Рішення

від 18.11.2022 по справі 549/248/22

ЧОРНУХИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Cправа №549/248/22

Провадження№2/549/81/22

РІШЕННЯ

Іменем України

09 листопада 2022 року Чорнухинський районний суд Полтавської області

у складі: головуючого судді Крєпкого С.І.

за участю: секретаря судового засідання Бибик О.В.

представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду селища Чорнухи в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Чорнухинської селищної ради Лубенського району Полтавської області про визнання права на земельну частку (пай),

установив:

06 вересня 2022 року представник позивача адвокат Приймак А.О., звернулася до суду з позовом, який обгрунтовано тим, що позивач ОСОБА_2 15.07.1995 був прийнятий в члени КСП «Україна», а також на роботу столяром відповідно до протоколу №6 від 25.06.1995.

08 серпня 1995 року прийнято Указ Президента України «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям», пунктом другим якого визначено, що право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства.

У зв`язку з цим ОСОБА_2 підпадає під категорію осіб, яким передбачене право на земельну частку пай.

27 травня 2005 року до Державного реєстру внесено запис про припинення юридичної особи ТОВ «Україна», код ЄДРПОУ 21048442, номер запису 15811170002000080, правонаступники відсутні.

Згідно з записом №№2,3 трудової книжки ОСОБА_2 , він 18.02.2000 прийнятий у члени КСП з моменту реєстрації ТОВ в райдержадміністрації, КСП «Україна» реорганізовано у ТОВ «Україна» 18.02.2000.

На період розпаювання земель КСП «Україна», внесення в список громадян членів колективного сільськогосподарського підприємства, видачі сертифікатів на право на земельну частку (пай), позивач перебував на строковій військовій службі - призваний на строкову військову службу 14.12.1998, звільнений 20.04.2000, знятий з військового обліку у зв`язку з вибуттям у м.Севастополь 12.01.2010.

Згідно з додатком №1 до розпорядження №307 від 29.11.1996 голови районної державної адміністрації «Про затвердження розміру вартості земельної частки (паю) по КСП ім.Сковороди, ім.Суворова, «Україна», «Більшовик», по КСП «Україна» загальна площа земель переданих у колективну власність в (га) складає 896,4; кількість осіб, що мають право на земельну частку (пай) складає 492 чол.; розмір земельної частки (паю) в ум.кад.га) 1,66 га.

Листом Управління надання адміністративних послуг відділу №3 Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 19.07.2022 №1897/15-22 повідомлено, що:

-розмір земельної частки (паю) по колишньому КСП «Україна" на території Постав-Муківської сільської ради Чорнухинського району Полтавської області становить 1,66 умовних кадастрових гектари;

-список громадян членів КСП «України», які мають право на земельну частку (пай) на території Постав-Муківської сільської ради Чорнухинського району Полтавської області у відділі наявний, громадянин ОСОБА_2 до даних списків не включений;

-відповідно до книг реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) на ім`я ОСОБА_2 сертифікат на право на земельну частку (пай) не виготовлявся;

-вартість земельної частки (паю) по колишньому КСП «Україна» на території Постав-Муківської сільської ради станом на 01.01.2018 становить 39 239,00грн;

-у відділі відсутні статут КСП «Україна» та витяг з протоколів зборів про прийняття у члени КСП ОСОБА_2 ;

-розпорядником земель колишнього КСП «Україна» на території Постав-Муківської сільської ради Чорнухинського району Полтавської області являється Чорнухинська селищна рада.

ОСОБА_2 , який був членом КСП «Україна», на період розпаювання земель, помилково не було включено у список громадян членів колективного сільськогосподарського підприємства, які мають право на земельну частку пай на території Постав-Муківської сільської ради, та в подальшому не було видано сертифікат на право на земельну частку (пай).

Позивачу невідомо, з яких причин його не було включено у цей список та залишено без сертифікату, наразі такі сертифікати не видаються.

У зв`язку з цим, вважає, що позивач ОСОБА_2 має право в судовому порядку встановити своє право на земельну частку (пай).

Сам факт членства позивача у КСП «Україна» є правовою підставою для визначення права позивача на земельну частку (пай).

Необхідною умовою для отримання земельної частки (паю) є членство, а невнесення до зазначеного вище списку особи на час передачі у власність землі не може позбавити особу права на земельну частку (пай).

