Постанова

від 23.11.2022 по справі 134/1766/18

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 134/1766/18

Провадження № 22-ц/801/2018/2022

Категорія: 30

Головуючий у суді 1-ї інстанції Щерба Н. Л.

Доповідач:Матківська М. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2022 рокуСправа № 134/1766/18м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд в складі:

Головуючого: Матківської М. В.

Суддів: Міхасішина І. В., Сопруна В. В.

Секретар: Ковальчук О. А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за апеляційною скаргою Городківського сільського споживчого товариства

на ухвалу Піщанського районного суду Вінницької області від 14 вересня 2022 року у цивільній справі за позовом Городківського сільського споживчого товариства до Крижопільського районного споживчого товариства, Вінницької обласної спілки споживчих товариств, ОСОБА_1 , сектору Державної реєстрації Крижопільської районної державної адміністрації, про визнання аукціону з продажу майна та договору купівлі-продажу майна з аукціону недійсними, визнання протиправними та скасування рішення про державну реєстрацію,

Ухвалу постановила суддя Щерба Н. Л.

Ухвалу постановлено о 13:47 год у смт Піщанка Вінницької області

Повний текст ухвали складено 14 вересня 2022 року,

Встановив:

В грудні 2018 року Городківське сільське споживче товариство (далі Городківське ССТ) звернулося в суд з позовом до Крижопільського районного споживчого товариства (далі Крижопільське РСТ), Вінницької обласної спілки споживчих товариств, ОСОБА_1 , про визнання аукціону з продажу майна і договору купівлі-продажу майна з аукціону недійсними, в якому просить визнати недійсним аукціон з продажу комплексу будівель та споруд загальною площею 1795,2 кв. м, розташованого в АДРЕСА_1 , визнати недійсним укладений за результатами аукціону договір купівлі-продажу комплексу будівель та споруд, загальною площею 1795,2 кв. м, розташованих по АДРЕСА_1 , стягнути з відповідача на користь Городківського ССТ судові витрати у вигляді сплаченого судового збору та витрати на правничу допомогу в рівних долях, згідно розрахунку судових витрат.

У червні 2019 року позивач подав заяву про доповнення позовних вимог і залучення у справі співвідповідача, у якій Городківське ССТ просило визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав і їх обтяжень, номер запису про право власності 19659989 від 27 березня 2017 року прийняте державним реєстратором прав на нерухоме майно Крижопільської РДА Вінницької області Гудзій М. В., про державну реєстрацію права колективної власності за Крижопільським районним споживчим товариством на комплекс будівель і споруд по вул. Благовіщенська, 2, с. Городківка, Крижопільського району Вінницької області; залучити до участі у справі співвідповідачем сектор Державної реєстрації Крижопільської РДА.

Ухвалою Піщанського районного суду Вінницької області від 14 вересня 2022 року провадження по справі за позовом Городківського ССТ до Крижопільського РСТ, Вінницької обласної спілки споживчих товариств, ОСОБА_1 , сектору Державної реєстрації Крижопільської районної державної адміністрації, про визнання аукціону з продажу майна та договору купівлі-продажу майна з аукціону недійсними, визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію, закрито.

Роз`яснено позивачу, що розгляд справи відноситься до господарської юрисдикції.

В апеляційній скарзі позивач Городківське ССТ просить скасувати ухвалу суду та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Зазначив, що позиція суду першої інстанції щодо підсудності позову господарському суду є помилковою та такою, що не відповідає вимогам норм процесуального права. Суд першої інстанції посилається на пункти 6 і 13 ч. 1 ст. 20 ГПК України, де прямо зазначено, що суди розглядають справи у спорах, що виникають із господарської діяльності, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, що вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсним актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, аналогічне положення викладено в ст. 19 ЦПК України. Крім того, судом не врахована стала правова позиція, щодо підсудності господарських справ однією з сторін у яких виступає фізична особа, викладена в тому числі у постанові КГС Верховного Суду від 01 червня 2021 року у справі № 910/15940/20 з посиланням на правові позиції викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 лютого 2020 року у справі № 916/385/19 та інших. А отже, враховуючи, що ОСОБА_1 , який є відповідачем у справі, виступає як фізична особа, то спір підлягає розгляду в суді цивільної юрисдикції.

Відповідач Вінницька обласна спілка споживчих товариств надала відзив, у якому заперечила проти задоволення апеляційної скарги, просить залишити ухвалу суду першої інстанції без змін. В обґрунтування заперечень вказує, що між позивачем та відповідачем Крижопільським РСТ існує спір, що стосується оспорювання речових прав на нерухомість, з`ясування належності спірного майна позивачу, а тому судом першої інстанції вірно встановлено, що цей спір має вирішуватися судами за правилами господарського судочинства.

Інші відповідачі відзив на апеляційну скаргу не надали.

У судовому засіданні представник відповідача Вінницької обласної спілки споживчих товариств - адвокат Біліченко Д. А. заперечив проти задоволення апеляційної скарги, підтримав свій відзив і просить ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

Інші учасники справи, будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце розгляду справи, у судове засідання не з`явилися.

Представник позивача - голова Городківського ССТ Беженар Г. В. надіслав заяву, у якій вказав, що у зв`язку із військовим станом, невизначеністю із електропостачанням суду та значною відстанню, просить справу розглянути у відсутності представника позивача.

Суд апеляційної інстанції, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення, дослідивши матеріали цивільної справи, прийшов до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення за таких підстав.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що даний спір має вирішуватися судами за правилами господарського судочинства та постановив ухвалу про закриття провадження у справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 255 ЦПК України, з огляду на суб`єктний склад цієї справи й те, що цей позов подано на захист права власності позивача, а також з урахуванням факту існування у відповідача права власності на спірний комплекс будівель.

