Постанова

від 22.11.2022 по справі 212/43/20

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/5202/22 Справа № 212/43/20 Суддя у 1-й інстанції - Пустовіт О. Г. Суддя у 2-й інстанції - Остапенко В. О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2022 року м.Кривий Ріг

справа № 212/43/20

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Остапенко В.О.,

суддів Бондар Я.М., Зубакової В.П.,

секретар судового засідання Біла А.В.

сторони:

позивач Криворізька міська рада

відповідачі ОСОБА_1 , комунальне підприємство «Криничанське бюро технічної інвентаризації»

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі, відповідно до ч. 2ст. 247 ЦПК України, без фіксації судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, без участі учасників справи, в порядку спрощеного позовного провадження, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 04 лютого 2022 року, яке ухвалено суддею Пустовітом О.Г. у місті Кривому Розі Дніпропетровської області та повне судове рішення складено 17 лютого 2022 року, -

УСТАНОВИВ:

В січні2020року Криворізька міська рада звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 , КП «Криничанське бюро технічної інвентаризації», третя особа відділ з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконкому Криворізької міської ради про усунення перешкод в користуванні власністю.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що Рішенням Криворізької міської ради від 28.09.2005 № 3578 ОСОБА_1 було надано в оренду земельну ділянку цільового призначення землі комерційного використання (код 1.11.3), торговельний павільйон у складі зупиночного комплексу, площею 0,0049 га за адресою: АДРЕСА_1 , зупинка громадського транспорту «Жовтнева».

Відповідно до вказаного рішення між Криворізькою міською радою та ОСОБА_1 було укладено Договір оренди земельної ділянки від 12 січня 2006 року (державна реєстрація за №040610800194 від 08.02.2006) під розміщення торговельного павільйону у складі зупиночного комплексу яка знаходиться на вул. Кремлівській (зупинка громадського транспорту «Жовтнева») в Жовтневому районі м. Кривого Рогу, кадастровий номер 1211000000:04:239:0001.

На підставі рішення Криворізької міської ради від 26.01.2011 року № 182 «Пропродовження договорів оренди земельних ділянок» між Криворізькою міською радою та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду від 20.09.2011 (державна реєстрація № 121100004000915 від 23 січня 2012), якою були внесені зміни до наступних пунктів Договору оренди земельної ділянки: П.1.1 «Предмет договору» розділу 1 перед словами «для розміщення» вставити «тимчасової споруди», замість слів « АДРЕСА_1 » вставити « АДРЕСА_2 ». Розділ 2 «Об`єкт оренди» доповнити пунктом такого змісту: «2.4. На земельній ділянці знаходяться об`єкти нерухомого майна: ----------- а також інші об`єкти інфраструктури: -------».

Таким чином, з огляду на умови укладеного Договору, земельна ділянка була надана відповідачу ОСОБА_1 лише для розміщення тимчасової споруди, при цьому об`єкти нерухомості на ній були відсутні.

Договірні відносини з ОСОБА_1 припинились відповідно до рішення Криворізької міської ради від 27.01.2016 № 250, яким відмовлено в поновленні договору оренди земельної ділянки від 08.02.2006 № 040610800194 та спірну земельну ділянку віднесено до вільних міських земель, не наданих у власність та користування. Відповідно до п. 2 вказаного вище рішення міської ради ОСОБА_1 зобов`язано припинити використання земельної ділянки площею 0,0049 га по АДРЕСА_2 ; кадастровий номер 1211000000:04:239:0001), а також привести земельну ділянку в стан, придатний до подальшого використання, та повернути Криворізькій міській раді за актом приймання-передачі.

Проте, на теперішній час, земельна ділянка досі не повернута Криворізькій міській раді у зв`язку зрозміщенням ОСОБА_1 самовільно побудованої капітальної споруди торгівельного павільйону-закусочної на земельній ділянці та реєстрації права власності на неї. Крім того, спірне питання про скасування права власності за адресою: АДРЕСА_2 було предметом розгляду на постійній комісії з питань земельних відносин, містобудування, комунальної власності міста Криворізької міської ради у період 20-23.07.2018 та за результатами його розгляду були надані відповідні доручення щодо підготовки матеріалів для вирішення спірного питання у судовому порядку.

