Постанова

від 31.07.2024 по справі 212/43/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2024 року

м. Київ

справа № 212/43/20

провадження № 61-7262св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - Криворізька міська рада,

відповідачі: ОСОБА_1 , Комунальне підприємство «Криничанське бюро технічної інвентаризації»,

третя особа - Відділ з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконкому Криворізької міської ради,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справикасаційну скаргу Кризорізької міської ради на постанову Дніпровського апеляційного суду від 22 листопада 2022 року в складі колегії суддів: Остапенко В. О., Бондар Я. М., Зубакової В. П.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У січні 2020 року Криворізька міська рада звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 , Комунального підприємства «Криничанське бюро технічної інвентаризації» (далі - КП «Криничанське БТІ»), у якому просила: поновити строк для звернення до суду з позовною заявою; скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 04 квітня 2016 року, індексний номер 29078771, прийняте державним реєстратором КП «Криничанське бюро технічної інвентаризації» Ісмаіловим С. І.; скасувати запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно з номером запису про право власності 14000475 від 31 березня 2016 року про державну реєстрацію за ОСОБА_1 права власності на об`єкт нерухомого майна: торгівельний павільйон-закусочна, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 892714812000; зобов`язати ОСОБА_1 усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою площею 0, 0049 га, кадастровий номер 1211000000:04:239:0001, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , а саме: знести за власний рахунок споруду торгівельного павільйону-закусочної загальною площею 47, 8 кв. м та привести земельну ділянку у придатний для використання стан.

На обґрунтування позову зазначала, що рішенням Криворізької міської ради від 28 вересня 2005 року № 3578 ОСОБА_1 надано в оренду земельну ділянку з цільовим призначенням землі комерційного використання, торговельний павільйон у складі зупиночного комплексу, площею 0,0049 га за адресою: Жовтневий район, вулиця кремлівська, зупинка громадського транспорту «Жовтнева». На підставі вказаного рішення Криворізька міська рада та ОСОБА_1 12 січня 2006 року уклали договір оренди земельної ділянки під розміщення торговельного павільйону у складі зупиночного комплексу з кадастровим номером 1211000000:04:239:0001.

На підставі рішення Криворізької міської ради від 26 січня 2011 року № 182 «Про продовження договорів оренди земельних ділянок» між Криворізькою міською радою та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду від 20 вересня 2011 року, якою внесені зміни до наступних пунктів договору оренди земельної ділянки: пункт 1.1 «Предмет договору» розділу 1 перед словами «для розміщення» вставити «тимчасової споруди», замість слів «вул. кремлівська» вставити «вул. кремлівська, 16п». Розділ 2 «Об`єкт оренди» доповнити пунктом такого змісту: «2.4. На земельній ділянці знаходяться об`єкти нерухомого майна: ----------- а також інші об`єкти інфраструктури: -------». Таким чином, з огляду на умови укладеного договору, земельна ділянка була надана ОСОБА_1 лише для розміщення тимчасової споруди, при цьому об`єкти нерухомості на ній були відсутні.

Договірні відносини з ОСОБА_1 припинились на підставі рішення Криворізької міської ради від 27 січня 2016 року № 250, яким відмовлено в поновленні договору оренди земельної ділянки, та спірну земельну ділянку віднесено до вільних міських земель, не наданих у власність та користування. Згідно з пунктом 2 вказаного рішення ОСОБА_1 зобов`язано припинити використання земельної ділянки площею 0,0049 га на АДРЕСА_3 , кадастровий номер 1211000000:04:239:0001), привести земельну ділянку в стан, придатний до подальшого використання, та повернути Криворізькій міській раді за актом приймання-передачі. Проте земельна ділянка досі не повернута Криворізькій міській раді у зв`язку самовільним будівництвом капітальної споруди - торгівельного павільйону-закусочної, та реєстрацією права власності на неї.