Додатково зазначає, що:

-законодавство не встановлює строків для реалізації громадянином свого права на земельну частку (пай) шляхом отримання земельної ділянки в натурі (на місцевості), окрім норми статті 13 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», у разі якщо до 01.01.2025 власник невитребуваної земельної частки (паю) або його спадкоємець не оформив право власності на земельну ділянку, він вважається таким, що відмовився від одержання земельної ділянки;

- право позивача є триваючим у часі і строк позовної давності для захисту цього права розпочинає перебіг не з дня виникнення права, а з дня, коли інша особа порушила, не визнала чи оспорила таке право особи;

-позивач звертається до суду не за захистом вже порушеного чи оспореного права, а за визнанням права, оскільки для подальшої реалізації цього права особа повинна мати правовстановлюючий документ, що посвідчує таке право (відповідно до Закону таким документом може бути, крім іншого, сертифікат або рішення суду);

-Верховний Суд зауважив, що оскільки право особи на земельну частку (пай) виникає з моменту отримання сільськогосподарським підприємством державного акту про право колективної власності, в якому ця особа вказана як така, що має право на земельну частку (пай), це право є непорушним, строк на його реалізацію законодавством не встановлено, а відтак воно підлягає захисту без обмеження строком позовної давності. (Постанова від 29.09.2021 у справі №181/257/19).

-у постанові від 23.09.2021 у справі №563/1407/19 Верховний Суд зауважив, що особа набуває права на земельну частку (пай) у разі, якщо на момент одержання колективним сільськогосподарським підприємством (КСП) акта на право колективної власності на землю вона: 1) працювала в цьому підприємстві; 2) була його членом; 3) була включена до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю. Громадянин, якого помилково (безпідставно) не внесено до зазначеного списку чи виключено з нього, має до проведення розпаювання і видачі сертифікатів звернутися до загальних зборів членів КСП з питанням щодо внесення його до списку. Якщо землі вже розпайовані, то за згодою всіх власників сертифікатів має бути проведено перепаювання, а у разі недосягнення згоди спір вирішується в судовому порядку. У такому випадку особа має право звернутися до суду з позовом про визнання її права на земельну частку (пай) у КСП.

Вважає, що розпаювання і видача сертифікатів вже проведено, звернутися до загальних зборів КСП «Україна» з питанням внесення позивача до відповідного списку та здійснити по-новому перепаювання на момент звернення до суду та в умовах, що склалися у державі, є неможливим.

Оскільки права позивача, як члена колишнього КСП «Україна» на одержання безоплатно своєї земельної частки (паю) є невизнаними, порушеними, вони підлягають судовому захисту шляхом визнання за ним права на земельну частку (пай) орієнтовним розміром 1,66 в умовних кадастрових гектарах як колишнім членом КСП «Україна» за рахунок земель запасу на території Чорнухинської селищної ради.

Прохає суд визнати за ОСОБА_2 право на земельну частку (пай) у розмірі 1,66 умовних кадастрових гектарів, без визначення меж цієї частки в натурі на території Чорнухинської селищної ради, як за колишнім членом КСП «Україна».

Ухвалою Чорнухинського районного суду Полтавської області від 16.09.2022 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, встановлено строк для подання відзиву.

19 жовтня 2022 року ухвалою Чорнухинського районного суду у задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_3 про витребування доказів відмовлено (а.с.68).

Ухвалою Чорнухинського районного суду Полтавської області від 19.10.2022 у підготовче судове засідання закрито, справу призначено до судового розгляду, встановлено строк для подання відповіді на відзив, заперечення (а.с.69-70).

У наданому відзиві представник відповідача прохав у задоволенні позову відмовити посилаючись безпідставність і необгрунтованість позовних вимог зважаючи на таке.

Процес приватизації землі розпочинався з передачі її у власність колективним сільськогосподарським підприємством, сільськогосподарським кооперативам, акціонерним товариствам (створеним на базі колишніх колгоспів, радгоспів та інших державних підприємств) на підставі Державного акта на право колективної власності на землю з доданим до нього списком осіб (членів підприємства), які мали право на одержання своєї частки землі.