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 31.03.2016 10:15:37 державним реєстратором Комунального підприємства «Криничанське бюро технічної інвентаризації» Ісмаіловим Саміром Ікрамовичем здійснено запис про право власності № 14000475 на об`єкт нерухомого майна торгівельний павільйон-закусочна, розташований за адресою: АДРЕСА_2 за ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ).

Однією з підстав для прийняття рішення про державну реєстрацію та внесення відповідного запису про право власності зазначено Декларацію про готовність об`єкта до експлуатації, серія та номер: № ДП142160840028, виданий 24.03.2016. Проте, зазначена Декларація була скасована відповідно до наказу в.о. начальника відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконкому Криворізької міської ради Тетяни Лаби від 12.09.2018 № 54-СК «Про скасування декларації про готовність об`єкта до експлуатації». Скасування Декларації, як такої, що містить недостовірні дані, і при цьому являється самостійною підставою для реєстрації прав власності на новостворені об`єкти нерухомого майна відповідно до норм чинного законодавства, на теперішній час є підставою для скасування незаконної реєстрації права власності за ОСОБА_1 .

Підставою виникнення права власності на об`єкт нерухомого майна торгівельний павільйон-закусочну, розташований за адресою: АДРЕСА_2 за ОСОБА_1 слугувала декларація про готовність об`єкта до експлуатації від 24.03.2016 року № ДП142160840028, у пункті 13 якої містяться недостовірні дані, а саме у якості документу, який посвідчує право користування земельною ділянкою вказано - договір оренди земельної ділянки № 040710800201 від 02.03.2007, виданий Криворізькою міської радою, кадастровий номер земельної ділянки: 1211000000:02:140:0017.

Проте, вказаний у Декларації договір оренди між Криворізькою міською радою та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 не укладався, а земельна ділянка, котра надавалась у користування вказаному суб`єкту і на якій розміщений торгівельний павільйон господарювання має зовсім інший кадастровий номер, тобто у тексті Декларації містяться недостовірні відомості.

Крім того, на час реєстрації Декларації існуючі договірні відносини з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 вже припинились. Таким чином, споруда торгівельного павільйону-закусочної за адресою АДРЕСА_2 (зупинка громадського транспорту «Жовтнева») є об`єктом самочинного будівництва та підлягає знесенню з огляду на наявні заперечення власника земельної ділянки Криворізької міської ради щодо її розташування на землях комунальної форми власності. Враховуючи викладене, позивач був змушений звернутися до суду із позовом.

На підставі наведного вище позивач просив суд поновити Криворізькій міській раді строк для звернення до суду з даною позовною заявою; скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 04.04.2016, індексний номер 29078771, прийняте державним реєстратором Комунального підприємства «Криничанське бюро технічної інвентаризації» Ісмаіловим Саміром Ікрамовичем; скасувати запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно з номером запису про право власності 14000475 від 31.03.2016, про державну реєстрацію за ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) права власності на об`єкт нерухомого майна: торгівельний павільйон-закусочна, розташований за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 892714812000; зобов`язати ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою площею 0,0049 га кадастровий номер 1211000000:04:239:0001, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: знести за власний рахунок споруду торгівельного павільйону-закусочної загальною площею 47,8 кв.м. та привести земельну ділянку у придатний для використання стан.

Рішенням суду від 19 травня 2021 року винесено заочне рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Ухвалою суду від 27 липня 2021 року заочне рішення скасовано, призначено підготовче судове засідання.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 04 лютого 2022 року позов задоволено.

Поновлено Криворізькій міській раді строк для звернення до суду.

Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 04 квітня 2016 року, індексний номер: 29078771, прийняте державним реєстратором Комунального підприємства «Криничанське бюро технічної інвентаризації» Ісмаіловим Саміром Ікрамовичем.

