Ухвала

від 22.03.2023 по справі 161/5528/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

У Х В А Л А

22 березня 2023 року

м. Київ

справа № 161/5528/19

провадження № 61-13054ск22

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Олійник А. С. (суддя-доповідач), Ступак О. В., Яремка В. В.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17 травня 2022 року та постанову Волинського апеляційного суду від 10 листопада 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та поділ майна подружжя та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя,

В С Т А Н О В И В :

03 квітня 2019 року ОСОБА_1 звернулась до ОСОБА_2 із позовом про розірвання шлюбу та поділ майна подружжя.

Просила визнати спільною сумісною власністю подружжя: квартиру АДРЕСА_1 , площа 42,9 кв. м; автомобіль марки «Mitsubishi Pajero 3.2 DID», 2008 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 ; автомобіль марки «Volkswagen Transporter», 1998 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2 ; земельну ділянку площею 0,25 га, кадастровий номер 0722880700:03:001:6260, у с. Новостав Луцького району для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка); земельну ділянку площею 0,13 га, кадастровий номер 0722881600:01:001:3735, у с. Гірка Полонка Луцького районі Волинської області для ведення особистого селянського господарства; тимчасову споруду на території Центрального парку культури та відпочинку ім. Лесі Українки у м. Луцьку - дитячий майданчик та кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 »; належну ОСОБА_2 до відчуження частки корпоративних прав Приватного підприємства «Зовнішпродторг»; стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 компенсацію вартості 1/2 частини майна: автомобіля марки «Mitsubishi Pajero 3.2 DID», 2008 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 ; автомобіля марки «Volkswagen Transporter», 1998 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2 ; належної ОСОБА_2 до відчуження частки корпоративних прав Приватного підприємства «Зовнішпродторг»; визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частини майна: земельну ділянку площею 0,13 га, кадастровий номер 0722881600:01:001:3735, у с. Гірка Полонка Луцького району Волинської області для ведення особистого селянського господарства, тимчасової споруди на території Центрального парку культури та відпочинку ім. Лесі Українки у м. Луцьку - дитячий майданчик та кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».

У травні 2019 року до суду надійшов зустрічний позов ОСОБА_2 про поділ майна подружжя. Просив визнати за ним право власності на 1/2 частини квартири, гаража та підвального приміщення за адресою: АДРЕСА_2 , та право власності на 1/2 частину автомобіля марки «KIA Ceed», державний номерний знак НОМЕР_3 .

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17 травня 2022 року первісний та зустрічний позови задоволені частково.

Шлюб, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Луцького міського управління юстиції Волинської області 08 червня 1996 року, актовий запис №485, розірвано.

У порядку поділу спільного майна подружжя визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину квартири, гаража та підвального приміщення за адресою: АДРЕСА_2 .

В інших частинах первісного та зустрічного позовів відмовлено.

Постановою Волинського апеляційного суду від 10 листопада 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17 травня 2022 року - без змін.

У грудні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17 травня 2022 року та постанову Волинського апеляційного суду від 10 листопада 2022 року.

Ухвалою Верховного Суду від 30 січня 2023 року касаційну скаргу залишено без руху, надано строк для усунення її недоліків.

Недоліки касаційної скарги усунено.

Разом із касаційною скаргою ОСОБА_1 подала клопотання про відстрочення їй сплати судового збору у розмірі 23 052,00 грн, оскільки на сьогодні заявниця не працює, перебуває за кордоном, будь-яких доходів не отримує, що підтверджується довідками форми ОК-5 та ОК-7.

Згідно з частиною першою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому зако6ном, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.

Враховуючи те, що інформація щодо скрутного майнового стану ОСОБА_1 підтверджується наданими нею документами, клопотання про відстрочення їй сплати судового збору у розмірі 23 052,00 грн підлягає задоволенню.

Касаційна скарга за формою та змістом відповідає вимогам статті 392 ЦПК України.

Згідно з частиною другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанови суду апеляційної інстанції є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини восьмої статті 394 ЦПК України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу. Якщо разом з касаційною скаргою подано заяви чи клопотання, суд в ухвалі про відкриття касаційного провадження встановлює строк, протягом якого учасники справи мають подати свої заперечення щодо поданих заяв чи клопотань, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Підставами касаційного оскарження судових рішень заявниця зазначає, що суди попередніх інстанцій не застосували правові висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 372/504/17-ц, провадження № 14-325цс18, від 29 червня 2021 року у справі № 916/2813/18, провадження № 12-71гс20; у постановах Верховного Суду від 06 лютого 2018 року у справі № 235/9895/15-ц, провадження № 61-2446св18, від 05 квітня 2018 року у справі № 404/1515/16-ц, провадження № 61-8518св18, від 03 лютого 2021 року у справі № 645/2078/18, провадження № 61-15621св19, від 19 червня 2019 року у справі № 761/32404/14-ц, провадження № 61-24061св18, від 25 березня 2020 року у справі № 161/79/18, провадження № 61-13000св19, від 23 лютого 2022 року у справі № 440/139/19, провадження № 61-13000св19, від 19 січня 2022 року у справі № 199/8880/18/, провадження № 61-575св21, від 26 травня 2021 року у справі № 638/11812/15-ц, провадження № 61-4458св20, від 14 вересня 2021 року у справі № 916/2024/20, від 14 квітня 2021 року у справі № 320/4916/19, провадження № К/9901/8517/20, від 08 травня 2019 року у справі № 160/7887/18, провадження № К/9901/8838/19, від 11 липня 2018 року у справі № 904/8549/17; у постанові Верховного Суду України від 24 травня 2017 року у справі № 6-843цс17, від 03 червня 2015 року у справі № 6-38цс15; відсутній правовий висновок касаційного суду щодо можливості прийняття доказів, поданих неналежним представником; суд прийняв неналежні докази та встановив обставини на підставі цих доказів, належним чином не дослідив всі докази у справі.

Наведені в касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені пунктами 1, 3, 4 частини другої статті 389, пунктами 1, 4 частини третьої статті 411 ЦПК України, для відкриття провадження у справі.

Касаційну скаргу подано з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України.

Відповідно до частини першої статті 394 ЦПК України, одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження.

Керуючись статтями 389, 394, 395, 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,

У Х В А Л И В:

Відстрочити ОСОБА_1 сплату судового збору за подання касаційної скарги на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17 травня 2022 року та постанову Волинського апеляційного суду від 10 листопада 2022 року у розмірі 23 052,00 грн до ухвалення судового рішення у цій справі.

Відкрити касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17 травня 2022 року та постанову Волинського апеляційного суду від 10 листопада 2022 року.

Витребувати із Луцького міськрайонного суду Волинської області матеріали цивільної справи № 161/5528/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та поділ майна подружжя та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя.

Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: А. С. Олійник

О. В. Ступак

В. В. Яремко