Для набуття право на земельну частку (пай), згідно з Указом Президента України «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам та організаціям», необхідна наявність таких обставин:

-щоб особа була членом колективного сільськогосподарського підприємства;

-була внесена до списку осіб, що додається до державного акта на право колективної власності на землю;

-колективне сільськогосподарське підприємство отримало державний акт про право колективної власності на землю.

Позивача не було включено до списку громадян членів колективного сільськогосподарського підприємства «Україна», с.Постав-Мука, що є додатком до Державного акту на право колективної власності на землю серії ПЛ 10 від 14.09.1996, який було видано КСП «Україна» Постав-Муківською радою народних депутатів Чорнухинського району Полтавської області.

У грудні 1996 року було проведено видачу сертифікатів на земельну частку (пай) згідно із списком громадян-членів КСП «Україна» (сертифікати зареєстровані відділом Держгеокадастру у Чорнухинському районі у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай)).

Проте позивач, знаючи що його право порушене/ не визнається на земельну частку (пай) у зв`язку з невнесенням до відповідного списку громадян членів КСП «України», до моменту проведення розпаювання земель КСП «України» і видачі сертифікатів не звернувся до загальних зборів членів КСП «України» з питанням щодо внесення його до списку громадян членів КСП «Україна».

Якщо землі вже були розпайовані, тоді за згодою всіх власників сертифікатів повинно було бути проведено перепаювання, а у разі недосягнення згоди щодо перепаювання спір повинен був бути вирішений в судовому порядку.

У такому випадку особа мала право звернутися до суду з позовом про визнання її права на земельну частку (пай) в КСП (правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 23.09.2021 у справі №563/1407/19).

За умов наявності у списку, що додається до Державного акту на право колективної власності на землю, особа має право на реалізацію права на земельну частку (пай) без обмеження строком позовної давності (наприклад, щодо спорів, пов`язаних з видачею/отриманням чи неотриманням сертифікатів на земельну частку (пай) тощо).

Зважаючи на те, що з моменту проведення загальних зборів членів КСП «Україна», складення списку, що доданий до державного акта на право колективної власності на землю КСП «Україна» пройшло понад 20 років, свідки, які могли б надати показання щодо дійсних обставин невнесення позивача до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю та належні документи відсутні (наприклад, неможливо віднайти/встановити протокол, який став підставою для внесення запису №1 до трудової книжки позивача до того ж у трудовій книжці така календарна дата протоколу просто не зазначена), відповідачем заявлено про застосування строку позовної давності до позовних вимог позивача у даній справі.

Крім того до позовної заяви позивача додана копія паспорту позивача громадянина України, з тексту якого вбачається, що:

-12.01.2010 позивач вибув до м.Севастополь;

-місцем проживання позивача є АДРЕСА_1 , що є останнім зареєстрованим місцем проживання позивача з 12.03.2010 згідно з паспортними даними.

Після насильницької протиправної анексії/окупації російською федерацією Автономної Республіки Крим у 2014 році, відповідно до ст.17 федерального закону «Про громадянство російської федерації», інших норм законодавства рф громадянам України, які постійно проживали на території Автономної Республіки Крим та м.Севастополь, було автоматично надано громадянство російської федерації.

Для збереження громадянства України необхідно було подати відповідну заяву до органу/управління федеральної міграційної служби рф.

Чинне законодавство України не допускає подвійного/множинного громадянства України і інших країн (ст.4 Конституції України), а згідно з ст.22, ч.1 ст.130 Земельного кодексу України набувати права власності на землі сільськогосподарського призначення можуть, зокрема, лише громадяни України.

Крім того, звернуто увагу на те, що відповідачами з таких справах є: відповідне колективне сільськогосподарське підприємство, сільськогосподарський кооператив (проведення загальних зборів пайовиків, погодження/затвердження питань, пов`язаних з паюванням земель колективної власності), районна державна адміністрація (якою затверджувалися проект землеустрою щодо розпаювання земель колективної власності, розмір паю, вирішувалося питання про видачу сертифікатів на земельну частку (пай), а також орган місцевого самоврядування, що має вирішувати питання про виділення земельної частки (паю) в натурі.

