пункт 4.5. договору) розташований корпус №1009 Державного підприємства "Калуський дослідно-експериментальний завод Інституту хімії поверхні Національної Академії Наук України". При цьому, документальні докази в підтвердження вказаних обставин - відсутні в матеріалах справи.

За таких обставин, зважаючи на те, що позивач не є стороною оспорюваного правочину, а тому з об"єктивних причин, не має можливості подати суду докази пов"язані з виконанням відповідачами його умов, а письмові вимоги від 21.10.2022 позивача про надання доказів залишені відповідачами без виконання, враховуючи приписи частини 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, які надають право суду витребувати докази самостійно у випадку сумнівів у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (в наявності в цьому випадку, як зі сторони позивача, так і відповідачів), суд вважає за правильне витребувати: - у позивача докази в підтвердження того, що за адресою: вул.Промислова 6 м.Калуш, згідно з пунктом 4.5. договору поставки та виконання робіт №15/05/17 від 15.05.2017, знаходиться корпус №1009 та належить Державному підприємству "Калуський дослідно-експериментальний завод Інституту хімії поверхні Національної Академії Наук України"; - у відповідачів технічне завдання покупця, що є невід"ємною частиною договору поставки та виконання робіт №15/05/17 від 15.05.2017 (пункти 1.2., 10.8.); проектну документацію та дозвільні документи, визначені законом та необхідні для виконання робіт, обумовлених договором №15/05/17 від 15.05.2017; докази оплати товару та виконаних робіт згідно з специфікацією - додатком №1 до договору в сумі 481 423,00грн, які безпосередньо стосуються предмету спору з метою перевірки їх на можливість входження у предмет доказування.

Слід сказати, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 05.02.2009 у справі "Олюджіч проти Хорватії" вказує на те, що навіть якщо національний суд володіє певною межею розсуду, віддаючи перевагу тим чи іншим доводам у конкретній справі та приймаючи докази на підтримку позицій сторін, зобов`язаний мотивувати свої дії та рішення. Принцип справедливості, закріплений у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, порушується, якщо національні суди ігнорують конкретний, доречний та важливий довід, наведений заявником (рішення Європейського суду з прав людини від 03.07.2014 у справі "Мала проти України", від 07.10.2010 у справі "Богатова проти України"). Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, у рішеннях судів та органів, що вирішують спори, має бути належним чином викладено підстави, на яких вони ґрунтуються. Обсяг цього обов`язку щодо обґрунтовування рішення може бути різним залежно від характеру самого рішення і має визначатись з урахуванням обставин відповідної справи (рішення Європейського суду з прав людини від 03.07.2014 у справі "Мала проти України"). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення Європейського суду з прав людини від 27.09.2001 у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії").

Не підлягає задоволенню і клопотання позивача про застосування до відповідача - ФО-П Короля С.М. заходів процесуального примусу шляхом зобов"язання останнього надати суду обґрунтований відзив на позов.

Статтею 131 Господарського процесуального кодексу України урегульовано підстави і порядок застосування заходів процесуального примусу. Так, згідно з частиною 1 цієї правової норми заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства. Заходи процесуального примусу застосовуються судом шляхом постановлення ухвали.

Господарський процесуальний кодекс України, відповідно до статей 132-135, визначає чотири види заходів процесуального примусу: 1) попередження; 2) видалення із залу судового засідання; 3) тимчасове вилучення доказів для дослідження судом; 4) штраф.

Виходячи з аналізу правових норм Господарського процесуального кодексу України, суд зазначає, що чинним процесуальним законодавством не передбачено застосування заходів процесуального примусу за клопотанням сторін у справі, як і відсутній порядок та строки розгляду такого клопотання. Застосування заходів процесуального примусу є прерогативою суду у випадку невиконання учасниками справи процесуальних обов`язків, зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинства тощо. Судом самостійно встановлюються наявність обставин, визначених статями 133-135 Господарського процесуального кодексу України. В цьому спірному випадку, суд не вбачає правових підстав для застосування до відповідача ФО-П Короля С.М. заходів процесуального примусу, адже згідно з правилами статей 165, 178 Господарського процесуального кодексу України, подання відзиву на позовну заяву є правом, а не обов"язком відповідача. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк суд вирішує спір за наявними матеріалами справи. Більше того, зобов"язання подати відзив на позов не є видом заходів процесуального примусу в розумінні вище вказаних правових норм.

