Рішення

від 23.11.2022 по справі 580/8268/21

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2022 року справа № 580/8268/21

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд одноособово у складі головуючого судді Бабич А.М., розглянувши правилами загального позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Управління Держпраці у Черкаській області до ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА "КОМЕРЦІЙНА ФІРМА ДОРБУД" про застосування заходів реагування,

УСТАНОВИВ:

13.10.2021 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов Управління Держпраці у Черкаській області (18000, місто Черкаси, бул.Шевченка, будинок 205; код ЄДРПОУ 39881228) (далі позивач) до ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА "КОМЕРЦІЙНА ФІРМА ДОРБУД" (19700, Черкаська обл., місто Золотоноша, вулиця Гулака Артемовського, будинок 5; код ЄДРПОУ 34118489) (далі відповідач) про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю), а саме зобов`язання зупинити повністю до усунення порушень, які створюють загрозу життю працюючих: проведення вантажно-розвантажувальних робіт за допомогою машин і механізмів; експлуатацію котка дорожнього BOMAG BM 125FDH, розпилювача емульсії ДСМ-80.058, трактора МТЗ 80; виконання газонебезпечних робіт, зберігання та експлуатацію балонів із зрідженим вибухонебезпечним газом; проведення зварювальних робіт.

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що відповідач допустив у господарській діяльності порушення правил безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей.

Ухвалою від 18.10.2021 суд відкрив загальне позовне провадження та призначив підготовче засідання на 09 листопада 2021 року о 15 год. 00 хв., в яке відповідач не з`явився.

08.12.2021 відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в позові повністю. Стверджує, що посадові особи позивача не уповноважені законодавством на проведення планової перевірки щодо додержання ним законодавства про охорону праці. Посилався на висновки Верховного суду у постановах від 31.07.2020 у справі №440/1933/19, від 09.06.2021 у справі №160/2850/19, від 07.04.2021 у справі №1340/4355/18, від 16.09.2020 у справі №200/11514/19.

Ухвалами від 08.12.2021 суд відмовив повністю у задоволенні клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, відклав розгляд адміністративної справи та призначив підготовче засідання на 04 січня 2022 року о 12.00 год., на яке не прибула жодна із сторін.

15.12.2021 позивач подав до суду відповідь на відзив, в якій просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Обґрунтовуючи зазначив, що згідно з ч.1 ст.38 Закону України «Про охорону праці» державний нагляд за додержанням законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці. Таким органом відповідно до Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою КМУ від 11.02.2015 №96 є Державна служба України з питань праці. Тому доводи відповідача про відсутність у позивача повноважень на проведення контролюючого заходу не обґрунтовані.

17 січня 2022 року ухвалою суд задовольнив клопотання (вх. від 17.01.2022) відповідача та зупинив провадження у справі 580/8268/21 до набрання законної сили судовим рішенням за наслідком вирішення по суті справи №580/11360/21.

Ухвалою від 01.11.2022 суд задовольнив повністю клопотання (вх. від 30.09.2022 №29533/22) позивача, поновив провадження та продовжити судовий розгляд справи. Цього ж дня суд ухвалою закрив підготовче провадження у справі №580/8268/21 та призначив справу до судового розгляду по суті у письмовому провадженні. Повідомив сторін, що термін вирішення спору становить 30 днів з дати початку розгляду справи по суті.

23.11.2022 ухвалою суд відмовив у задоволенні задоволені клопотання (вх.№4/22) відповідача про закриття провадження у справі.

Дослідивши письмові докази, оцінивши заявлені доводи сторін, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, з огляду на таке.

На виконання наказу позивача від 05.07.2021 №156-П та направлення від 05.07.2021 №358 його посадові особи провели планову перевірку відповідача з питань додержання вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки, безпечного поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, гігієни праці.

За її результатами складено акт від 19.07.2021 №359-669 (далі Акт), який підписав директор відповідача без зауважень до перевірки. У ньому зафіксовано 35 порушень позивачем вимог Закону України від 14.10.1992 №2694-ХІІ «Про охорону праці» (далі Закон №2694-ХІІ), «Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки», «Порядку проведення державного технічного огляду великотонажних та інших технологічних транспортних засобів», «Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці», «Правил охорони праці під час будівництва, ремонту та утримання автомобільних доріг», «Переліку робіт з підвищеною небезпекою», «Правил охорони праці під час експлуатації навантажувачів», «Типової інструкції з організації безпечного ведення газонебезпечних робіт», «Вимог безпеки та захисту здоров`я під час використання виробничого обладнання працівниками», «Мінімальних вимог безпеки і охорони здоров`я при використанні працівниками засобів індивідуального захисту на робочому місці», «Правил охорони праці на автомобільному транспорті», «Вимог безпеки та заходів здоров`я під час використання виробничого обладнання», «Правил вибору та застосування засобів індивідуального захисту органів дихання».