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 31 березня 2016 року державний реєстратор КП «Криничанське БТІ» Ісмаілов С. І. здійснив запис про право власності № 14000475 на об`єкт нерухомого майна - торгівельний павільйон-закусочну, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , за ОСОБА_1 . Однією з підстав для прийняття рішення про державну реєстрацію та внесення відповідного запису про право власності вказано декларацію про готовність об`єкта до експлуатації, серія та номер: №ДП142160840028, видану 24 березня 2016 року. Проте, зазначена декларація була скасована відповідно до наказу в.о. начальника відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконкому Криворізької міської ради від 12 вересня 2018 року №54- СК «Про скасування декларації про готовність об`єкта до експлуатації».

У пункті 13 вказаної декларації зазначено, що право користування спірною земельною ділянкою у ОСОБА_1 виникло на підставі договору оренди земельної ділянки № 040710800201 від 02 березня 2007 року.

Проте вказаний договір оренди між Криворізькою міською радою та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 не укладався, а земельна ділянка, яка надавалась у користування вказаному суб`єкту і на якій розміщений торгівельний павільйон, має інший кадастровий номер, тобто у тексті декларації містяться недостовірні відомості.

На момент реєстрації декларації договірні відносини з ОСОБА_1 вже припинились. Таким чином, споруда торгівельного павільйону-закусочної є об`єктом самочинного будівництва та підлягає знесенню з огляду на наявні заперечення власника земельної ділянки щодо її розташування на землях комунальної власності.

Враховуючи викладене, Криворізька міська рада просила позов задовольнити.

Короткий зміст рішення судів першої та апеляційної інстанції

Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 04 лютого 2022 року позов задоволено.

Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 04 квітня 2016 року, індексний номер: 29078771, прийняте державним реєстратором КП «Криничанське БТІ» Ісмаіловим С. І.

Скасовано запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно з номером запису про право власності 14000475 від 31 березня 2016 року про державну реєстрацію за ОСОБА_1 права власності на об`єкт нерухомого майна: торгівельний павільйон-закусочна, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 892714812000.

Зобов`язано ОСОБА_1 усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою площею 0, 0049 га, кадастровий номер 1211000000:04:239:0001, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , а саме знести за власний рахунок споруду торгівельного павільйону-закусочної загальною площею 47, 8 кв. м та привести земельну ділянку у придатний для використання стан.

Вирішено питання розподілу судових витрат.

Суд першої інстанції виходив з того, що рішення про державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на спірну нерухомість прийнято на підставі декларації № ДП142160840028 від 24 березня 2016 року, яку було скасовано наказом відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконкому Криворізької міської ради від 12 вересня 2018 року №54-СК, на момент реєстрації права власності на неї договірні правовідносини між Криворзькою міською радою та ОСОБА_1 припинилися, тому наявні підстави для скасування проведеної державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

Оскільки споруда торгівельного павільйону-закусочної побудована без відповідного дозволу органів місцевого самоврядування, вимоги про зобов`язання ОСОБА_1 знести самочинно побудоване нерухоме майно підлягає задоволенню.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 22 листопада 2022 року рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 04 лютого 2022 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що підставою для реєстрації права власності на спірне майно за ОСОБА_1 стала декларація про готовність об`єкта до експлуатації № ДП142160840028, видана 24 березня 2016 року.

Вказані обставини спростовують твердження позивача про здійснення ОСОБА_1 будівництва торгівельного павільйону-закусочної, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , без письмового погодження міської ради.

На момент розгляду вказаної декларації підстав для її повернення не вбачалося, а Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області правомірно зареєстрував декларацію про початок виконання будівельних робіт.

Позивач не довів, що ОСОБА_1 здійснила самочинне будівництво у розумінні частин першої та п`ятої статті 376 ЦК України.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги

У травні 2023 року Криворізька міська рада звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просила скасувати постанову Дніпровського апеляційного суду від 22 листопада 2022 року та залишити в силі рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 04 лютого 2022 року.

