Рішення

від 15.11.2022 по справі 914/2391/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.11.2022 Справа № 914/2391/22

Господарський суд Львівської області у складі судді Запотічняк О.Д.

за участю секретаря судового засідання Яремко В.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Вілла Україна», м. Львів,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Сюрприз», м. Львів

про стягнення 197 861,32 грн

за участю представників сторін:

від позивача: Віняр Ю.С. представник, Волович В. О. - директор;

від відповідача: Шира М.В.;

Хід розгляду справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Вілла Україна» звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сюрприз» про стягнення 197 861,32 грн

Ухвалою від 04.10.2022 суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначив розгляд справи на 01.11.2022.

31.10.2022 позивачем на адресу суду подано пояснення (Вх. № 22517/22).

01.11.2022 представником відповідача подано клопотання про долучення доказів та пояснення (Вх. № 22674/22).

01.11.2022 відповідачем заявлено зустрічну позовну заяву про стягнення витрат по зберіганню товару (Вх. № 2971).

01.11.2022 відповідач подав відзив на позовну заяву (Вх. № 22612/22).

Ухвалою від 02.11.2022 судом повернено зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Сюрприз».

В судовому засіданні 01.11.2022 судом оголошено перерву до 15.11.2022.

В судове засідання 15.11.2022 з`явились представники сторін, Позивач надав пояснення по суті спору, просив позов задоволити, представник Відповідача заперечив проти задоволення позову, просила у задоволенні такого відмовити.

В судовому засіданні 15.11.2022 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Правова позиція позивача.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем порушено зобов`язання за Договором поставки від 17.11.2021 року в частині поставки товару позивачу, у зв`язку з чим ТОВ «Вілла України» звернулось до суду з позовною заявою про стягнення попереднього платежу з відповідача в розмірі 197 861,32 грн.

Правова позиція відповідача.

З позовними вимогами ТОВ «Сюрприз» не погоджується, вважає їх необгрунтованими, просить у задоволенні позову відмовити з огляду на наступне.

Між ТОВ «Сюрприз» (Постачальник) та ТОВ «ВІЛЛА-УКРАЇНА» (Покупець) було укладено Договір поставки товару 17 листопада 2021 року.

11.02.2022 Постачальником був виставлений рахунок №СФ-0000012 від 11.02.2022 року на суму 373123,58 грн, оплачений покупцем 11.02.2022 року. Товар відвантажувався 18.02.2022 року частинами, згідно видаткової накладної № РН-0000015 від 18.02.2022 року та видаткової накладної № РН-0000017 від 18.02.2022 року.

Представник зазначила, що позивач в акті звірки не відобразив суму 11660,11 грн, по якій відвантажено товар, згідно видаткової накладної № РН-0000020 від 18.02.2022 року, яка є двосторонньо підписана та скріплена печатками підприємств.

11.02.2022 Постачальником був виставлений рахунок №СФ-0000013 від 11.02.2022 року на суму 373123,58 грн, оплачений покупцем 11.02.2022 року. Товар відвантажувався 18.02.2022 року частинами, згідно видаткової накладної № РН-0000016 від 18.02.2022 року та видаткової накладної № РН-0000020 від 18.02.2022 року. По даному замовленню відбулася заміна частини товару згідно видаткової накладної № РН-0000018 від 18.02.2022 року. По даному замовленню кількість невідвантаженого товару склала суму 11660,11 грн.

11.02.2022 року Постачальником був виставлений рахунок №СФ-0000015 від 11.02.2022 року на суму 361463,47 грн. згідно замовлення Покупця на товар безалкогольну воду Кока-кола зеро 0,5 л. (3348 уп. (31 піддон)), який був оплачений покупцем 11.02.2021 року, замовлений Постачальником у виробника, поставлений на склад постачальника, але не забраний покупцем.

Таким чином, кількість замовленого, але не отриманого покупцем товару, який наявний на складі постачальника склала 3456 уп. (32 піддони) Кока-кола зеро 0,5 л. на суму 373123,58 грн.

Як зазначає відповідач, товар був замовлений та придбаний для ТОВ «Вілла-Україна», поставлений на склад ТОВ «Сюрприз» і був в наявності та готовий до поставки в термін, проте ТОВ «Вілла - Україна» відмовилося його отримати, та звернулося 05.04.2022 р. з заявою від 04.04.2022 року про повернення коштів у зв`язку з умовами, які виникли внаслідок запровадження воєнного стану.

