Рішення

від 15.11.2022 по справі 520/25999/21

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї НИ

15 листопада 2022 р. № 520/25999/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Волошина Д.А.,

за участю секретаря судового засідання -Прокопенко Ю.А.,

представника позивача - Романченка В.В.,

представника відповідача - Василащук Р.А.,

представник третьої особи - не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СТРОПЕКСПЕРТ" до Одеської митниці Державної митної служби України, третя особа - Приватне підприємство "ТРЕЙД БІЗНЕС СЕРВІС" про визнання протиправними та скасування рішень, картки відмови,

У С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "СТРОПЕКСПЕРТ" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA500500/2021/000190/2 від 12.06.2021;

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA500500/2021/000213/1 від 24.06.2021;

- визнати противоправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2021/00371 від 12.06.2021;

- визнати противоправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2021/00405 від 25.06.2021.

В обґрунтування позовних вимог підприємство зазначило, що рішення про коригування митної вартості товарів №UA500500/2021/000190/2 від 12.06.2021 та №UA500500/2021/000213/1 від 24.06.2021 Одеської митниці Державної митної служби та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2021/00371 від 12.06.2021 та №UA500500/2021/00405 від 25.06.2021, на думку позивача, є протиправними та підлягають скасуванню.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 10.01.2022 відкрито провадження у даній справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 26.01.2022 о 10:00.

Представник відповідача подав до суду відзив на позов, в якому зазначив, що під час здійснення Одеською митницею Держмитслужби митного контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача, та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митними деклараціями (МД) №UА500500/2021/027170 від 11.06.2021 та №UА500500/2021/029431 від 24.06.2021 було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності. Також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, про що повідомлено декларанту та обґрунтовано у графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів № UА500500/2021/000190/2 від 12.06.2021 та №UА500500/2021/000213/1 від 24.06.2021. Отже, оскільки в документах містились розбіжності та були відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, то зазначені обставини, у відповідності до п. 2 ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI були підставою для прийняття відповідачем рішення про складання карток відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення та рішень про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

Представником позивача до суду надана відповідь на відзив, в якій зазначено, що митним органом не враховані умови поставки товару, відповідно до яких пакування товару здійснюється за рахунок продавця, та надані до митного оформлення документи, з яких вбачається, що вартість упаковки входить до ціни товару. Також митним органом не враховані вимоги та стандарти до платіжного документа SWIFT, які передбачені в міжнародному стандарті затвердженому у ДСТУ ISO 15022-2:2004 «Цінні папери. Схема повідомлень. Словник полів даних. Частина 1. Правила та настанови щодо побудови полів даних і повідомлень», затверджені наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 15.11.2004 № 258, а тому відсутність печатки уповноваженого банку на платіжному документі не може бути підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товарів.

Оскільки на території м. Харкова та Харківської області, які є місцем розташування позивача, велися активні бойові дії, прибуття у судове засідання не було безпечним для їх здоров`я та життя, тому судове засідання, призначене на 15.03.2022, було перенесено та зазначено, що про дату наступного судового засідання сторони будуть повідомлені додатково, що підтверджується відповідною довідкою, наявною в матеріалах справи.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 02.09.2022 призначено підготовче засідання за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СТРОПЕКСПЕРТ" до Одеської митниці Державної митної служби України, третя особа - Приватне підприємство "ТРЕЙД БІЗНЕС СЕРВІС" про визнання протиправними та скасування рішень, картки відмови на 21.09.2022 о 10:30 год у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду.

Протокольною ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 01.11.2022 закрито підготовче провадження та справа призначена до судового розгляду по суті на 15.11.2022 о 10:00.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив задовольнити адміністративний позов.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог пославшись на обставини, викладені у відзиві на адміністративний позов.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Суд заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали адміністративної справи, дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що між Sun-King Knitted Bell Product Ltd., China, в особі Директора ZHENGNAN NI та TOB «СТРОПЕКСПЕРТ» в особі Директора Іванова О.В. укладено Контракт №1 від 14.12.2020, за яким Sun-King Knitted Belt Product Ltd. поставляє, a TOB «СТРОПЕКСПЕРТ» приймає та сплачує продукцію власного виробництва - текстильні стрічки і аксесуари до них (далі за текстом - Товар).