Оскільки КСП «Україна» припинено, Чорнухинською районною державною адміністрацією Полтавської області затверджено проект землеустрою щодо розпаювання земель колективної власності, розмір паю, вирішені питання про видачу сертифікатів на земельну частку (пай) згідно із списком пайовиків у грудні 1996 року (зареєстровані відділом Держгеокадастру у Чорнухинському районі у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай)), позовна заява позивача не містить вимоги про виділення земельної частки (паю) в натурі (окремо в позовній заяві позивачем підкреслюється лише вимога про визнання права на земельну частку (пай) без виділення її в натурі), вважають, що належним відповідачем по даній справі є Лубенська районна військова адміністрація Полтавської області як правонаступник Чорнухинської РДА (а.с.32-56).

У відповіді на відзив представник позивача звертає увагу на те, що позивачу на момент працевлаштування та прийняття в члени КСП тільки виповнилося лише 17 років, тому він не міг усвідомлювати необхідність вчинення повноти своїх дій, не розумів у свої молоді роки, що його право порушене чи порушується в той момент.

Позивач не звертався до загальних зборів КСП «Україна» з питанням внесення його до списку, ще й по причині глобального нерозуміння процесів, що відбулись навколо.

Щодо звернення позивача наразі зазначає, що згідно з отриманими відповідями встановлено, що розпорядником земель колишнього КСП «Україна» є Чорнухинська селищна рада.

Для вирішення питань було направлено адвокатський запит від 23.06.2022 вих.№1, в якому серед іншого запитано про можливий порядок досудового врегулювання спору колишнім членом КСП «Україна», адже особи з вказаної категорії звертаються з типовими питаннями.

Як слідує з відповіді селищної ради про необхідне чи можливе звернення до загальних зборів членів КСП "України" не зазначено. При цьому на момент подання заяви та в умовах воєнного стану перепаювання неможливе і вже не здійснюється.

Звернення у 2022 році щодо внесення у відповідний список та перепаювання не привело б до належних результатів.

Отже, своїм листом відповідач відмовив у можливому досудовому порядку врегулювати спір, як наслідок фактично відмовлено у видачі сертифікату на право на земельну частку (пай). У 2022 році сертифікати на право на земельну частку (пай) не видаються громадянам, а лише здійснюється їх заміна на інші правовстановлюючі документи.

Законодавець не визначає жодних умов, за яких право особи на земельну частку (пай) КСП може бути припинено або втрачено протягом життя.

Це право гарантоване законодавством та Конституцією України є непорушним та невід`ємним, а отже підлягає захисту без обмеження позовної давності.

Право позивача є триваючим у часі і строк позовної давності для захисту цього права розпочинає перебіг не з дня виникнення права, а з дня коли інша особа порушила, не визнала чи оспорила таке право особи.

Враховуючи даний висновок термін для звернення до суду по даній категорії справ необмежений.

Позивач вважає, що має право на земельну частку (пай), оскільки при направленні його на строкову військову службу, а в подальшому після переїзду у іншу місцевість (Автономну Республіку Крим м.Севастополь) він залишався членом колгоспу, заяву про вихід з членів колгоспу він не подавав, правлінням колгоспу та загальними зборами колгоспу рішення про виключення позивача з членів колгоспу не приймалось до цього часу.

Позивач не брав участі у процесі паювання та видачі КСП «Україна» державного акту, але був членом цього підприємства, тобто фактично набув право на земельну частку (пай) з дня видачі державного акту на землю, оскільки невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку.

З цього часу вказане право позивача не оспорювалось та припинено не було, про порушення свого права він дізнався лише у 2022 році, що узгоджується з позицією ВС у справі №389/896/19 від 05.02.2020, відповідно до якої право позивача на отримання у власність земельної ділянки ним набуто та не втрачено, а тому підпадає під захист першої статті Першого протоколу Конвенції щодо мирного володіння своїм майном.

Отже, позивач заявляє свою вимогу до 2025 року в межах дозволеного строку, у зв`язку з наведеним застосування до позовної заяви/ вимог позивача строку позовної давності та відмови у позові з підстав порушення строку позовної давності є передчасним та не грунтується на вимогах закону.

У зв`язку з юним неповнолітнім віком, правовою необізнаністю, строковою службою та тривалим не проживанням у регіоні, позивач не мав змоги дізнатися за наведених обставин про порушення його права та не внесення у відповідний список осіб, які мають право на земельну частку (пай), у зв`язку з цим, позивач звертається до суду з проханням визнати поважними причини пропуску та поновити строк для звернення до суду, оскільки порушене право підлягає захисту.