Згідно зі вказаним вище Актом під час перевірки виявлені такі порушення:

не забезпечено функціонування системи управління охороною праці;

не отримано дозвіл Територіального органу Держпраці на проведення вантажно-розвантажувальних робіт за допомогою машин і механізмів;

не подано декларацію відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці на експлуатацію дорожньо-будівельної техніки: котка дорожнього BOMAG BM 125FDН, розпилювача емульсії ДСМ-80.058 без реєстраційного та заводського номера;

не зареєстровано в установленому порядку технологічні транспортні засоби: коток дорожній BOMAG BM 125FDН, розпилювач емульсії ДСМ-80.058, трактор МТЗ 80;

не пройшов навчання та перевірку знань із питань охорони праці керівник підприємства Клімов В.Г.;

не розроблено на підприємстві на основі Типового положення, з урахуванням специфіки виробництва та вимог нормативно-правових актів з охорони праці, відповідні положення підприємства про навчання з питань охорони праці, а також не сформовано плани-графіки проведення навчання та перевірки знань з питань охорони праці;

не переглянуті у встановленому порядку інструкції з охорони праці, та не розроблені інструкції з охорони праці на види робіт;

не проводяться первинний (під час прийняття на роботу) і періодичний (протягом трудової діяльності) медичні огляди працівникам;

не забезпечено працівників спецодягом, спецвзуттям і іншими засобами індивідуального захисту відповідно до Норм безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам дорожнього господарства (НПАОП 63.21-3.03-08);

не проведено навчання працівникам, які виконують роботу електрифікованим інструментом, на ІІ групу з електробезпеки;

не створено комісією з перевірки знань з питань охорони праці;

не проводиться навчання та перевірка знань працівників які виконують роботи з підвищеною небезпекою, з питань охорони праці;

не розроблено роботодавцем і не затверджено перелік робіт з підвищеною небезпекою, для проведення яких потрібні спеціальне навчання і щорічна перевірка знань з питань охорони праці;

не проведено первинний, повторні та інші інструктажі з питань охорони праці працівникам підприємства;

здійснюєтьсявиконання газонебезпечних робіт без одержання дозволу відповідно до Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки;

не забезпечено подання декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з охорони праці, на підставі якої здійснюється виконання робіт підвищеної небезпеки, а саме - зберігання балонів із зрідженим вибухонебезпечним газом, зварювальні роботи, експлуатація машин, механізмів;

не організовано проведення ідентифікації в зв`язку з наявністю на підприємстві об`єктів, де можуть використовуватися або виготовляються, переробляються, зберігаються чи транспортуються небезпечні речовини (кисень, пропан-бутан, бітум), які повинні зберігатися у суб`єкта господарювання протягом 25 років;

у встановлений термін до Управління Держпраці у Черкаській області не надіслано повідомлення про результати ідентифікації за формою ОПН- 1;

на виконання робіт із обладнанням яке працює під тиском (балонне обладнання пропан - бутан, кисень) не отримано дозвіл: на експлуатацію устаткування підвищеної небезпеки, відповідно до вимог Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки;

не визначено відповідальну особу з організації безпечного виконання газонебезпечних робіт в цілому по підприємству;

не забезпечено належний моніторинг технічного стану виробничого устаткування та ремонту обладнання з визначенням відповідальних осіб, розподілом обов`язків, порядку здачі в ремонт обладнання, ремонтної документації тощо;

не опрацьовано положення про систему технічного обслуговування та ремонту обладнання; відсутні графіки обслуговування обладнання;

не визначено перелік об`єму виконаних робіт по технічному обслуговуванні та ремонту обладнання;

відсутня інструкція з охорони праці щодо безпечного виконання газонебезпечних робіт, яка б уточнювала і конкретизувала умови оформлення, підготовки і проведення цих робіт з урахуванням специфічних особливостей, характерних для товариства;

роботодавцем не забезпечено проведення навчання і перевірку знань посадових осіб підприємства за Типовою інструкцією з організації безпечного ведення газонебезпечних робіт;

роботодавець не забезпечив за свій рахунок придбання, комплектування, видачу та утримання (забезпечення працездатності та належного гігієнічного стану) ЗІЗ Для забезпечення безпеки та захисту здоров`я працівників: відсутні картки видачі ЗІЗ чи інші документи, які б підтверджували факт видачі ЗІЗ працівникам, не пред`явлені засоби захисту органів дихання під час перевірки;

не проведено навчання та перевірку знань робітників щодо експлуатації спецодягу, спецвзуття, правил користування засобів індивідуального захисту (далі ЗІЗ) згідно з інструкціями експлуатації та способів їх регулювання (підгонки) за розміром, надягання, перевірка їх працездатності, здача в прання тощо;