21.02.2022 року Постачальником був виставлений рахунок №СФ-0000019 від 21.02.2022 року на суму 36922,37 грн. згідно замовлення Покупця, який не був оплачений покупцем, проте був відвантажений покупцю 18.02.2022 року згідно видаткової накладної № СФ-0000019 від 18.02.2022 року.

Зазначила, що за ТОВ «ВІЛЛА-УКРАЇНА» числиться заборгованість в сумі 37632,00 грн. за європіддони, на яких покупцю здійснювалося відвантаження товару безалкогольна газована вода Кока-кола. Європіддони, які не є одноразовою тарою, а тому не входять до ціни товару, покупець повинен був повернути нашому товариству або ж сплатити їхню вартість. Оскільки ТОВ «Вілла Україна» європіддони не повернуло, то за на їхню вартість покупцю було виставлено рахунок № СФ-000042 від 20.07.2022 року (про що ми зазначали в листі №63 від 20 липня 2022 року). Даний рахунок так і не був оплачений.

ТОВ «Сюрприз» частково повернув кошти за непоставлений товар 13.04.2022 року суму 50000,00 грн та 28.07.2022 року суму 100 000,00 грн.

Щодо решти неповернених коштів зазначив, що замовлений покупцем ТОВ «Вілла-Україна» товар не є реалізованим, повернення цього товару виробнику є неможливим, фінансові можливості для повернення цих коштів у постачальника відсутні, так як у зв`язку із тривалим зберіганням товару вказаного товару, постачальник не має можливості його реалізувати, а лише несе витрати по зберіганні вказаного товару.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

17 листопада 2021 року між ТОВ «Вілла-Україна» (покупець) та ТОВ «Сюрприз» (постачальник) укладено договір поставки Товару, відповідно до якого постачальник зобов`язувався в порядку та на умовах, визначених Договором, поставити покупцю товар, а покупець зобов`язаний оплатити товар у відповідності до умов, визначених договором (п. 1.1. Договору).

У відповідності до п. 1.2. Договору Поставка товару здійснюються Постачальником, окремими партіями транспортом покупця чи третіх осіб. Асортимент. найменування. кількість, ціна та загальна вартість товару зазначається у бухгалтерських документах Постачальника: рахунках-фактурах, видаткових накладних, які після підписання Сторонами мають юридичну силу специфікації в розумінні ст 266 ГКУ та є невід`ємною частиною цього Договору.

Пунктом 4.1. Договору поставки передбачено, що оплата партії переданих товарів здійснюється покупцем за безготівковим розрахунком шляхом перерахування всієї суми, на розрахунковий рахунок постачальника, зазначений в реквізитах цього Договору на умовах 100% передоплати згідно наданих Постачальником відповідних видаткових накладних або рахунків-фактур.

На виконання умов Договору поставки товару Сторонами було досягнуто домовленостей щодо постачання товару згідно наступних рахунків-фактур:

- рахунок-фактура № СФ-0000012 від 11.02.2022 р. на загальну суму 373 123, 58 грн, відповідно до якого Постачальник зобов`язувався поставити Кока-колу 0,5 л. у кількості 3456 ящиків, який оплачений ТОВ «Вілла-Україна» відповідно до платіжного доручення № 156 від 11.02.2022.

- рахунок-фактура № СФ-0000013 від 11.02.2022 р. на загальну суму 373 123, 58 грн, відповідно до якого Постачальник зобов`язувався поставити Кока-колу Зеро 0,5 л. у кількості 3456 ящиків, який оплачений ТОВ «Вілла-Україна» відповідно до платіжного доручення № 156 від 11.02.2022.

- рахунок-фактура № СФ-0000015 від 11.02.2022 р. на загальну суму 361 463, 47 грн, відповідно до якого Постачальник зобов`язувався поставити Кока-колу Зеро 0,5 л. у кількості 3348 ящиків, який оплачений ТОВ «Вілла-Україна» відповідно до платіжного доручення № 160 від 18.02.2022.

Відтак, позивач перерахував на рахунок відповідача авансовий платіж в розмірі 1 107 710,63 грн.