Крім того право на земельну частку безпосередньо не залежить від стажу роботи громадянина, його виробничих показників, особистих заслуг, місця проживання тощо.

Навіть якщо працівник перестав працювати в КСП або переїхав будь-куди, він не втрачає своє права на земельну частку (пай). Це право йому гарантує законодавство України й ніхто не може позбавити його права інакше, як за рішенням суду.

В постанові Верховного Суду від 21.02.2018 у справі №687/975/17 викладена правова позиція, де зазначено, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці.

Тимчасова окупація російською федерацією території України, визначених ч.1 ст.3 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», незалежно від її тривалості, є незаконною і не створює для російської федерації жодних територіальних прав.

Позивач є громадянином України, має паспорт громадянина України, інформація про визнання недійсним документа в базі даних ДМС відсутня.

Відповідач у відзиві зазначає, що відповідачами у вказаній категорії справ є: орган місцевого самоврядування, що має вирішувати питання про виділення земельної частки (паю) в натурі.

Як слідує з відповідей, доданих до позовної заяви, розпорядником земель колишнього КСП «Україна» на території Постав-Муківської сільської ради Чорнухинського району Полтавської області являється Чорнухинська селищна рада, тому вона є належним відповідачем (а.с.74-81).

Представник позивача позов підтримала, надала пояснення, аналогічні викладені у ньому та відповіді на відзив.

При цьому зазначила, що у позовній заяві помилково замість припинення зазначено про прийняття у 2000 році позивача у членство КСП з моменту реєстрації ТОВ в райдержадміністрації.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, направив заяву про розгляд справи за його відсутності (а.с.72-73).

Суд, заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов не підлягає задоволенню зважаючи на таке.

Судом встановлено,що ОСОБА_2 15.07.1995 прийнятий в члени КСП «Україна», що підтверджується копією трудової книжки (а.с.12).

18 лютого 2000 року припинено членство ОСОБА_2 , КСП "Україна" реорганізовано у ТОВ "Україна".

З довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №13/38 від 28.07.2022 вбачається, що ОСОБА_2 був призваний на строкову службу 14.12.1998, звільнений 20.04.2000, знятий з військового обліку у зв`язку з вибуттям у м.Севастополь 12.01.2010 (а.с.15).

Листом Лубенської районної військової адміністрації Полтавської області №01-62/468 від 14.07.2022 повідомлено, що документи та інформація щодо розпаювання земель "КСП "Україна" в розпорядженні Лубенської районної військової адміністрації відсутні.

Відповідно до Указу Президента України від 08.08.1995 №720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» набувачем права власності на земельну частку (пай) є особа, яка була членом у колективному сільськогосподарському підприємстві на момент розпаювання земель.

Період перебування (прийняття та звільнення) членом КСП «Україна» ОСОБА_2 зафіксовано в його трудовій книжці.

Сертифікати на право на земельну частку (пай) розміром 1,66 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі членам колективного сільськогосподарського підприємства «Україна» с.Постав-Муки Чорнухинського району Полтавської області видавались у грудні 1996 року та реєструвались відділом Держгеокадастру у Чорнухинському районі у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) (а.с.14).

Розпорядженням Чорнухинської районної державної адміністрації №307 від 29.11.1996 на виконання Указу Президента України від 08.08.1995 №720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» затверджено розмір і вартість земельної частки (паю) по колективного сільськогосподарського підприємства «Україна» - 1, 66 га (а.с.16-17).

Згідно з відповіддю відділу №3 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області №1897/15-22 від 19.07.2022:

- розмір земельної частки (паю) по колишньому КСП «Україна» на території Постав-Мукіської сільської ради Чорнухинського району Полтавської області становить 1,66 умовних кадастрових гектари.

- список громадян членів КСП «Україна», які мають право на земельну частку (пай) на території Постав-Муківської сільської ради Чорнухинського району Полтавської області, у відділі наявний, громадянин ОСОБА_2 до даних списків не включений;

-згідно з книгою реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай), на ім`я ОСОБА_2 сертифікат на право на земельну частку (пай) по колишньому КСП «Україна» на території Постав-Муківської сільської ради не виготовлявся;

-вартість земельної частки (паю) по колишньому КСП «Україна» на території Постав-Муківської сільської ради станом на 01.01.2018 становить 39 239,00 грн;

- у відділі відсутній статут КСП «Україна» та витяг з протоколів зборів про прийняття у члени КСП ОСОБА_2 ;

- розпорядником земель колишнього КСП «Україна» на території Постав-Муківської сільської ради Чорнухинського району Полтавської області являється Чорнухинська селищна рада (а.с.18).