роботодавцем не забезпечено контроль за використанням працівниками необхідних ЗІЗ;

роботодавцем не опрацьовано інструкцію з експлуатації ЗІЗ, не визначено умови зберігання ЗІЗ, очищення;

роботодавцем не забезпечено розміщення на території підприємства знаками безпеки та дорожніми знаками відповідно до технічного регламенту знаків безпеки і захисту здоров`я працівників;

на робочих місцях відсутня виробнича інструкція для працівників, на підставі інструкції з монтажу і експлуатації виробника або постачальника обладнання з урахуванням компонування устаткування, інструкція з режиму роботи і безпечного обслуговування посудин;

респіратори і протигази не закріплені за кожним працівником індивідуально, використання одного й того самого ЗІЗОД різними особами може призвести до передачі інфекційних захворювань;

під час укладання трудового договору працівника не поінформовано під розписку про умови праці та про наявність на його робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих факторів та про права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до законодавства і колективного договору;

власником не забезпечено за свої кошти організацію проведення попереднього (при прийнятті на роботу) і періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах із шкідливимичи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі, а також щорічного обов`язкового медичного огляду осіб віком до 21 року;

працівників, які не пройшли в установлений термін медичні огляди, від роботи не відсторонено;

проведення лабораторних досліджень умов праці не організовано та за їх підсумками не забезпечено вжиття заходів щодо усунення небезпечних і шкідливих для здоров`я виробничих факторів;

атестація робочих місць за умовами праці не проводиться згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці та методичними рекомендаціями щодо проведення атестації робочих місць за умовами праці.

19.07.2021 позивач виніс припис №180-669, яким вимагав усунути вказані виявлені перевіркою порушення.

Відповідач оскаржив припис позивача до адміністративного суду. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 18 травня 2022 року у справі №580/11360/21, яке набрало законної сили 27.09.2022, у задоволенні позову відповідача про визнання протиправними дій та скасування припису відмовлено повністю.

Вважаючи, що зафіксовані в пунктах 2, 3, 4, 15, 16, 19, 23 Акту порушення загрожують життю, здоров`ю людей та працівників відповідача, позивач звернувся в суд із вказаним вище позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд врахував ч.2 ст.19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 3 Конституції України передбачено, що людина, її життя, здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Згідно з ч.4 ст.43 Конституції України кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці.

Частиною 2 ст.4 Закону України від 14 жовтня 1992 року №2694-XII «Про охорону праці» (далі - Закон №2694-ХІІ) передбачено, що державна політика в галузі охорони праці базується на принципах пріоритету життя і здоров`я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці.

Державне управління охороною праці на підставі ч.1 ст.31 Закону №2694-ХІІ здійснює спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з нагляду за охороною праці.

Абзацом 2 ч.1 ст.38 Закону №2694-XII визначено, що державний нагляд за додержанням законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці.

Відповідно до п.1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №96 від 11.02.2015 (далі Положення №96), Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду.

На підставі п.7 Положення №96 Держпраця здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи, до яких відноситься і позивач.

Отже, позивач уповноважений на здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони праці. Тому не обґрунтовані доводи відповідача, що посадові особи позивача не є уповноваженими законами України посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, та не мали права проводити планову перевірку щодо додержання ним законодавства про охорону праці.

Відповідно до ч.1 ст.6 Закону №2694-ХІІ умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам законодавства.

Статтею 8 Закону №2694-ХІІ встановлено, що на роботах із шкідливими і небезпечними умовами праці, а також роботах, пов`язаних із забрудненням або несприятливими метеорологічними умовами, працівникам видаються безоплатно за встановленими нормами спеціальний одяг, спеціальне взуття та інші засоби індивідуального захисту, а також мийні та знешкоджувальні засоби. Працівники, які залучаються до разових робіт, пов`язаних з ліквідацією наслідків аварій, стихійного лиха тощо, що не передбачені трудовим договором, повинні бути забезпечені зазначеними засобами.

Роботодавець зобов`язаний забезпечити за свій рахунок придбання, комплектування, видачу та утримання засобів індивідуального захисту відповідно до нормативно-правових актів з охорони праці та колективного договору.

У разі передчасного зношення цих засобів не з вини працівника роботодавець зобов`язаний замінити їх за свій рахунок. У разі придбання працівником спецодягу, інших засобів індивідуального захисту, мийних та знешкоджувальних засобів за свої кошти роботодавець зобов`язаний компенсувати всі витрати на умовах, передбачених колективним договором.

Згідно з колективним договором роботодавець може додатково, понад встановлені норми, видавати працівникові певні засоби індивідуального захисту, якщо фактичні умови праці цього працівника вимагають їх застосування.