Пунктом 2.1. Договору поставки передбачено, що товар повинен бути поставлений постачальником протягом 7 (семи) календарних днів з моменту оплати товару.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Сюрприз» поставило ТОВ «Вілла-Україна» товар згідно видаткових накладних:

- № РН-0000015 від 18.02.2022 на суму 361 463,47 грн;

- № РН-0000016 від 18.02.2022 на суму 256 522,46 грн;

- № РН-0000017 від 18.02.2022 на суму 11 660,11 грн;

- № РН-0000018 від 18.02.2022 на суму 93 280,90 грн;

- № РН-0000019 від 18.02.2022 на суму 36 922,37 грн;

- № РН-0000020 від 18.02.2022 на суму 11 660,11 грн (дана видаткова накладна позивачем не зазначена та не врахована в позовній заяві, однак відповідач подав таку разом з відзивом, з якої вбачається отримання товару позивачем, оскільки така є двосторонньо підписана та скріплена печатками підприємств).

Таким чином, свої зобов`язання щодо поставки товару ТОВ «Сюрприз» виконало не в повному обсязі, зокрема товар на суму 336 201,21 грн позивачу поставлено не було.

04 квітня 2022 року ТОВ «Сюрприз» надіслало ТОВ «Вілла-Україна» вимогу про повернення суми передоплати в розмірі 347 861, 32 грн у зв`язку із запровадженням воєнного стану на території України.

У відповідь на вказану вимогу ТОВ «Сюрприз» здійснило часткові повернення грошових коштів, а саме 13.04.2022 р. на суму 50 000, 00 грн та 28.07.2022 р. на суму 100 000, 00 грн.

16.08.2022 позивач звертався до відповідача з проханням повернути заборгованість та провести звірку взаємних розрахунків. Однак відповіді не отримав.

Таким чином, оплачений але не поставлений відповідачем товар залишився на суму 186 201,21 грн.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що готовий поставити замовлений ТОВ «Вілла-Україна» товар, який знаходиться у нього на складі, проте ТОВ «Вілла - Україна» відмовилося його отримати (з посиланням на пункт 1.2 Договору, що поставка товару здійснюється постачальником окремими партіями транспортом покупця).

Крім того, зазначив, що постачальником виконано усі умови договору поставки товар замовлений 11.02.2022 року ТОВ «Сюрприз» у постачальника та в зазначений в п.2.1 договору поставки 7- денний строк (до 18.02.2022 року) поставлений на склад постачальника, що підтверджується оборотно-сальдовими відомостями по рахунку, видатковими накладними. Саме покупець не виконав умови договору поставки товару від 17 листопада 2021 року та відмовився приймати товар, чим порушив пункт 1.1 договору поставки. Товар замовлений для ТОВ «Вілла-Україна», поставлений на склад товариства за адресою: м. Львів, вул. Зелена, 301, є (та був в наявності у термін зазначений в п.2.1. договору поставки) та готовий до поставки, проте ТОВ «Вілла - Україна» відмовляється його отримати та вимагає повернути кошти.

Відповідач повідомляв покупця усно і листами № 23/1 від. 29.03.2022 р., № 74 від 15.09.2022 р., № 75 від 22.09.2022 р., № 76 від 23.09.2022 р, що замовлений ним залишок товару на суму 148 569,21 грн. знаходиться на складі товариства і може бути отриманий уповноваженою особою ТОВ «Вілла-Україна» в будь-який час.

Оцінка суду.

Відповідно до ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Частиною 2 ст. 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, в тому числі, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ст. 712 ЦПК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Аналогічне положення містить ст. 193 Господарського кодексу України, де зазначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як встановлено судом між ТОВ «Вілла-Україна» (покупець) та ТОВ «Сюрприз» (постачальник) було укладено договір поставки товару від 17.11.2021, згідно умов якого постачальник зобов`язувався в порядку та на умовах, визначених Договором, поставити покупцю товар, а покупець зобов`язаний оплатити товар у відповідності до умов, визначених договором (п. 1.1. Договору).

На виконання умов договору, позивач перерахував на рахунок відповідача 1 107 710,63 грн як попередня оплата за товар, на підставі виставлених ТОВ «Сюрприз» рахунків фактур.