14 вересня 1996 на підставі рішення Постав-Муківської сільської ради народних депутатів від Чорнухинського району Полтавської області колективному сільськогосподарському підприємству «Україна» видано Державний акт на право колективної власності на землю серії ПЛ 10 (а.с.39-40).

Згідно з Додатком 1 до цього Державного акту списку громадян членів колективного сільськогосподарського підприємства «Україна», ОСОБА_2 у зазначеному списку відсутній (а.с.39-54).

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України, частини першої статті 4ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною першою статті 15ЦК Українипередбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з частиною першою статті 2Закону України«Про порядоквиділення внатурі (намісцевості)земельних діляноквласникам земельнихчасток (паїв)»від 05червня 2003року №899-IVосновним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією.

Відповідно до пункту 1 Указу Президента«Про порядокпаювання земель,переданих уколективну власністьсільськогосподарським підприємствамі організаціям»№ 720/95від 08серпня 1995року(далі - Указ Президента № 720/95) паювання земель передбачає визначення розміру земельної частки (паю) у колективній власності на землю кожного члена колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства без виділення земельних ділянок в натурі (на місцевості).

У пункті 2 Указу Президента№ 720/95зазначено, що право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

Частиною дев`ятою статті 5Земельного кодексуУкраїни 1990року(у редакції, чинній на 1995-1996 роки) передбачено, що кожний член колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства у разі виходу з нього має право одержати свою частку землі в натурі (на місцевості), яка визначається в порядку, передбаченому частинами шостою і сьомою статті 6 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 22ЗК України1990рокуправо власності на землю виникає після одержання документа, що посвідчує це право.

У частині другій статті 23ЗК України1990рокузазначено, що державний акт на право колективної власності на землю видається колективному сільськогосподарському підприємству, сільськогосподарському кооперативу, сільськогосподарському акціонерному товариству із зазначенням розмірів земель, що перебувають у власності підприємства, кооперативу, товариства і у колективній власності громадян. До державного акта додається список цих громадян.

Відповідно до роз`яснень, що містяться в пункті 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта.

Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом колективного сільськогосподарського підприємства на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку.

Таким чином, право особи на земельну частку (пай) виникає за наявності трьох умов: одержання КСП державного акта на право колективної власності на землю, перебування такої особи в членах КСП на час передачі державного акта та включення до списку осіб, доданого до державного акта на право колективної власності на землю.

З огляду на викладене, оскільки ОСОБА_2 на момент розпаювання землі був членом КСП «Україна"», однак не включений до списку громадян - членів КСП, що додавався до державного акту від 14 вересня 1996 року на право колективної власності на землю, він набув право на земельну частку (пай) з дня видачі цього акту.

При цьому припущення представника відповідача про наявність подвійного громадянства у позивача, мешканця м.Севастополь,Автономна РеспублікаКрим, суд не бере до уваги.

В силу ч.6 ст.81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Інформація про визнання недійсним паспорта позивача відсутня (а.с.82).

Крім того, згідно з ч.6 ст.5 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" примусове автоматичне набуття громадянами України, які проживають на тимчасово окупованій території, громадянства російської федерації не визнається Україною та не є підставою для втрати громадянства України.

Разом з тим, відповідно до частини третьої статті 5 ЦК України, якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Відповідно до пункту 6 «Прикінцеві і перехідні положення» ЦК Україниправила цього Кодексущодо позовної давності стосуються тільки тих позовів, строк пред`явлення яких, встановлений попереднім законодавством, не сплив до 01 січня 2004 року. Якщо ж строк позовної давності закінчився до зазначеної дати, то до відповідних відносин застосовуються правила про позовну давність, передбачені ЦК Української РСР 1963 року.

Згідно зі статтею 71 ЦК Української РСР 1963 року, який діяв на час видачі державного акту серії ПЛ 10 від 14 вересня 1996 року, загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність), встановлюється у три роки.

