Рішення

від 21.11.2022 по справі 278/1360/22

ЖИТОМИРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 278/1360/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 листопада 2022 року м. Житомир

Житомирський районний суд Житомирської області в складі головуючого судді Євгена Татуйка, за участю секретаря Наталії Вербовської, розглянув цивільну справу за заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та Житомирської міської ради, треті особи без самостійних вимог щодо предмету спору - приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Сєтак Віктор Ярославович та товариство з обмеженою відповідальністю "Агро Голд Полісся" про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини та визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом,

В С Т А Н О В И В :

Направленим позовом заявник просить суд ухвалити рішення про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, оскільки визначений законом пропущено з поважних причин. Також скасувати свідоцтво про право на спадщину за законом на відповідача. В обґрунтування заявленого суду повідомлено наступне. На час відкриття спадщини були наявні обмеження пов`язані з коронавірусом. У зв`язку із цим позивач не змогла вчасно подати заяву про прийняття спадщини. Крім цього, заявниця з`ясувала, що спадкодавець склала на неї заповіт. Останні обставини, на переконання позивача, визначають протиправність виданого на відповідача свідоцтва про право на спадщину за законом.

В судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримав та просив задовольнити із наголошених підстав.

Відповідач ОСОБА_2 , разом з представником, вимоги заперечували та просили їх відхилити. В обґрунтування власної позиції суду повідомили наступне. Позивач не мала поважних причини для пропуску визначеного законом строку для подання заяви про прийняття спадщини. Наведені у позові такими не є. Більше того, до закінчення строку для подання заяви, позивач почала судові процеси щодо іншого майна, яким користувалась спадкодавець у зв`язку із чим під час перебігу пропущеного строку мала час для укладення договорів з адвокатом, що наразі її представляє і у даній справі. Приймала позивач участь у судових засіданнях у іншій судовій справі з приводу даних правовідносин до закінчення пропущеного строку тощо. Крім цього, наразі земельна ділянка площею 1,6667 га продана і відповідач не є її власником. Про даний правочин позивач та її представник, присутній у даному процесі, обізнані, оскільки зв`язувались з новими власниками. На адресу ОСОБА_2 , заявник та її представник у зв`язку із реалізацією ділянки, виказували погрози та звинувачували у шахрайстві.

Заслухав пояснення учасників розгляду та проаналізував надані ними матеріали, судом встановлено наступні фактичні обставини справи та відповідно ним правовідносини.

Позивачка є громадянкою України, отримувала код платника податків, з 22 серпня 2014 року обіймає посаду директора школи № 6 м. Житомира та при зверненні до суду сплатила судовий збір.

22 вересня 2006 року та 19 травня 2009 року ОСОБА_3 отримала у власність дві земельні ділянки. Одна ділянка площею 1,6667 га, а друга 1,2 га на території Вересівської сільської ради Житомирського району Житомирської області сільськогосподарського призначення.

30 січня 2013 року ОСОБА_3 склала заповіт, яким дві згадувані земельні ділянки та земельну частку (пай) заповіла позивачеві.

10 червня 2020 року позивач подарувала своєму малолітньому синові квартиру АДРЕСА_1 . У даній квартирі на день смерті разом із спадкодавцем проживав та мав реєстрацію відповідач з 29 липня 2005 року.

ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Житомирі у віці 79 років померла мати позивача та відповідача ОСОБА_3 .

15 лютого 2021 року відповідач подав заяву про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3

2 травня 2022 року приватним нотаріусом відмовлено позивачеві у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом у зв`язку із пропуском строку для прийняття спадщини.

5 червня 2021 року приватний нотаріус видав відповідачеві свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку 1,6667 га, що на території Вересівської сільської ради Житомирського району Житомирської області.

5 червня 2021 року позивач звернулась до приватного нотаріуса із заявою, якою повідомила, що після смерті ОСОБА_3 у шестимісячний строк із заявою про прийняття спадщини не зверталась і таким чином спадщину не прийняла.

23 серпня 2021 року позивач зверталась із проханням внести відомості щодо заповіту у відповідний реєстр і 18 жовтня 2021 року такі дії вчинені.

30 травня 2022 року розглядуваний позов подано до суду.