Пунктом 3.1 п. 3 «Условия поставки» Контракту № 1 від 14.12.2020 товар поставляється на умовах FOB Fuzhou China. Зокрема, між вищезазначеними сторонами.

14.12.2020 укладено Акт № 1 до Контракту №1, за яким загальна вартість товару, що має бути поставлена від Sun-King Knitted Belt Product Ltd до TOB «СТОПЕКСПЕРТ» становить 42 988,12 доларів США, що також підтверджується Commercial Invoice FQSY-039-CP20201104СЗ від 22.04.2021 та сертифікатом №С217297394081051.

Відповідно до п.п. 2.4. п. 1 Акту до Контракту № 1 від 14.12.2020 тара та упаковка входить у вартість товару та поверненню не підлягає.

На виконання умов вищевказаного Контракту №1, укладеного між ТОВ «СТРОПЕКСПЕРТ» та Sun-King Knitted Belt Product Ltd щодо поставки товару, останній 25.04.2021 направив на адресу ТОВ «СТРОПЕКСПЕРТ»: стрічки текстильні із синтетичних волокон (100 % поліефіер). Для виготовлення текстильних строп, стяжних систем. Використовується при будівництві, підйому та транспортуванні вантажів, та других галузях промисловості. Виготовлені шляхом взаємного переплетіння уточних і основних (вага брутто: 17 285.01 кг., вага нетто: 16 900.3 кг., код товару: 58063210); нитки комплексні синтетичні високоміцні з поліефірів (не швейні нитки) не кручені, не розфасовані для роздрібної торгівлі (вага брутто: 4 774.72 кг., вага нетто: 4 608 кг., код товару: 54022000); стрічки ПВХ непластифікована, не самоклейка, не пориста, не шарувата, не армована, без підкладки, не сполучена з іншими матеріалами. Використовується в якості бирок для маркування строп (вага брутто: 552.5 кг., вага нетто: 540 кг., код товару: 39204910); вироби з чорних металів. Гаки, які використовуються у будівельній галузі для вантажопідйомних робіт (вага нетто: 1078, 36 кг., вага брутто: 1094.54 кг., код товару: 73269060); вироби з дроту чорних металів, які використовуються у будівельній галузі для вантажопідйомних робіт (вага нетто: 86.93 кг., вага брутто: 88.53 кг., код товару: 73262000); інструменти ручні. Тріщотки (ретчети) для ременів (текстильних строп) для стяжки вантажів. Виготовлені з вуглецевої сталі (вага нетто: 1241,36 кг., вага брутто: 1270, 66 кг., код товару: 82055980), арматура кріплення з недорогоцінних металів. Фіксатори для ременів (текстильних строп) для стяжки вантажів. Виготовлені з вуглецевої сталі (вага нетто: 72.99 кг., вага брутто: 1270.66 кг., код товару: 83024900).

Відповідно до міжнародної товарно-транспортної накладної (CMR) №1254 від 04.06.2021 товар, визначений умовами Контракту № 1, прибув до Одеської митниці ДФС 04.06.2021 у контейнері CBHU9414430.

З метою митного оформлення товару, уповноваженою особою Макаренко О.В. приватного підприємства «Трейд Бізнес Сервіс», з яким ТОВ «СТРОПЕКСПЕРТ» укладено Договір на надання брокерських послуг, направлено на оформлення електронну митну декларацію №UA500500/2021/027170 від 11.06.2021.

Відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA500500/2021/000190/2 від 12.06.2021 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2021/00371.

У вищезазначеному рішенні про коригування митної вартості товару вказано, що враховуючи спрацювання автоматизованою системою аналізу та управління ризиками відповідних форм митного контролю щодо вжиття заходів з метою перевірки числових значень складових митної вартості товарів, відповідно до п. 3 ст. 5 Митного Кодексу України (далі МК України) декларанту поставлено вимогу протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:виписку з бухгалтерської документації; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; каталоги, специфікації фірми - виробника товару; переклад декларації країни відправлення.