Як встановлено судом, Відповідач неналежно виконав взяті на себе договірні зобов`язання по поставці позивачу товару та поставив такий тільки частково на суму 771 509,42 грн (з урахуванням накладної не долученої позивачем № РН-0000020 від 18.02.2022 на суму 11660,11 грн), що підтверджується долученими до матеріалів справи видатковими накладними. Натомість позивач у позовній заяві зазначив, що ТОВ «Сюрприз» поставлено товар на 759 849,31 грн.

Відтак, суд відмовляє у стягненні з ТОВ «Сюрприз» 11660,11 грн, оскільки товар на таку суму було поставлено відповідачем, що підтверджується двосторонньо підписаною та скріпленою печатками видатковою накладною № РН-0000020 від 18.02.2022.

У відповідь на лист повернути решту не отоварених коштів ТОВ «Вілла-Україна», ТОВ «Сюрприз» перерахувало на рахунок позивача 13.04.2022 50 000,00 грн та 28.07.2022 100 000,00 грн.

Відтак, вимога позивача в частині стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 197 861,32 грн підлягає до задоволення частково в розмірі 186 201,21 грн, оскільки не враховано поставки на 11660,11 грн (197 861,32 11 660,11 = 186 201,21).

Щодо посилання відповідача на те, що товар є на складі ТОВ «Сюрприз», однак не був забраний позивачем, суд відхиляє такі доводи з огляду на наступне.

Пунктом 1.2. Договору поставки товару передбачено, що поставка товару здійснюються Постачальником, окремими партіями транспортом покупця чи третіх осіб. Асортимент. найменування. кількість, ціна та загальна вартість товару зазначається у бухгалтерських документах Постачальника: рахунках-фактурах, видаткових накладних, які після підписання Сторонами мають юридичну силу специфікації в розумінні ст 266 ГКУ та є невід`ємною частиною цього Договору. Покликання на те, що ТОВ «Вілла Україна» не забрано товар зі складу хоча останній на ньому замовлений та є в наявності, відтак ТОВ «Сюрприз» виконало в повному обсязі свої зобов`язання за договором суд не приймає. Оскільки пунктом 1.2 Договору чітко вказано, що товар поставка товару здійснюється транспортом покупця АБО третіх осіб. Відтак, для належного виконання договірних зобов`язань постачальник міг залучити транспорт третіх осіб для поставки товару.

Суду не надано доказів звернення відповідача до позивача з приводу отримання товару, доводи відповідача.що повідомлення були усного характеру не беруться до уваги , оскільки не підтверджені належними та допустимими доказами.

Разом з тим, покликання ТОВ «Сюрприз» на те, що у позивача перед відповідачем наявна заборгованість за отримані та неповернені євро піддони, на яких доставлявся товар, суд не бере до уваги та зазначає що предметом позову у справі є стягнення заборгованості за непоставлений товар, а не стягнення заборгованості за користування євро піддонами. Крім того, суд в ухвалі від 02.11.2022 надав свою оцінку таким покликанням відповідача.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст. 77 ГПК України, вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України, встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У зв`язку з викладеним, враховуючи вищенаведені положення норм чинного законодавства України, приймаючи до уваги встановлені фактичні обставини справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково у розмірі 186 201,21 грн. В задоволенні решти вимог відмовити за безпідставністю.

Судові витрати.

Оскільки спір виник через неправомірні дії відповідача, судовий збір, відповідно до ст.129 ГПК України, покладається на відповідача пропорційно задоволених вимог.

Відтак до стягнення з Відповідача на користь Позивача підлягає 2793,02 грн сплаченого судового збору.

Керуючись статтями 10, 12, 20, 73, 76, 79, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сюрприз» (79007, м. Львів, вул. Богдана Лепкого, буд. 14, код ЄДРПОУ 06725046) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вілла Україна » (79040, м. Львів, вул. Патона, буд. 2, кв. 117, код ЄДРПОУ 43242765) 186 201,21 грн та судовий збір в розмірі 2793,02 грн.

3. В задоволенні решти відмовити.

Наказ видати згідно ст. 327 ГПК України.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду в порядку, встановленому розділом IV ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 21.11.2022.

Суддя Запотічняк О.Д.