На обґрунтування касаційної скарги зазначала про застосування апеляційним судом норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду України від 02 грудня 2015 року в справі № 6-1328цс15 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

У справах, пов'язаних із самочинним будівництвом, суди мають враховувати, що за загальним правилом особа, яка здійснила або здійснює таке будівництво, не набуває права власності на нього.

Правомірність дій відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконкому Криворізької міської ради щодо скасування декларації не є предметом доказування у цій справі.

Договірні відносини між Криворізькою міською радою та ОСОБА_1 щодо користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1211000000:04:239:0001 припинилися 27 січня 2016 року.

Криворізька міська рада позбавлена можливості відносити своє безумовне право володіння та розпорядження земельною ділянкою у зв'язку зі здійсненою державною реєстрацією права власності на спірний об'єкт нерухомого майна.

Споруда торгівельного павільйону-закусочної є об'єктом самочинного будівництва та підлягає знесенню з огляду на наявні заперечення власника земельної ділянки щодо її розташування на землях комунальної власності та державної реєстрації права власності на вказаний об'єкт нерухомості за відповідачем.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 25 травня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.

26 червня 2023 року справа № 212/43/20 надійшла до Верховного Суду.

Відділ з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконкому Криворізької міської ради направив відзив на касаційну скаргу, в якому просив скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 направив відзив на касаційну скаргу, в якому просив залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін. Також ОСОБА_2 звернувся до суду з клопотанням про поновлення строку на подання відзиву на касаційну скаргу, посилаючись на те, що через збій у роботі підсистеми «Електронний суд» він не зміг долучити до відзиву докази направлення сторонам його копії, що стало підставою для повернення без розгляду відзиву на касаційну скаргу.

Зважаючи на положення частини другої статті 127 ЦПК України, Верховний Суд вважає за можливе продовжити ОСОБА_1 строк для подачі відзиву на касаційну скаргу.

Ухвалою Верховного Суду від 23 липня 2024 року відмовлено у задоволенні клопотання Криворізької міської ради про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, справу призначено до судового розгляду.

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що рішенням Криворізької міської ради від 28 вересня 2005 року № 3578 ОСОБА_1 було надано в оренду земельну ділянку з цільовим призначенням землі комерційного використання, торгівельний павільйон у складі зупиночного комплексу, площею 0,0049 га за адресою: місто Кривий Ріг, Жовтневий район, вулиця кремлівська, зупинка громадського транспорту «Жовтнева».

На підставі цього рішення Криворізька міська рада та ОСОБА_1 12 січня 2006 року уклали договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:04:239:0001 під розміщення торговельного павільйону у складі зупиночного комплексу (державна реєстрація договору проведена 08 лютого 2006 року).

На підставі рішення Криворізької міської ради від 26 січня 2011 року № 182 «Про продовження договорів оренди земельних ділянок» Криворізька міська рада уклала з ОСОБА_1 20 вересня 2011 року додаткову угоду, якою були внесені зміни до наступних пунктів договору оренди земельної ділянки:

Пункт 1.1 «Предмет договору» розділу 1 перед словами «для розміщення» вставити «тимчасової споруди», замість слів «вул. Кремлівська» вставити «вул. Кремлівська, 16п».

Розділ 2 «Об`єкт оренди» доповнити пунктом такого змісту: «2.4. На земельній ділянці знаходяться об`єкти нерухомого майна: -----------, а також інші об`єкти інфраструктури: -------».

Рішенням Криворізької міської ради від 27 січня 2016 року № 250 відмовлено ОСОБА_1 в поновленні договору оренди та спірну земельну ділянку віднесено до вільних міських земель, не наданих у власність та користування.

Відповідно до пункту 2 вказаного рішення міської ради ОСОБА_1 зобов`язано припинити використання земельної ділянки площею 0,0049 га на АДРЕСА_3 , кадастровий номер 1211000000:04:239:0001), а також привести земельну ділянку в стан, придатний до подальшого використання, та повернути Криворізькій міській раді за актом приймання-передачі.