Позивач, відповідно до поданих копій лікарняних листів, хворіла після відкриття спадщини, зокрема з 29 вересня по 14 жовтня 2020 року. Зміст інших лікарняних листів на ім`я позивача відтворити не представилось можливим через низьку якість зображення про що повідомлено представнику у судовому засіданні. Лікарняні листи на інших осіб судом до уваги не приймаються, як неналежні докази, оскільки відсутні матеріали, які підтверджують трудові стосунки з позивачем. Представник позивача, після оголошення зазначених матеріалів та зауважень суду, жодних клопотань з даного приводу не заявляв.

Інші матеріалі надані позивачем, як то звернення до правоохоронних органів з приводу протиправної, на її переконання, діяльності відповідача, судом при ухваленні рішення до уваги не приймаються, як такі, які не мають значення для вирішення заявлених вимог.

Правовідносини між сторонами врегульовані наступними положеннями законодавства України.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України). Для прийняття спадщини встановлено строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч. 1 ст. 1269). Якщо спадкоємець не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її (ч. 1 ст. 1272 ЦК України). Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Проаналізував фактичні обставини справи та норми законодавства, якими врегульовані дані правовідносини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову з огляду на наступне.

Суд не вважає, що позивачем наведено і встановлено в ході розгляду справи наявність поважних причин, які заважали у визначений законом строк подати заяву про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 . Тим більше, позивач перебувала в одному населеному пункті з місцем відкриття спадщини.

Судом встановлено та не спростовувалось представником позивача, що сама позивачка була обізнана про смерть ОСОБА_3 , приймала участь у похованні та організації сорокового обіду. На обох церемоніях була присутня. Більше того, позивачка з лютого 2021 року, тобто ще до закінчення шестимісячного строку для подання заяви про прийняття спадщини, знайшла час для укладення договору з адвокатом Борецьким В.В. для представлення інтересів у судовій справі про виселення відповідача із зареєстрованого місця проживання за адресою АДРЕСА_2 де він проживав із спадкодавецем та мамою сторін.

Подані на дослідження копії лікарняних листів про захворювання позивача, що мали місце після відкриття спадщини, не встановлюють наявність, як поважних так і взагалі причин для пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, оскільки мали тимчасовий характер. Лікарняні листи інших осіб, трудові або інші тісні стосунки з якими не доведено будь-якими доказами не приймаються судом до уваги як поважні причини пропуску зазначеного строку. Більше того, у сукупності із раніше зазначеною і встановленою в ході розгляду справи інформацією про наявність у позивача адвоката, який займався спорами пов`язаними із смертю спадкодавця і договір з яким був укладений до закінчення строку для прийняття спадщини, підтверджують зроблені раніше судом висновки з приводу заявленого позову.

Докази позивача про відшукування заповіту, витрачення часу на внесення його до реєстру не мають ніякого значення для вирішення питання про наявність поважних причин пропуску позивачем строку для прийняття спадщини, оскільки першочерговими діями після відкриття спадщини та за наявності бажання успадкування майна в такому порядку є вчинення дій, які свідчать про намір вступити у спадщину. Лише після визначення кола спадкоємців визначається порядок прийняття спадщини (за законом чи заповітом) їх черговість та інші можливі питання.

Суд зауважує, що після прийняття рішення нотаріусом про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом у зв`язку із пропуском строку для його прийняття, що мало місце 2 травня 2021 року, відповідний позов подано до суду майже через рік. При цьому, причин які заважали подати до суду позов одразу після прийняття зазначеного рішення нотаріусом та до часу початку війни заявником та її представником наведено не було хоча остання користувалась послугами адвоката завчасно до закінчення пропущеного строку.

Наведені представником позивача чисельні рішення суду касаційної інстанції з відповідними правовими висновками у справах про спадкування не мають значення для вирішення розглядуваного спору, оскільки стосуються інших фактичних обставин.

Результати вирішення спору не дають підстав для розподілу судових витрат позивача. Витрати відповідачів перед судом не декларувались. У зв`язку із чим понесені позивачем витрати подальшому розподілу не підлягають. Дані правовідносини врегульовані положеннями ст. 141 ЦПК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 263-265 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Відмовити у задоволенні позову.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення виготовлене 25 листопада 2022 року.

Суддя Євген Татуйко