Скасовано запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно з номером запису про право власності 14000475 від 31 березня 2016 року, про державну реєстрацію за ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) права власності на об`єкт нерухомого майна: торгівельний павільйон-закусочна, розташований за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 892714812000.

Зобов`язано ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою площею 0,0049 га кадастровий номер 1211000000:04:239:0001, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: знести за власний рахунок споруду торгівельного павільйону-закусочної загальною площею 47,8 кв.м. та привести земельну ділянку у придатний для використання стан.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Криворізької міської ради судовий збір в розмірі 5763 грн.

В апеляційній скарзі відповідач просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення по справі про відмову в задоволенні позовних вимог позивача посилаючись на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин справи.

Апелянт зауважує на тому, що скасування запису у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно з номером запису про право власності 14000475 від 31.03.2016, про державну реєстрацію за ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) права власності на об`єкт нерухомого майна: торгівельний павільйон-закусочна, розташований за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 892714812000., та зобов`язання ОСОБА_1 усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою площею 0,0049 га кадастровий номер 1211000000:04:239:0001, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , а саме: знести за власний рахунок споруду торгівельного павільйону-закусочної загальною площею 47,8 кв.м. та привести земельну ділянку у придатний для використання стан призведе до прямого втручання органу влади у володінні, користуванні та розпорядженні власником, ОСОБА_1 , належним їй на праві власності, нерухомим майном, оформленого належним чином, відповідно до законодавства України.

Підставою для реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна, а саме: торгівельний павільйон-закусочна, розташований за адресою: Кремлівська буд. 16п слугувало рішення про присвоєння поштової адреси, серія та номер: 29, виданий 20.01.2010, видавник: виконавчий комітет Жовтневої районної у місті ради; Декларація про готовність об`єкта до експлуатації, серія та номер: ДП42160840028, виданий 24.03.2016, видавник: департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області та Технічний паспорт, серія та номер: 2016-0024, виданий 14.03.2016, видавник: ТОВ «Смартінжинірінг».

Позивачем не заперечується факт передачі у користування (оренду) земельної ділянки, на який було відповідачем збудовано об`єкт нерухомості та здійснено реєстрацію права власності в належному порядку, передбаченого діючим законодавством України.

Дата надання відмови у поновлені договору оренди земельної ділянки від 08.02.2006 № 040610800194 та дата реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації майже збігаються в єдиний період 2016 року з невеликою різницею у днях, що свідчить про те, що будівництво торговельного павільйону закусочної за адресою: АДРЕСА_2 , було завершено ще до спливу строку дії договору оренди земельної ділянки та прийняття рішення про відмову у його поновленні, тому власники споруди мають право на користування земельною ділянкою, на якій вона розташована.

Апелянт зазначила, що в своїх позовних вимогах, позивач обґрунтовуючи поважність пропуску строку позовної давності вказав, що, запис про державну реєстрацію права власності був внесений державним реєстратором 31.03.2016, отже, фактично право на звернення до суду виникло у Криворізької міської ради з 31.03.2016. Проте, наказ про скасування декларації про готовність спірного об`єкта до експлуатації був прийнятий 12.09.2018 відділом з питань державного архітектурно будівельного контролю Криворізької міської ради, тобто структурним підрозділом позивача. Який в свою чергу, за своїми функціональними обов`язками приймав рішення щодо реєстрації Декларації про готовність об`єктів до експлуатації, який належить до 1-111 категорії складності., зареєстрованої 24 березня 2016 року за номером ДП 142160840028. Відповідно якої, пунктом 1 зазначено Інформація щодо об`єкту (адреса, тощо), пункту 2 інформація про Замовника, пунктів 5,8,10,11 інформація про генерального підрядника, про генерального проектувальника, про проектну документацію, інформація про дозвільні документи: крім інших, також дозвіл на виконання будівельних робіт, виданий Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю м. Кривий Ріг.

