Постанова

від 17.02.2023 по справі 914/2391/22

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" лютого 2023 р. Справа №914/2391/22

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого суддіКравчук Н.М.

суддів Кордюк Г.Т.

Скрипчук О.С.

розглянувшиапеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Сюрприз за вх. №88 від 09.12.2022 (вх. № ЗАГС 01-05/3052/22 від 09.12.2022)

на рішенняГосподарського суду Львівської області від 15.11.2022 (суддя Запотічняк О.Д., повний текст рішення складено 21.11.2022)

у справі № 914/2391/22

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю Вілла Україна</a> (надалі ТзОВ Вілла Україна), м. Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Сюрприз (надалі ТзОВ Сюрприз), м. Львів

простягнення 197 861,32 грн.

ВСТАНОВИВ:

29.09.2022 року ТзОВ Вілла Україна звернулась до Господарського суду Львівської області з позовом до ТзОВ Сюрприз про стягнення заборгованості в розмірі 197 861,32 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем порушено зобов`язання за договором поставки від 17.11.2021 року в частині поставки товару позивачу, у зв`язку з чим ТзОВ «Вілла Україна» звернулось до суду з позовною заявою про стягнення попереднього платежу з відповідача в розмірі 197 861,32 грн.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 15.11.2022 року у справі №914/2391/22 (суддя О.Д. Запотічняк) позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сюрприз» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вілла Україна » - 186 201,21 грн. та судовий збір в розмірі 2 793,02 грн. В задоволенні решти відмовлено (а.с. 188-193).

При прийняттті рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позивач на виконання умов договору перерахував на рахунок відповідача 1 107 710,63 грн., як попередню оплату за товар, на підставі виставлених ТзОВ «Сюрприз» рахунків-фактур. Однак, відповідач неналежно виконав взяті на себе договірні зобов`язання по поставці позивачу товару та поставив такий товар частково на суму 771 509,42 грн (з урахуванням накладної не долученої позивачем № РН-0000020 від 18.02.2022 на суму 11 660,11 грн.), що підтверджується видатковими накладними. ТзОВ «Сюрприз» також перерахувало на рахунок позивача ще 150 000 грн не отоварених коштів, в зв`язку з чим у відповідача перед позивачем залишилася непогашена заборгованість в розмірі 197 861,32 грн. Проте, оскільки позивачем помилково не враховано поставки на 11 660,11 грн, тому суд дійшов висновку про часткове задоволення позову в розмірі 186 201,21 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду, ТзОВ «Сюрприз» подало апеляційну скаргу, в якій вказує, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, не враховано надані ним докази та аргументи, а відтак, винесено незаконне рішення, просить його скасувати, прийняти нове рішення, яким скасувати оскаржуване рішення в частині стягнення 186 201,21 грн. та судового збору в розмірі 2 793,02 грн. та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Зокрема, скаржник зазначає, що судом не взято до уваги твердження відповідача про те, що він повідомляв позивача про наявність товару на складі, однак, суд дійшов помилкового висновку, що відповідач не надав доказів звернення відповідача до позивача з приводу отримання товару. Звертає увагу, що відповідач систематично усно повідомляв позивача про наявність та готовність товару, після чого покупець направляв на склад постачальника транспорт для отримання товару. Також апелянт зазначає, що ТзОВ «Сюрприз» замовив для ТзОВ «Віллі-Україна» товар у свого постачальника та в зазначений в п.2.1 договору поставки 7-денний строк (до 18.02.2022 року) поставлений на склад постачальника, проте, останній відмовився від його отримання, що призвело до понесення відповідачем додаткових витрат на зберігання товару. Товар досі знаходиться на складі ТзОВ «Сюрприз» і саме Покупець ТзОВ «Вілла-Україна».

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 09.12.2022 року головуючим-суддею (суддею-доповідачем) у справі №914/2391/22 визначено суддю Н.М. Кравчук, суддів: Г.Т. Кордюк, О.С. Скрипчук.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 19.12.2022 відкрито апеляційне провадження у справі № 914/2391/22 та ухвалено здійснити перегляд рішення Господарського суду Львівської області від 15.11.2022 у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи згідно з частиною 10 статті 270 Господарського процесуального кодексу України.

За вимогами частини тринадцятої статті 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Сторони у справі обізнані з порядком розгляду даної справи шляхом надсилання на їх електронні адреси ухвали Західного апеляційного господарського суду від 19.12.2022 року у справі № 914/2391/22.

ТзОВ «Віллі-Україна» у відзиві на апеляційну скаргу заперечує проти доводів скаржника, вважає апеляційну скаргу необґрунтованою, а рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, прийнятим за результатами повного та всебічного дослідження усіх обставин справи.

Вивчивши апеляційну скаргу, здійснивши оцінку доказів, що містяться в матеріалах справи, Західний апеляційний господарський суд встановив таке.