Апеляційний суд не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції враховуючи наступне.

Статтею 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Згідно зі статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності й спеціалізації та визначається законом.

Судовий захист є одним із найефективніших правових засобів захисту інтересів фізичних та юридичних осіб.

У частині першій статті 18 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

Частиною 1 статті 19 ЦПК України встановлено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до частини 2 статті 255 ЦПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а, по-друге, спеціальний суб`єктний склад цього спору, в якому однією із сторін є, як правило, фізична особа.

Отже, у порядку цивільного судочинства за загальним правилом можуть розглядатися будь-які справи, в яких хоча б одна із сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.

Згідно з пунктами 1, 2 частини першої статті 186 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо: заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства; є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили, за тими самими вимогами.

При визначенні предметної юрисдикції справ необхідно враховувати суб`єктний склад такого спору, суть права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлені вимоги, характер спірних правовідносин, зміст та юридичну природу обставин у справі.

Відповідно до положень пунктів 6 і 13 ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці; вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав чи спору, що виник з корпоративних відносин, якщо цей спір підлягає розгляду в господарському суді і переданий на його розгляд разом з такими вимогами.

За змістом ч. 1 ст. 1- 3 ГК України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб`єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).

Діяльність негосподарюючих суб`єктів, спрямована на створення і підтримання необхідних матеріально-технічних умов їх функціонування, що здійснюється за участі або без участі суб`єктів господарювання, є господарчим забезпеченням діяльності негосподарюючих суб`єктів.

При вирішенні питання про те, чи можна вважати правовідносини та відповідний спір господарськими, слід керуватися ознаками, наведеними у статті 3 ГК України. Господарський спір належить до юрисдикції господарського суду, зокрема, за таких умов: участь у спорі суб`єкта господарювання; наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, урегульованих ЦК України, ГК України, іншими актами господарського й цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом.

Зазначене узгоджується із правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 25 лютого 2020 року у справі № 916/385/19 (провадження № 12-167гс19).

Отже, розмежування компетенції судів з розгляду спорів здійснене відповідно до їх предмета та суб`єктного складу учасників. У порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, в яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства. Спори, сторонами в яких є юридичні особи та фізичні особи-підприємці, про захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів розглядаються господарськими судами.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що наявність статусу підприємця не свідчить про те, що з моменту державної реєстрації фізичної особи - підприємця така особа виступає як підприємець у всіх правовідносинах.

Вказаний висновок підтримано у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 травня 2019 року у справі № 331/5054/15-ц (провадження № 14-164цс19).

Отже, вирішення питання про юрисдикційність спору залежить від того, чи виступає фізична особа - сторона у відповідних правовідносинах як суб`єкт господарювання та чи можна визначити ці правовідносини як господарські.

Колегія суддів звертає увагу на те, що укладаючи договір купівлі-продажу майна з аукціону ОСОБА_1 діяв саме як фізична особа, а не як господарюючий суб`єкт і відповідно одержав у приватну власність комплекс будівель і споруд не для здійснення господарської діяльності.

Системний аналіз зазначених вище норм права вказує, що рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно має оспорюватися, а вимога про визнання аукціону з продажу майна та договору купівлі-продажу майна з аукціону недійсними - розглядатися в порядку цивільного судочинства, якщо за результатами правочину у фізичної особи виникло право цивільне й спірні правовідносини, на яких ґрунтується позов, мають приватноправовий характер.

У такому випадку вимогу про визнання недійсним рішення державного реєстратора необхідно пред`являти до суду для розгляду в порядку цивільного судочинства, якщо фактично підґрунтям і метою пред`явлення позовної вимоги про визнання рішення незаконним є оспорювання цивільного речового права особи (зокрема, договору купівлі-продажу майна з аукціону), що виникло в результаті та після реалізації рішення суб`єкта владних повноважень.

Внаслідок прийняття рішення державним реєстратором прав на нерухоме майно Крижопільської РДА Вінницької області Гудзій М. В. про державну реєстрацію права колективної власності за Крижопільським РСТ на комплекс будівель і споруд по АДРЕСА_1 , у подальшому було проведено аукціон з продажу вказаного майна та укладення договору купівлі-продажу майна за результатами аукціону. У зв`язку з цим у відповідача ОСОБА_1 виникло цивільне право, і відповідно, спірні правовідносини, на яких ґрунтується позов, мають приватноправовий характер.

Крім того, вирішення такого спору за правилами господарського судочинства в частині позовних вимог до юридичної особи, а за правилами цивільного судочинства - в частині позовних вимог до фізичної особи, порушуватиме принцип повноти, всебічності й об`єктивності з`ясування обставин справи, оскільки дослідження одного і того ж предмета та тих самих підстав позову здійснюватиметься судами різних юрисдикцій.

З огляду на зміст та характер спірних правовідносин, суб`єктний склад цього спору колегія суддів вважає, що спір з урахуванням вимог статті 19 ЦПК України підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції з порушенням норм процесуального права та за наявності невідповідності висновків суду обставинам справи, прийшов до помилкового висновку про закриття провадження у цивільній справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

Відповідно до пунктів 3, 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм процесуального права є підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

На підставі викладеного і керуючись ст. 367, 374, 379, 381-382 ЦПК України, суд

Постановив:

Апеляційну скаргу Городківського сільського споживчого товариства задовольнити.

Ухвалу Піщанського районного суду Вінницької області від 14 вересня 2022 року скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

На постанову може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

ГоловуючийМ. В. Матківська СуддіІ. В. Міхасішин В. В. Сопрун

Повний текст судового рішення складено 24 листопада 2022 року