З урахуванням зазначеного, апелянт вважає, що факт обізнаності позивача з існуванням Декларації про готовність об`єктів до експлуатації, який належить до 1-111 категорії складності, зареєстрованої 24 березня 2016 року за номером ДП 142160840028, настав з моменту її реєстрації саме структурним підрозділом позивача, на якого покладено функції державного архітектурно будівельного контролю Криворізької міської ради, а не з моменту видання наказу про скасування зазначеної Декларації. Тобто, тим ж саме органом, що прийняв рішення про реєстрацію Декларації.

Отже, реєстрація декларації про готовність об`єкту до експлуатації можлива виключно після завершення будівництва.

Крім того апелянт, враховуючи що позивачем був пропущений строк для звернення до суду з даним позовом проситьзастосувати наслідки спливу строк позовної давності та відмовити позивачу відмовити у позові через сплив позовної давності.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, як законне та обґрунтоване, на думку позивача, апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Учасники справи, будучи завчасно належним чином повідомленими про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилися.

Представник відповідача Криворізької міської ради, будучи завчасно, належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, надавши заяву про відкладення розгляду справи, яка обґрунтована неможливістю прибути до Дніпровського апеляційного суду, у зв`язку з відпусткою представника Криворізької міської ради.

Згідно ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Пунктами 10, 11 частини 2 цієї статті визначено, що одними із основних принципів цивільного судочинства єрозумність строків розгляду справи судом та неприпустимість зловживання процесуальними правами.

Згідно ч. 1 ст. 371 ЦПК України, апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції має бути розглянута протягом шістдесяти днів із дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження, а апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції - протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження.

Згідно статті 372 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду, як джерело права.

Статтю 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно з нормами ст. 17 Конвенції жодне з положень цієї Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції.

Ратифікуючи зазначену Конвенцію Україна взяла на себе зобов`язання гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку.

У своєму рішенні у справі «Калашников проти Росії» Європейський суд зазначив, що розумність тривалості провадження визначається залежно від конкретних обставин справи, враховуючи критерії, визначені у прецедентній практиці Суду, зокрема, складність справи, поведінка заявника та поведінка компетентних органів влади.

З аналізу зазначених норм Конвенції та практики Європейського суду вбачається, що питання про порушення ст. 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції - принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом.

Вищенаведені положення закону направлені на дотримання розумних строків розгляду справи і на недопущення зловживання своїми процесуальними правами та правами інших осіб, які беруть участь у справі.

Праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (ALIMENTARIA SANDERS S.A. V. SPAIN, №11681/85, §35, ЄСПЛ, від 07 липня 1989 року).

Неявка осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час та місце судового розгляду справи являється їх волевиявленням, яке свідчить про відмову від реалізації свого права на безпосередню участь у судовому розгляді справи та інших процесуальних прав, тому не може бути перешкодою для розгляду судом апеляційної інстанції питання по суті.

Така правова позиція викладена Верховний Судом у постанові від 24 січня 2018 року у справі № 907/425/16.

При цьому, у постанові Верховного Суду від 01 жовтня 2020 року у справі № 361/8331/18 суд дійшов висновку, що, якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд апеляційної інстанції вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Виходячи з вищенаведених нормКонвенції та практики Європейського суду, вимогп.11 частини 3 статті 2 ЦПК України щодо неприпустимості зловживання сторонами своїми процесуальними правами, статті 371 ЦПК України щодо строку розгляду апеляційної скарги, а також зважаючи нате, що представник відповідачаКриворізької міської радиреалізував своє право на викладення відповідних аргументів у відзиві на апеляційну скаргу, зважаючи на те, що підстави для відкладення розгляду справи, викладені у клопотанні відповідача, а саме відпустка представника відповідача, є неповажними, оскільки відповідач має кілька представників, які можуть брати участь в судових засіданнях, а також те, що справа неодноразово призначалась до судового розгляду та відповідач, будучи належним чином повідомлений про розгляд справи, не забезпечив явку в судові засідання свого представника, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача, який не з`явився у судове засідання, а тому клопотання про відкладення судового розгляду задоволенню не підлягає.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог, доводів апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Ухвалюючи рішення про задоовлення позовних вимог позивача, суд прешої інстанції виходив з того, що права Криворізької міської ради, яка є власником земельної діляки на якій самовільно побудовано спірне майно, підлягають захисту шляхом задоволення позовних вимог позивача з використанням правового механізму, устанволеного ст. 1212 ЦК України.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду прешої інстації, з огляду на наступне.

