Постанова

від 10.11.2022 по справі 161/5528/19

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 161/5528/19 Головуючий у 1 інстанції: Олексюк А. В. Провадження № 22-ц/802/873/22 Категорія: 68 Доповідач: Данилюк В. А.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 листопада 2022 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Данилюк В. А.,

суддів Киці С. І., Шевчук Л. Я.,

секретаря Трикош Н. І.,

з участю:

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу запозовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про розірвання шлюбу та поділ майна подружжя та зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя при розірванні шлюбу за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_3 адвоката Мартинюк Ольги Ігорівни на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17 травня 2022 року,

В С Т А Н О В И В:

В квітні 2019 року до Луцького міськрайонного суду Волинської області надійшла позовна заява ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про розірвання шлюбу та поділ майна подружжя при розірванні шлюбу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 08.06.1996 року між сторонами укладено шлюб, зареєстрований Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Луцького міського управління юстиції Волинської області за №485. У шлюбі народилося двоє дітей: дочка ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та син ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Позивач вказує, що шлюбні відносини між нею та відповідачем припинилися, спільного господарства сторони не ведуть, через істотну відмінність бачень щодо суті та змісту сімейних відносин, подальше сімейне життя і збереження сім`ї не є можливим, у зв`язку із чим просила шлюб розірвати.

Одночасно із цим, позивач вказала, що у зв`язку із припиненням фактичних шлюбних відносин виникла необхідність у здійсненні поділу майна, нажитого за час перебування у шлюбі з ОСОБА_4 . Так, ОСОБА_3 зазначено, що в період шлюбу сторонами набуто:

-квартиру АДРЕСА_1 площею 42,9 кв.м.;

-автомобіль марки MitsubishiPajero 3.2 DID, 2008 р.в., н.з. НОМЕР_1 ;

-автомобіль марки VolkswagenTransporter, 1998 р.в., н.з. НОМЕР_2 ;

-земельну ділянку площею 0,25 га к.н. 0722880700:03:001:6260, розташовану у с.Новостав Луцького р-ну для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка);

-кафе /літер А-2/, загальною площею 579 кв. м.; літня площадка а1; вхідні сходи, а6, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ;

-корпус допоміжних виробництв з навісом Є-1, площею 996,8 кв.м., за адресою: АДРЕСА_3 ;

-цех первинної обробки сировини Г-1, площею 603,2 кв.м., за адресою: АДРЕСА_3 ;

-адмінбудинок, площею 383,8 кв.м., за адресою: АДРЕСА_3 ;

-прохідну З-1, площею 20,0 кв.м., за адресою: АДРЕСА_3 ;

-земельну ділянку площею 0,13 га к.н. 0722881600:01:001:3735 в с.Гірка Полонка Луцького р-ну Волинської області для ведення особистого селянського господарства;

-тимчасову споруду на території Центрального парку культури та відпочинку імені Лесі Українки у м.Луцьк дитячий майданчик та кафе «Мадагаскар».

Крім того, позивачем зазначено, що за час перебування у шлюбі ОСОБА_4 виступив засновником (учасником) кількох юридичних осіб, які, на переконання позивача, також підлягають поділу, а саме:

-ПП «Зовнішпродторг» (код ЄДРПОУ 36959631).

-ПП «ВМ Груп» (код ЄДРПОУ 38592783);

-ПП «Вомакс» (код ЄДРПОУ 38093437);

-ТОВ «Маквуд» (код ЄДРПОУ 36112211).

Як стверджує позивачка, на початку травня 2016 року відповідач попросив її видати на його ім`я довіреність на вчинення юридично значимих дій, оскільки мав намір придбати майно та зареєструвати його за позивачем. 04.05.2016 рокуприватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Гловацькою А. В. було посвідчено довіреність від імені позивача на ОСОБА_4 .. В подальшому, у січні-березні 2019 року, відповідач з використанням вказаної вище довіреності вчинив ряд правочинів щодо відчуження спільного майна подружжя. Після того, як позивачу стало про це відомо, остання анулювала дану довіреність.