Відповідно до статті 75ЦК УкраїнськоїРСРпозовна давність застосовується судом незалежно від заяви сторін.

Статтею 76ЦК УкраїнськоїРСРпередбачено, що перебіг строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов. Право на позов виникає з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права.

Згідно зі статтею 80ЦК УкраїнськоїРСРзакінчення строку позовної давності допред`явлення позову є підставою для відмови в позові. Якщо суд, арбітраж або третейський суд визнає поважною причину пропуску строку позовної давності, порушене право підлягає захистові.

Позовна давність забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав інших осіб, які можуть трапитись у разі прийняття судом рішення на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу. Механізм застосування позовної давності повинен корелювати із суб`єктивним фактором, а саме - обізнаністю потенційного позивача про факт порушення його права.

Наведені представником позивача причин пропуску такого строку позивачем не є поважними.

Розпаювання земель колишніх колгоспів розпочалось з 1993 року і ці події є загальновідомими.

Позивач, як член колгоспу, повинен був дізнатись про порушення свого права на земельну частку (пай) ще з часу видачіКСП «Україна» зазначеного вище державного акту на землю у вересні 1996 року.

На цей момент ОСОБА_2 виповнилося 18 років, тобто був повнолітнім, а в іншу місцевість вибув у 2010 році, тобто через 14 років після видачі державного акту.

Враховуючи, що право на позов у ОСОБА_2 виникло у 1996 році, оскільки про порушення свого права на земельну частку (пай) позивач, як член колгоспу, міг у 1996 році довідатись про видачу КСП «Україна» державного акту на право колективної власності на землю, ознайомитись з документами, які у 2022 році додав до позовної заяви, оспорити невключення його до відповідного списку, а отже міг дізнатись про порушення його прав на земельну частку (пай), строк позовної давності за його вимогами закінчився у вересні 1999 року.

З позовом до суду ОСОБА_2 звернувся майже через 26 років після початку розпаювання КСП «Україна» лише у вересні 2022році, тобто з пропуском строку позовної давності, поважних причин пропуску цього строку не навів, отже у задоволенні позову слід відмовити з підстав пропуску позивачем позовної давності.

Необхідно зазначити, що строк звернення із цим позовом до суду закінчився до набрання чинності ЦК України, тому суд зобов`язаний самостійно застосувати наслідки його спливу і без подання відповідної заяви сторонами спору.

Схожі висновки висловлені у постановах Верховного Суду від 06 листопада 2019 року у справі №611/10/17 (провадження №61-30708св18), від 21 січня 2020 року у справі №567/814/18 (провадження №61-4841св19), від 29 вересня 2021 року у справі №686/14921/19 (провадження№61-3107св20), від 08 листопада 2021 року у справі №615/870/20 (провадження №61-4437св21), від 13 листопада 2020 року у справі №530/1367/18 (провадження № 61-19378св19), від 24 листопада 2021 року у справі №274/7508/20 (провадження 61-16112св21).

Чорнухинська селищна рада, до повноважень якої відноситься питання розпорядження земельними ділянками сільськогосподарського призначення, розташованими в межах об`єднаної територіальної громади, є належним відповідачем у цій справі.

Посилання представника позивача на постанови Верховного Суду від 29 вересня 2021 року у справі №181/257/19, від 11.03.2020 у справі №389/896/19 є помилковими, оскільки фактичні обставини у цих справах і у справі, яка розглядається, відрізняються.

Позивачі у цих справах були внесені до списку громадян - членів КСП. Верховним Судомбуло вказано,що право особи на земельну частку (пай) виникає з моменту отримання сільськогосподарським підприємством державного акту про право колективної власності, в якому ця особа вказана як така, що має право на земельну частку (пай), це право є непорушним, строк на його реалізацію законодавством не встановлено, а відтак воно підлягає захисту без обмеження строком позовної давності.

Таким чином, фактичні обставини у цій справі і у справі, яка переглядається відрізняються - ОСОБА_2 не було включено до відповідного списку громадян - членів КСП.

Виходячи з наведеного, керуючись ст.ст.259, 263-265 ЦПК України, суд,

ухвалив:

У задоволенні позову ОСОБА_2 до Чорнухинської селищної ради Лубенського району Полтавської області про визнання права на земельну частку (пай) відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складення повного тексту рішення-18.11.2022.

Суддя С.І.Крєпкий