Стаття 13 Закону №2694-ХІІ визначає, що роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

З цією метою роботодавець забезпечує функціонування системи управління охороною праці:

створює відповідні служби і призначає посадових осіб, які забезпечують вирішення конкретних питань охорони праці, затверджує інструкції про їх обов`язки, права та відповідальність за виконання покладених на них функцій, а також контролює їх додержання;

розробляє за участю сторін колективного договору і реалізує комплексні заходи для досягнення встановлених нормативів та підвищення існуючого рівня охорони праці;

забезпечує виконання необхідних профілактичних заходів відповідно до обставин, що змінюються;

впроваджує прогресивні технології, досягнення науки і техніки, засоби механізації та автоматизації виробництва, вимоги ергономіки, позитивний досвід з охорони праці тощо;

забезпечує належне утримання будівель і споруд, виробничого обладнання та устаткування, моніторинг за їх технічним станом;

забезпечує усунення причин, що призводять до нещасних випадків, професійних захворювань, та здійснення профілактичних заходів, визначених комісіями за підсумками розслідування цих причин;

організовує проведення аудиту охорони праці, лабораторних досліджень умов праці, оцінку технічного стану виробничого обладнання та устаткування, атестацій робочих місць на відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці в порядку і строки, що визначаються законодавством, та за їх підсумками вживає заходів до усунення небезпечних і шкідливих для здоров`я виробничих факторів;

розробляє і затверджує положення, інструкції, інші акти з охорони праці, що діють у межах підприємства (далі - акти підприємства), та встановлюють правила виконання робіт і поведінки працівників на території підприємства, у виробничих приміщеннях, на будівельних майданчиках, робочих місцях відповідно до нормативно-правових актів з охорони праці, забезпечує безоплатно працівників нормативно-правовими актами та актами підприємства з охорони праці;

здійснює контроль за додержанням працівником технологічних процесів, правил поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, використанням засобів колективного та індивідуального захисту, виконанням робіт відповідно до вимог з охорони праці;

організовує пропаганду безпечних методів праці та співробітництво з працівниками у галузі охорони праці;

вживає термінових заходів для допомоги потерпілим, залучає за необхідності професійні аварійно-рятувальні формування у разі виникнення на підприємстві аварій та нещасних випадків.

Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

Обов`язки працівника щодо додержання вимог нормативно-правових актів з охорони праці визначені у статті 14 Закону №2694-ХІІ. Зокрема, працівник зобов`язаний:

дбати про особисту безпеку і здоров`я, а також про безпеку і здоров`я оточуючих людей в процесі виконання будь-яких робіт чи під час перебування на території підприємства;

знати і виконувати вимоги нормативно-правових актів з охорони праці, правила поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, користуватися засобами колективного та індивідуального захисту;

проходити у встановленому законодавством порядку попередні та періодичні медичні огляди.

Працівник несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

Відповідно до статті 18 вказаного вище Закону №2694-ХІІ працівники під час прийняття на роботу і в процесі роботи повинні проходити за рахунок роботодавця інструктаж, навчання з питань охорони праці, з надання першої медичної допомоги потерпілим від нещасних випадків і правил поведінки у разі виникнення аварії.

Працівники, зайняті на роботах з підвищеною небезпекою або там, де є потреба у професійному доборі, повинні щороку проходити за рахунок роботодавця спеціальне навчання і перевірку знань відповідних нормативно-правових актів з охорони праці.

Перелік робіт з підвищеною небезпекою затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони праці.

Посадові особи, діяльність яких пов`язана з організацією безпечного ведення робіт, під час прийняття на роботу і періодично, один раз на три роки, проходять навчання, а також перевірку знань з питань охорони праці за участю профспілок.

Порядок проведення навчання та перевірки знань посадових осіб з питань охорони праці визначається типовим положенням, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони праці.

Не допускаються до роботи працівники, у тому числі посадові особи, які не пройшли навчання, інструктаж і перевірку знань з охорони праці.

У разі виявлення у працівників, у тому числі посадових осіб, незадовільних знань з питань охорони праці, вони повинні у місячний строк пройти повторне навчання і перевірку знань.

Вивчення основ охорони праці, а також підготовка та підвищення кваліфікації спеціалістів з охорони праці з урахуванням особливостей виробництва відповідних об`єктів економіки забезпечуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері освіти і науки, в усіх навчальних закладах за програмами, погодженими із центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці.

Згідно з ч.7 ст.7 Закону України 5 квітня 2007 року №877-V Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (далі Закон №877-V) на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, під час якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Суд врахував, що ч.3 ст.21 Закону №2694-ХІІ встановлений обов`язок роботодавця одержати дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, видає дозволи на безоплатній основі на підставі висновку експертизи стану охорони праці та безпеки промислового виробництва суб`єкта господарювання, проведеної експертно-технічними центрами, які належать до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, або незалежними експертними організаціями, які забезпечують науково-технічну підтримку державного нагляду у сфері промислової безпеки та охорони праці.