За результатом проведеної консультації шляхом обміну електронними повідомленнями між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості, було обрано другорядний метод визначення митної вартості резервний. Відповідно до пункту 2 статті 58 у випадку якщо використані декларантом відомості не підтверджені документально, відповідно до п. 3 стати 58 застосовують другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 МК України. В митному органі відсутня інформація щодо вартості операцій з ідентичними та подібними (аналогічними) товарами, тому відповідно до статей 59,60 МК України неможливо застосувати методи за ціною договору щодо ідентичних та подібних (аналогічних) товарів. 12.06.2021 декларантом було надіслано лист, в якому не надані відповіді на всі питання, вказані в повідомленні митниці. З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних ЄАІС та встановлено, що по товару №1 рівень митної вартості за товарами, митне оформлення яких вже здійснено, є більшим 4,04 дол. за 1 кг нетто (МД № UA100300/2021/14632), по товару №6 рівень митної вартості за товарами, митне оформлення яких вже здійснено, є більшим 2.71 дол. за 1 кг нетто (МД №UA500500/2021/22682).

У зв`язку з прийняттям відповідачем рішення про коригування та картки відмови, товар декларантом оформлено та випущено у вільний обіг відповідно до положень ч. 7 ст. 55 МК України за новою митною декларацією зі сплатою гарантій відповідно до розділу Х МК України.

З метою митного оформлення товарів, декларантом в подальшому було направлено на реєстрацію електронну митну декларацію №UA500500/2021/029431 від 24.06.2021.

З підстав неможливості перевірки правильності визначення митної вартості самого товару, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 58 МК України, відповідачем складено рішення про коригування митної вартості товарів №UА500500/2021/000213/1 від 24.06.2021 та сформовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА500500/2021/00405 від 25.06.2021.

У вищезазначеному рішенні про коригування митної вартості товару вказано, що враховуючи спрацювання профілів ризику автоматизованої системи аналізу та управління ризиками щодо можливого заниження митної вартості, а також те, що у поданих документах містяться розбіжності, відповідно до п. 3 ст. 53 МК України для підтвердження заявленої митної вартості декларант або уповноважена ним особа зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: каталоги, специфікації, виробника товару; виписку з бухгалтерської документації; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Згідно інформації, викладеної у листі від 24.06.2021 ТОВ "СТРОПЕКСПЕРТ" повідомило про те, що крім наданих документів, інші додаткові документи для підтвердження митної вартості товару надаватися не будуть. Таким чином, не підтверджено документально такі складові митної вартості, як витрати на навантаження, вивантаження, обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до порту або іншого місця ввезення на митну територію України. Декларантом не подані документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. 2-4 статті 53 МК України. Декларанту було повідомлено, що митну вартість товару №2, заявленого до митного оформлення за ЕМД № UA500500/2021/029431 буде скориговано, відповідно до частини 1 ст. 55 МК України. Стосовно оцінюваних товарів у митного органу наявна інформація щодо раніше визнаних митними органами митних вартостях: товар №2 - 1,54 дол. США за кг (МД від 22.06.2021 UA807180/2021/3794), ніж заявлено декларантом -1,48 дол. США/кг нетто.

Позивачем до Одеської митниці Держмитслужби 27.07.2021 в порядку ст. 25 МК України подано скаргу, в якій позивач просив визнати протиправними та скасувати оскаржувані рішення про коригування митної вартості та картки відмови.

Листом №7.10-1/15-02/8.19/4785 від 03.09.2021 відповідач повідомив, що з метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС і встановлено, що рівень митної вартості оформлених товарів у максимально наближений до митного оформлення час є більшим та становить: товар №1 - 4,04 дол. США/кг нетто (МД від 02.06.2021 №UА500150/2021/006248, від 11.06.2021 №UА100300/2021/014632), ніж заявлено декларантом - 2,1765 дол. США/кг нетто; товар №2 - 1,54 дол. США/кг нетто (МД від 22.06.2021 №UА807180/2021/003794), ніж заявлено декларантом - 1,487 дол. США/кг нетто; товар №6 - 2,71 дол. США/кг нетто (МД від 19.05.2021 №UА500500/2021/022682), ніж заявлено декларантом - 2,5571 дол. США/кг нетто. З огляду на вищевикладене, повідомлено про відсутність підстав визнання митним органом заявленої декларантом митної вартості товарів та скасування рішень про коригування митної вартості від 12.06.2021 №UА500500/2021/000190/2 та від 24.06.2021 №UА500500/2021/000213/1.