Як вказують приписи частини 3 статті 177 Господарського процесуального кодексу України підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. При цьому у виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (ратифікованої Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР) визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків, зокрема цивільного характеру.

Критерій розумності строку розгляду справи визначений у листі Верховного Суду України від 25.01.2006, № 1-5/45 "Щодо перевищення розумних строків розгляду справ" в якому зазначено, що критерії оцінювання розумності строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає в разі нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при переданні або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів для дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторного направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд. Визначаючи ці критерії, Верховний суд посилається на рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України".

Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.11.1988 у справі "Броуган та інші проти Сполученого Королівства" зазначив, що очевидно, для кожної справи буде свій прийнятний строк, і встановлення кількісного обмеження, чинного для будь-якої ситуації, було б штучним. Неможливо тлумачити поняття розумного строку як фіксовану кількість днів, тижнів тощо. Таким чином у кожній справі постає питання оцінки, що залежатиме від конкретних обставин.

З урахуванням вище сказаного, враховуючи критерії розумності строку, беручи до уваги необхідність витребування доказів, суд дійшов висновку, що для належної підготовки справи до судового розгляду по суті, строк підготовчого провадження слід продовжити, а підготовче засідання відкласти.

Керуючись статтями 80, 81, 131 -135, 177, 182, 183, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1.В задоволенні клопотання №450 від 03.11.2022 (вх№15090/22 від 07.11.2022) Державного підприємства "Калуський дослідно-експериментальний завод Інституту хімії поверхні Національної Академії Наук України" про витребування доказів - відмовити.

2.Підготовче засідання відкласти на 08.12.2022 об 11:10год. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду Івано-Франківської області за адресою: вул. Грушевського, 32, м. Івано-Франківськ, 76000; зал судових засідань №6.

3.Зобов"язати позивача надати суду до 05.12.2022: - докази в підтвердження того, що за адресою: вул.Промислова 6 м.Калуш, згідно з пунктом 4.5. договору поставки та виконання робіт №15/05/17 від 15.05.2017, знаходиться корпус №1009 та належить Державному підприємству "Калуський дослідно-експериментальний завод Інституту хімії поверхні Національної Академії Наук України".

4. Зобов"язати відповідачів надати суду до 05.12.2022: - технічне завдання покупця, що є невід"ємною частиною договору поставки та виконання робіт №15/05/17 від 15.05.2017 (пункти 1.2., 10.8.); - проектну документацію та дозвільні документи, визначені законом та необхідні для виконання робіт, обумовлених договором №15/05/17 від 15.05.2017; - докази оплати товару та виконаних робіт згідно з специфікацією - додатком №1 до договору в сумі 481 423,00грн

5. Одночасно суд звертає увагу на правила частин 7-9 статті 81 Господарського процесуального кодексу України, якими встановлено, що будь-яка особа, в якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду. Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали. Неповідомлення про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин є підставою для застосування судом заходів процесуального примусу, передбачених статтями 131-135 Господарського процесуального кодексу України, зокрема суд може постановити ухвалу: про тимчасове вилучення цих доказів державним виконавцем для дослідження судом; про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а у випадку повторного чи систематичного невиконання процесуальних обов`язків, неподання витребуваних судом доказів без поважних причин або без їх повідомлення, суд з урахуванням конкретних обставин, стягує в дохід державного бюджету з відповідної особи штраф у сумі від п`яти до п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі Судова влада України, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі: http://court.gov.ua/fair/sud5010/

Вебадреса Єдиного державного реєстру судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/

Вебадреса Господарського суду Івано-Франківської області: http://if.arbitr.gov.ua/sud5010/

e-mail суду: inbox@if.arbitr.gov.ua.

Звернути увагу, що учасники справи можуть отримувати процесуальні документи в електронному вигляді. Для цього необхідно зареєструватись в системі, розміщеній на офіційному вебпорталі "Судова влада України" (https://e-court.mail.gov.ua/?_task=login_action=plugin.registration_rules) та подати до суду заявку для отримання процесуальних документів в електронному вигляді.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя С.Кобецька