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 31 березня 2016 року державний реєстратор КП «Криничанське БТІ» Ісмаілов С. І. прийняв рішення про реєстрацію права власності на торгівельний павільйон-закусочну за адресою: АДРЕСА_1 , за ОСОБА_1 .

Однією з підстав для прийняття рішення про державну реєстрацію та внесення відповідного запису про право власності є декларація про готовність об`єкта до експлуатації, серія та номер: № ДП142160840028, видана 24 березня 2016 року, зареєстрована Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області.

Встановлено, що у пункті 13 декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 24 березня 2016 року № ДП142160840028 містяться недостовірні дані, зокрема зазначено, що право користування земельною ділянкою підтверджується договором оренди земельної ділянки № 040710800201 від 02 березня 2007 року, який Криворізькою міської радою та ОСОБА_1 не укладався.

Таким чином, на момент реєстрації за ОСОБА_1 права власності на спірний об`єкт нерухомості, розташований на АДРЕСА_1 (зупинка громадського транспорту «Жовтнева» в Жовтневому районі; кадастровий номер 1211000000:04:239:0001), вона не мала права користуватися цією земельною ділянкою, оскільки рішенням Криворізької міської ради від 27 січня 2016 року відмовлено ОСОБА_1 в поновленні договору оренди земельної ділянки.

У рішенні Відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконкому Криворізької міської ради № 54-СК від 12 вересня 2018 року про скасування декларації про готовність об'єкта до експлуатації встановлено, що ОСОБА_1 у декларації про готовність об'єкта до експлуатації, зареєстрованій за № ДП142160840028 від 01 червня 2016 року, подала недостовірні дані щодо наявності договору оренди земельної ділянки, відповідної для будівництва торгівельного павільйону-закусочної. Вказані недостовірні дані є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом (об'єкт збудований на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети).

Наказом в.о. начальника відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконкому Криворізької міської ради від 12 вересня 2018 року № 54-СК «Про скасування декларації про готовність об`єкта до експлуатації» вищевказана декларація була скасована.

Відповідно до листа Міністерства юстиції України від 02 вересня 2019 року № 32532/18771-26-19/8.4.4 скасування декларації про готовність об`єкта до експлуатації може бути підставою для звернення до суду та скасування державної реєстрації на об`єкт нерухомості .

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону (частини перша та друга статті 319 ЦК України).

Власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення (частина четверта статті 373 ЦК України).

Велика Палата Верховного Суду у постановах від 15 листопада 2023 року у справі № 916/1174/22 (провадження № 12-39гс23), від 20 липня 2022 року у справі № 923/196/20 (провадження № 12-58гс21), від 16 лютого 2021 року у справі № 910/2861/18 (провадження № 12-140гс19) сформулювала правовий висновок, відповідно до якого не допускається набуття права власності на споруджені об`єкти нерухомого майна особою, яка не має права власності або такого іншого речового права на земельну ділянку, що передбачає можливість набуття права власності на будівлі, споруди, розташовані на відповідній ділянці. Виходячи з принципу єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, право власності на об`єкт нерухомого майна набуває той, хто має речове право на земельну ділянку.

Відповідно до частини першої статті 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Частиною другою статті 376 ЦК України передбачено, що особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Встановлено, що ОСОБА_1 незаконно зареєструвала за собою право власності на торгівельний павільйон-закусочну, розташований на земельній ділянці, яка перебуває у комунальній власності, після закінчення строку договору оренди вказаної земельної ділянки.

Отже, здійснення ОСОБА_1 самочинного будівництва спірного об`єкта нерухомості порушує права Криворізької міської ради на користування та розпорядження земельною ділянкою, на якій спірний об`єкт нерухомості побудований.