Не погоджуючись із винесеними рішеннями про коригування митної вартості товарів №UA500500/2021/000190/2 від 12.06.2021 та №UA500500/2021/000213/1 від 24.06.2021 та картками відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2021/00371 від 12.06.2021 та №UA500500/2021/00405 від 25.06.2021, підприємство звернулось до суду з даним позовом.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч. 1 ст. 50 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 52 глави 8 МК України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Відповідно до ч. 1 ст. 53 глави 8 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частина 2 статті 53 МК України визначає, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до частини 2 статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (ч. 3 ст. 54 МК України).

Пунктом 2 частини 4 статті 54 МК України передбачено, що митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана.

За результатами розгляду поданих позивачем разом з митними деклараціями №UА500500/2021/027170 від 11.06.2021 та №UА500500/2021/029431 від 24.06.2021 документів відповідачем було встановлено, що документи, які подані декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товару не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Відповідно до ч. 6 ст. 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до ч. 2 ст. 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;

б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту визначені ст. 57 МК України. Згідно даної статті такими методами є:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до частин 2-3 статті 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Згідно з частинами 4-5 статті 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Згідно з ч. 10 ст. 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

1) витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням;

2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв`язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;

3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;

5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

7) витрати на страхування цих товарів.

Відповідно до частин 2-7 статті 59 МК України при застосуванні цього методу визначення митної вартості за основу береться прийнята митним органом вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у цій статті. При цьому під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як: 1) фізичні характеристики; 2) якість та репутація на ринку; 3) країна виробництва; 4) виробник.

Незначні зовнішні відмінності не можуть бути підставою для відмови у розгляді товарів як ідентичних, якщо в цілому такі товари відповідають вимогам частини другої цієї статті.

Ціна договору щодо ідентичних товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості та на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари.

У разі відсутності такого продажу використовується вартість операції з ідентичними товарами, що продавалися в Україну в іншій кількості та/або на інших комерційних рівнях. При цьому їх ціна коригується з урахуванням зазначених розбіжностей незалежно від того, чи веде це до збільшення або зменшення вартості. Інформація, що використовується при здійсненні коригування, повинна бути документально підтверджена.

У разі якщо кошти та витрати, зазначені в пунктах 5 7 частини 10 статті 58 цього Кодексу, включаються у вартість операції, здійснюється коригування для врахування значної різниці в таких коштах і витратах між оцінюваними товарами та відповідними ідентичними товарами, що зумовлено різницею у відстанях і способах транспортування.

У разі якщо для цілей застосування цього методу виявляється більш як одна вартість договору щодо ідентичних товарів, для визначення митної вартості оцінюваних товарів використовується найменша така вартість.

Відповідно до частин 1, 2 статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать Законам України і є сумісними з відповідними приписами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна гуртуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

Враховуючи вимоги нормативних приписів, які регулюють спірні правовідносини, предмет доказування у даній справі охоплює як підстави незастосування відповідачем методу визначення митної вартості за ціною договору, так і обґрунтованість обрання певного резервного методу та порядок розрахунку митної вартості імпортованого товару.

При цьому у митного органу повинні бути наявними обґрунтовані причини для витребування додаткових документів, ненадання яких унеможливлювало б визначення митної вартості товару, що ввозиться, саме за ціною договору (основний метод) відповідно до ст. 58 МК України.

Аналіз наведених норм Митного кодексу України дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, обов`язок декларанта подати протягом 10 календарних днів додаткові документи для визначення митної вартості товару виникає за наявності хоча б однієї з таких умов:

- документи, зазначені у частині другій ст. 53 МК України, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості;

- у документах, зазначених у частині другій ст. 53 МК України, наявні ознаки підробки;

- документи, зазначені у частині другій ст. 53 МК України, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів;

- документи, зазначені у частині другій ст. 53 МК України, не містять відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Такі сумніви щодо митної вартості товару можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, тощо.

Відповідач фактично в обґрунтування спірних рішень покликається на те, під час здійснення Одеською митницею Держмитслужби митного контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача, та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів, декларантом разом з митними деклараціями (МД) №UА500500/2021/027170 від 11.06.2021 та №UА500500/2021/029431 від 24.06.2021 було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, про що повідомлено декларанту та обґрунтовано у графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів № UА500500/2021/000190/2 від 12.06.2021 та №UА500500/2021/000213/1 від 24.06.2021, а саме:

- по МД №UА500500/2021/027170 від 11.06.2021:1) відповідно до пп. в) п. 2 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, проте у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару; 2)на платіжному документі відсутні печатки уповноваженого банку; 3)печатки на зовнішньоекономічному контракті мають ознаку накладення, що викликає сумніви щодо автентичності документа;

- по МД №UА500500/2021/029431 від 24.06.2021: відповідно до пп. в) п. 2 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. У наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару.

Вказані доводи відображені у відзиві митного органу.

Щодо відсутності даних у документах позивача щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 4.2 Контракту №1 від 14.12.2020 «цена за товар включает стоимость тары, упаковки и маркировки каждый раз устанавливая в Приложениях к настоящему Контакту. Тара и упаковка включены в стоимость товара и не подлежат возврату...».

Відповідно до Класифікатора особливостей переміщення товарів через митний кордон України, у разі поставки товару у зворотній тарі у графі "37. Процедура" митної декларації має бути зазначено «ZZ32», в той час як у вказаній графі митної декларації поданої позивачем зазначено «ZZ00» (тара не зворотна та її вартість входить у ціну товару), що свідчить про відсутність особливостей переміщення товару, визначених цим Класифікатором.

Тобто, з наведеної норми вбачається, що зазначені складові митної вартості товарів додаються до неї тільки в тому разі, якщо вони не включаються до ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті.

Встановивши розбіжність між документами чи відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки за наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти такі дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Така позиція суду, узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 20.02.2018 у справі №809/1884/16, які є обов`язковими для врахування судами в силу вимог частини п`ятої статті 242 КАС України.

Крім того, відповідно до положень ст. 58 Митного Кодексу України при визначенні митної вартості товару, до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами.

В даному випадку, в Контракті № 1 від 14.12.2020 чітко зазначено, що у вартість товару входить вартість тари та упаковки. Жодною нормою чинного законодавства не передбачено виділяти ціну вказаних складових в ціни товару або подачі до митного органу калькуляції собівартості товару, крім випадку передбаченого ч. 4 ст. 53 МК України, якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.

Щодо обґрунтованості зв`язку між покупцем і продавцем, яка вплинула на формування ціни, митним органом не зазначалось.

Таким чином, митним органом не враховані умови поставки товару, відповідно до яких пакування товару здійснюється за рахунок продавця, та надані до митного оформлення документи, з яких вбачається, що вартість упаковки входить до ціни товару.

Щодо відсутності на платіжному документі печатки уповноваженого банку суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 5.1 Контракту №1 від 14.12.2020 «оплата за товар осуществляется путем денежного перевода на условиях, оговоренных в Приложениях к настоящему Контракту».

Позивачем на підтвердження оплати товару було надано до митного органу платіжні доручення в іноземній валюті №1від 22.12.2020, №3 від 01.04.2021, №4 від 21.05.2021.

Відсутність в указаних платіжних дорученнях печаток та підписів відповідних посадових осіб банківської установи, що здійснювала платіж, відмітка цієї банківської установи про проведення банківської операції, передбачені постановою правління Національного банку України від 28.07.2008 №216, обґрунтовується тим, що указане платіжне доручення подавалось через Міжнародну система грошових переказів SWIFT, тому на цей електронний розрахунковий документ накладались електронні підписи відповідних осіб, тоді як відповідні печатки та підписи на платіжному документі відповідно до Положення №216 проставляються у разі його подання не в електронному вигляді.

Відповідно до п. 3.10 Положення №216 уповноважений банк після здійснення операції з переказу коштів в іноземній валюті або банківських металів надає платникові інформацію в письмовій або електронній формі про первісну суму переказу, зокрема, в іноземній валюті, суму всіх витрат, яку сплатив платник за проведення цієї операції, тощо.

Оскільки така інформація відповідно до Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» не є платіжним документом, у позивача відсутній обов`язок її надання митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товару.

У платіжному документі SWIFT від 22.12.2020 міститься посилання на рахунок-фактуру, зазначено дату операції, суму операції в доларах та найменування банку відправника і банку отримувача, відомості про придбаний товар тощо.

Таким чином, митним органом не враховані вимоги та стандарти до платіжного документа SWIFT, а тому дана обставина не може бути підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товарів.

Крім того, відповідач зазначає, що печатки на зовнішньоекономічному контракті мають ознаку накладення, що викликає сумніви щодо автентичності документа.

Вказані доводи фактично є припущеннями митного органу, жодним чином не підтвердженими доказами.

Сумніви митного органу у достовірності документів не можуть бути підставою для коригування митної вартості товару, якщо вони документально жодним чином не підтверджені.

Відповідачем не надано жодних обґрунтувань щодо нечинності зазначеного зовнішньоекономічного контракту або доказів його підробки.

Суд зазначає, що принцип прийняття рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України є орієнтиром при реалізації повноважень владного суб`єкта, який вимагає від останнього діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним, з дотриманням встановленої законом процедури. Критерій прийняття рішення, вчинення (невчинення) дії обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії, відображає принцип обґрунтованості рішення або дії. Він вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Вказані висновки узгоджуються з висновками, викладеними Верховним Судом у постанові від 16.02.2021 по справі №324/580/17.

Відтак, наявність у оскаржуваному рішенні припущень митного органу свідчить про його невмотивованість.

Отже, в ході судового розгляду відповідач не довів неможливості застосування заявленого позивачем методу визначення митної вартості, оскільки не була підтверджена наявність у поданих до митного оформлення документах розбіжностей, недостовірних або неповних відомостей, через що не обґрунтовано наявність підстав для витребування додаткових документів.

Суд зазначає, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів.

Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити, що в силу ч. 4 ст.54 МК України саме по собі ненадання документів на вимогу митного органу не є підставою для коригування митної вартості, за відсутності обґрунтування митним органом того, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які конкретно документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Аналогічну позицію викладено в постанові Верховного Суду від 22.01.2021 у справі №826/21860/15.

Згідно ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за №883/21195 (далі - Правила № 598), у графі 33 Рішення про коригування митної вартості "Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі: неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу); невірно проведений розрахунок митної вартості; невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу III Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

У графі також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59-61 Кодексу, результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів).

Як вбачається зі змісту оскаржуваних рішень, митний орган не зазначив, які саме документи, на думку митниці, не містять в собі всіх даних на підтвердження обраного методу визначення митної вартості та які саме документи має подати позивач для підтвердження заявленої митної вартості.

Верховний Суд у постанові від 30.10.2018 по справі №826/25605/15 зазначив, що ненадання декларантом запитуваних митним органом документів за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Щодо аналізу цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби, суд зазначає, що текст рішення відповідача про коригування митної вартості товару №UA500500/2021/000190/2 від 12.06.2021 не містить відомостей про подібність, ідентичність товарів за поданою декларантом МД №UА500500/2021/027170 від 11.06.2021 по товарам за МД №UА100300/2021/14632, №UА500500/2021/22682.

Відповідачем в рішенні також не зазначено інформації про аналіз товарів № 1, 6 на ідентичність тим, що зазначені в №UA500500/2021/000190/2 від 12.06.2021 по товарам за МД №UА100300/2021/14632, №UА500500/2021/22682 за всіма ознаками, в тому числі за такими, як фізичні характеристики; якість та репутація на ринку; країна виробництва; виробник, а також дати ввезення, кількості, умов та способів транспортування.

Крім номера митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, не надано пояснень щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

Відповідно до Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України № 598 від 24.05.2012, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за № 883/21195, посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні про коригування допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 МКУ з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

З огляду на зазначене, підстави застосування відповідачем другорядного (в тому числі резервного) методу визначення митної вартості не є доведеними, а розрахована митна вартість - не є обґрунтованою.