Згідно із частиною другою статті 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» суб`єкти містобудування зобов`язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об`єктів, тобто правові та організаційні основи містобудівної діяльності спрямовані на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Відповідно до частини п`ятої статті 6 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлено, що проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів; 6) реєстрація права власності на об`єкт містобудування.

Пункт 6 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466, визначає, що документи, які надають право на виконання підготовчих робіт, діють до моменту отримання права на виконання будівельних робіт. Документи, що надають право на виконання будівельних робіт, є чинними до завершення будівництва.

На виконання вимог Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» 13 квітня 2011 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 466 «Деякі питання виконання підготовчих та будівельних робіт», якою затвердив Порядок виконання підготовчих та будівельних робіт, а також прийняв постанову № 461 від 13 квітня 2011 року «Про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів», якою спростив дозвільні процедури у будівництві та запровадив декларативний принцип щодо виконання підготовчих та будівельних робіт, на об`єкти будівництва І-ІІІ категорії складності (у редакції, чинній на момент реєстрації декларації) та прийнятті об`єкту до експлуатації.

Частин перша статті 32 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», у редакції, чинній на момент реєстрації декларацій, визначає, що усі об`єкти будівництва поділяються на І, II, III, IV і V категорії складності.

На підставі частин першої, другої статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» замовник має право виконувати будівельні роботи після: подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України; реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об`єктів будівництва, що належать до І-ІІІ категорій складності; видачі замовнику органом, державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт щодо об`єктів будівництва, що належать до IV і V категорій складності.

Зазначені у частині першій цієї статті документи, що надають право на виконання будівельних робіт, є чинними до завершення будівництва.

З огляду на пункт 16 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466, замовник (його уповноважена особа) заповнює і подає особисто або надсилає рекомендованим листом з описом вкладення чи через електронну систему здійснення декларативних процедур у будівництві до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю два примірники декларації за формою, наведеною у додатках 4, 5, 6 до цього Порядку.

Один примірник декларації після проведення реєстрації повертається замовнику, другий залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю. Декларація про початок виконання підготовчих робіт не надає права на виконання будівельних робіт. Орган державного архітектурно-будівельного контролю протягом п`яти робочих днів з дня надходження до нього декларації перевіряє повноту даних, зазначених у декларації, та здійснює дії щодо внесення інформації, зазначеної у декларації, до реєстру.

Стаття 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (у редакції, чинній на момент реєстрації декларації про готовність) визначає, що прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що належать до І-ІІІ категорій складності, та об`єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.

Прийняття рішення про реєстрацію (повернення) декларації про готовність об`єкта до експлуатації, видачу (відмову у видачі) сертифіката здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю протягом десяти робочих днів з дати подання відповідних документів.

У статті331ЦК України визначено, щоправо власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом.Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі.

Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

Датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта є дата реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації або видачі сертифіката.

Даний висновок є сталим в судовій практиці та повністю узгоджується з правовою позицією, викладеною, зокрема, у постановах Верховного Суду від 19 вересня 2018 року у справі № 804/1510/16, від 02 жовтня 2018 року у справі № 465/1461/16-а, від 05 жовтня 2022 року у справі № 357/9167/19.

Як убачається із матеріалів справи, на підставі Рішенням Криворізької міської ради від 28.09.2005 № 3578 ОСОБА_1 було надано в оренду земельну ділянку цільового призначення землі комерційного використання (код 1.11.3), торговельний павільйон у складі зупиночного комплексу, площею 0,0049 га за адресою: Жовтневий район, вул. Кремлівська, зупинка громадського транспорту «Жовтнева».