Частиною 1 ст.1 Закону України від 6 вересня 2005 року №2806-IV Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності визначено, що документ дозвільного характеру дозвіл, висновок, рішення, погодження, свідоцтво, інший документ в електронному вигляді (запис про наявність дозволу, висновку, рішення, погодження, свідоцтва, іншого документа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), який дозвільний орган зобов`язаний видати суб`єкту господарювання у разі надання йому права на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності та/або без наявності якого суб`єкт господарювання не може проваджувати певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності.

Процедуру видачі або відмови у видачі, переоформлення, анулювання Держпраці та її територіальними органами дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки визначає Порядок №1107.

Пунктом 6 Порядку №1107 передбачено, що дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки за формою згідно з додатком 1 видається роботодавцеві - на виконання робіт підвищеної небезпеки, що зазначені у додатку 2, або на експлуатацію машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, що зазначені у додатку 3.

На виконання робіт підвищеної небезпеки, що зазначені у пункті 1 додатка 2, дозвіл видається Держпраці (п.7 Порядку №1107).

Відповідно до п.21 Порядку №1107 виконання робіт підвищеної небезпеки, що зазначені в додатку 6, експлуатація (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, що зазначене в додатку 7, здійснюються роботодавцем на підставі декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці.

Декларація за формою згідно з додатком 8 подається суб`єктом господарювання (уповноваженим ним органом або особою): у паперовій формі особисто або поштовим відправленням - адміністратору; в електронній формі через портал електронних сервісів юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, оформлена згідно з вимогами законів у сфері електронних документів, - дозвільному органу за своїм місцезнаходженням або у випадках, передбачених законом, за місцем провадження діяльності чи місцезнаходженням об`єкта не пізніше ніж за п`ять робочих днів до початку виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатації (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки відповідно до Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності.

Пунктом 6 Порядку №1107 передбачено, дозвіл за формою згідно з додатком видається роботодавцеві - на виконання робіт підвищеної небезпеки, що зазнач у групі А додатка 2, або на експлуатацію машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, що зазначені у групі А Переліку машин, механізм устатковання підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 лютого 2021 р. №77 (далі Перелік №77).

Відповідно до п.20 додатку 2 до Порядку №1107 вантажно-розвантажувальні роботи за допомогою машин і механізмів можуть виконуватись суб`єктом господарювання виключно на підставі дозволу.

За результатами планової перевірки встановлено порушення вимог ст.21 Закону №2694-ХІІ, п.6, п.20 групи А Додатку 2 Порядку №1107, а саме відповідач виконує вантажно-розвантажувальні роботи за допомогою машин і механізмів без отримання дозволу.

Згідно з п.3 групи А додатку 2 до Порядку №1107 газонебезпечні роботи у вибухопожежонебезпечних та/або пожежонебезпечних зонах виконуються на підставі дозволів.

Порушуючи вимоги вищезазначених нормативно-правових актів відповідач не отримав відповідного дозволу на виконання газонебезпечних робіт, що підтверджено актом перевірки.

Відповідно до п.6 Порядку №1107, п.5 групи А Переліку №77 суб`єкт господарювання, що експлуатує обладнання, яке працює під тиском, зобов`язаний отримати дозвіл у встановленому законом порядку. Водночас відповідач в порушення зазначених вимог не має дозволу на експлуатацію обладнання, яке працює під тиском, а саме балонне обладнання - пропан-бутан, кисень. Також, згідно з п.10 групи А Переліку №77 роботи по зберіганню балонів зрідженим, вибухонебезпечним газом, здійснюється суб`єктом господарювання за наявності відповідного дозволу. Виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатації машин, механізмів і устаткованння підвищеної небезпеки без отримання відповідного дозволу створює загрозу для життя та здоров`я працюючих.

Згідно з абз. 1 п.21 Порядку №1107 виконання робіт підвищеної небезпеки, що зазначені у групі Б додатка 2, експлуатація (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, зазначених у групі Б Переліку №77 здійснюються на підставі декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці за формою згідно з додатком 8.

Декларація подається роботодавцем не пізніше ніж за п`ять робочих днів до початку виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатації машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки. Документи повертаються протягом п`яти робочих днів без розгляду у разі не заповнення полів, зазначення робіт підвищеної небезпеки та машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, які не відповідають вимогам, встановленим цим Порядком №1107 та Переліком №77.

Згідно з п.19 групи Б додатку 2 до Порядку №1107 зварювальні роботи мають проводитись на підставі декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці.