Так, відповідач відступив без згоди позивача частки у корпоративних правах у таких юридичних особах:

-16.02.2019 року вчинено реєстраційну дію за №11981050011005411 щодо зміни складу (інформації) про засновників у ПП «Зовнішпродторг», частка у статутному капіталі в розмірі 350 000 грн перейшла до ОСОБА_7 , яка доводиться матір`ю відповідачу;

-16.02.2019 року вчинено реєстраційну дію за №11871050007001489 щодо зміни складу (інформації) про засновників у ПП «Вомакс», частка у статутному капіталі в розмірі 9 139 376 грн. перейшла до ОСОБА_7 ;

-у період з 14.02.2019 по 16.02.2019 рік відповідач вчинив правочини , спрямовані на зміну складу засновників ПП «МВ Груп», а саме відступлено на користь ОСОБА_7 частку у статутному капіталі в розмірі 8 886 560,97 грн;

-06.03.2018 вчинено ряд змін до відомостей про ТОВ «Маквуд», після яких учасником товариства став ОСОБА_8 з часткою у статутному капітал в розмірі 350 000 грн.

Окрім того, відповідачем 01.02.2019 році відчужено кафе /літер А-2/, загальною площею 579 кв.м., літню площадку а1; вхідні сходи, а6, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 , на користь ПП «ВМ Груп».

Транспортні засоби марки MitsubishiPajero 3.2 DID, 2008 р.в., н.з. НОМЕР_1 , та марки VolkswagenTransporter, 1998 р.в., н.з. НОМЕР_2 , також були відчужені на користь ОСОБА_7 27.02.2019 та 13.03.2019 відповідно.

Квартира АДРЕСА_1 та земельна ділянка площею 0,25 га к.н. 0722880700:03:001:6260 також відчужені ОСОБА_4 на користь ОСОБА_7 14.02.2019 та 14.02.2019 відповідно, хоча, як стверджує позивач, їй не було відомо про відчуження такого спільного майна, наміру вчиняти такі дії у позивача не було, жодної компенсації з відчуження такого майна позивачем не отримано.

На переконання позивача, у зв`язку із тим, що відповідач відчужив спільне майно під час шлюбу без її згоди та відому після фактичного припинення шлюбних відносин вартість такого майна повинна бути врахованою при вирішенні питання про поділ спільної сумісної власності подружжя.

Одночасно з цим, відповідачем станом на день звернення позивача з позовною заявою не було відчужено таке майно, що було набуте у власність у період шлюбу:

-корпус допоміжних виробництв з навісом Є-1, площею 996,8 кв.м., за адресою: АДРЕСА_3 ;

-цех первинної обробки сировини Г-1, площею 603,2 кв.м., за адресою: АДРЕСА_3 ;

-адмінбудинок, площею 383,8 кв.м., за адресою: АДРЕСА_3 ;

-прохідну З-1, площею 20,0 кв.м., за адресою: АДРЕСА_3 ;

-земельну ділянку площею 0,13 га к.н. 0722881600:01:001:3735 в с.Гірка Полонка Луцького р-ну Волинської області для ведення особистого селянського господарства.

Зважаючи на те, що до складу майна, що підлягає поділу, включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, що знаходиться у третіх осіб, а також враховуючи те, що вклади одного з подружжя до статутних капіталів юридичних осіб є об`єктом спільної сумісної власності подружжя і також підлягають поділу, позивач просила:

а) Розірвати шлюб між сторонами, зареєстрований 08.06.1996 зареєстрований Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Луцького міського управління юстиції Волинської області за №485;

б) Визнати спільною сумісною власністю подружжя таке майно:

-квартиру АДРЕСА_1 площею 42,9 кв.м.;

-автомобіль марки MitsubishiPajero 3.2 DID, 2008 р.в., н.з. НОМЕР_1 ;

-автомобіль марки VolkswagenTransporter, 1998 р.в., н.з. НОМЕР_2 ;

-земельну ділянку площею 0,25 га к.н. 0722880700:03:001:6260, розташовану у с.Новостав Луцького р-ну для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка);