Права власника земельної ділянки порушуються в результаті факту самочинного будівництва, а не державної реєстрації права власності на самочинно побудоване майно. Державна реєстрація права власності на самочинно побудовану будівлю, споруду поза встановленим статтею 376 ЦК України порядком за особою, яка таке будівництво здійснила, лише додає до вже існуючих фактичних обмежень (які з`явились безпосередньо з факту самочинного будівництва) власника земельної ділянки в реалізації свого права власності додаткові юридичні обмеження

У разі, коли право власності на самочинно побудоване нерухоме майно зареєстровано за певною особою без дотримання визначеного статтею 376 ЦК України порядку, задоволення вимоги про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності на таке майно, або вимоги про скасування державної реєстрації прав, або вимоги про припинення права власності тощо у встановленому законом порядку не вирішить юридичну долю самочинно побудованого майна та не призведе до відновлення стану єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованого на ній нерухомого майна.

Отже, належними вимогами, які може заявити особа - власник земельної ділянки, на якій здійснено (здійснюється) самочинне будівництво, для захисту прав користування та розпорядження такою земельною ділянкою, є вимога про знесення самочинно побудованого нерухомого майна або вимога про визнання права власності на самочинно побудоване майно.

У категорії справ, за обставинами яких певна особа неправомірно зареєструвала право власності на самочинно побудоване майно, неналежною є як вимога про скасування рішення (запису) про реєстрацію права власності, так і вимога про припинення права власності.

Аналогічного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15 листопада 2023 року у справі № 916/1174/22 (провадження № 12-39гс23).

З огляду на наведене, апеляційний суд дійшов помилкового висновку про відмову в задоволенні вимог Криворізької міської ради про зобов`язання ОСОБА_1 усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою шляхом знесення за власний рахунок споруди торгівельного павільйону-закусочної та приведення земельної ділянки у придатний для використання стан.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до статті 413 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Відповідно до частини першої статті 412 ЦПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу задовольнити частково, змінити судове рішення апеляційного суду в частині вирішення вимог про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та запису у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про державну реєстрацію за ОСОБА_1 права власності на торгівельний павільйон-закусочну, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом викладення його мотивувальної частини в редакції цієї постанови.

Оскільки під час дослідження доказів та встановлення фактів у справі в частині вирішення вимог про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом знесення за власний рахунок споруди торгівельного павільйону-закусочної та приведення земельної ділянки у придатний для використання стан суд першої інстанції не порушив норм процесуального права, правильно застосував норми матеріального закону, рішення суду першої інстанції в цій частині є законним і обґрунтованим, тому суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції в цій частині.

Щодо судових витрат

Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки касаційну скаргу задоволено частково, постанову апеляційного суду в частині вирішення вимог Криворізької міської ради про зобов'язання ОСОБА_1 усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою скасовано та залишено в цій частині в силі рішення суду першої інстанції, витрати Криворізької міської ради на сплату судового збору за подання касаційної скарги пропорційно задоволеним позовним вимогам у розмірі 4 204,00 грн підлягають стягненню з ОСОБА_1 на її користь.

Керуючись статтями 400, 409, 412, 413, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Криворізької міської ради задовольнити частково.

Постанову Дніпровського апеляційного суду від 22 листопада 2022 року в частині вирішення вимог Криворізької міської ради про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та запису у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про державну реєстрацію за ОСОБА_1 права власності на торгівельний павільйон-закусочну, розташований за адресою: АДРЕСА_1 п змінити, викласти її мотивувальну частину в редакції цієї постанови.

Постанову Дніпровського апеляційного суду від 22 листопада 2022 року в частині вирішення вимог Криворізької міської ради про зобов`язання ОСОБА_1 усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою площею 0,0049 га, кадастровий номер 1211000000:04:239:0001, розташованою за адресою: АДРЕСА_2 , шляхом знесення за власний рахунок споруди торгівельного павільйону-закусочної загальною площею 47,8 кв. м та приведення земельної ділянки у придатний для використання стан, скасувати та залишити в цій частині в силі рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 04 лютого 2022 року.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Криворізької міської ради витрати на сплату судового збору за подання касаційної скарги у розмірі 4 204,00 грн.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий М. Є. Червинська СуддіА. Ю. Зайцев Є. В. Коротенко В. М. Коротун М. Ю. Тітов