Актом перевірки встановлено, що в порушення вимог п.21, п.19 групи Б додатку 2 до Порядку №1107 відповідач здійснює зварювальні роботи не подавши декларацію відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці.

Відповідно до підп.1 п.2 Порядку відомчої реєстрації та ведення обліку великотоннажних та інших технологічних транспортних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 січня 2010 р. № 8 (далі - Порядок №8) великотоннажний та інший технологічний транспортний засіб (далі - технологічний транспортний засіб) - великотоннажний автомобіль, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення вантажів, транспортування розкривних порід і корисних копалин на відкритих гірничих розробках чи ґрунту на будівництві, а також інший механічний транспортний засіб, у тому числі обладнаний спеціальними пристроями чи механізмами, або транспортний засіб, призначений для руху тільки у поєднанні з іншим транспортним засобом, який керується машиністом (оператором, водієм) і використовується власником для забезпечення виробничих процесів під час провадження ним господарської діяльності (виготовлення продукції, виконання робіт, надання послуг), а також для переміщення сировини (матеріалів), що обробляється, і відходів виробництва.

Перевіркою встановлено, що відповідач в порушення вищезазначених положень нормативно-правових актів з охорони праці не подав декларацію відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці на експлуатацію дорожньо будівельної техніки, а саме котка дорожнього BOMAG BM 125FDН, розпилювача емульсії ДСМ-80.058 без реєстраційного та заводського номера.

Вказані вище дозволи у відповідача станом на час вирішення спору відсутні. Доказів подання декларації відповідачем суду не надано.

У ст.34 Закону України від 30 червня 1993 року №3353-XII «Про дорожній рух» (далі ЗУ №3353-XII) зазначено, що великотоннажні транспортні засоби та інші технологічні транспортні засоби підлягають відомчій реєстрації, яку здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці.

Згідно зі ст.37 ЗУ №3353-XII та Порядку №8 експлуатація незареєстрованих (неперереєстрованих) транспортних засобів забороняється.

Відповідно до п.6 Порядку №8 юридичні і фізичні особи, іноземні фізичні і юридичні особи, особи без громадянства (що перебувають в Україні на законних підставах), які є власниками технологічних транспортних засобів використовують їх на законних підставах, або уповноважені ними особи зобов`язані зареєструвати зазначені транспортні засоби протягом 10 днів після придбання або виникнення інших законних прав на їх використання у тому числі у разі тимчасового ввезення на територію України. У такий же строк власники зобов`язані перереєструвати технологічні транспортні засоби у разі настання обставин, у зв`язку з якими виникла потреба у внесенні змін у реєстраційні документи. Реєстрація, перереєстрація, тимчасова реєстрація, взяття на облік та зняття нього технологічного транспортного засобу здійснюється територіальними органами Держпраці у встановленому порядку.

Перед реєстрацією кожного технологічного транспортного засобу проводиться його державний технічний огляд, про що складається акт технічного огляду і видається талон, зразок якого затверджується Держпраці (п.9 Порядку № 8).

Процедуру проведення державного технічного огляду великотоннажних та інших технологічних транспортних засобів, які підлягають реєстрації, перереєстрації, тимчасовій реєстрації, зняття з обліку територіальними органами Держпраці здійснюють відповідно до Порядку проведення державного технічного огляду великотоннажних та ів технологічних транспортних засобів, затвердженого наказом від 27.01.2010 №9 Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці гірничого нагляду (далі - Порядок №9).

Згідно з п.9 Порядку №9 технічний огляд технологічних транспортних засобів складається з:

перевірки відповідностітипу,моделі технологічних транспортного засобу, ідентифікаційнихномерів вузлів і агрегатів номерного знака технологічних транспортнихзасобів записам у документах, що встановлюють правовласності абокористування технологічним транспортним засобом;

контролю технічного стану технологічних транспортних засобів (технічний стан причепів, напівпричепів перевіряється у складі з тягачем) на відповідність їх вимогам правил, нормативів стандартів,що стосуються безпеки дорожнього руху, охорони праці промислової безпеки та охорони навколишнього природного середовища.

Технологічні транспортні засоби, що не пройшли державний технічний огляд, не допускаються до подальшої експлуатації та підлягають повторному технічному огляду після закінчення усунення недоліків, зазначених у пункті 9 цього Порядку, і внесення плати за проведення повторного технічного огляду (п.11 Порядку № 9).

Отже, враховуючи вищенаведені положення ЗУ №3353-XII, Порядку №8 та Порядку № 9 суб`єкт господарювання має право на експлуатацію технологічних транспортних засобів лише після їх реєстрації, що проводиться територіальним органом Держпраці після проходження державного технічного огляду.

Актом перевірки встановлено, що відповідач здійснює експлуатацію не зареєстрованих в установленому порядку технологічних транспортних засобів, а саме коток дорожній BOMAG BM 125FDN, розпилювач емульсії ДСМ-80.058, трактор МТЗ 80.