З урахуванням встановлених в ході розгляду справи обставин, суд приходить до висновку, що документи, надані позивачем до митного оформлення, містять належну та достатню інформацію про товар та його ціну, а отже у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), не дають достатніх підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом. При цьому доводи відповідача на обґрунтування заперечень проти позову фактично зводяться до обґрунтування підстав виникнення сумнівів у заявленій декларантом митній вартості, а не доводять саме підстав відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю відповідно до приписів частини 6 статті 54 МК України.

Відповідно, застосування митним органом другорядних методів - за ціною договору щодо ідентичних товарів та резервного методу визначення митної вартості, а також розрахунок скоригованої митної вартості суд також визнає необґрунтованим.

Отже, суд приходить до висновку, що у спірних рішеннях про визначення митної вартості товару не наведено належних підстав неможливості застосування основного методу визначення митної вартості за ціною договору (контракту), не наведено обґрунтованого розрахунку скоригованої митної вартості, що є належною та достатньою підставою для його скасування.

Щодо позовних вимог про скасування карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення суд зазначає наступне.

Оскільки саме прийняття відповідачем оскаржуваних рішень про коригування митної вартості слугувало підставою для видання карток відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, то визнання рішень про коригування митної вартості протиправними та їх скасування є підставою для визнання протиправними та скасування карток відмови.

Відтак, об`єднання цих вимог є належним способом захисту порушених прав позивача, з урахуванням усталеної судової практики.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на вищевикладене, наявні підстави для скасування оскаржуваних рішень про коригування митної вартості та карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, отже позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Щодо клопотання представника позивача про стягнення судових витрат на правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Згідно частини 1 та 3 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 5 ст. 134 КАС України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При цьому розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року №23-рп/2009, передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Конституційний Суд України зазначив і про те, що гарантування кожному права на правову допомогу в контексті ч.2 ст.3, ст.59 Конституції України покладає на державу відповідні обов`язки щодо забезпечення особи правовою допомогою належного рівня. Такі обов`язки обумовлюють необхідність визначення в законах України, інших правових актах порядку, умов і способів надання цієї допомоги. Проте не всі галузеві закони України, зокрема процесуальні кодекси, містять приписи, спрямовані на реалізацію такого права, що може призвести до обмеження чи звуження змісту та обсягу права кожного на правову допомогу.

При цьому, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 26 вересня 2018 року у справі №826/14072/17.

Відповідно до ч.9 ст.139 КАС України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Судом встановлено, що на підтвердження понесених позивачем витрат на правову допомогу до матеріалів справи долучено: договір про надання правничої допомоги від 29.06.2021 та додаткову угоду від 31.12.2021.

Передбачено, що учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг) (ч. 4 ст. 134 КАС України), виконаних адвокатом, чого адвокатом, представником позивача, не здійснено.

Згідно висновку Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії», відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. «Суд висловлює сумнів щодо існування об`єктивної необхідності здійснення деяких витрат, зазначених у цих рахунках-фактурах». Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Данілов проти України», заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

З огляду на викладене, враховуючи відсутність детального опису робіт (наданих послуг) відповідно до ч. 4 ст. 134 КАС України, виконаних адвокатом, клопотання про відшкодування судових витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "СТРОПЕКСПЕРТ" (вул. Новоселищна, буд. 21, м. Харків, 61039, ЄДРПОУ 43782972) до Одеської митниці Державної митної служби України (вул. Лип Івана та Юрія, буд. 21А, м. Одеса, 65078, ЄДРПОУ 44005631), третя особа - Приватне підприємство "ТРЕЙД БІЗНЕС СЕРВІС" (вул. Князівська, буд. 35, м. Одеса, Одеська область, 65023, ЄДРПОУ 35118940) про визнання протиправними та скасування рішень, картки відмови - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення Одеської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів №UA500500/2021/000190/2 від 12.06.2021, №UA500500/2021/000213/1 від 24.06.2021.

Визнати противоправними та скасувати картки відмови Одеської митниці Державної митної служби України в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2021/00371 від 12.06.2021, №UA500500/2021/00405 від 25.06.2021.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СТРОПЕКСПЕРТ" за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці Державної митної служби України суму сплаченого судового збору у розмірі 8296,16 грн (вісім тисяч двісті дев`яносто шість гривень 16 коп).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 24.11.2022.

Суддя Д.А. Волошин