Відповідно до вказаного рішення між Криворізькою міською радою та ОСОБА_1 було укладено Договір оренди земельної ділянки від 12 січня 2006 року (державна реєстрація за №040610800194 від 08.02.2006) під розміщення торговельного павільйону у складі зупиночного комплексу яка знаходиться на вул. Кремлівській (зупинка громадського транспорту «Жовтнева») в Жовтневому районі м. Кривого Рогу, кадастровий номер 1211000000:04:239:0001.

На підставі рішення Криворізької міської ради від 26.01.2011 року № 182 «Пропродовження договорів оренди земельних ділянок» між Криворізькою міською радою та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду від 20.09.2011 (державна реєстрація № 121100004000915 від 23 січня 2012), якою були внесені зміни до наступних пунктів Договору оренди земельної ділянки: П.1.1 «Предмет договору» розділу 1 перед словами «для розміщення» вставити «тимчасової споруди», замість слів « АДРЕСА_2 » вставити « АДРЕСА_2 ». Розділ 2 «Об`єкт оренди» доповнити пунктом такого змісту: «2.4. На земельній ділянці знаходяться об`єкти нерухомого майна: ----------- а також інші об`єкти інфраструктури: -------».

Таким чином, відовідно до умов укладеного Договору оренди земельної ділянки, земельна ділянка була надана відповідачу ОСОБА_1 для розміщення тимчасової споруди, при цьому об`єкти нерухомості на ній були відсутні.

Разом з тим, згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 31.03.2016 10:15:37 державним реєстратором Комунального підприємства «Криничанське бюро технічної інвентаризації» Ісмаіловим Саміром Ікрамовичем здійснено запис про право власності № 14000475 на об`єкт нерухомого майна торгівельний павільйон-закусочна, розташований за адресою: АДРЕСА_2 за ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ).

Підставою для прийняття рішення про державну реєстрацію та внесення відповідного запису про право власності зазначено Декларацію про готовність об`єкта до експлуатації, серія та номер: № ДП142160840028, виданий 24.03.2016. Підставою виникнення права власності на об`єкт нерухомого майна торгівельний павільйон-закусочну, розташований за адресою: АДРЕСА_2 за ОСОБА_1 слугувала декларація про готовність об`єкта до експлуатації від 24.03.2016 року № ДП142160840028.

Наведені вище обставини спростовують твердження позивача про здійснення будівництва відповідачкою ОСОБА_1 торгівельного павільйону-закусочної,яка розташованаза адресою: АДРЕСА_2 , без письмового погодження міськради.

На момент розгляду вказаної декларації підстав для її повернення не вбачалося, а Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області правомірно зареєстрував декларацію про початок виконання будівельних робіт.

Оскільки правовим наслідком реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт є виникнення у замовника права на виконання будівельних робіт, то така декларація діяла до завершення будівництва і втратила свою чинність після його завершення та реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації, тобто, 24 березня 2016 року (том 1 а.с.26-29), у той час як зареєстрована декларація про готовність об`єкта до експлуатації є підставою для оформлення права власності на такий об`єкт, а отже, така декларація, як акт одноразового застосування, вичерпує свою дію моментом державної реєстрації права власності на новостворене нерухоме майно.

Таким чином, декларація про готовність до експлуатації об`єкта відповідно до пункту 41 постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» стала підставою для реєстрації за ОСОБА_1 права власності на торгівельний павільйон-закусочну, розташований за адресою: АДРЕСА_2 .

Вказаний висновок колегії суддів повністю узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 05 жовтня 2022 року у справі № 357/9167/19.

Колегія суддіввважає вважаєтакими,що незаслуговують наувагу доводипозивача,викладені вобгрунтуваня заявленихпозовних вимогпро те,що скасуваннядекларації проготовність об`єктадо експлуатаціїщодо об`єкта,який вжепобудовано тана якийвже зареєстрованоправо власності,є підставоюдля скасуваннярішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, скасування запису у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та зобов`язання відповідача усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою, з огляду на те, що це суперечить положенням статті 321 ЦК України щодо непорушності права власності та призведе до порушення принципу правової визначеності.