-кафе /літер А-2/, загальною площею 579 кв. м.; літня площадка а1; вхідні сходи, а6, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ;

-корпус допоміжних виробництв з навісом Є-1, площею 996,8 кв.м., за адресою: АДРЕСА_3 ;

-цех первинної обробки сировини Г-1, площею 603,2 кв.м., за адресою: АДРЕСА_3 ;

-адмінбудинок, площею 383,8 кв.м., за адресою: АДРЕСА_3 ;

-прохідну З-1, площею 20,0 кв.м., за адресою: АДРЕСА_3 ;

-земельну ділянку площею 0,13 га к.н. 0722881600:01:001:3735 в с.Гірка Полонка Луцького р-ну Волинської області для ведення особистого селянського господарства;

-тимчасову споруду на території Центрального парку культури та відпочинку імені Лесі Українки у м.Луцьк дитячий майданчик та кафе «Мадагаскар».;

-належне відповідачу до відчуження ПП «ВМ Груп» (код ЄДРПОУ 38592783);

-належну відповідачу до відчуження частину ПП «Західзовнішторг» (код ЄДРПОУ 36959631);

-належну відповідачу до відчуження частина ПП «Вомакс» (код ЄДРПОУ 38093437);

-належні відповідачу до відчуження корпоративні права ТОВ «Маквуд» (код ЄДРПОУ 36112211).

в) Визнати за ОСОБА_3 право власності на:

-Ѕ корпусу допоміжних виробництв з з навісом Є-1, площею 996,8 кв.м., за адресою: АДРЕСА_3 ;

-Ѕ цеху первинної обробки сировини Г-1, площею 603,2 кв.м., за адресою: АДРЕСА_3 ;

-Ѕ адмінбудинку, площею 383,8 кв.м., за адресою: АДРЕСА_3 ;

-Ѕ прохідної З-1, площею 20,0 кв.м., за адресою: АДРЕСА_3 ;

-Ѕ земельної ділянки площею 0,13 га к.н. 0722881600:01:001:3735 в с.Гірка Полонка Луцького р-ну Волинської області для ведення особистого селянського господарства;

-Ѕ тимчасової споруди на території Центрального парку культури та відпочинку імені Лесі Українки у м.Луцьк дитячий майданчик та кафе «Мадагаскар».

г) Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 грошову компенсацію вартості:

-Ѕ квартири АДРЕСА_1 площею 42,9 кв.м.;

-Ѕ автомобіля марки MitsubishiPajero 3.2 DID, 2008 р.в., н.з. НОМЕР_1 ;

-Ѕ автомобіля марки VolkswagenTransporter, 1998 р.в., н.з. НОМЕР_2 ;

-Ѕ земельної ділянки площею 0,25 га к.н. 0722880700:03:001:6260, розташованої у с. Новостав Луцького р-ну для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка);

-Ѕ кафе /літер А-2/, загальною площею 579 кв. м.; літня площадка а1; вхідні сходи, а6, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ;

-Ѕ належного відповідачу до відчуження ПП «ВМ Груп» (код ЄДРПОУ 38592783);

-Ѕ належної відповідачу до відчуження частини ПП «Західзовнішторг» (код ЄДРПОУ 36959631);

-Ѕ належної відповідачу до відчуження частини ПП «Вомакс» (код ЄДРПОУ 38093437);

-Ѕ належних відповідачу до відчуження корпоративних прав ТОВ «Маквуд» (код ЄДРПОУ 36112211).

ґ) Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору та оплатою професійної правничої допомоги.

03.05.2019 року до суду надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя при розірванні шлюбу, в якій ОСОБА_4 просив визнати за ним право власності на 1\2 частину квартири, гаража та підвального приміщення за адресою: АДРЕСА_3 , та право власності на Ѕ частину автомобіля марки KIA Ceed, н.з. НОМЕР_3 .

Зустрічний позов обґрунтований тим, що у період шлюбу, а саме 20.02.2009, ОСОБА_3 було зареєстровано право власності на квартиру, гараж та підвальне приміщення у АДРЕСА_3 , загальною площею 148,3 кв.м. Окрім того, у шлюбі ОСОБА_3 набуто у власність автомобіль марки KIA Ceed, н.з. НОМЕР_3 .

Зважаючи на вищенаведене, позивач за зустрічним позовом просив визнати за ним право власності на Ѕ вказаного майна.

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17 травня 2022 рокупервісний позов ОСОБА_9 до ОСОБА_4 про розірвання шлюбу та поділ майна подружжя задоволено частково.

Зустрічний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя при розірванні шлюбу задоволено частково.

Шлюб, укладений між ОСОБА_10 та ОСОБА_4 зареєстрований Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Луцького міського управління юстиції Волинської області 08 червня 1996 року, актовий запис №485 розірвано.

В порядку поділу спільного майна подружжя, визнати за ОСОБА_4 право власності на Ѕ частину квартири, гаражу та підвального приміщення за адресою: АДРЕСА_4 .

В задоволенні решти вимог первісного та зустрічного позовів відмовлено.

Не погоджуючисьз рішеннямсуду,представникпозивача ОСОБА_3 адвокат МартинюкО.І подалаапеляційну скаргу,вякій покликається на неповне з`ясування обставин справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення процесуального права, просить апеляційну скаргу задовольнити, скасувати рішення в частині часткового задоволення вимог зустрічного позову, ухвалити нове рішення, яким в задоволенні зустрічного позову відмовити, ухвалити рішення, яким первісний позов задовольнити частково.

У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача адвокат Кушнірук А. В. просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

Суд апеляційної інстанції в складі колегії суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, заслухавши представника позивача та представника відповідача, приходить до висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.

Рішення суду першої інстанції оскаржується в частині поділу майна подружжя і переглядається апеляційним судом в цій частині, при цьому рішення не оскаржується в частині відмови у визнанні права власності на Ѕ земельної ділянки в с. Гірка Полонка Луцького району, Ѕ земельної ділянки в с. Новостав Луцького району та в частині відмови у задоволенні вимоги про визнання права власності на Ѕ квартири АДРЕСА_1 , а також відмови у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4 щодо визнання за ним права власності на Ѕ автомобіля КІА СЕЕД, д.н.з НОМЕР_3 .

Судом та матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_4 та ОСОБА_11 перебувають у шлюбі з 08.06.1996, про що Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Луцького міського управління юстиції Волинської області здійснено відповідний актовий запис №485, що стверджується повторним свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_4 (Т.І а.с.14).

У шлюбі у сторін народилося двоє дітей: дочка ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та син ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження серії НОМЕР_5 та серії НОМЕР_6 (а.с.15-16).

Відповідно до ч.1 ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Згідно з частинами 1, 3 ст. 61 СК України об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту. Якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім`ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Згідно з ст. 22 КпШС України (який був чинний до 2004 року) майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном. Подружжя користується рівними правами на майно і в тому разі, якщо один з них був зайнятий веденням домашнього господарства, доглядом за дітьми або з інших поважних причин не мав самостійного заробітку.

Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності. Таке ж положення містить і стаття 368 ЦК України.

Зазначені норми закону свідчать про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Ця презумпція може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, в тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.

З врахуванням заяв представника позивача адвоката Матвіїва В. М. про залишення позовних вимог без розгляду від 27.11.2019 та 14.01.2020, та ухвал суду від 27.11.2019 та 30.08.2021 відповідно, суд вирішував вимоги первісного позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4 в частині:

а) визнання спільною сумісною власністю подружжя: квартири АДРЕСА_1 площею 42,9 кв.м.; автомобіля марки MitsubishiPajero 3.2 DID, 2008 р.в., н.з. НОМЕР_1 ; автомобіль марки VolkswagenTransporter, 1998 р.в., н.з. НОМЕР_2 ; земельної ділянки площею 0,25 га к.н. 0722880700:03:001:6260, розташовану у с. Новостав Луцького р-ну для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка); земельної ділянки площею 0,13 га к.н. 0722881600:01:001:3735 в с.Гірка Полонка Луцького р-ну Волинської області для ведення особистого селянського господарства; тимчасової споруди на території Центрального парку культури та відпочинку імені Лесі Українки у м.Луцьк дитячий майданчик та кафе « ІНФОРМАЦІЯ_3 »; належної ОСОБА_4 до відчуження частини ПП «Зовнішпродторг» (код ЄДРПОУ 36959631);

б) стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 грошової компенсації вартості 1/2: автомобіля марки MitsubishiPajero 3.2 DID, 2008 р.в., н.з. НОМЕР_1 ; автомобіля марки VolkswagenTransporter, 1998 р.в., н.з. НОМЕР_2 ; належної ОСОБА_4 до відчуження частини ПП «Зовнішпродторг» (код ЄДРПОУ 36959631);

в) визнання за ОСОБА_3 права власності на 1/2: земельної ділянки площею 0,13 га к.н. 0722881600:01:001:3735 в с.Гірка Полонка Луцького р-ну Волинської області для ведення особистого селянського господарства тимчасової споруди на території Центрального парку культури та відпочинку імені Лесі Українки у м.Луцьк дитячий майданчик та кафе « ІНФОРМАЦІЯ_3 ».

Згідно копії договору купівлі-продажу від 22.01.2001, посвідченого приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Волинської області Зубенко Т. І. р.№194, ОСОБА_3 набула у приватну власність квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 42,9 кв.м., житловою 27,2 кв.м. (Т.І а.с.47-48).

Окрім того, згідно копії договору купівлі-продажу земельної ділянки від 15.06.2018 ОСОБА_3 набула у приватну власність земельну ділянку площею 0,2500 га, к.н. 0722880700:03:001:6260, що розташована за адресою: с. Новостав Луцького району Волинської області, цільове призначення для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) (Т. ІІ а.с. 32-33, 45).

Також встановлено, що 04.05.2016 ОСОБА_3 видано ОСОБА_4 нотаріально посвідчену довіреність р.№891 на представництво інтересів з усіма необхідними повноваженнями у будь-яких органах, з усіх без винятку питань, що стосуватимуться розпорядження будь-яким належним їй нерухомим майном та/або рухомим, в тому числі, але не виключно корпоративними правами строком до 03.05.2019 (Т. ІІ а.с.52-54).

Діючи на підставі вищевказаної довіреності, ОСОБА_4 , як представником ОСОБА_3 , 14.02.2019 укладено договір купівлі-продажу квартири за адресою: АДРЕСА_5 , яким продано квартиру ОСОБА_7 та договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,25 га, що розташована в с. Новостав Луцького р-ну Волинської обл. з ОСОБА_7 (Т. ІІ а.с.59-60, 93-96).

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області у справі №161/20878/16 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , третя особа на стороні відповідачів, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, - приватний нотаріус Луцького міського нотаріального округу Волинської області Кухлевська М. В., про визнання недійсними договорів купівлі-продажу земельної ділянки та квартири, застосування наслідків недійсності цих договорів, в задоволенні позову відмовлено.

В подальшому, постановою Волинського апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги ОСОБА_3 на вищевказане рішення суду, таке рішення залишено судом апеляційної інстанції без змін (Т.VI а.с. 73-76).

Судами обох інстанцій було встановлено, що довіреність ОСОБА_3 не оспорювалась, ОСОБА_4 в результаті вчинення правочинів нерухомого майна не набув, квартира за адресою: АДРЕСА_5 , не використовувалась у якості житла, а фактично слугувала офісом для відповідача, усіма питаннями фінансово-господарської підприємницької діяльності займався ОСОБА_4 , зловмисної домовленості між ОСОБА_4 та ОСОБА_7 судом не встановлено.

Окрім того, судом апеляційної інстанції встановлено, що подані в апеляційний суд декларації про майновий стан та доходи ОСОБА_3 за 2019 та 2020 роки не свідчать про здійснення купівлі-продажу майна без отримання коштів, оскільки кошти у власність набуває продавець, яким є ОСОБА_3 , а не її представник. Жодного доказу, який би підтверджував, що не відбулося реальної передачі коштів від ОСОБА_7 і її неспроможність придбати майно суду позивачем надано не було. Відтак, судом не було встановлено жодних несприятливих наслідків для особи, яку представляють ОСОБА_3 (Т. VI а.с. 75-76).

Відповідно до положень ч.4 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до п.30 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» №11, від 21 грудня 2007 року - рівність прав кожного із подружжя на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності (якщо інше не встановлено домовленістю між ними) та необхідність взаємної згоди подружжя на розпорядження майном, що є об`єктом права його спільної сумісної власності, передбачено ч. 1 ст. 63, ч. 1 ст. 65 СК.

У випадку коли при розгляді вимоги про поділ спільного сумісного майна подружжя буде встановлено, що один із них здійснив його відчуження чи використав його на свій розсуд проти волі іншого з подружжя і не в інтересах сім`ї чи не на її потреби або приховав його, таке майно або його вартість враховується при поділі.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, які були б достатніми для ствердження факту того, що один з подружжя відчужив чи використав майно на свій розсуд проти волі іншого з подружжя і не в інтересах сім`ї, або приховав таке майно, тому таке майно не може враховуватися при поділі.

Зокрема, встановлено, що транспортний засіб марки MitsubishiPajero 3.2 DID, 2008 р.в., д.н.з. НОМЕР_1 , належав ОСОБА_3 та був відчужений нею через свого представника за довіреністю від 04.05.2016, як про те стверджує відповідач та що не заперечується позивачем, на користь ОСОБА_7 під час шлюбу, а також підтверджується наявним в матеріалах справи договором (Т. І а.с.216-221).

Діючи на підставі вищезазначеної довіреності, відповідач як представник ОСОБА_3 здійснював управління своїм власним майном та майном, яке було зареєстровано на позивачку.

Відповідно вимога щодо стягнення компенсації з ОСОБА_4 вартості транспортного засобу є безпідставною.

Щодо вимогпро визнання спільною сумісною власністю подружжя квартири АДРЕСА_1 , визнання права власності за ОСОБА_3 на Ѕ частку земельної ділянки площею 0,13 га к.н. 0722881600:01:001:3735 у с.Гірка Полонка Луцького району Волинської області для ведення особистого селянського господарства, а також земельної ділянки в с. Новостав Луцького району,то в цій частині рішення суду не оскаржується, а тому колегія суддів не робить будь-яких висновків щодо відмови у задоволенні цих позовних вимог.

Судом також встановлено, що тимчасова споруда на території Центрального парку культури та відпочинку імені Лесі Українки в м.Луцьку дитячий майданчик та кафе «Мадагаскар» не перебуває у власності ОСОБА_4 , а використовується ним у підприємницькій діяльності та є встановлена на підставі паспорту прив`язки, що виданий управлінням містобудування та архітектури №82-б/н -1 (тс) від 15.03.2019, за ним закріплено територію для комплексного благоустрою дитячого містечка « ІНФОРМАЦІЯ_4 » та групи малих архітектурних форм площею 9400.0 кв.м. із встановленою платою за користування строком на 10 (десять) років (сервітут) (Т. І а.с.183-208).

Враховуючи те, що вказане майно не є особистою приватною власністю відповідача, а перебуває в оренді для здійснення підприємницької діяльності, воно не може бути визнано спільною сумісною власністю подружжя та бути об`єктом поділу, а тому судом вірно відмовлено в цій частині позовних вимог.

Належна ОСОБА_4 частка корпоративних прав у ПП «Зовнішпродторг» (код ЄДРПОУ 36959631) становила 50% статутного капіталу підприємства, що стверджується копією статуту приватного підприємства в редакції від 30.06.2010 (Т.V а.с. 83-92).

Згідно копії протоколу засновників (учасників) ПП «Зовнішпродторг» №1 від 13.02.2014, за договором купівлі-продажу від 13.02.2019 ОСОБА_4 відчужив належну йому частку засновника (учасника) приватного підприємства ОСОБА_7 , внаслідок чого ОСОБА_7 було включено до складу засновників (учасників) ПП «Зовнішпродторг» з часткою в статутному капіталі в розмірі 350 000 грн., що становить 50% статутного капіталу. Окрім того, в матеріалах справи відсутня оцінка розміру частки ОСОБА_7 в статутному капіталі ПП «Зовнішпродторг» станом на 2022 рік (Т.V а.с. 143-144).

Одночасно з цим, державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи відбулась 16.02.2019 за №11981050011005411 (зміна складу або інформації про засновників), внаслідок чого корпоративні права було зареєстровано за ОСОБА_7 (Т. І а.с.19-24).

Відносини стосовно майна фізичної особи-підприємця регулюються нормами ЦК України та ГК України.

У ч. 1 ст. 42 ГК України розкривається поняття «підприємництва» як самостійної, ініціативної, систематичної, на власний ризик господарської діяльності, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Проголошена в ст. 43 ГК України свобода підприємницької діяльності, згідно з якою підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом, розкривається через принципи підприємницької діяльності, зазначені в ст. 44 цього Кодексу.

Зокрема, принципами підприємництва є вільний вибір підприємцем видів підприємницької діяльності; самостійне формування підприємцем програми діяльності, вибір постачальників і споживачів продукції, що виробляється, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону; вільне розпорядження прибутком, що залишається у підприємця після сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених законом; самостійне здійснення підприємцем зовнішньоекономічної діяльності, використання підприємцем належної йому частки валютної виручки на свій розсуд тощо.

Підприємство, що діє на основі приватної власності громадян чи суб`єкта господарювання (юридичної особи), є приватним підприємством (ст. 63 ГК України).

Підприємство є юридичною особою, йому належить право власності на майно, у тому числі і яке передане засновником до статутного фонду як внесок (ст.ст. 62, 66 ГК України).

Отже, реалізація майнових прав підприємства здійснюється в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими законодавчими актами України (ч. 4 ст. 66 ГК України).

Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов`язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України (ч. 2 ст. 67 ГК України).

Судом першої інстанції зроблено вірний висновок, що позивачем не надано жодного належного та допустимого доказу на підтвердження того, що відповідачем вносилися під час шлюбу кошти до статутного капіталу приватного підприємства, для здійснення підприємницької діяльності за спільні кошти подружжя, а не за особисті кошти, а тому в матеріалах справи відсутні достатні докази для спростування факту того, що відповідач діяв виключно як суб`єкт господарювання в процесі здійснення ним господарської діяльності.

Одночасно з цим, у період відчуження відповідачем частки у статутному капіталі підприємства діяла довіреність ОСОБА_3 на ім`я ОСОБА_4 від 04.05.2016 на представництво її інтересів з усіма необхідними повноваженнями у будь-яких органах, з усіх без винятку питань, що стосуватимуться розпорядження будь-яким належним їй нерухомим майном та/або рухомим, в тому числі, але не виключно корпоративними правами. Така довіреність не була оспорена, визнана недійсною, так само як і не було оспорено, визнано недійсним договір купівлі-продажу корпоративних прав.

Окрім того, вищевказана частка у статутному капіталі була відчужена відповідачем на користь третьої особи, яка не є учасником справи, а тому вирішення судом питання про майнові права останньої є неможливим без її безпосередньої участі у справі.

Щодо визнання спільною сумісною власністю подружжя та стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 Ѕ вартості транспортного засобу марки VolkswagenTransporter, 1998 р.в., н.з. НОМЕР_2 , суд зазначає наступне.

Право власності за ОСОБА_4 на вищевказаний транспортний засіб було зареєстровано 19.01.2011, що стверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_7 (Т. І а.с. 222).

Як стверджує сам відповідач, даний транспортний засіб був придбаний ним для використання при здійсненні підприємницької діяльності. Доказів, які б спростовували зворотній факт чи обставини, стороною позивача не надано.

В подальшому такий транспортний засіб також було відчужено на користь третьої особи, ОСОБА_7 , що стверджується копією договору купівлі-продажу від 27.02.2019 (Т.І а.с.223-224), доказів того, що даний транспортний засіб було відчужено без згоди позивачки ОСОБА_3 та не в інтересах сім`ї, позивачкою не надано. Судом не було встановлено, коли саме було припинено шлюбні відносини між сторонами і про це не зазначено ОСОБА_3 в позовній заяві про розірвання шлюбу.