17 листопада 2021 року між ТзОВ «Сюрприз» (Постачальник) та ТзОВ «Вілла-Україна» (Покупець) укладено договір поставки товару. Відповідно до п 1.1 договору Постачальник зобов`язується в порядку та на умовах, визначених договором, поставити Покупцю товар, а Покупець зобов`язаний прийняти та оплатити товар у відповідності до умов, визначених договором (а.с. 7-10).

Згідно з п. 1.2 договору поставка товару здійснюється Постачальником окремими партіями транспортом Покупця чи третіх осіб. Асортимент, найменування, кількість, ціна та загальна вартість товару зазначається у бухгалтерських документах Постачальника: рахунках-фактурах, видаткових накладних, які після підписання сторонами мають юридичну силу специфікації в розумінні ст 266 ГК України та є невід`ємною частиною цього договору.

Товар повинен бути поставлений Постачальником Покупцю протягом 7 календарних днів з моменту оплати

Пунктом 4.1 договору передбачено, що оплата партії переданих товарів здійснюється Покупцем за безготівковим розрахунком шляхом перерахування всієї суми, на розрахунковий рахунок Постачальника, зазначений в реквізитах цього договору на умовах 100% передоплати згідно наданих Постачальником відповідних видаткових накладних або рахунків-фактур.

На виконання умов договору поставки товару сторонами було досягнуто домовленостей щодо постачання товару згідно наступних рахунків-фактур: - рахунок-фактура № СФ-0000012 від 11.02.2022 - на загальну суму 373 123,58 грн., відповідно до якого Постачальник зобов`язувався поставити Кока-колу 0,5 л. у кількості 3456 ящиків; - рахунок-фактура № СФ-0000013 від 11.02.2022 - на загальну суму 373 123,58 грн., відповідно до якого Постачальник зобов`язувався поставити Кока-колу Зеро 0,5 л. у кількості 3456 ящиків, які оплачені ТзОВ «Вілла-Україна» відповідно до платіжного доручення № 156 від 11.02.2022; - рахунок-фактура № СФ-0000015 від 11.02.2022 - на загальну суму 361 463,47 грн., відповідно до якого Постачальник зобов`язувався поставити Кока-колу Зеро 0,5 л. у кількості 3348 ящиків, який оплачений ТзОВ «Вілла-Україна» відповідно до платіжного доручення № 160 від 18.02.2022 (а.с. 11-13 14, 15).

На виконання п.4.1 договору позивач перерахував на рахунок відповідача авансовий платіж в розмірі 1 107 710,63 грн.

ТзОВ «Сюрприз» поставило ТзОВ «Вілла-Україна» товар згідно видаткових накладних: - № РН-0000015 від 18.02.2022 - на суму 361 463,47 грн.; - № РН-0000016 від 18.02.2022 - на суму 256 522,46 грн.; - № РН-0000017 від 18.02.2022 - на суму 11 660,11 грн.; - № РН-0000018 від 18.02.2022 - на суму 93 280,90 грн.; - № РН-0000019 від 18.02.2022 - на суму 36 922,37 грн.; - № РН-0000020 від 18.02.2022 - на суму 11 660,11 грн. (дана видаткова накладна позивачем не зазначена та не врахована в позовній заяві, однак відповідач подав таку, з якої вбачається отримання товару позивачем, оскільки така є двосторонньо підписана та скріплена печатками підприємств) (а.с. 16-20, 64).

Таким чином, свої зобов`язання щодо поставки товару ТОВ «Сюрприз» виконало не в повному обсязі, зокрема, товар на суму 336 201,21 грн позивачу поставлено не було.

04 квітня 2022 року ТзОВ «Вілла-Україна» надіслало ТзОВ «Сюрприз» заяву про повернення коштів в розмірі 347 861,32 грн., у зв`язку із запровадженням воєнного стану на території України (а.с. 21).

У відповідь на вказану вимогу ТзОВ «Сюрприз» здійснило часткові повернення грошових коштів, а саме 13.04.2022 - на суму 50 000,00 грн. та 28.07.2022 - на суму 100 000,00 грн. (а.с. 22-23).

16.08.2022 позивач звертався до відповідача з проханням повернути заборгованість в сумі 197 861,32 грн. та провести звірку взаємних розрахунків (а.с. 24-29).

Відповідач коштів позивачу не повернув, проте, листами: № 74 від 15.09.2022, № 75 від 22.09.2022, № 76 від 23.09.2022 повідомив позивача, що замовлений ним залишок товару на суму 148 569,21 грн знаходиться на складі Товариства і може бути отриманий уповноваженою особою ТзОВ «Вілла-Україна» в будь-який час (а.с. 74, 76, 94,95).

Вищевказані обставини стали підставою звернення позивача до суду з позовом про стягнення заборгованості.

При прийнятті постанови суд апеляційної інстанції виходив з наступного.

Згідно з частиною 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з врахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 Цивільного кодексу України).

Згідно з приписами статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ст. 638 ЦК України).

Як встановлено судом, між ТзОВ «Сюрприз» (Постачальник) та ТзОВ «Вілла-Україна» (Покупець) укладено договір поставки товару від 17.11.2021, відповідно до умов якого Постачальник зобов`язується в порядку та на умовах, визначених договором, поставити Покупцю товар, а Покупець зобов`язаний прийняти та оплатити товар у відповідності до умов, визначених договором.

Згідно з частиною 1 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у обумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України).

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як визначено ч.ч. 1, 2 ст.692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За приписами ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

У відповідності до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 610 Цивільного кодексу України унормовано, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як зазначалося вище, на виконання умов договору поставки товару, позивач перерахував на рахунок відповідача 1 107 710,63 грн, як попередню оплату за товар, на підставі виставлених ТзОВ «Сюрприз» рахунків-фактур.

Проте, відповідач неналежно виконав взяті на себе договірні зобов`язання по поставці позивачу товару та поставив такий тільки частково на суму 771 509,42 грн.

У відповідь на лист ТзОВ «Вілла-Україна» повернути решту не отоварених коштів ТзОВ «Сюрприз» перерахувало на рахунок позивача 13.04.2022 50 000,00 грн. та 28.07.2022 100 000,00 грн.

З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що вимога позивача в частині стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 197 861,32 грн. підлягає до задоволення частково в розмірі 186 201,21 грн., оскільки позивачем не враховано поставки по накладній № РН-0000020 від 18.02.2022 - на суму 11660,11 грн. (197 861,32 11 660,11 = 186 201,21), про судом першої інстанції вірно зроблено висновок про відмову в позові в цій частині.

Щодо тверджень скаржника на те, що товар є на складі ТзОВ «Сюрприз», однак не був вивезений позивачем, колегія суддів враховує наступне.

Як зазначалось вище, п. 1.2 договору поставки товару сторони погодили, що поставка товару здійснюються Постачальником окремими партіями транспортом Покупця чи третіх осіб. Асортимент, найменування, кількість, ціна та загальна вартість товару зазначається у бухгалтерських документах Постачальника: рахунках-фактурах, видаткових накладних, які після підписання сторонами мають юридичну силу специфікації в розумінні ст 266 ГКУ та є невід`ємною частиною цього договору.

Отже, п. 1.2 договору чітко передбачено, що поставка товару здійснюється транспортом Покупця або третіх осіб. Відтак, для належного виконання договірних зобов`язань Постачальник міг залучити транспорт третіх осіб для поставки товару, про що судом першої інстанції зроблено вірний висновок.

Окрім того, відповідач не надав суду доказів звернення до позивача з приводу отримання товару, такі докази в матеріалах даної справи відсутні. Пояснення відповідача , що такі звернення велися в усному порядку, не заслуговують на увагу суду апеляційної інстанції.

Водночас, покликання скаржника на те, що у позивача перед відповідачем наявна заборгованість за отримані та неповернені євро піддони, на яких доставлявся товар, колегія суддів розціню критично, оскільки предметом позову у даній справі є стягнення заборгованості за непоставлений товар, а не стягнення заборгованості за користування євро піддонами.

Таким чином, доводи скаржника не знайшли свого підтвердження в ході розгляду апеляційної скарги, ці доводи не спростовують фактів, покладених в основу рішення Господарського суду Львівської області від 15.11.2022 року у справі №914/2391/22.

За приписами частин 1, 2, 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч.ч.1-5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, у рішеннях судів та органів, що вирішують спори, має бути належним чином викладено підстави, на яких вони ґрунтуються. Обсяг цього обов`язку щодо обґрунтовування рішення може бути різним залежно від характеру самого рішення і має визначатись з урахуванням обставин відповідної справи. Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Підсумовуючи вищевказане, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції вірно встановив обставини, що мають значення для справи, надав належну оцінку дослідженим доказам, прийняв законне обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального і процесуального права, тому його необхідно залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

З огляду на те, що суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді апеляційної інстанції, покладаються на скаржника відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись, ст.ст. 269, 270, 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ :

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Сюрприз залишити без задоволення.

2.Рішення Господарського суду Львівської області від 15.11.2022 у справі № 914/2391/22 залишити без змін.

3.Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги залишити за скаржником.

4.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку та в строки, передбаченні ст.ст. 287-288 ГПК України.

5.Справу повернути до Господарського суду Львівської області.

Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua.

Головуючий-суддяН.М. Кравчук

Судді Г.Т. Кордюк

О.С. Скрипчук