Згідно з вимогами чинного законодавства (зокрема стаття 331 ЦК України) право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

В даному випадку матеріалами справ установлено, що відповідач ОСОБА_1 здійснила будівництво об`єкту та зареєструвала за собою право власності на вказаний вище об`єкт нерухомості згідно з вимогами чинного законодавства.

При цьому, позивач не довів належними та допустимими доказами, що ОСОБА_1 здійснила самочинне будівництво у розумінні частин першої та п`ятої статті 376 ЦК України.

Посилання позивача на те, що Декларація про готовність об`єкта до експлуатації була скасована відповідно до наказу в.о. начальника відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконкому Криворізької міської ради Тетяни Лаби від 12.09.2018 № 54-СК «Про скасування декларації про готовність об`єкта до експлуатації». Скасування Декларації, як такої, що містить недостовірні дані, і при цьому являється самостійною підставою для реєстрації прав власності на новостворені об`єкти нерухомого майна відповідно до норм чинного законодавства, на теперішній час є підставою для скасування незаконної реєстрації права власності за ОСОБА_1 , колегія суддів вважає безпідставними, з огляду на наступне.

Згідно з частиною першою статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що належать до I-III категорій складності, та об`єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації.

Частина друга статті 39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачає, що у разі виявлення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такого повідомлення або декларації підлягає скасуванню інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Про скасування повідомлення або декларації замовник письмово повідомляється протягом трьох робочих днів з дня скасування.

Таким чином, реєстрація декларації може бути скасована у разі виявлення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю факту наведення у ній недостовірних даних, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Так, згідно з абзацами сьомим та восьмим пункту 22 Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466 (далі Порядок № 466) у разі виявлення органом державного архітектурно-будівельного контролю недостовірних даних (встановлення факту, що на дату реєстрації декларації інформація, яка зазначалася в ній, не відповідала дійсності, та/або виявлення розбіжностей між даними, зазначеними у декларації), наведених у зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такої декларації підлягає скасуванню органом державного архітектурно-будівельного контролю.

Як вбачається з аналізу наведених правових норм, виключною підставою для скасування декларації про початок будівництва є встановлений факт здійснення самочинного будівництва, зокрема, якщо: 1) будівництво здійснюється на земельній ділянці, що невідведена для цієї мети; 2) будівництво здійснюється за відсутності документа, який дає право виконувати будівельні роботи; 3) будівництво здійснюється за відсутності затвердженого проекту або будівельного паспорту; 4) скасовано містобудівні умови та обмеження.

При цьому, виявлені недостовірні дані, зазначені у деклараціях про початок виконання будівельних робіт або про введення в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, повинні відповідати одній із наступних умов, які дають підстави вважити об`єкт самочинним будівництвом.

Наявність даних, які не свідчать про самочинне будівництво, не є підставою для скасування реєстрації декларації, однак може бути підставою для притягнення до відповідальності іншого характеру.

Аналогічні підходи до застосування зазначених вище актів законодавства викладені, зокрема, Верховним Судом у постановах від 14 березня 2018 року у справі № 814/1914/16, 26 червня 2018 року у справі № 826/20445/16, від 18 жовтня 2018 року у справі № 695/3442/17, від 23 жовтня 2018 року у справі № 826/9275/17, від 13 грудня 2018 року у справі № 522/6212/17, від 22 січня 2019 року у справі № 826/17907/17.

Матеріалами справи підтверджено, що будівельні роботи проводилися позивачем на земельній ділянці, яка була надана в оренду відповідачу ОСОБА_1 під розміщення торгівельного павільону у складі зупиночного комплексу.

Право на виконання будівельних робіт на вказаному об`єкті виникло у відповідача з моменту реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт, яка була зареєстрована у порядку, встановленому статтею 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Декларація про готовність до експлуатації об`єкта, відповідно до пункту 41 постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», стала підставою для реєстрації за ОСОБА_1 права власності на торгівельний павільйон-закусочну, розташований за адресою: АДРЕСА_2 .