Статтею 18 Закону №2694-ХІІ визначено, що працівники під час прийняття на роботу і в процесі роботи повинні проходити за рахунок роботодавця інструктаж, навчання з питань охорони праці, з надання першої медичної допомоги потерпілим від нещасних випадків і правил поведінки у разі виникнення аварії.

Працівники, зайняті на роботах з підвищеною небезпекою або там, де є потреба у професійному доборі, повинні щороку проходити за рахунок роботодавця спеціальне навчання і перевірку знань відповідних нормативно- правових актів з охорони праці.

Перелік робіт з підвищеною небезпекою затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони праці.

Посадові особи, діяльність яких пов`язана з організацією безпечного ведення робіт, під час прийняття на роботу і періодично, один раз на три роки, проходять навчання, а також перевірку знань з питань охорони праці за участю профспілок.

Порядок проведення навчання та перевірки знань посадових осіб з питань охорони праці визначається типовим положенням, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони праці.

Не допускаються до роботи працівники, у тому числі посадові особи, які не пройшли навчання, інструктаж і перевірку знань з охорони праці.

Згідно з п.5.5. Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом від 26.01.2005 №15 Державного комітету України з нагляду за охороною праці (далі Типове положення) навчання і перевірку знань з питань охорони праці в обсязі виконуваної ними роботи проходять особи, відповідальні за технічний стан і безпечну експлуатацію машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпек посадові особи, службові обов`язки яких пов`язані з:

а) керівництвом та контролем за виконанням робіт підвищеної небезпеки;

б) будівництвом, експлуатацією, реконструкцією, технічним переоснащенням, консервацією та ліквідацією об`єктів підвищеної небезпеки;

в) розробкою проектів, технологічних регламентів та іншої технічної документації для робіт підвищеної небезпеки;

г) підготовкою персоналу для обслуговування машин, механізми устаткування підвищеної небезпеки;

г) розробкою нормативно-технічних документів з питань виготовлення, монтажу та експлуатації машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки та об`єктів підвищеної небезпеки.

Перевірка знань працівників з питань охорони праці проводиться за нормативно-правовими актами з охорони праці, додержання яких входить до функціональних обов`язків (п.3.8. Типового положення).

За результатами проведеної перевірки встановлено, що відповідач не забезпечив проведення навчання і перевірку знань посадових осіб підприємства за Типовою інструкцією з організації безпечного ведення газонебезпечних робіт, що є порушенням вимог статей 13, 18 Закону №2694-ХІІ п.п.3.8, 5.5. Типового положення.

Отже, порушення, викладені в пунктах 1, 5, 8, 10, 13, 22, 24, 25, 26 Акту перевірки, відповідачем не повністю усунені.

В контексті наведеного суд врахував, що, допускаючи працівників до робіт підвищеної небезпеки, експлуатуючи машини, механізми, устаткування підвищеної небезпеки без відповідного дозволу та з порушенням встановлених правил, роботодавець створює небезпечні умови для роботи своїх працівників. Отримання такого дозволу передбачає обов`язкову експертизу стану охорони праці та безпеки промислового виробництва, а її відсутність порушує право на належні, безпечні і здорові умови праці.

Врахувавши викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість доводів позивача щодо наявності неусунених порушень законодавства з охорони праці, які спричиняють загрозу життю та здоров`ю людей.

Суд також урахував, що правомірність припису до відповідача про необхідність усунення вказаних порушень підтверджена рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 18.05.2022 у справі №580/11360/21, яке набрало законної сили 27.09.2022.

Відповідно до ч.4 ст.78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Обов`язковість виконання судових рішень закріплена ст.129 Конституції України та ч.1 ст.370 КАС України, якою визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення відповідно до ч.2 ст.370 КАС України тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Забезпечення державою належних, безпечних і здорових умов праці є однією з конституційних основ правового господарського порядку в Україні (ч.2 ст. 5 Господарського кодексу України).

Частиною 1 ст.246 Господарського кодексу України передбачено, що здійснення будь-якої діяльності, що загрожує життю і здоров`ю людей або становить підвищену небезпеку для довкілля, забороняється.

Отже, відсутність дозволу на експлуатацію машин, механізмів і устаткування підвищеної небезпеки та неподання декларації відповідності на виконання робіт підвищеної небезпеки є підставою для зупинення виконання таких робіт та експлуатації обладнання на відповідний період, оскільки в такий період існує загроза життю та здоров`ю людей (у тому числі працівників відповідача).

Відповідно до ч.4 ст.4 Закону №877-V спосіб здійснення державного нагляду (контролю) та вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності встановлюються виключно законами.

Виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання згідно з ч.5 ст.4 Закону №877-V можуть бути призупинені виключно за рішенням суду. Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Проаналізувавши наведені нормативно-правові акти суд дійшов висновку, що застосування заходів реагування у вигляді часткового зупинення виконання робіт може здійснюватися на підставі рішення адміністративного суду за позовом органів Держпраці у разі, якщо виявлені порушення законодавства про охорону праці та промислової безпеки спричиняють загрозу життю та здоров`ю людей. Такі заходи є гарантією усунення виявлених порушень.

Зважаючи на встановлені обставини справи, наявні підстави для зобов`язання відповідача зупинити повністю до усунення порушень, які створюють загрозу життю працюючих, проведення вантажно-розвантажувальних робіт за допомогою машин і механізмів, експлуатацію котка дорожнього BOMAG BM 125FDH, розпилювача емульсії ДСМ-80.058, трактора МТЗ 80, виконання газонебезпечних робіт, зберігання та експлуатацію балонів із зрідженим вибухонебезпечним газом; проведення зварювальних робіт.

Відповідно до ч.1 ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави і застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Згідно із рішенням ЄСПЛ у справі Олссон против Швеции (Olsson v. Sweden) від 24 березня 1988 року (скарга №10465/83) щодо порушення статті 8 Конвенції, зазначає у п.61, що Закон, який передбачає дискреційні повноваження, сам по собі не є несумісним з вимогами передбачуваності за умови, що дискреційні повноваження та спосіб їх здійснення вказані з достатньою ясністю для того, щоб з урахуванням правомірності мети зазначених заходів забезпечити індивіду належний захист від свавільного втручання властей (див. Рішення у справі Гіллоу від 24 листопада 1986 Серія A, т. 109, с. 21, п. 51).

Пункт 67 постанови вказує, що відповідно до сформованої практики Суду поняття "необхідності" означає, що втручання відповідає якій-небудь нагальній суспільній потребі та що воно пропорційне законній меті. При визначенні того, чи є втручання "необхідним у демократичному суспільстві", Суд враховує, що за державами - учасницями Конвенції залишається певна свобода розсуду (див. Серед багатьох джерел вищезазначене Рішення у справі W. проти Сполученого Королівства. Серія A, т. 121, с. 27, п. 60 "b" і "d").

"Втручання" повинно відповідати якій-небудь нагальній суспільній потребі, а мотиви, наведені для обґрунтування розглянутого втручання, "відповідними і достатніми", воно має бути пропорційно законній меті та повинно бути зумовлено досягненням правомірної цілі.

Оскільки життя і здоров`я людини згідно зі ст.3 Конституції України визнаються одними з найвищих соціальних цінностей, суд дійшов висновку, що втручання в права відповідача на використання вказаного устаткування та елементів системи газопостачання відповідає нагальній суспільній потребі охороні життя та здоров`я людей (у тому числі його працівників), а мотиви позивача є "відповідними і достатніми", оскільки пропорційні законній меті та зумовлені досягненням правомірних цілей.

Враховуючи, що позовні вимоги обґрунтовані та доведені стверджувані позивачем факти, наявні підстави для задоволення позову.

Суд акцентує увагу сторін, що застосований захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення відповідачем виявлених порушень. Крім того, застосований захід реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення вимог законодавства у сфері безпеки праці. Цей захід не є санкцією за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, а є превентивним заходом, який спрямований на недопущення існування невиправданого ризику виникнення ризику завдання шкоди життю і здоров`ю працівникам відповідача.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Оскільки доказів понесення таких витрат суду не надано, відсутні підстави для розподілу судових витрат.

Керуючись ст.ст.2, 6, 9, 14, 72-78, 132-139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Управління Держпраці у Черкаській області (18000, місто Черкаси, бул.Шевченка, будинок 205; код ЄДРПОУ 39881228) задовольнити повністю.

Застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) шляхом зобов`язання ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА "КОМЕРЦІЙНА ФІРМА ДОРБУД" (19700, Черкаська обл., місто Золотоноша, вулиця Гулака Артемовського, будинок 5; код ЄДРПОУ 34118489) зупинити повністю до усунення порушень, які створюють загрозу життю працюючих: проведення вантажно-розвантажувальних робіт за допомогою машин і механізмів; експлуатацію котка дорожнього BOMAG BM 125FDH, розпилювача емульсії ДСМ-80.058, трактора МТЗ 80; виконання газонебезпечних робіт, зберігання та експлуатацію балонів із зрідженим вибухонебезпечним газом; проведення зварювальних робіт.

2. Судові витрати розподілу не підлягають.

3. Копію рішення направити учасникам справи.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом 30 днів з складення повного його тексту.

Суддя Анжеліка БАБИЧ

Рішення ухвалене, складене у повному обсязі та підписане 23.11.2022.