Таким чином, вирішуючи позовні вимоги первісного позову, суд урахував усі встановлені обставини та норми законодавства, що регулюють зазначені правовідносини та відмовив у задоволенні первісного позову щодо поділу спільного майна подружжя.

Розглядаючи вимоги зустрічного позову ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя при розірванні шлюбу, суд першої інстанції виходив з таких обставин.

Щодо позовної вимоги про визнання права власності на Ѕ частину автомобіля марки KiaCeed, н.з. НОМЕР_3 , що зареєстрований за ОСОБА_3 , у задоволенні якої було відмовлено, то у цій частині рішення суду не оскаржується.

Щодо позовної вимоги за зустрічним позовом про визнання за ОСОБА_4 права власності на Ѕ частину квартири, гаража та підвального приміщення за адресою: АДРЕСА_3 , суд першої інстанції задовольнив вимогу про визнання цього майна спільною сумісною власністю подружжя, з огляду на наступне.

Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (статті60,69 СК України, ч. 3ст. 368 ЦК України), відповідно до частин 2, 3ст.325 ЦК Україниможуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом (п. 23Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя»).

Частиною 1 ст.63 СК України передбачено, що дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Згідно з ч.1ст.70 СК Українивстановлено, що у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Згідно роз`яснень, наданих у п. 22 Постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.

Судом встановлено, що право власності на нерухоме майно, а саме квартиру, гараж та підвальне приміщення за адресою: АДРЕСА_4 , загальною площею -148,3 кв.м., житловою площею 79,2 кв.м., зареєстровано за ОСОБА_3 у період шлюбу, а саме 20.02.2009 , що стверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта №165122877 від 26.04.2019 (Т.І а.с. 92-93).

Відомості про нерухоме майно та транспортні засоби зареєстровані за позивачкою містяться в публічному доступі та є загальновідомими сторонам, в спростування цих доводів позивачкою не надано доказів переходу від неї права власності на це майно або ж відсутність відповідного запису про право власності на квартиру та транспортний засіб. Покликання в апеляційній скарзі, що на підтвердження права власності на зазначене майно позивачем за зустрічним позовом не надано належних доказів, є безпідставним і надуманим.

Крім того, будь-яких доказів на підтвердження того, що вказане майно придбано відповідачем за зустрічним позовом ОСОБА_3 за власні кошти зі згоди іншого з подружжя тощо суду надано не було. Майнові права й обов`язки подружжя в договірному порядку визначені не були.

Враховуючи наведене та виходячи з принципу рівності часток подружжя у спільній сумісній власності, суд першої інстанції дійшов висновку, що в порядку поділу майна подружжя за позивачем за зустрічним позовом ОСОБА_4 необхідно визнати право власності на 1/2 частину квартири, гаража та підвального приміщення за адресою: АДРЕСА_3 .

Такі висновки суду повністю відповідають встановленим обставинам справи та нормам як матеріального так і процесуального права, а тому з ними погоджується

Ухвалою Волинського апеляційного суду від 24 01.2022 року, винесеною за апеляційною скаргою позивачки на ухвалу про залишення зустрічної позовної заяви без розгляду, підтверджено законність розгляду судом зустрічної позовної заяви, що спростовує доводи апеляційної скарги з цього приводу.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду та не впливають на їх правильність, оскільки були предметом розгляду і повно, і всебічно досліджено судом першої інстанції.

Норми матеріального права відповідно до спірних правовідносин, застосовані правильно.

Порушень норм процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи, колегією суддів не встановлено.

Відповідно до ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у сукупності колегія суддів приходить до висновку про законність та обґрунтованість постановленого по даній справі рішення та відсутність підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі.

Керуючись статтями 374, 375, 381-384, 389 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_3 адвоката Мартинюк Ольги Ігорівни залишити без задоволення.

Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17 травня 2022 року в даній справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 22 листопада 2022 року.

Головуючий

Судді :