Також матеріалами справи установлено, що Декларація про готовність об`єкта до експлуатації була скасована відповідно до наказу в.о. начальника відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконкому Криворізької міської ради Тетяни Лаби від 12.09.2018 № 54-СК «Про скасування декларації про готовність об`єкта до експлуатації», як така, що містить недостовірні дані.

При цьому колегія суддів вважає за необхідне зауважити, що необхідність перевірки достовірності відомостей, наведених у декларації про введення об`єкта будівництва до експлуатації, відповідно до пункту 2 абзацу шостого частини першої статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» може бути підставою для перевірки протягом трьох місяців з дня подання зазначеного документа.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною, зокрема, у постановах Верховного Суду від 19 вересня 2018 року у справі № 804/1510/16, від 02 жовтня 2018 року у справі № 465/1461/16-а.

Матеріалами справи установлено, що декларація про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності за № ДП142160840028, була зареєстрована Департаментом ДАБІ в Дніпропетровській області 24 березня 2016 року, тобто крайній термін проведення перевірки є 24 червня 2016 року, у той час, як рішення про скасування вказаної декларації прийнято 12 вересня 2018 року, тобто з пропущенням 3-місячного терміну, фактично через 2 роки 6 місяців.

Отже, враховуючи, що з дати реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації декларація про початок здійснення будівельних робіт вичерпала свою дію, а також те, що з дати реєстрації декларації про готовність об`єкта до будівництва до моменту проведення перевірки минуло більше трьох місяців, відтак, об`єкт, розташований за адресою: АДРЕСА_2 ,є об`єктомзакінченого будівництвавведеного вексплуатацію,тому вданому випадкувідсутні правовіпідстви дляскасуваннярішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на об`єкт, розташований за адресою: АДРЕСА_2 ., скасування запису у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та зобов`язання відповідача усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою, оскільки скасування реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації щодо об`єкта, який вже побудовано та на який вже зареєстровано право власності, суперечить положенням частини першої статті 321 ЦК України щодо непорушності права власності та призведе до порушення принципу правової визначеності.

Таким чином, колегія суддів перевіривши матеріали справи, встановивши права і обов`язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевіривши доводи і заперечення сторін, дійшла висновку про недоведеність позовних вимог позивача оскільки скасування реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації щодо об`єкта, який вже побудовано та на який вже зареєстровано право власності, суперечить положенням статті 321 ЦК України щодо непорушності права власності та призведе до порушення принципу правової визначеності. При цьому відповідач ОСОБА_1 здійснила будівництво об`єкту та зареєструвала за собою право власності на спірний об`єкт нерухомості згідно з вимогами чинного законодавства, оскільки матеріали даної цивільної справи не містять доказів зворотного, тому відсутні підстави вважати, що ОСОБА_1 здійснила самочинне будівництво у розумінні частин першої та п`ятої статті 376 ЦК України, у зв`язку з чим в задоволенні позовних вимог позивача слід відмовити.

На підставі наведеного вище, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення по справі про відмову в задоволенні позовних вимог позивача.

Крім того, відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, з позивача Криворізької міської ради на користь відповідача ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 8 644 грн. 39 коп.

Керуючись ст. ст.. 367, 369, 374, п. 2 ч. 1 ст. 376, ст. ст. 381, 382 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задольнити.

Рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 04 лютого 2022 року скасувати та ухвали нове рішення по справі.

В задоволенні позовних вимог Криворізької міської ради до ОСОБА_1 , комунального підприємства «Криничанське бюро технічної інвентаризації», третя особа Відділ з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконкому Криворізької міської ради про усунення перешкод в користуванні власністю відмовити.

Стягнути з Криворізької міської ради на користь ОСОБА_1 судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 8644 (вісім тисяч сімсот сорок чотири) гривні 39 копійок.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 22 листопада 2022 року.

Головуючий:

Судді: